Який бізнес готові розвивати латвійські підприємці в Україні?

Під час українсько-латвійського бізнес-форуму в Чернівцях підприємці презентували свої можливості та шукали шляхи поглиблення співпраці

Латвія, як і Україна, після виходу з СРСР довгий час боролася з впливом Росії. Латвійський експорт багато в чому орієнтувався на східного сусіда. Країна позбулася цієї залежності, ставши повноправним членом ЄС і НАТО. Під час україно-латвійського бізнес-форуму в Чернівцях підприємці Латвії, зокрема, поділилися досвідом, як перелаштувати бізнес під вимоги ЄС, не повторюючи при цьому їхніх помилок.

СПІВПРАЦЯ У СФЕРІ СОРТУВАННЯ ВІДХОДІВ

Керівниця проєктів латвійської компанії Eco Baltia Vide Діана Барановська під час форуму розповіла, що Латвія 30 років тому була приблизно на такому ж рівні у сфері сортування та переробки сміття, як нині Україна. Але за останнє десятиліття кількість латвійців, які розділяють відходи, зросла із 30% до нинішніх понад 70%.

«Однак Європейський Союз вимагає, щоб до 2030-го року цей показник сягав не менше 90%. І ми до цього рухаємося. У ЄС лише 10% сміття можна буде захоронити на полігонах, решта має перероблятися. Без сортування сміття вашу країну до ЄС ніяк не візьмуть», – вважає Барановська.

Вона розповіла, що її компанія співпрацювала з містом Дрогобичем на Львівщині.

«На прикладі невеличкого міста ми прагнули показати, як можна організувати весь цикл поводження із твердими побутовими відходами – від збирання, сортування до подальшої переробки. Ми побачили, що можемо вибудувати інфраструктуру, встановили 50 контейнерів для сортування ПЕТ-пляшок. Навчали людей, але вони не були готовими одразу перейняти наш досвід», – зауважує представниця латвійської компанії.

Після повномасштабного вторгнення РФ до України Eco Baltia Vide призупинила співпрацю з нашою країною. Та цього року компанія знову готова до спільної роботи, аби ділитися досвідом подоланого шляху від пострадянської країни, в якій майже усе сміття викидають на полігони, до європейської, де більшість відходів сортується і переробляється.

«Спочатку потрібно навчити населення сортувати сміття і вивозити вже відсортоване. Ця звичка має виховуватися з дитинства. А відходи слід не просто спалювати, а виготовляти з них різні корисні речі», – переконана Барановська.

Вона пояснює: до цього процесу слід долучати виробників продуктів із упаковкою.

«Виробники мають платити державі кошти за поставку певної кількості упаковки. А держава, своєю чергою, повинна перенаправляти ці гроші компаніям, які збирають та переробляють відсортоване сміття. Ця система працює по всій Європі і ми хочемо допомогти налагодити такі ж процеси в Україні», – додає керівниця проєктів латвійської компанії.

За її словами, в цій діяльності велике значення має підтримка з боку місцевої та центральної влади.

Діана Барановська зауважує, що вивезення відсортованих відходів обходиться дешевше і це – додатковий стимул для людей розділяти сміття.

«Якщо людина не сортує відходи, їй потрібно вивозити один контейнер на тиждень. Ця послуга обійдеться в середньому 19 євро на місяць. А я, наприклад, сортую усе: скло, ПЕТ-пляшки тощо. І мені достатньо, щоб тверді побутові відходи вивозили раз на місяць, за що я сплачую 5 євро. А якщо сортує мешканець багатоповерхівки, то він ще й мотивує своїх сусідів, щоб весь будинок платив менше», – вважає Барановська.

ЛАТВІЙСЬКА КОМПАНІЯ ВИГОТОВЛЯЄ ДЕТАЛІ ДО СНАРЯДІВ

Представники латвійської компанії Billet Works під час презентації попросили присутніх не користуватися камерами на телефонах. Адже на одному зі слайдів вони розповіли про продукцію, яка допомагає прямо зараз нищити ворогів на полі бою.

Billet Works загалом спеціалізується на виготовленні пластикового та металевого обладнання, преформ для металу. Компанія розробляє ескізи деталей і запускає їх у виробництво. За словами латвійців, нині вони співпрацюють з однією з благодійних організацій, що допомагає українській армії.

«До нас прийшли представники цієї організації з проєктом деталі для снарядів. Вони її виготовляли за допомогою 3D-принтера. Ми покращили аеродинаміку цієї деталі, зменшили час виготовлення одного екземпляра із 12 хвилин до 30 секунд», – розповів представник Billet Works Крістапс Сегліньш.

ВПРОВАДИЛИ СИСТЕМИ САМОВРЯДУВАННЯ У МІСТАХ ЛАТВІЇ

На форумі у Чернівцях презентувала свої здобутки компанія у сфері програмування та інформаційних технологій ZZ Dats. За словами її представника Яніса Вамперса, вони розробили і впровадили системи самоврядування у всіх великих латвійських містах, зокрема й у Ризі. Завдяки цьому забезпечується життєдіяльність міст – оподаткування, реєстрація нових мешканців, електронні черги в дитсадки тощо.

«У нас чотири напрямки зацікавленості в Україні. Це придбання програмних сервісів з українських компаній, пошук партнерів для європейських проєктів із розробки програмного забезпечення, купівля цілих компаній, які розробляють мобільні додатки, передача знань про наші системи самоврядування, які ми розробляли для Латвії», – зауважив Яніс Вамперс.

ZZ Dats також впровадила у містах Латвії систему обліку пільговиків у громадському транспорті. Завдяки цьому, за словами Вамперса, транспортні компанії бачать, як користуються їхніми послугами учні, пенсіонери та інші пільгові категорії. Ця інформація дає компаніям можливості для економії коштів.

Цікавою для українських громад може стати система аналізу стану доріг. Завдяки розробці можна наочно побачити, на якій ділянці дороги потрібен ремонт, де утворилася вибоїна. Система навіть показує, хто має відремонтувати дорогу: підрядник, який її будував, чи місцева влада.

Латвійська компанія у сфері ІТ-технологій SunGIS Solution, можливості якої презентували на бізнес-форумі, спеціалізується на впровадженні електронної системи, завдяки якій місцева влада та комунальні служби бачать усі будівлі й підземні споруди в місті. Це така-собі електронна копія міст, що допомагає швидко відреагувати у випадку аварійної ситуації. Приміром, дистанційно перекрити кран у трубі, на якій стався прорив. У Латвії 70% органів місцевого самоврядування вже користуються такою системою.

У ПРІОРИТЕТІ – РОЗВИТОК ІТ

Окрім представників латвійського бізнесу, про можливості співпраці говорили і найбільші експортно-орієнтовані компанії Буковини. Керівник чернівецького ІТ-кластеру Дмитро Шкільнюк розповів про нинішню роль ІТ в українській економіці.

«Станом на сьогодні ми маємо 284 тисячі висококваліфікованих фахівців. За рік повномасштабного вторгнення залучили в Україну 7,3 мільярда доларів. За останній рік сплатили 600 мільйонів доларів податків. Довкола нашої галузі створено понад 450 тисяч додаткових робочих місць. За останній рік українські ІТ-компанії задонатили понад пів мільярда доларів на потреби ЗСУ», – розповів Шкільнюк.

Він зауважив, що ІТ-сфера швидко адаптувалася після початку повномасштабного вторгнення, оскільки готувалася до подібних сценаріїв заздалегідь. Так, релоковані до Чернівців підприємства ІТ-галузі змогли швидко відновити свою роботу. За словами Шкільнюка, перевагою українських ІТ-компаній є географічне положення та можливість працювати в одному часовому поясі з європейськими клієнтами. Наявність неподалік Чернівців міжнародних аеропортів у румунських містах Сучава та Ясси дає можливість клієнтам планувати короткотермінові відрядження до України.

Директор департаменту соціально-економічного розвитку та стратегічного планування Чернівецької міськради Сергій Бостан зазначив, що місто зацікавлене можливостями розвитку сфери інформаційних технологій.

«Це одна із тих пріоритетних сфер, яку ми намагаємося просувати у відносинах із нашими потенційними іноземними партнерами. Нас також цікавить переробна промисловість. Звертаємо увагу на будь-яке виробництво, яке є екологічним та яке створює нові робочі місця», – зауважив Бостан.

Серед представлених на форумі українських компаній були місцеві виробники металевих загороджень, систем опалення та каналізації. Свою продукцію презентував релокований бізнес із Миколаєва та Києва. Більшість компаній уже експортують свою продукцію до Польщі, Румунії, Словенії, Чехії, Німеччини та інших європейських країн. Також сподіваються налагодити співпрацю для освоєння нових ринків збуту в Латвії.

«У таких більш-менш безпечних регіонах, як Буковина, ми не можемо не говорити про залучення нових інвестицій в економіку. І бізнес-форум є додатковою платформою для налагодження економічних зв’язків та розвитку уже існуючих проєктів. Очікуємо на інвестиції в нашу економіку», – зауважив начальник Чернівецької ОВА Руслан Запаранюк.

За його словами, в Чернівецькій області вже успішно працюють три спільних із латвійським бізнесом підприємства. І надалі регіон хоче розширити цю співпрацю, зокрема у сферах легкої промисловості, ІТ-технологій, сільського господарства, деревообробки.

Віталій Олійник, Чернівці

Фото автора