Геополітика зміцнює долар: як напруження навколо Ірану впливає на світові ринки та курс гривні

 Загострення ситуації на Близькому Сході та ризик прямого військового протистояння між США та Іраном уже позначилися на глобальних фінансових ринках. Інвестори масово переводять кошти у так звані «захисні активи», насамперед у долар США та американські державні облігації. Така реакція є типовою для періодів геополітичної нестабільності та може мати наслідки і для української економіки – від курсу гривні до вартості пального та аграрного виробництва.

Долар як «тиха гавань» під час криз

У періоди геополітичної напруженості глобальні фінансові ринки традиційно реагують перерозподілом капіталу. Інвестори зменшують вкладення у ризикові активи – акції, валюти країн, що розвиваються, та корпоративні облігації – і переводять кошти в більш стабільні інструменти.

Саме тому долар США історично залишається головною світовою «тихою гаванню». Це пояснюється кількома факторами:

– домінуванням американської економіки у світовій фінансовій системі;

– високою ліквідністю долара на глобальних ринках;

– надійністю ринку державних облігацій США;

– використанням долара як основної резервної валюти світу.

За даними МВФ, частка долара у світових валютних резервах центральних банків перевищує 58 %, що значно більше, ніж у будь-якої іншої валюти.

На цьому тлі навіть відносно стабільні європейські валюти демонструють зниження. Зокрема, за словами Шевчишина, євро знизився приблизно на 0,8 %,

британський фунт – майже на 1 %.

Це свідчить про те, що інвестори активно конвертують кошти в долар, а також збільшують вкладення в золото, срібло та державні облігації США.

Геополітичний фактор тисне на ринки

Додаткову нервозність на фінансових ринках викликали заяви президента США Дональда Трампа, який заявив, що удари по іранських об’єктах можуть продовжуватися «стільки, скільки потрібно».

Ринки традиційно чутливо реагують на подібні сигнали, оскільки потенційний конфлікт на Близькому Сході несе низку системних ризиків:

– порушення глобальних постачань нафти;

– зростання вартості енергоносіїв;

– посилення інфляційного тиску у світі;

– падіння фондових ринків.

У таких умовах інвестори намагаються мінімізувати ризики, збільшуючи частку найбільш ліквідних активів – передусім долара.

Валютні наслідки для України

Глобальні валютні тренди традиційно відображаються і на українському ринку, хоча їхній вплив часто згладжує політика Національного банку України.

За словами фінансового аналітика Андрія Шевчишина, міжбанківський валютний ринок уже демонструє певну реакцію на світові процеси. Курс долара на міжбанку перебував близько 43,26 гривні за долар.

Експерт зазначає, що в короткостроковій перспективі можуть сформуватися кілька тенденцій:

1. Посилення ролі долара в українських розрахунках.

У періоди глобальної нестабільності бізнес і населення традиційно збільшують попит саме на долар.

2. Ослаблення євро щодо гривні.

Через перетікання капіталу з європейських валют у долар можливе тимчасове здешевлення євро.

3. Підвищена волатильність валютного ринку.

Зовнішні шоки можуть створювати короткострокові коливання курсу.

Водночас ключову роль у стабілізації валютного ринку продовжує відігравати Національний банк України, який має значні міжнародні резерви та контролює баланс валютної ліквідності.

«Курс долара і євро щодо гривні найближчим часом може зрости: долар до 47 грн, євро – майже до 60 грн. Однак різкого стрибка поки не передбачається. Основним драйвером коливань залишаються світові ціни на енергоресурси та геополітична напруженість на Близькому Сході», – говорить колишній заступник міністра фінансів України Олександр Савченко

Нафта понад 100 доларів США: – новий виклик для економіки

Одним із найбільш відчутних наслідків ескалації на Близькому Сході стало різке зростання цін на нафту. Через побоювання перебоїв із постачанням енергоносіїв із регіону котирування перевищили 100 доларів США за барель.

Та президент США Дональд Трамп вважає різкий стрибок цін на нафту на тлі ізраїльсько-американської операції проти Ірану «дуже малою ціною» за безпеку у світі.

«Короткострокові ціни на нафту, які стрімко впадуть після знищення іранської ядерної загрози, – це дуже мала ціна для США, світу, безпеки та миру. ЛИШЕ ДУРНІ МОЖУТЬ ДУМАТИ ІНАКШЕ!» – написав він у своїй соцмережі Truth Social.

Для України, яка залишається імпортером нафтопродуктів, це все означає низку економічних ризиків:

– подорожчання дизельного пального та бензину;

– зростання витрат на логістику;

– посилення інфляційного тиску.

Особливо чутливим до цього фактора є аграрний сектор, який активно використовує дизельне паливо.

За словами Шевчишина, українські аграрії змушені входити в новий сезон на тлі рекордних цін на нафту та паливо, що може суттєво знизити маржинальність аграрного бізнесу.

Зростання витрат на пальне може вплинути на:

– вартість посівної кампанії;

– витрати на збір урожаю;

– логістику зерна до портів і кордонів.

З огляду на те, що аграрний сектор забезпечує значну частку валютних надходжень України, ці фактори можуть мати ширший макроекономічний ефект.

Світ входить у період геоекономічної турбулентності

Економісти зазначають, що геополітичні конфлікти дедалі сильніше впливають на глобальні фінансові процеси. Поєднання військових ризиків, енергетичних шоків та інфляційного тиску формує нову хвилю нестабільності на світових ринках.

У разі затяжного конфлікту на Близькому Сході інвестори можуть і надалі збільшувати частку долара у своїх портфелях, що сприятиме його подальшому зміцненню.

Для України це означає необхідність уважно відстежувати глобальні економічні процеси, адже події за тисячі кілометрів від країни дедалі частіше мають прямий вплив на курс гривні, ціни на паливо та загальну економічну стабільність.

Діана Горбачук, Київ.