Чому так стрімко підскочили ціни на овочі. На цибулю, зокрема
Найбільш невизначеною аналітики вважають ситуацію на ринку цибулі - у найближчий час її ціна може побити історичний рекорд 2019-го
Вартість овочів в Україні, за винятком хіба що картоплі, щонайменше у 1,5 разу перевищує показники минулого року. А цибуля, то й взагалі подорожчала майже втричі. Швидкими темпами набирає в ціні морква. Довго “трималась” капуста, та наприкінці лютого її вартість також поповзла вгору.
І найближчим часом позитивних для споживачів змін експерти, на жаль, не прогнозують. Хоча й значного дефіциту овочевої продукції, за їхніми словами, не буде. Вітчизняні аграрії збільшуватимуть посіви на вільних від ворога територіях овочів, на вирощуванні яких зазвичай спеціалізувалися виробники з південних регіонів. А налагодження логістичних ланцюжків дозволить в будь-який момент задовольнити споживчий попит. Інша справа - ціна...
Цибуля: курс на нові рекорди
Під кінець лютого гуртові ціни на ріпчасту цибулю в Україні подолали психологічну позначку в $1 за кілограм, у 2,5 рази вище, ніж рік тому. І хоча в доларовому еквіваленті це все ще не дотягує до рекордних показників весни 2019 року, з урахуванням курсової різниці, рекорд вже, вважайте, побито. До того ж, підвищення вартості золотистої до $1,14 за кілограм у травні 2019 року було нетривалим. Нинішні ж $1,04, схоже можуть протриматися значно довше.
Єдине, що стримуватиме зростання, це низька купівельна спроможність населення. Очевидно, вартість цибулі у понад 80 гривень за кіло у роздріб неабияк загальмує попит. Та й на насичення ринку за рахунок імпорту, як це відбувалося зазвичай, на короткому кроці сподівань не дуже багато. Оскільки цибулевий дефіцит складає зараз ледь про глобальну проблему. Приміром, роздрібні ціни на цей овоч на Філіппінах сягнули $12 за кіло, там цибуля навіть стала товаром для дрібної контрабанди: люди ховають у валізах і ручній поклажі не валюту й коштовності, а декілька золотистих коренеплодів...
Перші ознаки проблеми з’явилися ще у вересні минулого року, коли стало зрозуміло, що при збереженні попиту на вирощений основними виробниками врожаю на всіх може й не вистачити (а попит не лише зберігся, а й зріс). Зокрема, через посуху помітно зменшились обсяги вирощеного головним світовим експортером цибулі — Нідерландами. Нижчі врожаї у Центральній Азії.
Що вже й казати про вплив на ситуацію російської агресії проти України. Хоча ми час від часу і потерпали від цибулевого дефіциту, але ж у “хороші роки” навіть експортували 20-50 тисяч тонн цієї продукції. Торік ворог захопив регіони, де зосереджено до 80% площ для комерційного вирощування цибулі в країні. Тож із експортера ми знову перетворилися на імпортера, який, зважаючи на велику кількість населення і його традиційну любов до цього овочу, почав неабияк тиснути на регіональні ринки, закуповуючи великі його партії в Німеччині, Польщі, Румунії, Молдові, Казахстані, Азербайджані й Туреччині.
Додала проблем і примхлива зима, яка “однією рукою” радувала нас та європейців помірними температурами, рятуючи від російського енергетичного шантажу, а іншою — несподівано принесла морози до традиційно теплих Узбекистану, Таджикистану, Казахстану і Киргизстану. Там до такого не були готові, тому втратили величезні запаси цибулі, що зберігалися у непристосованих до холодів умовах. Наразі більшість країн цього регіону взагалі заборонили експорт цибулі аби гарантувати стабільність внутрішніх ринків. Та незважаючи на вжиті заходи, гуртові ціни там майже втричі перевищують торішні рівні.
Тож галузеві експерти припускають, що вже найближчими тижнями відпускні ціни на цибулю можуть побити історичні рекорди, перевищивши $1 у Центральній Азії і $2 — у Європі. Для збереження бодай нинішнього рівня вартості цибулі у торговельних мережах (40-50 гривень за кілограм) нашим закупівельникам доведеться конкурувати на міжнародних ринках. Зокрема в Туреччині й Азербайджані - з колегами із Грузії, Іраку та Пакистану, де попит на цибулю також різко зріс. Поки що вартість гуртових партій цибулі в Туреччині — приблизно $0,6, в Азербайджані - $0,4 за кілограм.
Зараз усі сподівання на початок збирання цибулі в Єгипті (кінець березня-квітень). Врожайні перспективи начебто непогані. Та, зазвичай, левову частку вирощеного викуповують постачальники й торговельні мережі ЄС та Великобританії (приміром, потреби в імпортних постачаннях цибулі до Британії у 3-4 рази вищі, ніж в Україну). Чи залишиться щось для нас?
Щоправда, до Великобританії та низки країн Євросоюзу почала надходити цибуля високої якості з Нової Зеландії, тож тамтешні ринки до квітня можуть частково насититись, надалі ж європейці надаватимуть перевагу новозеландській преміальній продукції, а не зазвичай “погано одягненій” (майже без лушпиння) ранній цибулі з Єгипту.
За даними видання EastFruit, додалося перспектив і для насичення інших регіональних ринків. На міжнародних торговельних майданчиках з’являються нові пропозиції від нідерландських та польських фермерів (до речі, торік Польща збільшила експорт цибулі в Україну у 24 рази). Скасувати заборону на експорт золотистої збираються в Киргизстані (сині сорти цибулі з цієї країни повернулись на міжнародні ринки раніше).
Чи чекати “цибулевого раю” восени?
Щодо перспектив нового врожаю, то в Україні вони невизначені. Ситуація багато в чому залежатиме від темпів визволення від ворога тимчасово окупованих районів Херсонської і Запорізької областей та розмінування звільнених територій.
За даними аналітиків, восени дещо збільшилися площі під озимою цибулею на Одещині та Миколаївщині, активно садили овочі під зиму і в деяких західних та центральних областях, де цим займалися, переважно, вимушені переселенці з півдня. Це дозволить вже наприкінці травня отримати продукцію нового врожаю на півдні країни, а в червні — і в інших регіонах. Але й тоді пропозиція навряд чи буде високою, тож стрімкого падіння цін очікувати не варто. Хіба що буде перевиробництво ріпчастої та інших сортів цибулі в центральній Азії, Азербайджані та Ірані і обсяги постачання звідти зростуть.
Що стосується наших сусідів, чия продукція, зазвичай, першою рятує Україну від дефіциту, то поки що інформація від них додає надії. Приміром, молдовські фермери закупили приблизно на 30% посадкового матеріалу більше, ніж торік. Тобто, площі під цибулею в Молдові однозначно збільшаться. Інша справа, що ця рослина дуже вибаглива до погодних умов, тож прогнозувати її врожайність ніхто не береться. Тим паче, що про рекордне збільшення посівних (посадкових) площ не йдеться: цибулевий лан у Молдові лише повернеться до звичних обсягів, оскільки у 2020-2022 роках він неабияк зменшився через те, що фермери не надто вірили у прибутковість вирощування цієї культури. Навіть якщо цьогорічний врожай буде високим, на значні обсяги імпорту із цієї країни розраховувати не доводиться. Більше сподівань, як і раніше, на постачання з Польщі й Центральної Азії.
Морква й капуста: запаси вичерпуються, попит не падає
Щотижня бодай на пару гривень за кілограм в Україні зростають відпускні ціни на моркву. Гуртові покупці на цьому сегменті ринку доволі активні. Ситуація тут зрозуміла: запаси продукції посередньої якості із простих сховищ вже вичерпано, а той, хто зумів добре зберегти якісні партії коренеплодів, притримує їх в очікуванні ще вищих цін. Зараз більшість гуртових пропозицій на ринку за ціною від 20 до 28 гривень за кілограм. Що означає: обґрунтована роздрібна ціна — 35-40 грн та більше. А це вдвічі дорожче, ніж рік тому.
З наближенням весни, поступовим скороченням запасів та підвищенням витрат на зберігання (продукцію з низькотехнологічних сховищ уже розпродали) не втрималися й ціни на білоголову капусту, які протягом щонайменше двох останніх місяців були незмінними. До сезонних причин подорожчання експерти додають ще й стабільно високий попит на цей хрестоцвітний овоч. Донедавна капуста разом з картоплею залишалася “якорем цінової стабільності” для борщового набору, оскільки решта інгредієнтів головної української страви перманентно дорожчали. Та наприкінці лютого буквально за тиждень відпускні ціни на капусту також зросли удвічі - до 15-18 гривень за кілограм.
На гуртових майданчиках “звичайна” капуста майже зрівнялась в ціні з пекінською, пропозицій якої значно побільшало. Вочевидь, приблизно однакові ціни на ці види овочевої продукції невдовзі встановляться і в роздрібних мережах.
З приємних для поціновувачів капусти новин: на ринку побільшало пропозицій молодої білоголової капусти, переважно з Узбекистану, Ірану й Албанії. Із неприємного: вартість ранньої продукції також росте.
Вартість тепличних овочів в Україні також залишається доволі високою. Власне, як і в усій Європі. Поміж причин — наслідки землетрусів в Туреччині, які пошкодили частину тепличних господарств та ускладнили логістику, а також зменшення виробництва продукції в Іспанії та інших країнах на півдні ЄС — через похолодання, зливи і заощадження на опаленні теплиць. Незвично холодно було й на півночі Африки. Обсяги постачань овочів до Європи із цього регіону також зменшилися. У Великобританії, як відомо, через дефіцит овочевої продукції великі ритейлери навіть запровадили обмеження на її придбання “в одні руки”.
Через обмежені пропозиції гуртові партії турецьких томатів нині надходять в Україну за ціною $2,6 (приблизно 95 гривень) за кілограм. Роздрібна вартість такої продукції 120+ гривень, в 1,8 разу вище, ніж рік тому. Постачання з Туреччини усе ще нерегулярні. Вітчизняні ж томати, як очікується, масово з’являться на ринку наприкінці березня.
А ось купити українські тепличні огірки споживачі можуть вже зараз. Хоча це — задоволення не з дешевих. У середньому ціни за рік зросли на 35%. За даними EastFruit, поки що наші виробники збувають свою продукцію за ціною 120-160 гривень ($3,28-4,38) за кілограм. Тоді як імпортні турецькі огірки продаються трохи дешевше - по 100-120 грн/кг ($2,73-3,28). Як пояснюють учасники ринку, пов’язано це із кращою якістю вітчизняної продукції, а також із вищими затратами на її виробництво. При цьому аналітики констатують: незважаючи на відносно теплу зиму, сезон реалізації огірків нового обороту цьогоріч розпочався на два тижні пізніше, ніж у 2022-ому.
Експерти очікують на збільшення найближчим часом пропозиції як вітчизняної тепличної продукції, так і турецької. Тож, на відміну від цінової невизначеності на ринку цибулі, вартість томатів та огірків поступово знижуватиметься.
Владислав Обух, Київ
Перше фото: agro-business.com