Віталій Кіндратів, заступник міністра економіки

Завдяки «промисловому безвізу» українські виробники отримають нові бізнес-можливості в ЄС

Україна готується до підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (ACAA), так званого «промислового безвізу», з ЄС. Йдеться про взаємне визнання сертифікатів, виданих обома сторонами. Тож нашим експортерам більше не доведеться витрачати час і гроші на повторну сертифікацію своєї продукції для її продажу в Європі. На першому етапі «промисловий безвіз» діятиме для трьох пріоритетних секторів: машини, низьковольтне обладнання та електромагнітна сумісність. Надалі ж його дію можуть розширити – загалом на 27 секторів промисловості. За оцінками експертів, укладення Угоди АССА сприятиме зменшенню експортних витрат на постачання відповідної продукції на 4,9%, а витрат на її імпорт – на 2,3%.

Про перспективи підписання Угоди АССА і завдання, які для цього потрібно виконати, – у бліц-інтерв’ю заступника Міністра економіки України Віталія Кіндратіва.

ЯК ГОТУЄМОСЯ ДО ПІДПИСАННЯ УГОДИ

- Підготовка до укладання Угоди АСАА тривала не один рік. Адже йдеться не лише про процес перемовин із європейськими партнерами, а й про наше внутрішнє реформування за багатьма напрямами, у тому числі оновлення законодавства. Що вже зроблено?

Привели у відповідність до європейських норм тисячі національних стандартів та десятки технічних регламентів

- Підписавши Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, Україна чітко висловила наміри щодо інтеграції і наближення своїх політичної та економічної систем до європейських стандартів і цінностей. Для реалізації положень Угоди ми наближуємо інфраструктуру якості (стандартизація, технічне регулювання, оцінювання відповідності, метрологія, акредитація, ринковий нагляд) до норм та правил ЄС. Вже вдалося привести у відповідність до європейських норм тисячі національних стандартів, десятки технічних регламентів, системи стандартизації, метрології, оцінки відповідності, ринкового нагляду, акредитації тощо. Ухвалено низку важливих законів: «Про метрологію та метрологічну діяльність», «Про стандартизацію», «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», «Про акредитацію органів з оцінки відповідності».

Словом, готуючись до укладання Угоди АСАА, Україна пройшла досить довгий шлях. Для отримання “зеленого світла” від європейської сторони ми, згідно з графіком, визначеним Додатком ІІІ до Угоди про асоціацію, імплементували відповідні положення актів законодавства ЄС у вітчизняне правове поле; втілили необхідні адміністративні та інституційні реформи; запровадили ефективну та прозору адміністративну систему, яка потрібна для імплементації Глави 3 “Технічні бар’єри у торгівлі”.

- Так розумію, європейська сторона оцінювала «якість» виконання Києвом поставлених завдань?

- Так. У жовтні 2020 року ЄС розпочав попередню оціночну місію щодо готовності української інфраструктури якості до укладення Угоди АСАА. Інспектування завершилося у липні минулого року.

В межах попередньої місії європейські експерти оцінили українську систему стандартизації, метрології, акредитації, оцінки відповідності, технічного регулювання та ринкового нагляду, а також діяльність національного органу стандартизації, технічних комітетів стандартизації, національного органу України з акредитації, наукових метрологічних центрів, органів з оцінки відповідності та ринкового нагляду, випробувальних лабораторій, бізнесу, що провадить діяльність у трьох пріоритетних секторах промислової продукції.

- І які висновки?

- Отримані результати свідчать про прогрес у наближенні українського законодавства у всіх сферах інфраструктури якості до базових положень ЄС. За підсумками роботи місії ми отримали низку рекомендацій, які нині активно втілюємо.

Мінекономіки спільно з усіма зацікавленими відомствами та у тісній комунікації з європейською стороною посилено працює над виконанням рекомендацій для забезпечення якнайшвидшого переходу до офіційної оцінки та започаткування переговорного процесу щодо процедури укладання Угоди АСАА.

КОЛИ ЧЕКАТИ НА «ПРОМИСЛОВИЙ БЕЗВІЗ» З ЄС

- Самі переговори – це формальність, чи можливі якісь додаткові вимоги з боку європейців або пропозиції від України?

- Наразі складно відповісти на це запитання, оскільки рішення щодо започаткування переговорів про укладення Угоди АСАА ухвалюватиметься європейською стороною після проведення офіційної оцінки з боку ЄС. А такої оцінки, як я вже сказав, ще немає.

- Щось відомо про часові рамки? Свого часу премєр-міністр Денис Шмигаль називав саме 2024-ий роком започаткування «промислового безвізу» з ЄС…

- Підготовка до укладення АСАА – досить тривалий процес. Більшу частину цього шляху ми вже подолали із позитивним результатом. Свої корективи у цей процес, без сумніву, внесла російська збройна агресія проти України. Але, незважаючи ні нащо, нам вдалося завершити попередню оціночну місію під час війни. Ми вдячні стороні ЄС за таку можливість та розуміння ситуації, а також дякуємо всім українським колегам, які наполегливо працювали і разом йшли до поставленої мети.

Зі свого боку, Мінекономіки спільно з іншими зацікавленими сторонами системи інфраструктури якості України докладає максимум зусиль для якнайшвидшого укладення Угоди АСАА і запровадження тим самим “промислового безвізу”.

ЧИМ ВИГІДНА УКРАЇНІ УГОДА АСАА

- А чи вигідно для України, що «пробними» секторами при укладанні Угоди АСАА стали саме ці три – машини, низьковольтне обладнання та електромагнітна сумісність?

Українські експортери матимуть рівні з усіма умови на ринку ЄС за рахунок зменшення технічних бар’єрів

- Згадані сектори були визначені пріоритетними на першому етапі підготовки до впровадження «промислового безвізу» за участі, зокрема, центральних органів виконавчої влади, бізнесу та інших зацікавлених сторін з урахуванням структури експорту, а також ступеня приведення нормативно-правових актів і стандартів у відповідність з вимогами ЄС.

Одним із важливих критеріїв при цьому було врахування економічної ефективності та потреб у виробництві та експорті продукції у цих секторах промислової продукції.

- А якими загалом будуть переваги укладання Угоди АССА для України і та її бізнесу?

- Угодою АСАА передбачено отримання українськими експортерами рівних з усіма умов на європейському ринку за рахунок зменшення технічних бар’єрів для промислових товарів через взаємне визнання еквівалентності регулювання (сертифікації) та механізми економічної інтеграції. Вітчизняні виробники зможуть продавати промислову продукцію на території як України, так і ЄС, на підставі взаємного визнання результатів оцінювання відповідності промислової продукції.

Підписання Угоди АСАА сприятиме спрощенню торгівлі, відновленню економіки, підвищенню конкурентоспроможності української промислової продукції як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках, залученню інвестицій.

Наші виробники отримають нові бізнес-можливості в ЄС і за його межами, а споживачі – якісну та безпечну продукцію, вироблену за сучасними технологіями.

- Чи вже думаєте про майбутнє розширення секторів продукції, на які поширюватиметься дія передбачених Угодою АСАА спрощень?

- Положеннями Угоди про асоціацію визначено, що розширення Угоди АСАА на інші види промислової продукції буде можливим після її укладення за першими пріоритетними секторами. Коли ж усі визначені в Додатку ІІІ сектори будуть охоплені Угодою АСАА, сторони за взаємною згодою та відповідно до процедури внесення змін до Угоди про асоціацію розглядатимуть можливість розширення дії спрощень і на інші сектори промислової продукції.

Наступні пріоритетні сектори з-поміж тих, що внесені до Додатку ІІІ, визначатимуться під час переговорів з європейською стороною. Результат залежатиме, у тім числі, від нашого поступу у приведенні національного законодавства в цих секторах у відповідність до європейського. Переконаний, вибір секторів має здійснюватися з огляду на перспективи розширення експортних спроможностей України і наявності необхідного секторального законодавства.

- Наостанок – про те, якими бачите виклики, що стоять перед нашою державою та бізнесом у процесі адаптації на ринку ЄС. І головне – якими мають бути відповіді на ці виклики?

- Безумовно, війна призвела до нових викликів та проблем – як на внутрішьому, так і на експортному ринках, – від яких потерпають усі типи підприємств: руйнування інфраструктури, брак фінансування, перебої в логістиці та зниження споживчого попиту. Традиційним викликом для бізнесу є доступ до нових ринків та іноземного капіталу для збуту власної продукції і послуг.

Створення сприятливих умов для розвитку малих та середніх підприємств – наша основна мета при відновленні економіки. Тому одним з ключових стратегічних завдань Мінекономіки є сприяння відновленню роботи бізнесу в усіх можливих формах, зокрема, й шляхом укладення Угоди АСАА.

Серед основних викликів у цьому напрямі – недостатність інформації про зміни в законодавстві, про його застосування на практиці, особливо при входженні на європейські ринки. Вітчизняні компанії потребують сприяння в підготовці до роботи за правилами ЄС для підвищення відповідності стандартам та актам законодавства. Готуючись до подолання викликів війни, ми маємо консолідувати зусилля задля збільшення експорту, без чого майбутнє економічного зростання України неможливе.

Власне, для розширення співпраці між органами влади, державними установами системи інфраструктури якості, виробниками та експортерами продукції, а також для підвищення обізнаності бізнесу Мінекономіки постійно проводить навчально-просвітницькі заходи із залученням усіх зацікавлених сторін. Попереду ще багато роботи, але спільними зусиллями ми, переконаний, досягнемо позитивних результатів.

Владислав Обух, Київ
Фото – Євген Котенко