Дмитро Шкрабатовський, голова правління Української федерації банків продовольства

Щороку в Україні накопичується майже 3 млн тонн продовольчих відходів. Частину з них складають продукти, які вимушені утилізувати виробники та торговці через завершення терміну придатності. Таку продукцію у багатьох розвинених країнах донедавна було прийнято передавати тим, хто голодує. А з оновленням Директиви ЄС щодо цілей скорочення харчових відходів до 2030 року така передача замість утилізації стає обов’язковою нормою.

Питання перетворення надлишків продукції на стратегічний ресурс в Україні також стає актуальним, як у контексті руйнівної війни, так і наших євроінтеграційних прагнень. Днями Мінекономіки та Українська федерація банків продовольства (УФБП) підписали меморандум про співпрацю, який передбачає спільну роботу над законопроєктом про створення в Україні мережі банків продовольства. Яких законодавчих змін це потребуватиме, на яких засадах працюватиме мережа, Укрінформ розпитав голову правління УФБП Дмитра Шкрабатовського.

- Пане Дмитре, розкажіть, у чому полягає актуальність проєкту зі створення мережі банків продовольства (food banks) в Україні саме зараз?

- За даними Офісу координації гуманітарних справ ООН, в Україні потребують гуманітарної допомоги 12,7 мільйона людей. Тільки внутрішньо переміщених осіб зареєстровано майже 4,6 мільйона, ще є понад 3 мільйони осіб з інвалідністю, серед яких 231 тисяча – діти. Половина з майже 10 мільйонів пенсіонерів отримують пенсію нижче 5 тис. гривень. Це усе дані за 2025 рік. Якщо поточні тенденції збережуться до кінця 2026 року, кількість людей, які потребують гуманітарної допомоги в Україні, може зрости ще на 10–15%, а це означає, що понад 14 мільйонів людей потребуватимуть підтримки.

Банки продовольства значною мірою вирішують проблему з голодом і покращують ситуацію з продовольчою безпекою в країні. В цьому контексті найважливішим для нас є європейський досвід. Європейська федерація банків продовольства (ЄФБП) об’єднує національні федерації банків продовольства у 30 країнах Європи і за рік мережа ЄФБП розподіляє там близько 834 тисяч тонн продовольства.

Суть механізму полягає в тому, що він дозволяє передавати банкам продовольства від виробників і ритейлерів придатні до споживання продукти, у яких спливає термін придатності. І потім банки продовольства сортують та розподіляють вказану продукцію серед нужденних категорій населення.

- Давайте одразу уточнимо, що мається на увазі під терміном придатності, що спливає.

- Дивіться, є швидкопсувні продукти, такі як молочна продукція, м’ясо, кулінарія, наприклад. На них виробник або продавець зобов’язаний вказувати термін придатності, після спливання якого такі продукти потрібно утилізувати. А є категорія товарів, на яких написано «Краще вжити до», і вже потім вказано граничний термін придатності. Між цими датами є проміжок часу, в Європі це приблизно сім днів, в якому такий продукт вважається просто несвіжим, але водночас все ще придатним до споживання. Наприклад, напої, чай, кава. Саме продукти, у яких добігає кінця рекомендований термін споживання, продавці виставляють на продаж зі знижками. А вже коли сплив термін придатності – то утилізують.

- Які саме проблеми дозволяє вирішити система банків продовольства?

- По-перше, як я вже зауважив, допомогти нужденним. По-друге, зменшити навантаження на бізнес. ​Вартість утилізації харчових відходів в Україні сьогодні становить від 3,5 тисячі гривень за тонну. Утилізацію мають оплачувати виробники та ритейлери, які закладають її у ціну товару. Третій аспект – екологічний. За даними програми ООН з навколишнього середовища, у нас щороку накопичується понад 2,7 мільйона тонн харчових відходів. Утилізація однієї тонни призводить до викиду понад 2 тонн CO₂. Отже, банки продовольства також мають значення у боротьбі з глобальним потеплінням та змінами клімату.

Минулого року ЄС оновив Директиву, яка встановлює обов’язкові цілі щодо скорочення харчових відходів до 2030 року. Вона передбачає досить суворі обмеження як на рівні виробництва, так і на рівні торгівлі продуктами харчування. Відповідно до статті 18 цієї Директиви, вся їжа, термін придатності якої добігає кінця, має передаватись у мережу банків продовольства. Враховуючи євроінтеграційний курс України, прийняття таких норм стає для нас невідворотним.

- Поясніть роль food banks у цій системі, як вони працюють, як організовано процес?

- Банк продовольства – це неприбуткова організація, яка отримує придатні до споживання харчові продукти у виробників та ритейлерів, акумулює їх на складах, формує продуктові набори та розподіляє їх між громадськими організаціями, які своєю чергою вже роздають їх безпосередньо людям.

У нас, наприклад, є Київський банк продовольства, який має понад 1000 кв.м складських приміщень та має холодильну камеру площею 120 м². Є автомобілі з холодильними камерами. Ми маємо можливість приїхати, наприклад, до виробника чи ритейлера, який повідомить, що у нього є залишки продуктів харчування. Ми забираємо у нього цей товар на склад і далі вже розподіляємо.

Також у нас організовані кухні, де готують гарячі обіди. Якщо до нас потрапляють продукти з короткими термінами придатності, маємо можливість їх переробити та передати нужденним вже у вигляді готових страв.

Станом на зараз мережа УФБП налічує п’ять регіональних банків продовольства у Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській, Одеській областях. І ми плануємо її розбудовувати. Також ми налагодили співпрацю з громадськими організаціями на місцях. І, звичайно, велику роль відіграють волонтери, які допомагають фасувати та сортувати продукцію, а також працюють безпосередньо з кінцевими бенефіціарами. З нашою мережею сьогодні співпрацюють понад 1000 волонтерів.

Зараз ми концентруємо нашу увагу на мешканцях прифронтових територій України.

- З якими торговельними мережами ви вже маєте досвід співпраці?

- Сьогодні ми працюємо у сфері надання благодійної допомоги з Auchan та Novus, хоча звертаємося до всіх ритейлерів. У багатьох просто вже є налагоджені комунікації з громадськими організаціями по цій лінії. Але за досвідом європейських країн, саме банки продовольства є найбільш оптимальним інструментом для організації такого ланцюга.

- Ким фінансується ваша діяльність?

- Ми працюємо як благодійний фонд за фінансової підтримки Європейської федерації банків продовольства (FEBA).

- Днями ви підписали меморандум з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства про співпрацю, у якому зафіксували наміри щодо розбудови мережі банків продовольства в Україні, а також підготовки законодавчих змін, які б сприяли цьому. Розкажіть про ваші ініціативи докладніше.

- Виробникам та ритейлу має бути вигідно співпрацювати з банками продовольства. Частина бізнесу вже знайома з нашою діяльністю, але завжди виникає одне і те ж питання: бізнес не має пільг та стимуляції від держави для того, аби офіційно передавати продукцію з короткими термінами придатності на благодійність. Ми підготували законопроєкт, яким пропонуємо впровадити для продовольчих товарів два строки придатності, так, як це є в деяких країнах Європи. Це термін продажу та термін придатності для споживання. Саме продукти у цьому часовому проміжку можуть потрапляти до банків продовольства для подальшої передачі населенню.

Друге – ми пропонуємо звільнити виробників та ритейл, які передають безоплатно до банків продовольства товар, від сплати ПДВ. Це плюс до того, що вони не будуть змушені платити за утилізацію.

І заклали норму про зобов'язання ритейлерів з площею більше 400 м² передавати продукти безпосередньо на благодійність.

Також у законопроєкті пропонуємо встановити заборону на утилізацію продуктів харчування, якщо є можливість передати таку продукцію банкам продовольства. І впровадити штрафні санкції за проведення такої утилізації.

- На початку повномасштабного вторгнення, коли в Україну масово надходила гуманітарна допомога з європейських країн, траплялися випадки потрапляння цієї продукції у продаж. Чи розглядаєте ви ймовірність такого ризику у роботі банків продовольства?

- У межах своєї діяльності ми таких ризиків не бачимо. Крапка. Ми є асоційованим членом Європейської федерації банків продовольства і працюємо за правилами й стандартами цієї організації. Зокрема, щороку ми проводимо зовнішній аудит нашої діяльності. Також ми покладаємось на досвід партнерів, які працюють за європейськими стандартами, де продаж гуманітарних товарів категорично заборонений.

Юлія Абакумова, Київ

Фото: Євген Котенко / Укрінформ