Як ми зустріли 2026 рік

Головні макроекономічні підсумки

Наприкінці року я переглянув чимало підсумків та прогнозів на 2026 рік. Я завжди читаю їх уважно. Частина з них була емоційною, в окремих випадках драматичність оцінок переважала над фактами. Позитивні результати часто залишалися поза фокусом.

Тому я вирішив підсумувати рік нашим баченням, яке ґрунтується на цифрах та фактах, щоб кожен міг оцінити перспективи 2026 року без прикрас, але з визнанням сильних сторін.

Факти свідчать про таке: викликів вистачає, однак Україна має запас міцності.

Економіка відновлюється повільно. Дефіцити державного бюджету та зовнішньої торгівлі є рекордними. Безпекова й енергетична ситуація залишаються складними.

Водночас інфляція знижується. Банківська система є стійкою і нарощує кредитування. Міжнародні резерви – на історичному максимумі. Маємо домовленості з партнерами щодо фінансування.

Міжнародна співпраця

Рік завершився досягненням домовленості на політичному рівні щодо зовнішнього фінансування – Рада ЄС погодила рішення надати Україні 90 млрд євро на 2026–2027 роки. Попереду технічні процедури. Позика погашатиметься Україною лише після отримання репарацій від росії.

Маємо домовленості з МВФ на рівні персоналу про нову чотирирічну програму фінансування. Рішення Ради ЄС створило можливості для реалізації цієї програми.

Крім того, Європейська комісія запропонувала виділити Україні 100 млрд євро в межах довгострокового бюджету ЄС на 2028–2034 роки.

Визначеність із зовнішнім фінансуванням є важливою. Через повномасштабну війну країна має значний дефіцит бюджету на тлі кількаразового зростання витрат на оборону.

Водночас в ЄС усвідомлюють необхідність підтримки України. Урсула фон дер Ляєн неодноразово заявляла, що Україна – в центрі безпекової архітектури континенту. Стійкість України = безпека ЄС.

Маємо успіхи в євроінтеграції. Україна успішно завершила скринінг законодавства з рекордною швидкістю. Наразі фіналізується Національна програма з адаптації законодавства України до права ЄС, горизонт завдань якої – переважно кінець 2027 року. Крім того, Європейська комісія підтвердила, що Україна готова до відкриття переговорів за окремими кластерами.

Інфляція

З червня 2025 року інфляція пішла на спад, як і прогнозувалося. Це не випадковість, а результат цілеспрямованої політики НБУ.

Щоб приборкати інфляцію, ми продовжили підвищення облікової ставки в березні 2025 року, а далі зберігали її на рівні 15,5%. У результаті заощадження в гривні залишилися привабливими, що обмежило тиск на курс гривні та ціни.

Вкладення населення в строкові гривневі депозити за рік зросли майже на 20%, у гривневі ОВДП – на 67%. Чистий попит населення на валюту був майже в два рази меншим, ніж у 2024 році. 

За даними Держcтату у грудні 2025 року інфляція сповільнилася до 8%. Очікуємо, що ця тенденція триватиме. За нашим жовтневим прогнозом, інфляція знизиться до 6,6% у 2026 році та до цілі 5% у 2027-му. Такі значення є близькими до прогнозів більшості аналітиків.

Економіка

Попри свідомі й цілеспрямовані атаки ворога, економіка тримається і навіть поступово відновлюється. За нашими оцінками, зростання у 2025 році – в межах 2% (у 2024 році мали 2,9%).

Проте війна значно обмежила економічний потенціал через втрати людей, територій і виробництв, обстріли енергетичної інфраструктури та міграцію. Лише станом на кінець 2024 року потреби у фінансуванні для відновлення та відбудови протягом наступного десятиліття Світовий банк оцінював у майже 524 млрд дол. США.

Економіка ще не відновилася після падіння на 28,8% у 2022 році, але наблизилася до свого потенційного рівня в поточних умовах. Це означає, що швидше відновлення можливе лише через відчутні інвестиції.

Наш прогноз на 2026 рік: економіка зросте на 2%. На 2027 – майже плюс 3% завдяки поліпшенню безпекових умов, приватним інвестиціям та старту повернення мігрантів.

Хоч підтримка економіки – компетенція уряду, НБУ не залишається осторонь. Банківська система безперебійно працює, продовжуючи нарощувати кредитування. Чистий гривневий кредитний портфель і в корпоративному, і в роздрібному сегментах зростає темпами близько 35% на рік. Із середини 2024 року банки нарощують темпи кредитування в прифронтових регіонах, і зараз ці темпи співмірні з кредитуванням в інших регіонах.

Одним із найважливіших напрямів кредитування є енергетика: банки профінансували проєкти бізнесу на розбудову та генерацію енергетики потужністю 1,3 ГВт. Почали роботу над активнішим кредитуванням не менш важливої галузі – оборонної, розвиток якої є передумовою для припливу інвестицій. 

Пом'якшуємо валютні обмеження та працюємо над розвитком інфраструктури ринків капіталу. Йде спільна робота над системою страхування воєнних ризиків. Триває євроінтеграція. Забезпечення цінової та фінансової стабільності, на що спрямовані наші дії, є підґрунтям для зростання.

Навіть якщо в умовах війни ми не можемо суттєво підштовхнути економічне відновлення, у наших руках створити передумови для цього.

Дефіцити бюджету та платіжного балансу

Бюджетний дефіцит є близьким до історичних максимумів. Причина та сама: повномасштабна війна. Значний дефіцит бюджету зумовлює дефіцит поточного рахунку платіжного балансу. Станом на кінець листопада за останні 12 місяців останній сягнув рекордних 30 млрд дол. США.

За звичайних умов ці показники були б надзвичайно високими. Однак наша реальність зовсім незвичайна. В Україні вже майже чотири роки йде повномасштабна війна, але ситуація стійка, а міжнародні резерви оновлюють історичні максимуми.

Обидва дефіцити вдається фінансувати завдяки зовнішній підтримці. Причинно-наслідковий зв'язок такий:

• уряд потребує значного фінансування для покриття бюджетних видатків, які суттєво зросли з початком повномасштабного вторгнення рф;
• міжнародні партнери надають кошти, розуміючи, що це також інвестиція в їхню безпеку;
• кошти через видатки бюджету йдуть в економіку та підтримують зростання імпорту, адже країна має величезні потреби для збереження обороноздатності, стійкості енергосистеми та відбудови.

Чи означає це, що на ці дефіцити не варто зважати? Однозначно – ні. Завдання мобілізації як внутрішніх, так і зовнішніх ресурсів на потреби оборони і відбудови є актуальним. Водночас країна має запас міцності, щоб робити це зважено та якісно. 

Обмінний курс та міжнародні резерви

В окремих підсумкових публікаціях побачив таке: НБУ утримував фіксований курс гривні у 2025 році та спалював для цього міжнародні резерви.

Чому це не так?

Перше: хоча курс гривні до долара на кінець 2025 року був близьким до рівня, який був на його початку, упродовж року він коливався, реагуючи на зміну ринкових умов. Упродовж шести місяців року гривня зміцнювалася, в інші шість – послаблювалася. Динаміка зумовлювалася фундаментальними та сезонними чинниками.

Серед сезонних чинників – операції АПК та видатки бюджету. Зазвичай навесні аграрії збільшують продаж валюти під посівну, а восени – під час реалізації врожаю. Інтенсивність бюджетних видатків особливо відчувається наприкінці та на початку року. Власне, це ми бачимо й зараз.  

Зі знаком "плюс" з фундаментальних:

• подальше поліпшення ситуації з надходженням експортної виручки завдяки скоординованій роботі держорганів. У 2024 році зробили завдання "максимум", наростивши надходження на 19,5%, у 2025 році вдалося не лише підтримати цю планку, а підвищити її – на 4,8%;
• майже дворазове зниження попиту на валюту з боку населення завдяки, у тому числі, монетарній політиці НБУ. Привабливість заощаджень у гривні дала нам змогу зекономити міжнародні резерви;
• ефекти роботи оборонного сектору – партнери закуповували українські дрони для нашої армії напряму, збільшуючи обсяги надходжень валюти в країну.

Фундаментальні чинники зі знаком "мінус":

• руйнування енергетичної інфраструктури, що збільшило потреби в імпорті енергоресурсів;
• посилення обстрілів портової і транспортної інфраструктури, що пригнічувало експорт товарів та стимулювало імпорт будівельної і машинобудівної продукції.

Впливали також глобальні тенденції. У 2025 році відбулося послаблення долара США на світових валютних ринках. У результаті гривня послабилася до інших валют.

Так, коливання курсу гривні до долара США не були величезними, попри те, що ми надалі посилювали параметри гнучкості обмінного курсу. Водночас ситуація все більше визначалася ринком, а частка операцій без участі НБУ стабільно перевищувала 50%.

Друге: НБУ так "спалював" міжнародні резерви, що наростив їх до історичного максимуму у 2025 році – 57,3 млрд дол. США.

Звичайно, допомогла міжнародна допомога: цього року Україна отримала більше 52 млрд дол. США. Водночас бюджетний дефіцит, який покриває зовнішнє фінансування, створює потребу в значному за обсягом продажі валюти з боку НБУ.

Маємо балансувати ситуацію, коли валюта від зовнішньої допомоги залишається за межами ринку – у міжнародних резервах, а гривня (яку отримує уряд в обмін на цю валюту) потрапляє на валютний ринок.

Загалом валютний ринок України у 2025 році залишався досить стійким. Це підтримало відновлення економіки та зниження інфляції. Маємо достатньо інструментів та ресурсів для збереження стійкості.

Як ми зустріли 2026 рік

Нам потрібно навчитися віддавати собі належне. Бачити проблеми та ризики – важливо. Водночас робота з ними завжди є ефективнішою, коли є чітке розуміння можливостей.

На початку 2026 року позиції України є достатньо міцними. Так, перед нами стоять виклики, які потребуватимуть послідовної роботи. Водночас маємо запас міцності, сформований рішеннями, ухваленими в екстремальних умовах.

На початку лютого ми представимо новий Інфляційний звіт з макроекономічним прогнозом на 2026‒2028 роки. У ньому ви побачите перспективи 2026 року в деталях і цифрах.

Цей рік точно не буде простим. Але ми маємо підтримку міжнародних партнерів, маємо бізнес та населення, які вражають весь світ своєю стійкістю та здатністю адаптуватися, маємо релевантний досвід та позитивні результати. На цій основі рухаємося далі.

Андрій Пишний, голова НБУ