Держпідтримка аграріїв: хто хотів – той її отримав

Міфи навколо державних програм підтримки агровиробників не припиняються. А аграрний "караван" тим часом іде від рекорду до рекорду

У 2018 році із виділених бюджетом 6,3 млрд грн на держпідтримку аграріїв залишилися не використаними близько 2 млрд грн. Це одразу дало привід "зрадофілам" говорити про неефективне використання та несправедливий розподіл державних коштів (особливо на фоні багатомільйонних дотацій крупним виробникам), і взагалі про провал усієї програми, яку в 2019 році скоротили на цілий мільярд. Насправді програми держпідтримки не випадково розраховані на декілька років – щоб дати можливість людям ознайомитись із ними, проаналізувати досвід та прийняти свідоме рішення про участь. Ефект просто не може бути одномоментним. І той, хто стверджує, що його взагалі немає – дещо лукавить. Адже цифри говорять самі за себе. Україна щороку нарощує агровиробництво і врожаї: в 2014 році зібрали 63 млн тонн збіжжя, у 2016 р. – 66 млн тонн. За останніми повідомленнями, у цьому році маємо 70 млн тонн! В цілому, вітчизняний агросектор видає “на гора” вже 10% ВВП. Хіба не привід для гордощів?

Уже третій рік поспіль уряд закладає до державного бюджету нечувано великі, за українськими мірками, суми на державну підтримку аграріїв. Причиною такої щедрості є норма Бюджетного кодексу, за якою, на державну підтримку АПК повинно спрямовуватися не менше 1% випуску продукції у сільському господарстві, або так званого "аграрного ВВП". Це політичне рішення було ухвалено в 2016 року не випадково – тоді на вимогу МВФ було скасовано спеціальний режим оподаткування, що дозволяв аграріям залишати собі ПДВ. Відтоді уряд розробив спеціальну систему підтримки агровиробників за рахунок бюджетних коштів, яка стратегічно була спрямована на виведення аграрного сектору з “тіні”, підвищення його інвестиційної привабливості та збільшення обсягів виробництва. Причому, програми були розроблені таким чином, щоб охопити увагою весь спектр вітчизняного виробництва – від приватного виробника і фермера до крупного холдинга (подробиці про програми – ТУТ). Враховуючи основні потреби виробників – у грошах, виробничих потужностях, техніці, засобах виробництва тощо.

У Мінагрополітики стверджують, що підтримують всіх виробників, але в умовах обмежених фінансових ресурсів насамперед концентруються на галузях із тривалим циклом виробництва – тваринництво, садівництво, оскільки вони створюють робочі місця в сільській місцевості, а також мають потенціал для виробництва продукції з високою доданою вартістю. А також спростовують досить живучу тезу про те, що «все дісталося великим гравцям». Зрозуміло, що великі компанії на виду і вони отримують суттєву частку дотацій, але при цьому ресурсів вистачає на різні за величиною підприємства, і доступ до дотацій у всіх однаковий. Про це свідчать, зокрема, проміжні результати Мінагрополітики. За офіційними даними, програмою здешевлення техніки скористалися 4348 агровиробників (60% з них – фермери), 152 тисячі українців отримали дотації 320 млн грн на утримання 270 тисяч корів у власних господарствах. За 9 місяців 2018 року введено в експлуатацію 52 тваринницькі комплекси загальною вартістю 1,2 млрд грн. Суб'єкти господарювання АПК залучили за допомогою пільгових кредитів фінансові ресурси на суму 8,8. млрд грн. Придбано 10,5 тисяч одиниць техніки за програмою відшкодування. І це ще далеко не все.

Далі – пряма мова:

“Існує досить обережна позиція отримувачів щодо державної підтримки”

Максим Мартинюк, т.в.о. міністра аграрної політики та продовольства:

Максим Мартинюк

– Більшість програм, незважаючи на те, що почали діяти лише у 2018 році і є абсолютно новими для аграріїв, були реалізовані майже на 100%, тобто кошти були вибрані. Визначення об’ємів підтримки тієї чи іншої галузі на наступний рік є комплексним багатоаспектним процесом з урахуванням як зовнішніх, так і внутрішніх загальнонаціональних факторів. І якщо говорити про деякі програми, де є процент недовикористання, наприклад, так звані «фермерські програми», тут певним чином зіграли обмежені ресурси самих отримувачів, а також їх досить обережна позиція щодо державної підтримки. Нові формати програм, навіть при широкій інформаційній кампанії, потребують так званого часового «тест-драйву» і при необхідності відповідного коригування, що у майбутньому дозволить забезпечити їх максимально успішну реалізацію.

Наприклад, завдяки державній дотації за утримання голів молодняку ВРХ сьогодні посилився процес детінізації – в 4,5 разів збільшились показники ідентифікації та реєстрації ВРХ господарствами. Поступове виведення аграрного сектору з тіні також відбувається за рахунок прямих дотацій фермерським господарствам, а саме державній субсидії на 1 га ФГ та субсидії на членів ФГ. Вихід малих виробників на організований ринок, хоча і не швидкими темпами, але простежується і за рахунок дії програми з розвитку кооперації та надання компенсацій за обладнання.

Ми прислухаємось до коментарів усіх учасників ринку і у випадку їх зваженості та доцільності, відповідно реагуємо. Завдяки гнучкості і мобільності уряду, у порядки використання коштів при необхідності досить оперативно вносяться зміни, що є абсолютно логічним процесом роботи над вдосконаленням програм під час їх реалізації у перший рік дії.

“Система підтримки фермерів: роздати не все, а всім”

Віктор Шеремета, заступник міністра аграрної політики і продовольства з питань розвитку фермерства:

Віктор Шеремета

– На розвиток фермерських господарств у державному бюджеті на 2018 рік було закладено 1 млрд грн. Причому уряд надав карт-бланш виробникам і профільній асоціації фермерів та приватних землевласників і вони отримали можливість написати програми підтримки та порядки їх реалізації у найбільш комфортному для фермерів форматі. У підсумку вийшли на п'ять блоків, які охоплювали основні потреби фермерів – потреба у грошах, у виробничих потужностях, техніці, засобах виробництва.

При формуванні цих програм ми керувалися принципом "роздати не все, але всім". Тобто не прагнути до повного вичерпання бюджету, а намагатися охопити максимальну кількість фермерів, оскільки в подальшому саме ці перші отримувачі дотацій будуть адвокатами державних програм серед своїх колег.

Саме прагненням максимального залучення було продиктоване введення лімітів на отримання коштів в одні руки, а також обмеження по земельному банку потенційних одержувачів – не більше 500 га на фермерське господарство.

Основний докір на адресу державних програм з підтримки фермерства – відсутність автоматичності. Система працює за "заявницьким" принципом, а фермери воліли б просто одержувати гроші на рахунок. Таке бажання зрозуміле, але з огляду на те, що потреби у різних господарств різні і їх не можна усереднити, така автоматичність неможлива за визначенням. До того ж, зіграла роль давня звичка вітчизняних фермерів сподіватися тільки на себе, недовіра до всього, що походить від влади, стратегія вичікування "хай сусід спробує, а потім я", боязнь перевірок.

Ближче до кінця року ці перестороги вдалося якщо не повністю зняти, то суттєво послабити, й активність щодо фермерських програмам підтримки значно підвищилася. Якщо у травні була всього 31 заявка, то в серпні ми отримали 471, у вересні – 569. Восени кількість заявок продовжує активно зростати. Найголовніше – зростання кількості фермерів, яких 1 жовтня 2018 року було зареєстровано 45 514 – на півтисячі більше, ніж на початку 2018 року.

Дмитро Крошка, голова Асоціації «Укрсадпром»:

Дмитро Крошка

– У поточному році урядом було суттєво збільшено державну підтримку садівництва та передбачено 300 млн грн у державному бюджеті – 2018 за програмою «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними», а також оновлено процедуру розподілу коштів держпідтримки між професійними виробниками та передбачене фінансування галузі за напрямами відшкодування вартості садивного матеріалу та будівництва нових фруктосховищ.

Оприлюднені плани уряду щодо обсягів та умов державної підтримки галузі на початку поточного року, суттєві обсяги експорту та попиту на українські фрукти і ягоди, мотивували садівників до створення нових, а також на оновлення породно-сортового складу існуючих промислових насаджень.

У результаті, протягом поточного року в Україні було закладено майже 4 тис га нових насаджень. Всі нові промислові насадження плодово-ягідних культур, закладені у 2018 році, були профінансовані урядом шляхом компенсації 80% вартості садивного матеріалу, що в цілому склало 261 млн грн, які були виплачені фермерам з 22-х областей України.

Крім того, за напрямом відшкодування вартості будівництва фруктосховищ, для отримання компенсації було подано заявок від виробників на загальну суму 177 млн грн. На жаль, в межах передбаченого фінансування програми підтримки галузі, задоволення всіх заявок виробників було неможливим.

Враховуючи великий попит з боку садівників на участь у програмі державної підтримки, урядом було прийнято рішення про дофінансування програми «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними», що збільшило загальний обсяг державної підтримки садівництва у 2018 році до 391 млн грн.

Загалом, обсяг державної підтримки садівництва у 2018 році став найбільшим з 2012 року, а обсяги зберігання фруктів збільшились на 6 % тільки за 2018 рік, та наразі складають близько 300 тис. тонн одночасного зберігання.

“З точки зору організації держпідтримки усе було прозоро”

Тарас Висоцький, генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу:

– У 2018 року з боку членів нашої асоціації не було жодних нарікань щодо несправедливості чи непрозорості розподілу держпідтримки. Ми бачили, що під час усіх хвиль розподілу коштів комісії працювали відкрито. Вся інформація про те, хто, скільки та на підставі чого отримав підтримку є доступною.

З точки зору організації прозорого розподілу – всі впоралися. Кожен аграрний виробник, який подався на отримання коштів держпідтримки – отримав її. В тому числі її отримали селяни, які вирощують до прикладу ВРХ. Тож, можемо сказати, як було анонсовано на початку року, так система і спрацювала.

Звісно, мінусом стало те, що в кінцевому результаті не вдалося використати всі кошти, але якщо дивитися на динаміку подачі заявок в IV кварталі, можна чітко сказати, що це було пов’язано лише з тим, що програми були нові і люди були мало проінформовані щодо того, як їх отримувати. Наразі була проведена широка інформаційна кампанія, і тому ми очікуємо, що наступного року всі кошти будуть використані.

Оксана Поліщук. Київ