Експерт розповів, які реформи мають передувати введенню ПДВ для ФОПів
Впровадження податку на додану вартість для фізичних осіб - підприємців потребує глибокого реформування системи бухобліку та звітності, цифровізації, а також підготовки бухгалтерів.
Про це під час дискусії на тему «Чи хоче МВФ «вбити» українських ФОПів?», організованої Центром економічної стратегії та консорціумом RRR4U, сказав голова ради Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України Андрій Длігач.
Ухваленню будь-яких рішень про зміни правил оподаткування, за його словами, мають передувати багаторівневі консультації з усіма зацікавленими сторонами - передовсім, із самим бізнесом. Одна з головних тем для обговорення - необхідність значного збільшення порогу річного доходу ФОПів, при перевищенні якого підприємці-спрощенці ставатимуть платниками ПДВ.
«Позиція багатьох аналітичних центрів та Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України полягає в тому, що тема введення ПДВ для ФОПів, чий дохід перевищує 1 млн грн на рік, неактуальна і не може бути реалізована в такому вигляді», - наголосив Длігач.
Пом’якшити вплив впровадження такого податку на вітчизняне бізнес-середовище може поступове зниження ліміту на реєстрацію платників ПДВ, починаючи з річного обороту в 6 млн грн із 1 січня 2027 року до 4 млн грн - з 1 січня 2028-го або й 2029-го.
«Завдяки поетапному зниженню отримаємо і ефект зменшення шоків для бізнесу, і кращу підготовку Державної податкової служби, якій не доведеться одразу ж мати справу із 660 тис. нових платників ПДВ, адже кількість таких платників зростатиме поступово», - пояснив економіст.
Також це дозволить поетапно впроваджувати нові системи бухгалтерського і податкового обліку, цифровізації, звітності, програми підготовки бухгалтерів і автоматизації, над якими вже розпочалася робота.
Для ілюстрації Длігач навів такі цифри: при введенні ПДВ витрати кожного ФОПа на бухгалтерський облік можуть зрости в середньому на 93 тис. грн, що за чинної моделі означатиме потребу в додатковому наймі 300 тис. бухгалтерів.
Навіть якщо вдасться істотно реформувати та модернізувати систему бухобліку і звітності, йтиметься про десятки тисяч додаткових бухгалтерів. Тому завдання – максимально спростити адміністрування ПДВ для міро-, малого й частини середнього бізнесу.
Якщо не зробити цього, поставленої мети - акумулювання в державному бюджеті додаткових 40 млрд грн на рік - досягнути не вдасться. Адже, як можна спрогнозувати на підставі поведінкового моделювання, повністю виконуватимуть нову норму щонайбільше 20% підприємців. Решта ж намагатимуться адаптуватися до змінених умов завдяки використанню вже звичних та нових схем - через подальше дроблення, вихід у безготівковий формат, у крипту тощо.
«Нововведення не вирішить ситуації з контрабандою. Адже основні схеми тут не пов’язані з використанням ФОПів. Також це точно не вплине на процес дроблення бізнесів. Воно навпаки посилиться, бо маємо неабиякий «потенціал» - 10 млн пенсіонерів, яких можуть використати для цих цілей. І, звісно, це не розв’язує проблем нелегальної, неоформленої праці будівельників, працівників споживчих сервісів, інших фахівців. Натомість це продовжить шлях до монополізації деяких ринків, зокрема й у роздрібному сегменті», - попередив Длігач.
Як повідомлялося, в межах домовленостей з Міжнародним валютним фондом уряд розглядає можливість впровадження, починаючи із 2027 року, оподаткування податком на додану вартість (20%) фізичних осіб - підприємців, чиї доходи перевищують один 1 млн грн на рік. Міністерство фінансів винесло на публічне обговорення проєкт закону, який має удосконалити адміністрування ПДВ для платників єдиного податку.
Фото: Jakub Żerdzicki on Unsplash