Володимир Лісніченко, генеральний директор Южно-Української АЕС

28.10.2016 19:19

Ми першими застосували паливо «Westinghouse» та продовжили експлуатацію двох енергоблоків-мільйонників

Атомна генерація України сьогодні впевнено тримається на рівні 50-60% від загального обсягу виробництва електроенергії в країні. АЕС є тим стабілізуючим фактором, який забезпечує надійну роботу всієї енергосистеми країни.

Всі вітчизняні атомні станції об'єднані в державне підприємство НАЕК «Енергоатом», яке в жовтні цього року відзначило свій 20-річний ювілей. Зараз в «Енергоатомі» розробляється і реалізується ряд нових перспективних проектів. Серед них - будівництво Централізованого сховища для відпрацьованого ядерного палива, будівництво нових та продовження строку експлуатації існуючих енергоблоків АЕС, диверсифікація джерел постачання ядерного палива. Піонером у реалізації двох останніх проектів є Южно-Українська АЕС. Про них, а також про перспективи розвитку атомної енергетики України в цілому кореспондент Укрінформу говорив з генеральним директором ЮУАЕС Володимиром Лісніченком.

- Які основні завдання стоять перед очолюваним вами підприємством в контексті забезпечення енергонезалежності України?

- Основним завданням колективу завжди було і залишається безперебійне виробництво електроенергії з чітким дотриманням ядерної, радіаційної та екологічної безпеки. І всі ці роки ми її виконуємо.

Зазначу, що наше підприємство на сьогоднішній день є одним з ключових гравців на ринку виробництва електроенергії. Щорічний наш внесок у виробництво енергії України становить від 16 до 20 мільярдів кіловат-годин. Приміром, у 2015 році ми виконали виробничий план на 103,8%. Це чверть від обсягу, який виробляють усі атомні станції України.

У числі головних наших досягнень останніх років, в першу чергу, хочу назвати продовження терміну експлуатації двох енергоблоків. Досвіду продовження виробничого життя реакторів ВВЕР-1000 українські атомники до нас не мали. Ми в цій справі стали першопрохідцями.

У 2013 році виробниче життя першого блоку було подовжено на 10 років - до 2 грудня 2023 року. Через 2 роки – у 2015-му - термін експлуатації енергоблоку №2 був продовжений до 31 грудня 2025 року.

Отримання Южно-Українською АЕС дозволу Держатомрегулювання на експлуатацію атомних блоків понад проектний термін стало результатом широкомасштабних робіт з їх модернізації. Замість застарілого обладнання ми встановили новітні цифрові системи. Сьогодні наш колектив сміливо може констатувати, що за підсумками виконаних реконструктивних заходів перший і другий «мільйонники» - це практично нові реакторні установки, з новими фізичними параметрами і, що важливо, з новим складом систем безпеки.

Після модернізації стан обладнання двох енергоблоків відповідає критеріям, визначеним чинними нормами і правилами з ядерної та радіаційної безпеки. А заплановані нами на наступні роки технічні та організаційні заходи дозволять і надалі покращувати показники безпеки.

Треба підкреслити, що високий рівень безпеки атомної станції неодноразово був підтверджений незалежними міжнародними експертами таких визнаних в світі організацій як ВАО АЕС і МАГАТЕ. Вони зацікавлені, щоб Южно-Українська атомна електростанція працювала безаварійно. А ми, в свою чергу, продемонстрували всьому світу, що здатні власними силами реалізовувати амбітні проекти.

Сьогодні колектив готує до продовження експлуатації вже третій енергоблок. Його проектний термін закінчується в 2019 році. Це ще одна дуже серйозна і відповідальна робота і, я впевнений, що з нею ми впораємося.

Якщо продовжити розмову про здобутки Южно-Українського енергокомплексу за 20 років існування НАЕК, хочу згадати також пуск першої черги Ташлицької ГАЕС у складі двох гідроагрегатів. Перша машина була підключена до єдиної енергосистеми України в 2006 році. До речі, в грудні наш колектив відзначить 10-річчя цієї події. Другий агрегат гідроакумулюючої електростанції було прийнято в промислову експлуатацію через рік – у серпні 2007-го. Сьогодні вони з успіхом виконують свою основну задачу – перекривають пікові навантаження і заповнюють нічні провали енергоспоживання в південній частині енергосистеми. У нерозривному зв'язку з ГАЕС працює й Олександрівська ГЕС – її водосховище використовується в якості нижнього водоймища гідроакумулюючої електростанції.

За плечима наших фахівців також є багатий досвід роботи зі змішаними паливними завантаженнями, що складаються з тепловиділяючих збірок двох виробників – російської компанії ТВЕЛ і транснаціональної фірми «Westinghouse». Паливні збірки «Westinghouse» в активній зоні третього енергоблоку ЮУАЕС експлуатуються з 2005 року. 11 років тому станція стала пілотним майданчиком з реалізації проекту диверсифікації ядерного палива для АЕС України і до 2016 року була єдиною, де використане паливо двох виробників. Це робота на незалежність нашої країни у сфері енергетики і поставок енергоресурсів.

Так що, як бачите, нашому колективу є чим пишатися.

- Які перспективи Южно-Українського енергокомплексу?

- Я щиро переконаний, що унікальний енергокомплекс на Південному Бузі має великі перспективи. І моя впевненість ґрунтується на тому, що потенціал нашого майданчику сьогодні використаний не повною мірою, а значить, нам є куди розвиватися в майбутньому. Після закінчення експлуатації ядерних реакторів АЕС, які працюють зараз, без їх заміщення наш регіон з енергонадлишкового може перетворитися на энергодефіцитний. Вважаю, що запобігти такому розвитку подій може спорудження нового блоку.

Аргументами на користь будівництва четвертого енергоблоку є: додатковий швидкодіючий резерв на випадок аварійних ситуацій, який дає робота атомної електростанції в комплексі з гідроакумулюючою; наявність розвиненої інфраструктури, сприятливих природних умов, будівельних організацій, а також будівельно-монтажного і експлуатаційного персоналу; можливість доставки габаритного обладнання водним шляхом та інші.

Все це ми виклали у ході тематичної бізнес-гри, організованої минулого року «Енергоатомом», що і дозволило нам здобути впевнену перемогу.

Але будівництво четвертого блоку – це плани на довгострокову перспективу. І їх не вдасться втілити, якщо не реалізувати короткострокову. Сьогодні ми реалізуємо масштабний проект з підвищення охолоджуючої здатності ставка-охолоджувача атомної станції. Це дозволить підвищити ефективність роботи, а, отже, і коефіцієнт використання встановленої потужності наших енергоблоків за рахунок зняття обмеження на їх роботу в літній період. В даний час через недостатню охолоджуючу здатність Ташлицького водосховища потужність АЕС у спекотні місяці обмежується. Кожного літа з цієї причини ми змушені розвантажувати блоки. П'ять бризкальних басейнів і струменеспрямовуюча споруда, що їх доповнює, на будівництво яких в цілому відводиться 3 роки, мають зняти цю проблему. Додатковий річний обсяг електроенергії при цьому складе від 547 млн кВт-год (за консервативним даними) до 2 млрд 549 млн кВт-год за максимальними розрахунковими оцінками.

Робота над втіленням проекту іде повним ходом. Так, у серпні в основу бризкального басейну №1 закладено перший кубометр бетону.

У список наших перспективних планів входить і добудова Ташлицької ГАЕС. Затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів проект станції передбачає шість агрегатів загальною потужністю 900 МВт. Втілюючи в життя плани уряду, сьогодні ми ведемо роботи з будівництва другої черги ГАЕС – гідроагрегату №3. Введення в експлуатацію кожного наступного агрегату - це, як ви розумієте, не лише додаткові кіловати електроенергії, але і підвищення стабільності роботи енергосистеми країни.

- А є вже розрахунки з будівництва нового енергоблоку? Держава на даному етапі може витягнути проект вартістю в мільярди доларів?

- Що стосується ціни такого будівництва, то так, це можуть собі дозволити країни, які дивляться в майбутнє і мають відповідні кошти. Наша економіка ще не в тому стані, щоб фінансувати такий проект. Тому треба шукати додаткові джерела фінансування, інвесторів. Все це можна реалізувати, але для початку треба ухвалити чітке і зважене рішення про будівництво.

- У найближчі 10 років це реально?

- Звичайно, так. Ми зобов'язані це зробити. Дивіться, терміни експлуатації наших енергоблоків завершаться в 2023 і 2025 роках, і, якщо продовжити виробниче життя третього блоку, - у 2029 році. І що далі? Треба будувати. Так, це дорого. Це більше десяти мільярдів доларів, але без кінця подовжувати термін експлуатації теж не можна.

- Розкажіть про перехід на паливні збірки фірми «Westinghouse». Чи відповідає дійсності твердження росіян, що американське паливо гірше і дорожче?

- На даному етапі на енергоблоках Южно-Української АЕС експлуатуються два типи палива: ТВСА російського виробництва (АТ «ТВЕЛ») і ТВЗ-WR шведського виробництва (компанія Westinghouse).

Трохи докладніше про історію. У 2005 році в активну зону енергоблоку №3 було завантажено 6 дослідних (пілотних) тепловиділяючих збірок, виготовлених у США компанією «Westinghouse». Це паливо було надано в рамках підписаної в 2000 році українсько-американської угоди щодо проекту кваліфікації ядерного палива для України.

ВІдповідно до другого етапу проекту, в 2009 році, для енергоблоку №3 компанія «Westinghouse» поставила перевантажувальну партію, що складається з 42 тепловиділяючих збірок (ТВЗ-W). Фабрикація ТВЗ була перенесена до шведського підрозділу компанії «Westinghouse». Ця перевантажувальна партія була завантажена в активну зону в 2010 році.

У 2014-му компанією «Westinghouse» у співпраці зі спеціалістами «Енергоатому», Науково-технічним комплексом «Ядерний паливний цикл» та Харківським фізико-технічним інститутом були реалізовані конструктивні рішення зі зміцнення та заміни елементів конструкції ТВЗ-W, спрямовані на усунення недоліків, виявлених у 2012 році. Була підготовлена програма робіт, з конкретними кроками щодо впровадження зміцненого палива «Westinghouse» на енергоблоках України. Відповідно до неї перша партія зміцнених ТВЗ-WR була завантажена в активну зону реактора енергоблоку №3 нашої АЕС в 2015-му, а енергоблоку №5 Запорізької АЕС - в 2016 році. Згідно з програмою, передбачається розширення ТВЗ-WR на ЮУАЕС і ЗАЕС. До 2018 року наш третій блок повністю перейде на «Westinghouse».

Що стосується вартості виготовлення і постачання ядерного палива, зауважу, що це зафіксовано в контракті між виробником палива та експлуатуючою організацією. Зміст контракту, так і сама вартість є комерційною таємницею і не може бути передана третім особам без узгодження з власниками контракту. Але водночас скажу: по суті, ринок ядерного палива на сьогодні сталий. Там немає особливих коливань. Ціна приблизно однакова. Розмови про те, що американське паливо надто дороге, не мають жодних підстав.

- А як буде здійснюватися утилізація відпрацьованого ядерного палива?

- Зараз російське паливо вивозиться до Росії. По паливу «Westinghouse» прийнято рішення утилізувати в Україні. У Чорнобильській зоні буде споруджено центральне сховище відпрацьованого ядерного палива.

- Сьогодні ведуться дискусії про необхідність підняття рівня води в Олександрівському водосховищі до 20,7 м. Що це дасть Южно-Українському энергокомплексу та чи не зашкодить природі?

- Чомусь ЗМІ зробили енергетиків ворогами природи, але це не так. Сьогодні в Україні все більш актуальною стає проблема запасу прісної води. Згідно з уточненим у 2002 році проектом добудови Ташлицької ГАЕС було передбачено два варіанти використання Олександрівського водосховища. Перший - з мінімальною позначкою нормального підпірного рівня 16,9 метра, який забезпечить роботу ГАЕС і додаткове водоспоживання атомної станції в розмірі 7 млн кубометрів. І другий варіант - з відміткою напірного рівня 20,7 метра, що дозволить використовувати корисну ємність 46 млн кубічних метрів для водозабезпечення Миколаївської області, збільшення витрат річки в меженний період і забезпечення санітарного пропуска в маловодні роки.

Підкреслюю, заповнення Олександрівського водосховища до відмітки 20,7 метра буде здійснюватися, у першу чергу, в інтересах соціально-економічного розвитку південного регіону України. Виконане в рамках реалізації проекту «Завершення будівництва Ташлицької ГАЕС» згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 року, воно дасть реальну можливість забезпечити водогосподарські потреби народного господарства Миколаївської області.

У свій час у висновках Державної санітарно-гігієнічної експертизи було відзначено, що виходячи з гігієнічних позицій напірний рівень 20,7 метра є найбільш вигідним, оскільки дозволяє стабілізувати санітарні скидання води в нижній б'єф. Це поліпшить санітарну ситуацію в річці, і, крім того, зменшить коливання рівня води у водосховищі при роботі ТГАЕС.

Згідно з висновками Центральної служби Укрінвестекспертизи щодо уточненого проекту будівництва Ташлицької ГАЕС 31 січня 2002 року подальше підвищення напірного рівня до позначки 20,7 метра є можливим після проведення комплексних натурних спостережень та досліджень за рішенням місцевих органів, що здійснюють управління режимом роботи Олександрівського водосховища.

Тепер про те, чи нашкодить це природі. Починаючи з 1998 року, на об'єкті ведеться комплексний екологічний моніторинг. Він включає в себе спостереження за гідромеорологічним і гідрохімічним режимами, радіоекологічним станом водних об'єктів та прилеглої території, санітарно-гігієнічним станом водойм, станом флори та фауни територій, прилеглих до водних об'єктів, геодинамічними та іншими процесами.

Моніторингові спостереження показали, що після заповнення Олександрівського водосховища до відміток 14,7 і 16 метрів з подальшим підтриманням у ньому стабільного рівня відзначена позитивна тенденція до стабілізації екологічної обстановки. На основі аналізу отриманих даних та експертних оцінок можна прогнозувати її збереження й при заповненні водосховища до позначки 20,7 метра.

По суті, дані результатів комплексного геоекологічного моніторингу зони впливу Ташлицької ГАЕС та Олександрівського водосховища з урахуванням вже наявних прогнозних модельних та експертних оцінок підтверджують висновок екологічної експертизи щодо можливості підвищення рівня Олександрівського водосховища до відмітки 20,7 метра.

Природно, все, що треба для цього зробити в плані природоохоронних заходів, ми готові виконати.

- Коли ви плануєте здійснити цей проект?

- Хочу акцентувати увагу на тому, що реалізація заходів з підвищення рівня Олександрівського водосховища стане можливою тільки після проведення громадських слухань, на яких будуть обговорюватися матеріали з оцінки впливу цієї діяльності на навколишнє середовище. Їх готуємо не ми, а незалежна організація. Це досить тривалий і дорогий процес. Ми ніколи не станемо робити якісь кроки у цьому плані, не маючи відповідних документів і доказів. У наших планах - завершити цей проект до кінця 2018 року.

- Час від часу і перший, і другий енергоблоки з продовженим терміном експлуатації зупиняються для проведення ремонту. Нещодавно ненадовго зупинилися навіть усі три блоки АЕС. З чим це пов'язано?

- Щорічні планові зупинки всіх без винятку діючих енергоблоків, і з продовженим терміном експлуатації, і тих, яким менше 30 років, – не просто нормальний, але й необхідний процес. Суть їх полягає у проведенні в заздалегідь заплановані терміни передбаченого техобслуговування та ремонту, а також завантаження свіжого ядерного палива. Самі розумієте, що такого роду зупинки не знижують, а сприяють підвищенню рівня безпеки, тому що мета виконання ремонтних робіт – відновлення ресурсу обладнання, у тому числі і важливого з точки зору безпеки. Проведена у процесі продовження експлуатації енергоблоку робота включає заміну морально застарілого обладнання, проведення його модернізації.

Що ж стосується позапланових зупинок, то вони, на жаль, теж трапляються в нашій роботі. Наведу, так би мовити, суху статистику: у 2014-му році була зафіксована одна зупинка першого енергоблоку, що враховується у відповідності до вимог «Положення про порядок розслідування та обліку порушень у роботі атомних станцій». Вона сталася внаслідок відмови роз'єднувача при виробництві перемикань на відкритому розподільчому пристрої 330 кВ. Першопричина порушення виникла не на обладнанні енергоблоку, якому продовжено термін експлуатації.

У 2015 році позапланових зупинок енергоблоків №1,2, що пройшли процедуру продовження терміну експлуатації, не було. У нинішньому ж, так склалося, що довелося виводити на поточні ремонти і перший, і другий. На блоці №1 така необхідність була пов'язана з несправністю системи регулювання турбіни, її усунення зайняло менше доби. Причинами декількох поточних ремонтів на блоці №2 стали необхідність усунення підвищеної вібрації головного циркуляційного насосу, додаткового балансування турбіни, ремонту електродвигуна головного циркнасосу, усунення несправності системи охолодження статора генератора, спрацьовування технологічного захисту. У травні відбулася позапланова зупинка другого енергоблоку через помилки персоналу при виробництві оперативних перемикань.

При цьому підкреслюю: відмов у роботі обладнання та елементів систем безпеки енергоблоків №1,2 у 2014 - 2016 роках не було.

Ну, а кожен з перерахованих вище випадків став приводом для ретельного аналізу та розробки заходів, які дозволять у подальшому не допустити повторення аналогічних ситуацій.

За результатами проведених розслідувань причин виникнення порушень у роботі обладнання енергоблоків атомної станції комісією з розслідування була виконана оцінка впливу цих порушень на безпеку. Вона є одним з обов'язкових розділів звіту про результати розслідування причин порушення, який направляється до вищої організації, Міністерства енергетики та вугільної промисловості, органів Державного нагляду та Всесвітньої асоціації операторів атомних електростанцій (ВАО АЕС). Як бачите, всі наші порушення аналізуються не тільки нашими фахівцями.

У відповідності з класифікацією за Міжнародною шкалою ядерних подій порушення, що відбулися у період 2014-2016 років у роботі Южно-Української АЕС, оцінені рівнем «нижче шкали/рівень 0». Що особливо важливо: порушень меж і умов безпечної експлуатації не було, опромінення персоналу, населення, а також забруднення радіоактивними речовинами систем, приміщень та майданчика АЕС, території за межами майданчика АЕС також не допустили.

- Чи змінила аварія на АЕС Фукусіма ставлення до безпеки Южно-Української станції? Чи модернізовані системи захисту?

- Погляди та підходи до вимог безпеки, звичайно ж, змінилися. На всіх вітчизняних атомних станціях, у тому числі і у нас, безумовно, постфукусімським заходам встановлено вищий пріоритет. Аналіз причин аварії змінив філософію відносин атомників до безпеки, посилив увагу до культури безпеки та ролі людського фактора.

Спершу ми провели так звані стрес-тести, тобто цільову оцінку стану безпеки. Вона показала, що послідовність подій, що сталися на АЕС Фукусіма, для нашої станції неможлива. Тим не менш, діюча Комплексна програма підвищення безпеки енергоблоків АЕС була доопрацьована. У неї включили постфукусімські заходи. Треба сказати, що частина з них була розроблена та внесена до цієї програми ще до аварії в Японії. Сьогодні на 1 і 2 блоках, термін експлуатації яких продовжено, велика частина з них вже виконана, решта знаходяться на активній стадії реалізації. Аналогічні роботи вже проводяться на третьому енергоблоці.

- Хотілося б зупинитися на сейсмічній безпеці: ми знаходимося недалеко від зони Вранча та відчули це буквально недавно, коли в Румунії стався землетрус. Які заходи передбачені для попередження руйнувань?

- Ще при проектуванні та будівництві Южно-Української АЕС був закладений комплекс заходів по забезпеченню необхідної сейсмостійкості. Обладнання та споруди станції розраховані на стійкість до 7-бального землетрусу. Це дає змогу надійно забезпечувати захист обладнання, населення та навколишнього середовища. Якщо амплітуда сейсмічних коливань перевищить певний рівень, то надійде сигнал, і аварійний захист знизить потужність або взагалі зупинить реактори. Але від часу початку роботи станції, жодної зупинки через спрацювання датчиків сейсмічного захисту не було. До того ж, у нашій зоні, за прогнозами сейсмологів, вище 4,5 бала не очікується.

- Скоро зима, збільшаться пікові навантаження. Чи готові атомники до опалювального сезону, чи не чекають на нас знову віялові відключення?

- На енергокомплексі існує план підготовки проходження зимових пікових навантажень, розроблено відповідні заходи, які ми виконуємо. Сьогодні ведеться активна робота з установки автотрансформатора зв'язку 3030151 АТ. Це підвищить надійність наших систем. Перевіряється обладнання, виконуються ремонти, проводяться протиаварійні тренування на випадок непередбачених ситуацій. Все проходить згідно з плановим режимом. Фінансуванням ми забезпечені, до зими готові.

- ЮУАЕС є одним з ініціаторів програми соціально-економічного розвитку прилеглих до станцій територій. Розкажіть про це більш детально.

- Так, така програма існує. Атомників завжди відрізняло високе почуття соціальної відповідальності. Южно-Українська АЕС – це не тільки надійне електропостачання споживачів, але й стабільний розвиток регіону. Державні адміністрації районів, що входять до зони спостереження атомної станції, з цифрами в руках можуть підтвердити переваги, які отримує громадськість від сусідства з АЕС.

Свого часу саме атомники стали ініціаторами допомоги у вирішенні актуальних проблем регіонів розташування АЕС - компенсації ризику населення, яке проживає в зонах спостережень атомних станцій. Це - 1% від вартості реалізованої електроенергії, виробленої АЕС. Виплати проводяться на підставі постанов Кабінету Міністрів з 2010 року. Згідно із законом, розподіл коштів між спеціальними фондами бюджетів обласних, районних та міських рад проводиться з урахуванням питомої ваги чисельності населення, яке проживає в зоні спостереження. Практично щороку з державного бюджету в обласні та місцеві по цій статті розподіляються значні суми. Наприклад, тільки цього року розмір субвенції склав майже 116 млн грн, з яких Миколаївщині виділено більше 23 мільйонів.

Кошти отримують п'ять районів та два міста області. За рахунок субвенції реалізовуються проекти будівництва та реконструкції, капітальні та поточні ремонти об'єктів соціальної інфраструктури, мереж електро-, водо-, газо - і теплопостачання, водовідведення, населення забезпечується засобами індивідуального захисту органів дихання та препаратами стабільного йоду.

Сьогодні ми розуміємо, що для вирішення місцевими громадами своїх нагальних проблем цього недостатньо, оскільки за останній час вартість матеріалів і робіт значно зросла. Тому ми запропонували підвищити ці відрахування до 2%. Наприкінці вересня на сесії облради наша ініціатива була схвалена. Але щоб питання вирішилося остаточно, потрібно внести зміни до законодавства. Сподіваюся, народні депутати прислухаються до нас і зроблять це.

- ЮУАЕС належить до соціально-відповідальних підприємств. Левова частка бюджету області – це відрахування з атомної станції. Атомники також серед перших, хто допомагає військовослужбовцям із зони АТО...

- Так, наш персонал дійсно багато коштів з особистих заробітних плат виділяє на волонтерство та допомогу українській армії. В останні роки, у зв'язку з трагічними подіями на сході України, наші працівники активно співпрацюють з благодійними фондами та волонтерськими організаціями.

Протягом 2014-го, 2015-го і 7 місяців нинішнього року зібрано близько двох мільйонів гривень. Ці гроші направлені на придбання засобів захисту, предметів особистої гігієни для бійців цілого ряду військових підрозділів. На зібрані гроші купувався одяг для поранених і автомобілі для військових частин. На базі нашого автогосподарства виконувалися і продовжують виконуватися капітальні ремонти техніки, що надходить з передової. Наші умільці та волонтери не раз повертали до життя БТРи і машини, які були більше схожі на купу металу. На адресу колективу досі надходять подяки від військових підрозділів і простих бійців. А це означає, що наша допомога досягла мети.

Окремо хотів би зупинитися на іншому векторі благодійності південно-українських атомників – допомозі ветеранам. В рамках цієї акції тільки за 5 років зібрано понад півтора мільйона гривень. З цих коштів літнім людям виділяється допомога на придбання ліків та поліпшення важкого матеріального становища.

Знаючи патріотизм і чуйність наших людей щодо чужої біди, впевнений: наш благодійний ентузіазм ніколи не вичерпається, ми й надалі будемо надавати допомогу тим, хто її потребує.

- Головна складова успіху будь-якого підприємства - наявність висококваліфікованих, відданих справі працівників. Для АЕС це особливо важливо. Яким соціальним пакетом користуються фахівці на ЮУАЕС?

- Говорити про колектив завжди легко та приємно, якщо це колектив професіоналів. А на Южно-Українській АЕС саме такі люди і працюють. І ви правильно помітили, кожен з них відданий своїй справі.

Колективний договір нашої енергогенеруючої компанії протягом багатьох років залишається одним з найбільш соціально спрямованих в країні. Згідно з ним, ми забезпечуємо доставку персоналу на роботу і з роботи, надаємо матеріальну допомогу при народженні дитини та на період відпустки по догляду за нею, на поховання, на лікування, сім'ям атомників, у яких на утриманні знаходиться дитина-інвалід. На допомогу також мають право діти атомників, у яких померли один або обоє батьків, і малозабезпечені сім'ї працівників енергокомплексу.

Одним з пріоритетних завдань соціальної політики компанії, а значить, і нашого підприємства, є забезпечення атомників житлом. На жаль, ми не будуємо стільки квартир, скільки хотілося б – немає таких коштів. Однак знаходимо інші шляхи - перепрофілюємо під житло готельний фонд, надаємо безвідсоткові позики для придбання або будівництва житла, на інші невідкладні потреби.

Ну і, звичайно ж, турбота про здоров'я персоналу. Оздоровлення та реабілітацію за рахунок коштів підприємства атомники проходять в одному з наших підрозділів - оздоровчо-реабілітаційному комплексі «Іскра».

Виходячи з усього сказаного, неважко здогадатися, що плинність кадрів у нас мінімальна. Люди дорожать своїм робочим місцем, стабільністю життя та упевненістю в завтрашньому дні. За станом на 31 серпня поточного року плинність кадрів у нас склала 0,32%. Самі розумієте, на виробничі та економічні показники роботи енергокомплексу такий показник вплинути не може. Вважаю, що стабільний колектив фахівців, якому під силу найскладніші виробничі завдання, у нас сформований, у тому числі і завдяки правильній кадровій та соціальній політиці, мета якої - закріплення кваліфікованого персоналу.

Алла Мірошниченко, Миколаїв.