Чому Україна досі не використовує один із найпотужніших фінансових інструментів для бізнесу
За оцінками експертів, у середньостроковій перспективі факторинг в Україні може сягнути 5–7% ВВП
Уявіть, що у вас є інструмент, який дозволяє бізнесу отримати гроші сьогодні – замість того щоб чекати місяць, два, три. Без застави. Без складних переговорів із банком. Просто на основі того, що вам уже винні. Цей інструмент існує. Він називається факторинг. І в країнах ЄС він покриває понад 11% ВВП.
В Україні у 2025 році цей показник становить 0,37%. Для малого і середнього бізнесу це означає суттєвий обсяг замороженої ліквідності щороку. Водночас саме цей розрив вказує на реальний потенціал для зростання – і на конкретні точки, де зміни можуть дати відчутний економічний ефект.
ЧОМУ ЗАРАЗ – КРИТИЧНИЙ МОМЕНТ
Війна загострила те, що існувало й до неї. Бізнес потребує обігових коштів тут і зараз. Класичне кредитування – складніше і не всім доступне, бо заставне майно у багатьох або пошкоджене, або в зоні бойових дій.
«Бізнес у цих умовах гостріше потребує ліквідності, що підвищує попит на факторинг як альтернативу класичному кредитуванню. На ринку формується ситуація, за якої попит зростає швидше, ніж пропозиція».
(Андрій Дубас, президент Української асоціації банків).
І це – не прогноз. Це вже реальність 2025 року.
ЩО ВЖЕ ЗМІНИЛОСЯ
Ринок рухається. Сукупний портфель факторингових операцій на початок 2026 року – близько 5,5 млрд грн, тоді як два роки тому було 3,7 млрд. Зростання майже на 50% в умовах активної фази війни – це не випадковість.
У 2025 році з'явилась інституційна основа: прийнято Закон про факторинг, запущено державну програму «Доступний факторинг 5-7-9». І принципово важлива новина для прозорості ринку – створено факторингову платформу на базі Прозорро.Продажі.
Прозорро.Продажі вже довела: коли фінансові інструменти виходять у відкрите конкурентне середовище, результати змінюються кардинально. Те, що відбулось із держмайном і малою приватизацією, тепер має шанс повторитись із факторингом.
ХТО ВТРАЧАЄ НАЙБІЛЬШЕ
Малий і середній бізнес. Саме він найчастіше постачає в роздрібні мережі з відстрочкою платежу 60–90 днів. Саме він найменше має доступ до банківського кредитування.
«Найбільший нереалізований потенціал зосереджений у сегменті малого та середнього бізнесу. Для МСБ факторинг може виступати повноцінною альтернативою кредиту, знімаючи проблему застави та дозволяючи масштабувати обсяги постачання».
(Андрій Дубас, президент Української асоціації банків).
Серед секторів з найбільшим нереалізованим потенціалом – торгівля, харчова промисловість, логістика та оборонно-промисловий комплекс з його розгалуженою мережею постачальників. Окремо – аграрний сектор, де сезонність і великі контракти формують значну дебіторку, яка просто заморожена в очікуванні оплати.
ЩО ЗАВАЖАЄ
Закон ухвалено – але цього замало. Є кілька конкретних кроків, без яких ринок не вийде за межі одного відсотка ВВП: єдиний стандарт первинного документа в електронному форматі, реєстр відступлення прав за факторингом, розширення держпрограм на небанківські установи та фінтех. І окремо – стара, але досі невирішена проблема рітейлу.
«Досі зберігаються дискримінаційні умови з боку великого рітейлу – обмеження на використання факторингу як інструменту фінансування. Без усунення цих бар'єрів факторинг залишатиметься нішевим інструментом».
(Андрій Дубас, президент Української асоціації банків).
ЩО ДАЛІ
Прогноз на 2026 рік – зростання ринку на 20–30%, вихід 2–3 нових гравців, активізація фінтеху з автоматизованим скорингом та швидким онлайн-оформленням. За оцінками експертів, у середньостроковій перспективі факторинг в Україні може сягнути 5–7% ВВП.
Але навіть зростання на 30% у 2026 році не зрушить голку суттєво – частка залишиться нижче 1%, якщо не відбудуться системні зміни в регулюванні.
Розрив між 0,37% і 11% – це не вирок. Це можливість із конкретними споживачами: МСБ, агросектор, оборонна промисловість, рітейл-постачальники. Інструмент є. Попит є. Залишилося прибрати бар'єри.
Андрій Салій, начальник відділу управління продуктами АТ «Прозорро. Продажі»