Руслан Гашев, голова правління Експортно-кредитного агентства

Із 1 січня в Україні запрацює новий механізм страхування майна від воєнних ризиків, який передбачатиме пряму компенсацію збитків для підприємств у прифронтових регіонах і часткову компенсацію страхових платежів для бізнесу по всій території країни. Програма є складовою політики розвитку  вітчизняних виробників «Зроблено в Україні». Адмініструватиме її ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» (ЕКА), 100%  акцій якого належить державі. Паралельно ЕКА продовжить втілювати проєкти з підтримки українського експорту і страхування ризиків.

Детальніше про продукти, які Агентство пропонує клієнтам, про перспективи збільшення капіталу, пошук інвестора та про особливості нової програми компенсації воєнних ризиків – у розмові з головою правління ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» Русланом Гашевим.  

ПРО НОВУ ПРОГРАМУ І ПРО ТЕ, НА ЩО ПІДЕ ₴1 МЛРД ВІД ДЕРЖАВИ

- Пане Руслане, розкажіть про умови нової програми, передбачені механізми та потенційних учасників. 

- Уже з 1 січня 2026 року, як і визначено урядовою постановою, суб’єкти господарювання зможуть подавати заявки на участь у програмі страхування, яка матиме два компоненти. Перший спрямований на підтримку суб’єктів, що  працюють на територіях, де страхові компанії не здійснюють своєї діяльності та не можуть страхувати майно від воєнних ризиків. Мова про Одеську, Миколаївську, Херсонську, Запорізьку, Дніпропетровську, Донецьку, Луганську, Харківську, Чернігівську та Сумську області. Для тамтешнього бізнесу передбачено пряму компенсацію в розмірі до 10 мільйонів гривень на кожен суб’єкт, майно якого постраждало через війну.

Щоб взяти участь у програмі, необхідно подати заявку, вказавши суму ймовірного збитку. Стосується така оцінка лише нерухомого майна та інженерних комунікацій, які є складовою забезпечення діяльності того чи іншого бізнесу.

- Вартість устаткування і обладнання не компенсуватимуть?

- Ні обладнання, ні транспортних засобів…

Окрім подання пакета необхідних документів, потрібно сплатити внесок у розмірі 0,5% від суми ймовірного збитку, яку суб’єкт обраховує самостійно, через проведення незалежної оцінки.

Другий компонент нової програми спрямований на забезпечення доступності послуг тих страхових компаній, які займаються страхуванням об’єктів нерухомості бізнесу від воєнних ризиків на інших територіях країни. Тут держава через ЕКА компенсуватиме учасникам програми страховий платіж у розмірі до 1 мільйона гривень – вже після закінчення договору страхування. Головна мета цієї програми - знизити вартість страхування для бізнесу у середньому до показника у межах 1%.

Брати участь у програмі зможуть будь-які бізнеси, жодних обмежень по галузях економіки не буде. Єдине обмеження - те, що учасниками програми не можуть бути компанії державного та комунального секторів економіки. Також відстежуватимемо санкційні списки, щоб запобігти участі підприємств, чиї власники перебувають під санкціями, та відслідковуватимемо резидентність кінцевих бенефіціарних власників, аби унеможливити участь у програмі суб’єктів, пов’язаних із Росією або Білоруссю.

За участь у другому компоненті програми бізнесу доведеться сплатити разовий внесок у 5000 гривень.

- І в тому, і в іншому випадку потенційні учасники мають звертатися безпосередньо до Експортно-кредитного агентства? Деталізуйте, як стати реципієнтом програми.

- Прифронтовому бізнесу для того, щоб стати учасником програми прямого відшкодування заподіяних війною збитків, треба звертатися до нас. Для участі у програмі часткової компенсації страхових премій - до страховиків. При цьому суб’єкт господарювання самостійно обирає страхову компанію, з якою хоче працювати, й через неї подає заявку. А нам сплачує передбачений урядовою постановою внесок за участь у програмі - 5000 гривень. На «виході» із програми, якщо стався страховий випадок, учасники обох компонентів програми звертатимуться до нас.

- При цьому можлива участь у програмі будь-яких страховиків, котрі працюють на вітчизняному ринку?

- Так. Ми відмовилися від ідеї акредитації страхових компаній. Тому що, по-перше, діючи таким чином, ми могли б невиправдано впливати на конкуренцію між учасникам ринку. А якщо йдеться про державну програму, це нелогічно. По-друге, за страховими компаніями й тим, чи прозоро вони працюють, наглядає Національний банк. Якщо до страховика не застосовуються жодні заходи впливу, отже регулятор вважає, що вони можуть працювати на цьому ринку. А якщо компанія має ліцензію, працює, пропонує певні продукти, ми не вправі обмежувати її у роботі з клієнтами. Інакше, якби ми самі обирали страхові компанії, це викликало б чимало запитань.

- Плюс це б ще й штучно затягувало терміни початку дії програми.

- Звичайно. Згідно з урядовою постановою, програма має запрацювати з 1 січня, і ми робимо все для її безпроблемного старту. Зараз зокрема ведемо роз’яснювальну роботу для бізнесу через асоціації. Створили на сайті спеціальний розділ з відповідями на найпоширеніші запитання, аби суб’єкти господарювання могли орієнтуватися в умовах програми.

Вже провели зустрічі з Американською торговою палатою, з Європейською Бізнес Асоціацією, із Федерацією роботодавців, Торгово-промисловою палатою України. Загалом на таких зустрічах були присутні представники понад 500 компаній. Відбулися й окремі онлайн-зустрічі з підприємцями Харківщини.

Є зворотній зв’язок – хтось висловлює пропозиції, побажання, хтось -  занепокоєність. Представники Мінекономіки все це занотовують. Після того, як постанову, що унормовує дію програми, було затверджено, ЕКА надало свої пропозиції стосовно змін до документа. Не відкидаю, що до кінця року до постанови ще вноситимуться додаткові точкові зміни. Десь бачимо, що щось заважає якомусь процесу, в чомусь варто спростити доступ бізнесу до програми, а для нас – її адміністрування. Та й роль бізнесу – сигналізувати про  ймовірні ризики та проблеми. А роль ЕКА та Міністерства економіки - опрацьовувати ці звернення і знаходити баланс між побажаннями підприємців та можливостями держави.

- А що найбільше цікавить бізнес, у чому він бачить переваги цієї програми, а в чому, можливо, - ризики? Які нюанси найчастіше доводиться роз’яснювати?

- Перевага в тому, що нарешті стартує програма, яка допоможе бодай частково покривати збитки бізнесу від воєнних ризиків і масштабувати, інтенсифікувати діяльність страхових компаній у цьому напрямі. Відносні «мінуси» - це обсяги фінансування, наразі передбаченого на програму (загалом 1 мільярд гривень на 2026 рік), а також недостатній максимальний розмір компенсації  - 10 мільйонів гривень.

Але започаткування цієї програми, як на мене, - це лише перший крок до побудови повноцінної системи страхування від воєнних ризиків, про яку говорять і в Національному банку України, і в Міністерстві економіки, та на яку очікує увесь вітчизняний бізнес. Це має бути адаптаційний механізм у межах перехідного періоду до повноцінної роботи комплексної системи страхування від воєнних ризиків в Україні.

- До речі, про те, що передбачений у бюджеті на наступний рік мільярд може дуже швидко закінчитися, почали говорити із перших днів, щойно міністр економіки Олексій Соболев анонсував майбутню програму. І справді, чи надовго, за вашими підрахунками, вистачить цього ресурсу?

- Дехто з реципієнтів наших чинних програм – експортерів уже підтвердив, що точно подаватиметься на участь у новому проєкті. Оскільки у нашій поточній діяльності немає жодних обмежень і ми підтримуємо бізнес з усіх регіонів, маємо клієнтів і у Сумській, і в Чернігівській областях, є великі клієнти в Запоріжжі – бізнеси, страхувати які всі відмовляються. Тому вони, переконаний, обов’язково подаватимуться на цю програму.

Що ж до того, на яку кількість підприємців вистачить наданих коштів, математика дуже проста: ресурс  - 1 мільярд гривень, максимальна сума виплати - 10 мільйонів. Отже, ідеться про підтримку приблизно сотні бізнесів. Зрозуміло, що це  – крапля в морі…

Але повторюся: треба ж із чогось починати. І коли проєкт запрацює, у нас буде певна кількість заявок, проаналізуємо, як швидко вичерпуватиметься ця «квота», та інформуватимемо Міністерство економіки про динаміку реалізації програми, про попит на неї. А далі чекатимемо на рішення органів влади -  чи виділяти на цю програму додаткові кошти, чи інтенсифікувати створення окремого агентства для організації повноцінної системи страхування від воєнних ризиків.

- А алгоритм ваших дій? Уявімо ситуацію: в січні почали приймати заявки на участь у програмі, а десь до 15 лютого реєструються 100 компаній. Ви припиняєте реєструвати потенційних учасників, чи, в принципі, якщо не буде страхових випадків, можна хоч і 1000 зареєструвати?

-  У такому випадку ми припинимо прийом заявок. Це передбачено урядовою постановою.

- Реагуючи на затвердження цієї постанови, голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев запропонував відмовитися від передбаченого внеску для учасників у розмірі 0,5% від суми ймовірного збитку. Ваші аргументи «за» чи «проти» такого підходу…

- Для реалізації програми до профільного закону, яким регулюється діяльність ЕКА, внесли зміну, що передбачає: Агентство може брати участь в реалізації державних програм у порядку та на умовах, визначених Кабміном, але обов’язково за рахунок зовнішнього фінансування. Що таке зовнішнє фінансування? Це не лише призначений для конкретної програми один мільярд гривень. Це ще і покриття витрат Агентства на втілення цієї програми. Ми порахували, що для її реалізації нам необхідно додатково залучити у штат 4 людини. Це небагато порівняно із тим, якби довелося створювати нове спеціалізоване агентство. Але однак це – додаткові операційні витрати. 

Питання про плату в 0,5% від суми ймовірного збитку для суб’єктів господарювання із прифронтових територій та 5000 гривень для бізнесу з інших регіонів було дискусійним і порушувалося в межах діяльності робочої групи (за участі представників Мінекономіки, Нацбанку, ЕКА, гравців страхового ринку), яка напрацьовувала відповідні механізми. Також на деяких етапах до роботи групи долучався й Данило Гетманцев. При цьому ми не наполягали на платі в 0,5% із суб’єкта. Ми лише просили забезпечити покриття витрат на втілення програми. Тому якщо до програми внесуть зміни і скасують плату для реципієнтів, ми не будемо проти. Головне, щоб при цьому було передбачено джерела компенсації наших витрат. Це мають врахувати, коли в січні чи лютому затверджуватимуть порядок використання коштів Державного бюджету на реалізацію відповідної програми.

- Підсумуйте: чи бачите якісь ризики для виконання нової програми? І навпаки: завдяки чому вона, на вашу думку, може стати успішною?

- Якщо інтерес бізнесу до першого компонента програми (пряма компенсація)  прогнозовано буде високим, то в частині компенсації страхових премій є ризик відсутності попиту. Річ у тім, що (на жаль, так склалося історично), в Україні відсутня культура страхування. Зазвичай, бізнес або громадяни приходять до  страхової компанії, лише якщо певний вид страхування є обов’язковим (наприклад, для отримання кредиту) або якщо вже щось трапилося. За моєю інформацією, за останній рік бізнес оформив лише від 600 до 800 договорів страхування майна від воєнних ризиків. Тобто, застрахувалися менше 1% підприємств. Тож не можу сказати, що бізнес вважає таке страхування обов’язковою потребою. Тому ми й хочемо за рахунок таких компенсацій, загалом утілення нової програми, продемонструвати людям, що страхування може бути доступним. І одна з цілей - розвиток культури страхування.

ПРО ПОШУК ІНВЕСТОРА І ПРО ТЕ, ЯК ВДАЛОСЯ ПІДТРИМАТИ ЕКСПОРТ НА ПОНАД ₴10,5 МЛРД

- Далі про програми, втілення яких Агентство розпочало раніше, зокрема про поточні результати реалізації проєктів з підтримки експорту.

- Ми пропонуємо різні продукти для підтримки експортерів. По-перше, це передекспортне фінансування, на яке припадає 96% усього нашого портфеля. Його ми здійснюємо двома методами - портфельним (коли надаємо ліміти банкам-партнерам, які у їх межах фінансують експортерів, не погоджуючи з нами окремі договори) та через індивідуальні угоди. Це коли вони не вписуються в межі портфельної програми або коли фінансування здійснюється банками, що не є її учасниками. Це трохи дорожче для бізнесу і трохи довше в оформленні.

Також можемо страхувати гарантії повернення авансового платежу, гарантії виконання контрактних зобов’язань, тендерні гарантії, які банки надають українським експортерам. Можемо страхувати договори зовнішньої економічної діяльності в частині ризику несплати за цими договорами.

А нещодавно запустили новий продукт EasyЗЕД, дуже простий, - для невеликих постачань. У цьому випадку контакти клієнта з Експортно-кредитним агентством зведено до мінімуму - все робиться через наш сайт. Ми вже отримали першу заявку на цей продукт. Час її подання – менше 20 хвилин. А на ухвалення Агентством рішення та фінальне підписання цієї угоди з експортером в онлайн-режимі пішло дві години. Тобто загалом - менше 2,5 годин із моменту звернення клієнта на наш сайт до отримання вже підписаного договору страхування.

Хочемо, щоб якомога більше бізнесів зверталися по цей продукт. Наразі там є обмеження: обсяг нашої відповідальності не перевищує 400 тисяч гривень, але плануємо його збільшити. Зробимо це, тільки-но НБУ внесе необхідні зміни до своїх інструкцій щодо валютного контролю.

Далі - два продукти, пов’язані з інвестиційним фінансуванням: інвестиційні кредити і прямі інвестиції. За останнім напрямом у нас поки що було лише три заявки, і в усіх випадках ми відмовили потенційним клієнтам. По-перше, капіталу не вистачає (загальний обсяг, який хотіли застрахувати бізнеси, - майже 4 мільярди гривень), а по-друге, в усіх випадках виявили, що кінцеві бенефіціарні власники пов’язані з Росією.

З інвестиційними кредитами історія краща. Ми застрахували кілька угод. Загальний обсяг підтриманих інвестицій - 246 мільйонів гривень. І закон, який набуде чинності з 1 січня 2026 року, «Про Національну установу розвитку» від 08.10.2025 № 4622-IX)» спрощує роботу із цим продуктом, адже якщо раніше ми покривали виключно воєнні та політичні ризики, то нове формулювання: «у тому числі воєнні і політичні ризики». Тобто, немає вичерпного переліку ризиків, що підлягають страхуванню. Ми внесемо необхідні зміни у постанову Кабінету Міністрів, яка затверджує перелік ризиків для цих страхових продуктів, та, відповідно, покриватимемо ще й комерційні ризики за  інвестиційними кредитами. Так, це призведе до можливо незначного подорожчання цього продукту, але воно буде незначним. Якщо наш загальний середній тариф - трохи менше 1%, то навіть якщо це буде 1,5%, вважаю, таке страхування буде доступним для українського бізнесу, який залучає  інвестиційні кредити, адже паралельно ми знімаємо питання застав і забезпечення.

- Представники яких галузей найчастіше звертаються по підтримку до ЕКА?  Це переважно великі, середні підприємства, чи ви не проводили такого ранжування? І бізнес з яких регіонів найактивніший?

- Жодних обмежень за розміром бізнесу немає. Але не збрешу, коли скажу, що 95% наших клієнтів - це малі та середні підприємці.

У регіональному розрізі поміж лідерів Київ (обсяг підтриманого експорту  - понад 5,1 млрд грн), Львівська область (5 млрд), Хмельницька (3,8 млрд), Запорізька (2,7 млрд) і Дніпропетровська (1,6 млрд грн) області. Активні учасники програми й експортери з Чернігівщини, Сумщини, Харківщини, Миколаївщини. Це свідчить про те, що бізнес із прифронтових регіонів ми також активно підтримуємо.

Якщо аналізувати за товарними групами, то лідери  - меблевики й деревообробники: меблі, постільні речі, матраци (понад 4,4 млрд грн), деревина і вироби з деревини, деревне вугілля (майже 3,5 млрд). Необроблена деревина сюди не входить, адже, за законом, ми підтримуємо лише певну номенклатуру товарної продукції з високою доданою вартістю та достатнім ступенем переробки. Третє місце – молоко та молочні продукти, яйця, птиця – майже 2,8 млрд грн, далі - жири рослинного або тваринного походження (2,7 млрд). І на п’ятому місці за рівнем підтримки - електричні машини, обладнання та їхні частини (майже 2,6 млрд грн). Представники цих галузей звертаються до нас найчастіше. Та це не означає, що ми визначаємо якісь галузеві пріоритети. Працюємо з кожним експортером, чия продукція відповідає вимогам нашого профільного закону.

- Чи охоче участь у програмах ЕКА беруть банки? Адже, на відміну від ринку страхування, коли, за вашими словами, до вас може звернутися клієнт будь-якої ліцензованої страхової компанії, у банківському сегменті Агентство співпрацює не з усіма.

- Є кілька банків (не створюватиму антирекламу), з якими ми ніколи в житті не працюватимемо. Це пояснюється їхньою бізнес-моделлю, коли вони не концентруються на роботі з корпоративним сегментом, з малим та середнім бізнесом. Це - роздрібні банки або установи, створені лише для певних видів розрахунків. Ми ж віддаємо перевагу банкам, які мають компетенцію в роботі з фінансування бізнесу, бажано  - експортного.

Шукаємо надійних партнерів, співпраця із ким не загрожує появою непрацюючих кредитів, за якими нам потім доведеться здійснювати виплати. Нам потрібні нормальні прозорі процедури і нормальна якість поточного портфеля банку. Зараз опрацьовуємо кілька звернень від банків (у тому числі й великих), які хочуть співпрацювати з Агентством.

Іноді, коли до нас приходить експортер і каже: я працюю з таким-то банком, але ви з ним, бачу, не співпрацюєте,  - це для нас не проблема. Ми можемо разом з клієнтом звернутися до його банку й допомогти реалізувати першу угоду у межах програм ЕКА. Ніхто при цьому не радитиме клієнтові кидати свій банк та переходити на обслуговування до іншого, який є нашим постійним партнером.

- Що з виплатами? Чи їх багато? Чи про великі суми йдеться? Чи немає якихось зволікань з перерахуванням коштів?

- У нас було лише кілька виплат. Перша, у 2022 році, - виплата за договором страхування експортного контракту. Нігерійська компанія не розрахувалася з українським експортером. Сума була невеличка, приблизно 400 тисяч гривень. Ми розрахувалися з клієнтом, а зараз у судовому порядку намагаємося стягнути борг з нігерійської компанії.

Другий випадок був цього року, кілька місяців тому. Це стосувалося кредиту в одному з українських банків. Експортер не розрахувався за кредитом, банк дотримався всіх вимог, передбачених договором страхування, і отримав від нас відшкодування. Зараз ми також вчиняємо дії, пов’язані з покриттям збитків. Експортер іде на контакт, і ми розглядаємо кілька варіантів, як він зможе компенсувати ті втрати, яких ми зазнали через неповернення ним кредиту. Там сума теж невелика, близько 700 тисяч гривень.

- Тобто, ті кошти, які держава внесла у статутний капітал ЕКА і які ви  використовуєте для фінансування своїх програм, не зникають безслідно у разі страхових виплат, ви намагаєтеся все повернути…

- Ми як державна компанія не можемо пробачити борг, тому зобов’язані вчиняти усі передбачені законом дії, пов’язані з поверненням коштів та покриттям наших збитків. Єдине, хочу уточнити: ми не оперуємо державними коштами, оскільки ми  - приватне акціонерне товариство. Держава свого часу вклала гроші у капітал, отримала у власність корпоративні права. Але гроші, якими ми розпоряджаємося і за рахунок яких страхуємо бізнес, - це приватні кошти Експортно-кредитного агентства. Це може незрозуміло звучить, але такі особливості корпоративних відносин у нашій країні.

- І у цьому зв’язку варто згадати повідомлення про можливість входження  в капітал ЕКА приватного інвестора. Що це означатиме для Агентства, для ринку, для держави? Чи не втратить остання, якщо вже не володітиме 100% акцій ПрАТ «ЕКА»?

- Держава нічого не втратить. Ще в першій редакції нашого закону, ухваленого далекого 2016 року, було передбачено, що держава може продати 49% акцій ЕКА. Тобто, із самого початку законодавець заклав таку опцію. При цьому держава в будь-якому випадку збереже контроль за собою. Міністерство економіки однак матиме право вирішального голосу в загальних зборах акціонерів. Ми зараз кажемо про можливість продажу частки, яка не перевищуватиме 25%.

Держава при цьому підтримує залучення акціонера в капітал Експертно-кредитного агентства, і це визначено планами дій уряду.

Тепер про те, що ж ми отримаємо, що отримає держава? Насамперед, це буде першим прецедентом в історії України, коли державну компанію продадуть не повністю, а частково іноземному інвесторові. І це, до речі, свідчить, що держава непогано попрацювала для побудови прозорих механізмів, у тому числі антикорупційних, всередині однієї конкретної компанії. Принагідно нагадаю: нещодавно ми отримали сертифікат, який підтверджує відповідність нашої антикорупційної системи міжнародним стандартам. Також ми були першою в Україні державною компанією, яка перейшла на оновлені засади корпоративного управління, що відповідають стандартам і рекомендаціям ОЕСР для систем управління в державному секторі економіки. Потенційний інвестор це оцінив, йому такий актив цікавий.

Що отримає від цього компанія? По-перше, експертизу іншого великого гравця, який має досвід, певні напрацьовані процедури. Для нас це неоціненна можливість залучити щось нове. Для експортерів теж будуть позитивні наслідки, адже це обов’язково вплине на зручність наших сервісів для клієнтів. Умовно, ми хочемо зробити так, щоб для бізнесу послуги ЕКА в Україні нічим не відрізнялися від послуг експортно-кредитних агентств Італії, Японії, Польщі, Німеччини, і щоб український експортер почувався таким же захищеним, як і експортер за кордоном.

Також вважаємо, що прихід великого інвестора спростить для нас доступ до фінансування, до перестрахування, призведе до збільшення капіталу ЕКА. Адже зараз, коли 100% акцій володіє держава, ми залежимо від можливостей Державного бюджету України. Якщо ж у нас буде новий акціонер, зможемо за потреби розраховувати на його ресурс.

- Про необхідність поповнення капіталу Агентства ви говорите вже не вперше…

- Так. Відповідні плани обговорюємо щороку. Сподіваюся, у 2026-му це стане реальністю.

Додам, що 2025-ий - перший рік, коли компанія почала реалізовувати свою Стратегію. Цей документ розроблено за участі експертів Світового банку на виконання зобов’язань, взятих на себе Україною в межах співпраці з Міжнародним валютним фондом. На горизонті у 5 років ЕКА має стати Центром надання фінансових послуг для експортерів. Для досягнення цієї мети маємо покрокові плани і заходи. Це стосується і внутрішнього розвитку компанії, і її позиціювання у тому числі за кордоном, і розв’язання системних проблем, пов’язаних із законодавством, а також із нашим капіталом. Робота за усіма цими напрямами триває.

- Про які конкретно плани та кроки на їх виконання ідеться?

- У 2026 році, сподіваюся, ми вже вийдемо з якоюсь публічною інформацією про того інвестора, який нами цікавиться, і започаткуємо нарешті процес входження нових гравців у наш капітал.

Планували до кінця літа системно вирішити питання валютного контролю за  операціями, які ми страхуємо. Не до кінця вийшло. Кабінет Міністрів ухвалив зміни до розпорядження 76-р. «Про затвердження переліку товарів та (або) галузей економіки, для яких Національний банк має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження заходу захисту, передбаченого абзацом першим частини першої статті 13 Закону України “Про валюту і валютні операції» від 13.02.2019. Тепер чекаємо на відповідні зміни в інструкції Національного банку.

Також у планах була адвокація отримання державної гарантії за зобов’язаннями Експортно-кредитного агентства. Наше законодавство передбачає, що держгарантії надаються лише за зобов’язаннями боржників перед банками. Ми ж через Асоціацію українських банків зверталися до Бюджетного комітету ВР та до Міністерства фінансів з проханням надати державні гарантії нашому Агентству. Мінфін відмовив, посилаючись на те, що у 2026 році передбачене збільшення капіталу Товариства «ЕКА» в обсязі до 5 мільярдів гривень. На жаль, при ухваленні Державного бюджету необхідні для цього видатки не передбачили. Тому звертатимемося для отримання держгарантій повторно. Адже застосування відповідного механізму - це світова практика майже всіх державних експортно-кредитних агентств.  

І далі працюватимемо над збільшенням статутного капіталу. Тут вдячні за позицію Національному банку, який нещодавно ухвалив зміни до постанов, що визначають порядок регулювання діяльності компанії. Тож якщо раніше ми могли страхувати бізнес у обсягах, що не перевищують розміру нашого капіталу, то тепер можемо страхувати на суму, що удвічі їх перевершує.  

При цьому історія діяльності ЕКА підтверджує: збитки у нашій роботі мінімальні, тому ми зараз кажемо не про витрачання коштів, а про масштабування діяльності.

- Можливо, підтвердите такий висновок цифрами? 

- Без проблем. За нашими підрахунками, якщо ЕКА додатково отримає 5 мільярдів гривень капіталу, ми зможемо щороку підтримувати експорт на 50 - 60 мільярдів. Нагадаю, коли наш капітал був лише 200 мільйонів гривень, за перші три роки роботи (2019 – 2021 рр.) ЕКА підтримало експортні контракти вартістю лише 100 мільйонів гривень. У 2021-му статутний капітал було збільшено до 2 мільярдів гривень. І у 2022 році підтримка українського експорту зросла до 3,2 мільярда, у 2023-му – до 3,8 мільярда, у 2024-му – до 7,5 мільярда. Нинішній рік ще не закінчився, а ми вже підтримали експорт на 10,5 мільярда гривень при загальній виплаті у менш як 700 тисяч. Мені здається, це основне мірило ефективності використання 2 мільярдів гривень капіталу, яким ми оперуємо.

І вже як підсумок: цей рік був для ЕКА надзвичайно складним. Якість бізнесу, з яким ми працюємо, з кожним роком великої війни, зрозуміло, погіршується. Адже бойові дії та обстріли об’єктів по всій країні тривають, бізнес дедалі більше обмежений у питаннях свого розвитку, масштабування. Він має все більше проблем. На них треба реагувати, підприємцям потрібно допомагати. Тому, попри труднощі, цьогоріч ми підтримали більше експорту, започаткували  низку нових продуктів.

На жаль, дуже складним для країни, вочевидь, буде і наступний рік. Зокрема, й тому, що проблеми в енергетиці нині більші, ніж торік. А це впливає (і принаймні в короткостроковій перспективі неабияк впливатиме) на бізнес.

Та це нас не зупинить. Тому й надалі розраховуємо на нарощування обсягів підтримки експортерів. Переконаний: у нас будуть нові знакові угоди, буде повсякдення робота над втіленням нової державної програми страхування від воєнних ризиків. Вірю, що й капітал Агентства спільними зусиллями таки збільшимо.

Владислав Обух, Київ

Фото – Геннадій Мінченко