На валютному ринку – жодних серйозних викликів для гривні

Реальною загрозою для національної валюти, за висновками економістів, може стати хіба що різке скорочення фінансової допомоги від партнерів

Міжнародні резерви України вперше за пів року зменшилися: станом на початок вересня вони становили $40,387 млрд, скоротившись за серпень на $1,331 млрд (-3,2%). Причина: збільшення принаймні на чверть обсягів інтервенцій НБУ на міжбанківському валютному ринку. Регулятор намагався стримати знецінення гривні щодо євро та долара, яке після тривалого періоду зміцнення нашої національної валюти відновилося у липні – передусім, через додаткові проблеми з українським експортом після виходу РФ із “зернової угоди”. Тоді ж і почали з’являтися прогнози щодо, мовляв, невідворотного різкого знецінення гривні. Проте цього не сталося: завдяки діям Нацбанку, швидкій реакції експортерів, стабільному наповненню бюджету за рахунок внутрішнього ресурсу та (в першу чергу) великих обсягів фінансової допомоги від міжнародних партнерів, різкої девальвації української валюти вдалося уникнути. Порівняно з серединою липня, долар подорожчав в обмінниках менш ніж на гривню. Та чи є ризики нового девальваційного витка?

ЩО ВПЛИВАЛО НА КУРС НАПРИКІНЦІ ЛІТА ТА НА ПОЧАТКУ ОСЕНІ

Черговий період послаблення гривні розпочався із середини липня, коли Росія відмовилася продовжувати дію “зернової угоди”. Більше того, тоді агресор посилив обстріли українських морських торговельних портів та почав методично нищити нашу портову інфраструктуру на Дунаї. Відповідно, надходження від продажу за кордон агропродукції (основна стаття українського експорту в умовах війни) різко скоротилися. Хоча обсяги постачань зменшилися ще до того. РФ, починаючи з березня, гальмувала рух суден у межах Чорноморської зернової ініціативи – зокрема, затягуючи спільні перевірки вантажу.

Пікових показників обмінний курс досяг 23-24 серпня: медіана купівлі долара становила 38,35 грн, медіана продажу – 38,6 грн (проти 37,11-37,19 тижнем раніше). По тому почався зворотний процес: 4 вересня гривня зміцнилася до показників 37,68-37,83 грн за долар.

За останній тиждень національна валюта знову дещо втратила. Обмінний курс станом на 13 вересня – 38,02 - 38,15 грн. Тобто насправді коливання незначні. І жодних підстав для пришвидшення девальвації гривні експерти не бачать.

Більше того, дехто каже про потенціал для повернення нашої валюти у коридор 37,6 - 38 гривень за долар. Адже серпневі курсові зміни економісти пояснюють не стільки згаданим вже зменшенням експортної виручки, скільки тим, що це відбувалося на тлі нижчих порівняно з попередніми місяцями обсягами надходження в Україну міжнародної фінансової допомоги. У серпні країна отримала від партнерів $1 млрд 633 млн (переважно це макрофінансова допомога від ЄС). Ще $22 млн надійшли від розміщення валютних ОВДП. При цьому на погашення та обслуговування держборгу у валюті витратили $686 млн.

За цей же час чисті інтервенції НБУ на міжбанку (продаж валюти з резервів мінус її придбання) становили $2 млрд 449 млн. Тому, власне, після рекордоного липневого показника і відбулося скорочення наших золотовалютних резервів. Але вони все ще залишаються на доволі високому рівні, зрісши з початку року на $11 млрд 893 млн. Цього цілком достатньо для підтримки фіксованого курсу і стабілізації валютних очікувань у короткостроковій перспективі, кажуть експерти. Судіть самі: за оцінками НБУ, міжнародні резерви нині еквівалентні 5,4 місяця імпорту за рекомендованого мінімуму в 3 місяці. На початку року цей показник становив 3,7 місяця.

Рівень власних надходжень у серпні загалом відповідав розрахунковим показникам: план за податковими надходженнями (83 млрд грн) дещо перевиконано, натомість за митними надходженнями (42,5 млрд грн) є приблизно п’ятивідсоткове недовиконання. Завдяки розміщенню військових облігацій до бюджету вдалося залучити 27 млрд грн. Загалом отриманий у серпні внутрішній ресурс експерти оцінюють у понад 153 млрд грн.

Щодо експортних показників, які, зазвичай, суттєво впливають на ситуацію на валютному ринку, то в липні, коли держава-агресор відмовилася продовжувати дію “зернової угоди” та інтенсифікувала ракетні атаки й удари БПЛА по українській портовій інфраструктурі на Дунаї, вони справді суттєво просіли. Втім поступово ситуація почала вирівнюватися: українські аграрії, трейдери та транспортники пристосувалися до чергового ускладнення умов перевезення збіжжя, – нагадав у коментарі Укрінформу виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

“Незважаючи на перманентні труднощі воєнного часу та нові й нові виклики, темпи експорту більш-менш стабільні. Відразу після завершення дії “зернової угоди” було певне зниження показників. Але потім, незважаючи на активні атаки “шахедами” на українську дунайську інфраструктуру, обсяги постачань цим альтернативним морським маршрутом залишалися доволі високими. І результати перших двох місяців нового маркетингового сезону (липня та серпня) були кращими, ніж торік”, – сказав експерт.

Згідно з офіційними даними, за цей час поставлено на експорт 4,52 млн тонн зернових і зернобобових культур (+14,1% порівняно з сезоном-2022/2023). А постачання пшениці взагалі зросли майже на 75%. Значно збільшився експорт борошна, 24 тис. тонн якого продали зарубіжним споживачам. А це вдвічі більше, ніж у липні-серпні торік. Проте є й негатив: через зниження світових цін на збіжжя валютна виручка наших експортерів була меншою, що й додавало турбулентності на валютному ринку, вгамовувати яку НБУ змушений був через інтервенції валюти.

МАЙБУТНІ РИЗИКИ ДЛЯ ГРИВНІ ТА КУРСОВІ ПРОГНОЗИ

Гліб Вишлінський переконаний, що до кінця року жодних суттєвих коливань на валютному ринку не буде. “Доки матимемо достатній обсяг фінансової підтримки України з боку міжнародних партнерів, курс буде стабільним. Приміром, у вересні розмір такої допомоги порівняно із серпнем, як очікується, зросте. Теоретично якісь ризики можуть виникнути наступного року в разі відсутності достатнього зовнішнього фінансування – зокрема грантової підтримки від США”, – пояснив економіст.

Поки що ж швидкого “проїдання” міжнародних резервів він не прогнозує. І нагадує, що, незважаючи на рекордні за пів року інтервенції НБУ в серпні, за останній тиждень регулятор знову скоротив продаж валюти, а гривня тим часом майже не ослабла. Тому зараз жодних підстав для розмов про необхідність зміни офіційного курсу, за його висновками, немає.

Опосередкованим свідченням того, що регулятор впевнений у власних силах та у спроможності й надалі успішно стримувати коливання на валютному ринку, є чергове послаблення запроваджених одразу після початку масштабної російської агресії обмежень. 29 серпня НБУ в межах першого етапу повернення до довоєнної монетарної політики (плаваючого курсу та інфляційного таргетування) здійснив чергове пом’якшення валютних правил для населення.

Уперше з початку війни українці отримали можливість купувати безготівкову валюту онлайн без додаткових умов, але у межах місячного ліміту: дозволено купівлю безготівкової валюти обсягом до 50 тис. грн на місяць в одному банку без підтвердження підстави/зобов’язання на таку операцію.

Також зі 100 до 200 тис. грн збільшено щомісячний ліміт на купівлю безготівкової валюти в одному банку для її подальшого розміщення на строковий депозит (від 3-х місяців). “Якщо опція з купівлею валюти під депозит зараз користується меншим попитом, ніж у другій половині минулого та на початку цього року, то можливість придбання безготівкової валюти без підтвердження дозволу на таку операцію, в тому числі можливість зробити це онлайн через банківський застосунок, є важливим кроком уперед на шляху до пом’якшення валютних обмежень і подальшого зближення готівкового, безготівкового й офіційного курсу”, – наголошує голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Більшість банків відновили можливість купівлі безготівкової валюти онлайн для своїх клієнтів вже із 30 серпня. Це одразу ж призвело до невеликого (в межах 1-1,5%) укріплення готівкового курсу гривні.

“У цілому рішення має послабити сезонний тиск на гривню на готівковому ринку. Як зазначено у прес-релізі НБУ, зміни сприятимуть переорієнтації частини попиту на валюту з готівкового на безготівковий ринок, операції на якому є більш зручними та безпечними. Відповідно, це слугуватиме додатковим запобіжником від спекулятивного розширення спреду між офіційним та готівковим курсом. Разом із жорсткими дисциплінарними заходами (анулюванням ліцензій) двом мережам обмінних пунктів, вважаю, що НБУ обрав правильний час для таких змін, що підтримуватимуть стійкість на валютному ринку”, – підсумував Гетманцев.

Водночас в уряді, схоже, розраховують на певне послаблення вітчизняної валюти. Адже її цьогорічне зміцнення призводить до бюджетних недонадходжень та до зменшення прибутків експортерів. Приміром, на прикладі серпневих бюджетних надходжень бачимо, що від роботи митниці Україна отримала майже на 2,5 млрд гривень менше, ніж планувалося. Пояснюють цей недобір, передовсім, зміцненням курсу гривні порівняно із показниками макропрогнозу Мінекономіки, на підставі якого формувався державний бюджет-2023.

“Нас турбує зміцнення гривні... На наступний рік передбачаємо курс 41,4 грн за долар”, – сказав на зустрічі з Європейською Бізнес Асоціацією “EBA Global Outlook: Нова економіка України” міністр фінансів Сергій Марченко. При цьому він послався на затверджений (офіційно ще не оприлюднений) наприкінці серпня у межах бюджетного процесу прогноз Мінекономіки щодо середньорічного курсу гривні до долара на 2024 рік. Урядовець пояснив журналістам, що зміцнення національної валюти, яке відбувалося цьогоріч, “це мінус для експортно орієнтованого бізнесу й загалом для економіки країни”. Водночас Марченко й проти різкої девальвації гривні.

Як діятиме регулятор? Нагадаємо, НБУ уже більше року тримає офіційний курс на рівні 36,6 грн за долар. При цьому чинний прогноз Мінекономіки на нинішній рік (врахований при підготовці бюджету-2023) – 42,2 гривні. А на кінець року, за цим прогнозом, курс мав би опуститися до 45,8 гривні. Чого, вочевидь, уже точно не станеться. Відповідно, ті надходження до бюджету, які залежать від курсових показників, будуть меншими.

“Звісно ж, за нинішньої ситуації, коли зовнішніх виплат у валюті порівняно небагато (в основному, Україна розраховується за попередні позики з МВФ), Мінфін зацікавлений у тому, щоб курс був вищим. Адже тоді завдяки розмитненню імпорту будуть додаткові надходження, які можна витрачати на армію. Але це суперечить цілям Національного банку. Адже його мета – придушення зростання цін. Що збігається із суспільною зацікавленістю у збереженні реальних доходів громадян. Тож потрібно шукати баланс між цими інтересами. Але зараз говорити про те, що країні конче потрібна девальвація, я б не став. Думаю, якщо виникнуть системні перекоси в динаміці торгівлі, зростатиме торговий дефіцит, регулятор належно відреагує”, – наголошує Гліб Вишлінський.

Сам же валютний прогноз Міністерства економіки, за його словами, – більш політичний, аніж економічний показник для того, щоб розрахувати майбутні бюджетні надходження з огляду на очікувані потреби. “З одного боку, його офіційне оприлюднення обговорюватимуть у ЗМІ, але реального впливу на ситуацію він не матиме. І ринок на нього не відреагує. Адже за останні роки жоден із таких курсових прогнозів не справдився”, – підсумував економіст.

Щодо оцінок бізнесу, то, як свідчить опитування ЄБА, у бюджетах на 2024 рік керівники компаній закладають вартість валюти в середньому на рівні 41 грн за 1 долар. Нагадаємо, що нинішнього року цей показник був вищим: 43 грн/$. Тобто бізнес вірить у те, що гривня якщо й знеціниться, то не набагато.

Владислав Обух, Київ