Що відомо про бюджетний законопроєкт-2024

Видатки на оборону і соціалку зростуть. Але уряд обіцяє уникнути збільшення податків та додаткової емісії

Кабінет Міністрів затвердив і подає на розгляд Верховної Ради проєкт державного бюджету на наступний рік із власними доходами загального фонду в 1 трлн 560 млрд грн та з видатками за цим фондом у 3 трлн 108 млрд грн. Як і цього року, при підготовці документа зробили акцент та безпеку та оборону країни. Поміж інших пріоритетів – соціальна сфера, освіта та медицина, підтримка ветеранів, а також стимули для економічного зростання. Забезпечити всі ці потреби уряд розраховує без збільшення податкового навантаження на бізнес і громадян та без додаткової емісії. При цьому, як і у 2022-2023 роках, левову частку невійськових витрат планується покрити за рахунок міжнародної фінансової допомоги та завдяки зовнішнім і внутрішнім комерційним запозиченням.

ОЦІНКА БЮДЖЕТНИХ ПОТРЕБ: ЗРОСТАННЯ ЗА ОСНОВНИМИ СТАТТЯМИ

За словами прем‘єр-міністра Дениса Шмигаля, більше половини усього бюджетного ресурсу 2024 року – 1 трильйон 685 млрд грн – Україна планує спрямувати на сектор безпеки та оборони. Це на 113 млрд грн більше, ніж цьогоріч. Додатково нададуть фінансування на закупівлю та власне виробництво дронів, озброєння та боєприпасів. Зокрема, через спеціальний фонд на розвиток такого виробництва хочуть скерувати понад 93 млрд грн, ще до 30 млрд вдасться залучити за рахунок державних гарантій. Представляючи законопроєкт на урядовому засіданні, міністр фінансів Сергій Марченко уточнив, що проєктом бюджету передбачене збільшення фінансування розвитку оборонно-промислового комплексу в 7 разів – до 55,8 млрд грн, 48,1 млрд грн піде на закупівлю дронів. Раніше, говорячи про пріоритети держкошторису на наступний рік, саме на першочерговості завдань із захисту Української держави та українців наголошував Президент Володимир Зеленський: “Оборона й безпека – це перший пріоритет, і фінансування оборони та безпеки буде щонайменше на рівні цього року, тобто трильйон шістсот мільярдів гривень. Щонайменше!”.

Денис Шмигаль

Поки що запропонована урядом на розгляд парламентаріїв сума близька до 1,7 трлн. Тим часом перший заступник голови фінансового комітету парламенту Ярослав Железняк в ефірі програми “Укрінформ: вечірній стрім” спрогнозував, що після доопрацювання бюджетного законопроєкту у Верховній Раді ресурс, передбачений на безпеку та оборону, може зрости принаймні до 1,9 трлн гривень. Він також нагадав, що понад 300 мільярдів планується додатково надати на захист країни ще цього року: відповідний законопроєкт зареєстровано в парламенті за №10038. В уряді розраховують, що його затвердять уже на найближчих пленарних засіданнях ВР. Збільшення видатків цьогорічного бюджету забезпечать додаткові внутрішні запозичення та перерозподіл коштів.

Ярослав Железняк

За прогнозом Мінекономіки, на основі якого верстали бюджетний законопроєкт, реальний ВВП України наступного року зросте на 5%. Номінальний ВВП перевищить 7,8 трлн грн. Середньомісячна заробітна плата працівників підвищиться із 18 118 грн на кінець цього року до 21 852 грн у грудні наступного. Рівень безробіття населення у віці 15-70 років (за методологією МОП) – 13,4% проти 18,8% цьогоріч. Негативне сальдо торговельного балансу збережеться на досить високому рівні: $24,8 млрд проти $34,13 млрд цього року. Певне зменшення цього показника буде забезпечено зокрема завдяки зростанню обсягів експорту з $57,59 до $61,88 млрд.

СОЦІАЛЬНА СФЕРА: ВЕЛИКА УВАГА ДО ОСВІТИ ТА ПОТРЕБ ВЕТЕРАНІВ

Другим пріоритетом проєкту Держбюджету-2024, за словами Дениса Шмигаля, буде соціальна сфера з видатками у 469 млрд грн (на 25 млрд більше, ніж у 2023 році). Щодо напрямів фінансування, то вперше в бюджетному законопроєкті враховано кошти на соціальний супровід військовослужбовців (1 млрд грн) та на виховання сиріт у сім'ях (0,5 млрд).

Третій пріоритет – медицина та освіта. На сектор освіти планують надати 179 млрд грн, на 23 млрд більше, ніж цього року. Сергій Марченко анонсував зокрема підвищення наступного року заробітної плати вчителям на 18% та підвищення якості освітніх послуг.

Сергій Марченко

“У бюджеті вперше враховано модернізацію шкільних їдалень для забезпечення здорового харчування дітей – 1,5 млрд грн, придбання новітнього навчального обладнання для закладів профтехосвіти – 0,5 млрд грн, модернізацію дослідницької інфраструктури для наукової діяльності молодих учених – 232 млн грн”, – додав керівник Міністерства фінансів. Витрати на медицину наступного року становитимуть 202 млрд грн, що на 24 млрд перевищує видатки 2023-го. Зросте фінансування програми медичних гарантій, передбачено видатки на централізовану закупівлю лікарських засобах та медичних виробів. У бюджеті також уперше враховано розбудову системи високоточної діагностики раку (ПЕТ дослідження), на що витратять 1,6 млрд грн.

Четвертим пріоритетом Шмигаль назвав підтримку ветеранів. Видатки за цією програмою планують збільшити вдвічі. “14,3 млрд грн (+7,5 млрд проти цього року) піде на підтримку ветеранів, підходи до ветеранської політики також будуть переформатовані. У бюджеті вперше враховано потреби Інституту помічника ветерана – 3,8 млрд грн – та пілотний проєкт із зубопротезування – 749 мільйонів”, – деталізував Марченко.

СТАВКА НА ЕКОНОМІЧНЕ ВІДНОВЛЕННЯ ПОПРИ ВІЙНУ

П’ятий пріоритет – відновлення економіки. Уряд продовжить програми пільгового кредитування, проєкт надання безповоротних грантів єРобота, підтримку українських стартапів. Також започатковують нові програми для індустріальних парків та для втілення інвестиційних проєктів. “Робимо дуже важливий економічний акцент у бюджеті. Додаємо стимулювання економіки – виробництв, робочих місць, інвестицій. Того, що потрібно, аби Україна могла швидше відновитися. Урядовці представлять деталі такого стимулювання. Це й те, що стосується під’єднання до електромереж для інвесторів, і продовження грантових, іпотечних програм, і розвиток українських індустріальних парків”, – наголошував раніше Президент Володимир Зеленський.

Володимир Зеленський

Сергій Марченко запевнив, що ресурс на підтримку бізнесу становитиме щонайменше 30,8 млрд грн. Зокрема держава надасть кошти для діяльності Фонду розвитку підприємництва, який адмініструє пільгові державні програми, для надання грантів на створення та розвиток бізнесу, забезпечення громадян житлом через Українську фінансову житлову компанію, часткову компенсація вартості сільгосптехніки та обладнання вітчизняного виробництва.

Поміж інших важливих видатків – підтримка цифрової трансформації пріоритетних галузей та сфер суспільного життя. Для цього передбачено 2,5 млрд грн (+2,1 млрд грн до 2023 року). Вперше враховано інноваційні проєкти для посилення сектору безпеки і оборони (запропонований ресурс – 1,5 млрд грн). 142 млн грн передбачено на застосунок “Мрія” – доступ до знань з будь-якого куточка світу.

Фінансування культури урядовці пропонують збільшити на 2,3 млрд грн – до 10,7 млрд. У бюджеті вперше враховано запровадження сертифікатів на книжки для дітей – 376 млн грн. Фінансування спорту – 7,5 млрд грн, що наполовину більше, ніж цьогоріч. Також зростуть видатки на дипломатичну діяльність. Бюджет МЗС – 8,3 млрд грн (+2,2 млрд).

Важливо, що окрім уже згаданого підвищення зарплатні освітянам та традиційної щорічної індексації пенсій, передбачено й підвищення низки інших соціальних стандартів.

Зокрема, планується з 1 січня підвищити мінімальну зарплату до 7100 грн, а з 1 липня – до 8000 грн. Зросте посадовий оклад працівника І тарифного розряду єдиної тарифної сітки – до 3195 грн з 1 січня та до 3600 грн з 1 липня. Буде й підвищення з 1 січня до 2920 грн прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць.

“Прогноз фінансування державного бюджету на 2024 рік передбачає зниження його дефіциту до 20,4% ВВП (2023 року – 27% ВВП). Погашення державного боргу планується в обсязі 606,5 млрд грн, в тому числі внутрішні – 421,6 млрд грн та зовнішні – 184,9 млрд грн”, – підсумували в Мінфіні.

Тож далі – найцікавіше: де брати кошти?

У ПОШУКАХ ГРОШЕЙ: МІЖНАРОДНА ДОПОМОГА, ЗАПОЗИЧЕННЯ І ПЕРЕРОЗПОДІЛ ВЛАСНОГО РЕСУРСУ

Не секрет, що через величезні витрати на протистояння агресорові Україна не може самотужки фінансувати інші бюджетні потреби – у тому числі, й захищені соціальні статті. Це стосується ще й поповнення золотовалютних резервів, від яких зокрема залежить стабільність гривні та контрольованість усього валютного ринку. Тому всі сподівання – на грантову і кредитну підтримку від міжнародних партнерів.

За даними Міністерства фінансів, з початку повномасштабного російського вторгнення партнери надали Україні $61,8 млрд безповоротної допомоги та позик. Зокрема цього року від міжнародної спільноти надійшли $29,7 млрд. При цьому потреби країни у додатковому фінансуванні від міжнародних партнерів у 2023-ому оцінюють щонайменше у $38 млрд. Вочевидь, стільки ж або й більше нам знадобиться й наступного року.

"Власних доходів і внутрішніх залучень не вистачає для покриття бюджетних видатків, отже, міжнародна допомога і надалі буде головною запорукою беземісійного фінансування бюджету. З огляду на це критично важливим є своєчасне та повноцінне виконання умов програми з МВФ", – наголосив на брифінгу у четвер голова НБУ Андрій Пишний. Проте чітких домовленостей, що й наступного року рівень фінансової підтримки з боку партнерів збережеться, за даними джерел Укрінформу, поки немає.

Андрій Пишний

“Під питанням”, приміром, обсяги грантової допомоги від США (які, цього року, до прикладу, вже надали Україні $8,5 млрд). Усе – через невизначеності, пов’язані з американськими виборами, що відбудуться в листопаді 2024-го. Довгострокові домовленості про розраховане на кілька років фінансування у 50 млрд євро від ЄС в межах програми EU Ukraine Facility начебто є. Але проєкт орієнтований більшою мірою на повоєнне відновлення нашої країни, а не на її підтримку в умовах війни. Тож тієї суми, яку європейські партнери готові надати у його межах наступного року, з точки зору української сторони недостатньо. Європейці гарантують надання у 2024-ому 9 млрд євро, тоді як Україна наполягає на 18 млрд, як цьогоріч. Тобто остаточна сума залежатиме від подальших переговорів.

Внутрішні ж можливості акумулювання доходів – доволі обмежені. Україна не може за нинішніх умов підвищувати розмір податків та зборів. Бодай трішки поліпшити ситуацію допоможуть хіба що поліпшення їх адміністрування, продовження детінізації та боротьби зі схемами податкової оптимізації, заощадження на “другорядних” видатках та перерозподіл наявного ресурсу. Що ж пропонується?

За словами міністра фінансів Сергія Марченка, під проєкт державного бюджету-2024 не передбачають внесення податкових змін, які б гарантували підвищення доходів.

“Ми не маємо наміру вносити зміни до Податкового кодексу. Вважаємо, що податкова система має бути стабільною під час війни”, – сказав урядовець під час національного телемарафону.

Натомість уряд зареєстрував у парламенті законопроєкт про зміни до Бюджетного кодексу, якими пропонується, починаючи з четвертого кварталу цього року, зараховувати до спеціального фонду держбюджету надходження від оподаткування доходів (ПДФО), одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, що сплачуються на відповідній території України. Зараз цей ресурс поповнює місцеві бюджети. У разі ж ухвалення документа відповідні надходження використовуватимуть за такими напрямами:

● 50% – Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України для заходів із закупівлі спеціальної техніки та обладнання;

● 50% – Міністерству з питань стратегічних галузей промисловості України на виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення.

Прогнозний обсяг таких надходжень з 1 жовтня 2023-го до кінця року – 25,8 млрд гривень, у 2024 році – 93,7 млрд гривень.

Логіку такої пропозиції Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль пояснив напередодні на розширеному засіданні Президії Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України, яке відбулося у Харкові.

За словами глави уряду, ні в кого немає сумнівів, що країна має наростити виробництво власних бойових дронів, інших видів озброєння та боєприпасів. А це потребує багато мільярдного фінансування. Використовувати для цих потреб кошти міжнародних партнерів та донорів Україна не може, натомість має розраховувати лише на власний ресурс, якого не вистачає.

Тим часом на рахунках місцевих органів самоврядування накопичилося 201,8 млрд грн. Значна частина цих коштів – надходження від ПДФО із виплат військовим (ці кошти за них сплачує держава). Оскільки обов’язки місцевих органів з початку війни не змінилися, додаткових обов’язкових витрат немає, гроші накопичуються на рахунках, де лежать “мертвим вантажем”.

“Обсяги сплаченого ПДФО під час російського вторгнення збільшилися у 7,6 разу. Очікуваний прогноз надходжень за нинішній рік – 83,6 млрд грн, наступного року – 101,8 млрд. Нагадаю, що 2021 року ПДФО із виплат військовим становив лише 12 млрд гривень, які йшли громадам. Звичайно, таке зростання відбулося виключно за рахунок збільшення видатків держави на сектор оборони”, – пояснив Шмигаль.

Тому, за його словами, і пропонується протягом четвертого кварталу та упродовж наступного року переспрямовувати ці надходження на виробництво українських озброєнь.

Водночас у рішення про тимчасове переспрямування коштів від ПДФО із виплат військовим з місцевих бюджетів до спецфонду на виробництво озброєнь – чимало противників, зокрема в експертному середовищі й, звісно ж, в органах місцевого самоврядування. Є побоювання, що в разі ухвалення рішення громади втратять до чверті власного ресурсу. Тож деякі з них взагалі стануть неплатоспроможними.

“Може здатися, що надлишок грошей є в усіх громад, але стан місцевих бюджетів неоднаковий. Профіцит понад 10% мають 904 із 1646 місцевих бюджетів. При цьому 227 громадам коштів не вистачає. Які причини цього явища? Основним джерелом наповнення місцевих бюджетів є (якраз) ПДФО, частина якого йде до держбюджету”, – пояснює старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай. Він нагадав, що війна спричинила значну внутрішню міграцію, переміщення бізнесів і суттєве збільшення чисельності військових, з грошового забезпечення яких сплачується ПДФО. За шість місяців 2023 року “військовий” ПДФО приніс місцевим бюджетам 50 млрд грн – 36% від доходів громад від ПДФО та 15% від усіх їхніх надходжень. Зрозуміло, що втрата цього ресурсу для багатьох громад буде доволі болісною. “Аналіз показує, що перенаправлення “військового” ПДФО з місцевих бюджетів до державного не є оптимальним рішенням. Таке рішення посилить наявні перекоси і загрожуватиме належній роботі органів місцевого самоврядування, які отримали більше повноважень у результаті реформи децентралізації”, – робить висновок Гайдай.

Натомість Денис Шмигаль запевнив: держава продовжить підтримувати платоспроможність місцевих бюджетів через інструмент горизонтального вирівнювання. А вже накопичені кошти від раніше сплаченого ПДФО з військових залишать у розпорядженні громад (хоча раніше були пропозиції наприкінці бюджетного року вилучити цей ресурс, – ред).

“Базова дотація зберігається на попередньому рівні – 21,1 млрд грн. Також пропонується залишити реверсну дотацію – 14,1 млрд. Таким чином, ресурс територіальних громад на 75 млрд грн перевищуватиме показники 2021 року”, – деталізував прем’єр. Він нагадав, що дотації вирівнювання, які вже розподілено цього року (у тому числі для деокупованих територій), становлять 14,7 млрд грн.

Вочевидь, це питання стане одним із найбільш дискусійних (та не єдиним) при розгляді бюджетного законопроєкту у Верховній Раді.

Зокрема, як свідчить поверхневий аналіз соцмереж, опозиційні парламентарії та незалежні експерти мають застереження щодо пропонованого збільшення фінансування на 1,25 млрд грн Бюро економічної безпеки, відсутності Державного фонду регіонального розвитку (натомість буде резервний фонд з ресурсом 44,8 млрд грн) та щодо коштів на фінансування програми виробництва напівпровідників і наявність натомість значного ресурсу для виготовлення понад півсотні серіалів…

Згідно з Бюджетним кодексом, остаточно затвердити Державний бюджет України на 2024 рік парламентарії мають до 1 грудня.

Владислав Обух, Київ