Як світ протистоїть нафтовій кризі: українські та закордонні рецепти
Провідні економіки готуються до рекордних розпродажів нафти зі стратегічних резервів, але в разі затяжної війни це може й не допомогти
Ціни на нафту минулого тижня подолали психологічну позначку у $100 за барель. Зростала й вартість нафтопродуктів в Україні. Поки що помірно. Але про перспективи наступних тижнів та місяців експерти говорять із усе меншим оптимізмом. Поміж неприємних для українців новин – також скасування Сполученими Штатами частини санкцій проти нафти з РФ. Це при тому, що агресор уже заробив додаткові мільярди на нинішній кризі й тепер має шанси компенсувати недобір вуглеводневих доходів у попередні періоди. Однак є й позитивні сигнали – готовність провідних економік гасити нафтовий дефіцит за допомогою стратегічних запасів та рішення США про організацію військового супроводу танкерів в Ормузькій протоці. Певно, це трохи заспокоїть ситуацію. Та чи надовго?
ЧИМ РИНОК ЗАСПОКОЇТЬСЯ: СКАСУВАННЯ САНКЦІЙ ПРОТИ РФ НЕ РЯТУЄ
Минулого тижня сталося те, про що в Білому домі говорили ледь не з перших днів перебоїв із постачаннями вуглеводнів, спровокованих ескалацією на Близькому Сході: США скасували санкційні обмеження на купівлю російської нафти та нафтопродуктів, які транспортуються танкерами. Формально – лише на 30 днів. Але ж ми пам’ятаємо, що трохи раніше, анонсуючи такий крок, Дональд Трамп не відкинув варіанта, що навіть після заспокоєння світових нафтових ринків до санкційного режиму можуть і не повернутися.
«Хто знає, можливо, нам не доведеться їх знову запроваджувати», – сказав глава Білого дому.
Міністр фінансів США Скотт Бессент пояснив, що рішення про пом’якшення стосується тільки тієї російської нафти, яку вже завантажили на танкери і яка станом на 12 березня перебувала в морі. Такий крок, мовляв, «не принесе значної фінансової вигоди російському урядові».
Водночас, за висновками аналітиків, РФ через кризу вже додатково отримує до $150 мільйонів щодня, – пише Financial Times. За підрахунками, після закриття Ормузької протоки Кремль заробив додатково від $1,3 до $1,9 мільярда у вигляді податкових надходжень від експорту нафти. Передовсім зріс попит на російську нафту з боку таких потужних імпортерів, як Індія та Китай. Приміром, постачання в індійському напрямку порівняно з початком лютого зросли на 50% – до 1,5 мільйона барелів на день. Президент Володимир Зеленський заявив, що рішення США тимчасово дозволити продаж російської нафти та нафтопродуктів, уже завантажених на судна, дасть Росії додаткових $10 млрд.
За таких умов до кінця березня уряд країни-агресорки може отримати від $3,3 до $4,9 мільярда додаткових прибутків.
«На кожних $10 доданої ціни Росія зароблятиме приблизно $1,8 мільярда на місяць. До початку війни проти Ірану вартість російської нафти під час завантаження у Приморську та Новоросійську становила $34–36 за барель. Тепер вона – $44–46. Причому санкції не впливали на обсяги реалізації. На ці обсяги вплинули атаки на Новоросійськ українських безпілотників. Через це росіяни почали відвантажувати менше нафти», – каже в коментарі Укрінформу експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев. Якщо війна затягнеться, то ціни на російську сировину услід за світовими нафтовими котируваннями зростатимуть. Тож і агресор нарощуватиме додаткові прибутки, попереджає експерт.
Воднораз оголошення про тимчасове скасування санкцій проти російської нафти майже не вплинуло на світові ринки, для заспокоєння яких начебто й було ухвалене відповідне рішення. У п’ятницю нафтові котирування на еталонну марку Brent далі зростали. Зокрема, ф’ючерси з постачанням у травні, приміром, подорожачали лише на 10 центів (скромні 0,1%), але ж загалом за тиждень нафта додала в ціні усі 9%. Поточний показник – на понеділок 16 березня ф'ючерси на нафту марки Brent подорожчали на 1,27 долара, або 1,2%, – до 104,41 долара за барель після зростання на 2,68 долара в п’ятницю.
Усі розуміють: реальний важіль, який допоможе стабілізувати ціни, – повноцінне відновлення судноплавства в Ормузькій протоці. А із цим багато питань. Тегеран вважає блокування протоки однією з найефективніших для себе реакцій на американсько-ізраїльські бомбардування.
Приміром, новий верховний лідер Ірану аятола Мохтаба Хаменеї в першому зверненні заявив, що закриття протоки слід продовжувати для тиску на США та Ізраїль. Водночас у Тегерані закликають світ готуватися до подорожчання нафти більш як до $200 за барель.
Визнаючи, що блокування важливих маршрутів постачань вуглеводнів через протоку Ормуз справді неабияк дестабілізувало світові ринки, Геннадій Рябцев водночас наголошує, що зростання котирувань на нафту та інші сировинні ресурси є більшою мірою спекулятивним. Адже реальної нестачі сировини, зокрема нафти у світі, нема.
«Тепер у світовому океані перебуває понад 1 млрд барелів нерозподіленої нафти. І цей обсяг майже не скорочується, попри високі ризики проходження танкерів через Ормузьку протоку. Але надалі негативний вплив війни в Ірані, безумовно, посилиться, якщо військова операція затягнеться. Якщо війна триватиме більше ніж місяць, це справді позначиться на обсягах постачань сировини у всьому світі», – прогнозує експерт.
Як про тимчасовий вихід, говорять про можливість супроводження танкерів військовими кораблями. В інтерв’ю Sky News міністр фінансів США Скотт Бессент підтвердив, що Військово-морські сили США, можливо, разом із міжнародною коаліцією, супроводжуватимуть цивільні судна через Ормузьку протоку – щойно це стане можливим з військового погляду. Йдеться про отримання Сполученими Штатами повного контролю над повітряним простором та знищення спроможностей Ірану відновлювати ракетні системи.
Тим часом, за оцінками Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), обсяги транспортування сирої нафти й нафтопродуктів через Ормузьку протоку скоротилися з приблизно 20 млн барелів на добу майже до нуля. І можливості обійти цей критично важливий водний шлях украй обмежені. Однак досі невідомо, хто з країн увійде в «ормузьку» коаліцію, судячи з усього, європейці, на яких розраховує Трамп, не горять бажанням.
НА ЧАСІ – РОЗПРОДАЖ СТРАТЕГІЧНИХ ЗАПАСІВ, ЯКЩО ВОНИ Є
Через логістичну кризу країни-експортери з регіону Перської затоки майже заповнили усі свої сховища, тому змушені скоротити нафтовидобуток – загалом щонайменше на 10 млн барелів на добу.
Частково ці втрати компенсуються збільшенням видобутку в інших країнах, зокрема в Казахстані та Росії. Однак щодобові постачання нафти в березні будуть меншими на 8 млн барелів.
Водночас у звіті МЕА зазначається, що країни-споживачі здебільшого мають необхідні запаси нафти на складах для подолання тимчасових втрат.
«Світові запаси сирої нафти та продуктів з неї тепер оцінюються в понад 8,2 млрд барелів, що є найвищим рівнем з лютого 2021 року. Приблизно половина з них зберігається в країнах ОЕСР, з яких 1,25 млрд барелів – урядами для надзвичайних потреб», – деталізували в Агентстві.
Деякі країни уже використовують стратегічні запаси для бодай часткової стабілізації вуглеводневих ринків. Приміром, держави-члени МЕА цього тижня вирішили вивільнити 400 млн барелів сирої нафти зі стратегічних резервів.
«32 країни-члени Міжнародного енергетичного агентства одноголосно погодилися випустити на ринок 400 млн барелів нафти зі своїх надзвичайних резервів для подолання збоїв на нафтових ринках, спричинених війною на Близькому Сході», – йдеться у повідомленні міжнародної організації.
Є інформація, що Японія розпочне продаж нафти зі стратегічних запасів уже із цього понеділка. Готуються до використання резервів Іспанія, Німеччина, Австрія та деякі інші країни.
Тим часом міністри фінансів країн G7 заявили, що готові вжити будь-яких необхідних заходів для підтримки світових постачань енергоносіїв, зокрема випуск на ринок нафти зі стратегічних запасів.
КРИЗА ЧИ СПЕКУЛЯЦІЇ: ЩО БІЛЬШЕ ВПЛИНУЛО НА ВАРТІСТЬ ПАЛЬНОГО В УКРАЇНІ
За словами Геннадія Рябцева, нинішня ситуація, безумовно, позначилася на вартості нафтопродуктів у багатьох країнах. Але скрізь по-різному, адже це залежить не лише від постачань нафти та продуктів її переробки, а й від рівня цивілізованості паливних ринків. Там, де учасники ринків є відповідальними й безумовно дотримуються правил гри, – мінімально. А де ринки відсталіші, – більш суттєво.
«На жаль, український ринок належить до другої категорії. І в нас подорожчання розпочалося не після реальної затримки постачань, як на інших національних ринках, а саме в день початку воєнних дій. Та й розмір зростання є більшим, ніж у будь-якій іншій державі світу. Водночас, за словами учасників ринку, на початку місяця вони мали достатньо пального, щоб забезпечувати попит навіть якщо не буде постачань», – каже експерт.
Тому лише половина березневого подорожчання, за його оцінками, зумовлена об’єктивними чинниками – підвищенням вартості нафтопродуктів на кордоні, що пов’язано зі зростанням світових нафтових котирувань. «Друга частина – це спекуляції, спричинені наявністю на українському ринкові нафтового картеля, який об’єднує преміальні мережі. Трейдери використали війну як чудову можливість заробити», – вважає Рябцев.
Наприкінці минулого тижня ціни на дизельне пальне та автогаз в Україні знову зросли – у середньому на 1 грн/л. Вартість бензину натомість залишилася майже незмінною.
Бензин А-95 у п’ятницю коштував від 69 до 71 грн/л, дизпальне – 75–78 грн/л (преміальне – до 81,99 грн/л), автогаз – під 42 до 44 грн/л (у преміум-сегменті – до 44,98 грн/л).
«Тепер дизельне пальне коштує більше ніж 75 гривень. Тоді як на початку січня ціна трохи перевищувала 58 гривень за літр. Ви уявляєте собі цей стрибок? Це ненормальна ситуація. І така вартість не має жодних обґрунтувань. Трейдери закрили дані про структуру роздрібних цін. Нікому не відомо, які націнки вони встановлюють. Й Антимонопольний комітет не має джерел достовірної інформації. Тому мені не зрозуміло, як і звідки він візьме дані для висновків щодо об’єктивності цінової ситуації на ринку пального», – коментує Рябцев.
Натомість експерт ринку пального Сергій Куюн звертає увагу на те, що березневе підвищення вартості пального в Україні частково пов’язане із запізнілою реакцією на зміну цінової кон’юнктури на європейських ринках, де Україна закуповує більшість ресурсу. Адже підвищення світових цін на нафту та пальне розпочалося ще з перших днів січня – через поступове підвищення рівня напруженості довкола Ірану.
«За січень–лютий підвищення становило 20% – з $60 до $72/барель. Але тоді це відбувалося поступово. І певне інерційне зростання "переповзло" із лютого на березень, що разом зі стрибком цін на 25% після початку близькосхідної війни призвело до вражаючого підвищення в українському гурті та в роздрібній мережі», – пояснює експерт.
Надалі ж, за словами прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, ціни на пальне мають формуватися справедливо, з урахуванням поточної ситуації, зокрема на світових ринках, але без внутрішніх спекуляцій.
«Державна Укрнафта виконуватиме роль орієнтира справедливої ціни на ринку. Контролювальні органи, зокрема Антимонопольний комітет України та Держпродспоживслужба, мають здійснювати належний моніторинг цінової ситуації та реагувати на випадки імовірних спекуляцій», – вважає глава уряду.
В Україні, за її словами, активно напрацьовують можливі моделі підтримки тих категорій споживачів, які найбільше потребуватимуть допомоги через суттєве підвищення цін на пальне та можливий ефект «доміно» – подорожчання інших товарів і послуг.
Одним із таких кроків стало оголошене напередодні рішення про поширення на період до 1 травня дії програми «Національний кешбек» на купівлю пального на АЗС. Люди зможуть отримати від держави 15% кешбеку в разі придбання дизпального, 10% – бензину, 5% – автогазу.
Також у зв’язку з підвищенням вартості пального та ймовірним його впливом на інші ціни передбачено цільові виплати для соціально вразливих категорій: пенсіонерів, людей з інвалідністю, малозабезпечених, внутрішньо переміщених осіб і сімей з дітьми. Допомогу в розмірі 1500 гривень загалом можуть отримати приблизно 13 млн людей. Виплати планують у квітні через банки та Укрпошту.
Водночас уряд, за словами Свириденко, не планує знижувати ПДВ чи акциз на пальне, як це зробили в деяких країнах.
Натомість Геннадій Рябцев вважає, що більш зрозумілим та ефективним кроком у цій ситуації було б обмеження «апетитів» трейдерів та встановлення об’єктивної та економічно обґрунтованої ціни на українських автозаправках.
Тим часом Сергій Куюн прогнозує стабілізацію цін на українському ринку – за умови, що світові котирування на нафту знову не рвонуть угору.
«Останні кілька днів минулого тижня принесли перші гарні новини. Паніка вщухла, світові ціни присіли, а оптові ціни в Україні нарешті стали нижчими за роздрібні. Свою роль відіграло розблокування імпорту з найбільшого напрямку, чому допоміг уряд. Гадаю, невдовзі отримаємо перші хороші новини з АЗС. Звісно, якщо ціна у світі знов не злетить», – вважає експерт.
Владислав Обух, Київ