Наталія Микольська, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України
Ми готові водити інвесторів, буквально, за руку
- Завданням цього форуму не було підписання жодних документів. Його організовували, передусім, для того, аби розповісти канадським інвесторам про Україну і зміни, що відбуваються у нашій державі. Саме канадські підприємці першими прийшли в Україну після визнання її незалежності у 1991 році, втім багато з них отримали негативний досвід, пов'язаний із тогочасною українською правовою системою. Тому нашим завданням було заново відкрити для них Україну, показати нову країну не лише в контексті бажання людей жити по-іншому, але й у контексті змін у бізнес-кліматі.
- Чи вдалося досягти цієї мети?
- Так, я вважаю, що ми досягли цього результату, адже люди побачили, що у царині бізнес-клімату відбуваються відчутні зміни. Ми показали інвесторам, що готові працювати з кожним охочим прийти в Україну, що ми братимемо його за руку і буквально вестимемо до моменту втілення інвестиції.
- До яких секторів економіки інтерес у Канаді був найбільшим?
- Ми запропонували до обговорення чотири сектори: ІТ і хайтек, інфраструктуру, сільське господарство, а також енергетичну сферу. Ми вважаємо, що саме ці сектори матимуть найбільший потенціал з точки зору як інвестицій, так і експорту та співпраці між українськими і канадськими компаніями. Треба відзначити, що інтерес учасників форуму до цих секторів був достатньо високим.
- Підприємцям з обох країн вдалося зав'язати контакти?
- Під час форуму був достатньо цікавий елемент спілкування бізнесу з бізнесом (В2В). Організатори виділили кілька кімнат, де між поділеними за сферами інтересів канадськими і українськими компаніями відбувалися так звані «швидкі побачення», під час яких зав'язувалися перші контакти. Окрім цього до мене та моїх колег у кулуарах підходили підприємці, зацікавлені у певних секторах, і просили порекомендувати їм партнерів із іншої країни. Я дуже сподіваюся, що за результатами форуму вже у найближчій перспективі ми матимемо конкретні домовленості та угоди.
УГОДА ПРО ЗВТ З КАНАДОЮ В МАЙБУТНЬОМУ МОЖЕ БУТИ РОЗШИРЕНА
- Мінекономрозвитку вже певний час виношує ідею створення торговельних представництв України за кордоном. Чи слід очікувати подібного офісу в Канаді?
- Ми досі чекаємо на позицію Президента з приводу того, чи підтримує він нашу ідею створення закордонних торговельних представництв, підпорядкованих Мінекономрозвитку. Після того, як рішення буде ухвалено, ми визначатимемося з остаточним переліком країн, у яких створюватимемо торговельні представництва. У бюджеті цього року закладено від шести до восьми таких місій, залежно від кількості людей, які там працюватимуть. Зважаючи на те, що Угода про вільну торгівлю з Канадою планується до підписання вже незабаром, думаю, Канада буде у цьому переліку.
- Угода про зону вільної торгівлі між Канадою та Україною, на відміну від подібного договору між Україною та ЄС, не включає послуги, у ній йдеться лише про товари. Чому?
- Ми свідомо включали в цю угоду лише товари, аби швидше завершити переговорний процес і зрушити з місця хоча б торгівлю товарами, що є для нас першочерговим. Угода про вільну торгівлю має сенс, в основному, для окремих секторів економіки, тому для нас було вкрай важливо почати з якірної торгівлі товарами і не стояти на місці.
- Чи планується розширення чинної угоди або укладання нової, більш всеохопної?
- У майбутньому це можливо, адже жодна угода про вільну торгівлю не укладається навічно, тому важливо починати з маленьких кроків. Особливо зважаючи на перестороги канадських інвесторів стосовно України, які у них склалися протягом досить тривалого часу.
КАНАДЦІ ОСТЕРІГАЮТЬСЯ УКРАЇНСЬКОГО ФОРС-МАЖОРУ
- Певно, військові дії в нашій державі лише посилили деякі з них?
У багатьох країнах помічаємо подібні міфи, коли люди вважають, що майже вся центральна Україна перебуває під загрозою військових дій
- Це дуже важливий фактор: канадські покупці українських товарів переймаються питанням потенційного форс-мажору, тобто переривання поставок з України у зв'язку із військовими діями. Тому ми постійно пояснювали, що військові дії у нас ведуться лише на 7% території. Канадським інвесторам про це слід регулярно говорити, аби у них було розуміння, що товар, який постачається, приміром, із Чернігова, не має ризику потенційної недоставки через близькість до зони конфлікту. Ми у багатьох країнах помічаємо подібні міфи, коли люди вважають, що майже вся центральна Україна перебуває під такою загрозою. Уряд повинен надсилати меседжі, які допоможуть українському бізнесу стверджувати, що він є безпечним і надійним постачальником та продавцем.
- Чи є бажання у Міністерства в майбутньому збільшувати кількість країн, з якими укладено угоди про ЗВТ, розширяти самі договори?
- Питання насправді не в кількості угод, а у ринках, які нам цікаві, і умовах угод, які ми підписуємо, адже укласти договір лише заради укладення не має жодного сенсу. Нам важливо вести переговорний процес із тими країнами і ринками, у яких ми маємо інтерес, і які зацікавлені в нас. Будь-яка зона вільної торгівлі є двостороннім процесом, тому треба шукати ті держави, з якими у нас може бути збалансована торгівля. Якщо ж обсяг експорту з певної країни до нас значно переважатиме наші власні об'сяги експорту туди, і якщо у нас не буде зони зростання, то така ЗВТ державі не потрібна, адже створить для економіки більше проблем, ніж переваг. Тим паче, зобов'язання України по СОТ вимагають достатньо низького рівня захисту власного виробника. Наші мита, квоти та інші обмежувальні засоби є досить лібералізованими і не створюють перешкод для імпорту багатьох товарів.
У ПЕРЕМОВИНАХ ЩОДО ЗВТ НЕМАЄ МІСЦЯ ПОЛІТИЦІ
- Яка роль у цьому Національної експортної стратегії?
У більшості країн ЗВТ є питанням не політичного, а економічного інтересу, в Україні ж підхід до ЗВТ був зазвичай заполітизованим
- Зараз ми працюємо над розробкою для України першої за часів незалежності стратегії експорту. Очікується, що на її впорядкування піде від 9 до 12 місяців. Саме вона визначатиме ринки, пріоритетні для нас у довготерміновій перспективі. На підставі експортної стратегії ми оцінюватимемо, з якими із цих ринків нам буде вигідно домовлятися про вільну торгівлю. У більшості країн ЗВТ є питанням не політичного, а економічного інтересу, до якого підходять дуже зважено. На жаль, у минулому підхід до ЗВТ в Україні був заполітизованим, переговорний процес розпочинався із країнами, з якими існували хороші політичні відносини на найвищому рівні. Втім, головним у цьому має бути стратегія. У всіх країн є стратегія з приводу того, які угоди укладаються, які параметри у них повинні бути, і ми такий документ теж готуємо.
- Що очікує на міжнародні торгові угоди, перемовини щодо яких вже ведуться?
- Наше завдання - завершити або бодай довести до певного етапу ці переговори. Якщо ми з партнерами зайшли у глухий кут, слід ухвалити рішення про замороження дискусій або їх відкладення.
НАШИМ ВИРОБНИКАМ СЛІД ЗНАЙТИ СВОЇ НІШІ НА КАНАДСЬКОМУ РИНКУ
- Повертаючись до Канади, які українські товари, за вашими розрахунками, користуватимуться найбільшим попитом на місцевому ринку?
- Ми бачимо потенційні зони для зростання у кількох сферах. Насамперед, це - готові продукти харчування з різним ступенем переробки, починаючи від низькообробленої томатної пасти і завершуючи такою продукцією, як: кетчупи, маринади, цукерки, печиво тощо. Інший аспект - промислова продукція, щодо якої, згідно з умовами ЗВТ, ми одразу отримуємо нульовий тариф фактично на всі групи товарів, окрім автомобілів. Це дає величезну зону росту, починаючи від легкої промисловості й закінчуючи запчастинами до складних механізмів. Чому ми й привозили до Канади дизайнерів, чия продукція має експортний потенціал.
- Чи означає це, що традиційні українські експортери, такі як виробники металургійної продукції, мусять шукати нові ринки збуту?
- Металопродукція буде йти все одно. За умов сприятливої цінової кон'юнктури, сировинні товари постачатимуться і далі, адже виробник завжди обирає той ринок, де вища ціна. Треба розуміти, що між Канадою, Мексикою та США діє угода НАФТА, яка створює достатньо хороший внутрішній ринок для сировини, тому ми прагнемо постачати сюди більш оброблені товари, ніж прокат. За всю історію двосторонньої торгівлі між Канадою та Україною, нашою найбільшою поставкою у грошовому вимірі стали колеса для метро. Це вже була металопродукція із достатньо високим ступенем переробки, хоча й незавершена. Канада може потребувати таку продукцію, а ми спроможні її виробляти. Мета і уряду, і підприємств - знайти до кінця року для себе на канадському ринку такі ніші у пріоритетних секторах.
- Незважаючи на численні переваги угоди про ЗВТ із Канадою, Оттава все ж спромоглася захистити квотами галузі, у яких Україна має найсильніші позиції. Чи не повториться ситуація із вільною торгівлею з ЄС, коли українські виробники заповнили основні квоти буквально за кілька місяців?
- Ми розуміємо, що по деяких категоріях товарів у Канаді діє складна система розподілу, до якої нашим компаніям буде важко потрапити, тому по тих само групах ми захистили власний ринок. Утім, зі своєї квотної системи Канада не робить винятків практично ні для кого, і ти або приймаєш цю систему і укладаєш угоду про вільну торгівлю, або не приймаєш і не укладаєш. От і все.
Максим Наливайко, Оттава.
Фото: Андрій Кравченко, Володимир Тарасов / Укрінформ.