Через 150 років після Емського указу українське слово повернулося до місця його підписання в Німеччині
Через півтора століття після підписання Емського указу, який забороняв використання української мови, українське слово та музика знову пролунали в будинку Vier-Türme-Haus у німецькому Бад-Емсі, де був підписаний цей документ – під час міжнародного заходу «Майбутнє належить свободі – і вона промовляє українською!».
Про це в коментарі Укрінформу повідомила засновниця та багаторічна очільниця Асоціації українських студентів та докторантів Кельнського університету (USAC) Уляна Деркач.
«30 травня 1876 року в будинку Vier Türme Haus у Бад-Емсі російський цар Олександр ІІ підписав так званий Емський указ, який мав змусити українську мову замовкнути. Але мови живуть не в указах. Вони живуть у людях. Можна заборонити книги. Можна намагатися стерти композиторів із пам’яті. Можна намагатися знищити спогади. Проте неможливо відібрати у народу його голос», – наголосила Деркач.
«30 травня 1876 року в будинку Vier Türme Haus у Бад-Емсі російський цар Олександр ІІ підписав так званий Емський указ, який мав змусити українську мову замовкнути. Але мови живуть не в указах. Вони живуть у людях. Можна заборонити книги. Можна намагатися стерти композиторів із пам’яті. Можна намагатися знищити спогади. Проте неможливо відібрати у народу його голос», – наголосила Деркач.
«Через 150 років українське слово зазвучало саме там, де колись його намагалися приректи на мовчання. Саме в цьому полягає історична справедливість: через півтора століття після Емського указу українське слово і українська музика знову звучать там, де колись хотіли позбавити їх майбутнього», – зазначила співорганізаторка заходу.
Вона підкреслила, що українська культура «у буквальному сенсі переступила поріг місця, де колись намагалися обмежити її розвиток». «Вона увійшла у барвах вишиванок, зі своєю історичною пам’яттю, гідністю та незламністю. Тут звучала українська мова. Тут лунала музика українських композиторів – тих, кого свого часу намагалися змусити замовкнути або викреслити з культурної пам’яті», – зазначила Деркач.
У пам’ятному заході взяли участь представники академічної спільноти, українських церков, політичних кіл та громадянського суспільства з Німеччини, Австрії, Швейцарії, Бельгії та України. Серед учасників були, зокрема, професори Александр Вьолль (Університет Потсдама), Кіліан Гек (Університет Грайфсвальда), Стефанія Пташник (Університет Гайдельберга), Бйорн Вімер (Університет Йоганна Гутенберга в Майнці), історик і публіцист Бенедикт Праксенталер, а також представники українських церков та громадських організацій.
Модерував захід професор Дюссельдорфського університету прикладних наук Олексій Хаб’юк. З вітальними словами виступили мер Бад-Емса Франк Акерманн, почесний консул України в Майнці Ґюнтер Єрц та виконувач обов’язків керівника Генерального консульства України у Франкфурті-на-Майні Тарас Жолубак.
Учасники також переглянули відеозвернення постійного представника України при ООН Андрія Мельника, правозахисниці та лауреатки Нобелівської премії миру Олександри Матвійчук, депутата Європарламенту Міхаеля Галєра, президента Українського ПЕН Володимира Єрмоленка та інших громадських і культурних діячів.
З доповідями виступили новообраний директор Інституту славістики Віденського університету Міхаель Мозер на тему «Українська мова живе і квітне – всупереч усім заборонам», почесний професор Кельнського університету Ґергард Симон із доповіддю про репресії Російської імперії як чинник українського націєтворення, а також німецький фотожурналіст Тілль Маєр, який представив фото- та відеодокументацію російської війни проти України. Також в онлайн-форматі виступили суддя Конституційного Суду України у відставці професор Петро Стецюк та соціолог Михайло Міщенко з Центру Разумкова.
Музичну частину програми становили твори Максима Березовського, Миколи Лисенка, Віктора Косенка та Василя Барвінського у виконанні скрипальки Ольги Глібович, віолончеліста Емануеля Маца та піаніста Яромира Боженка.
«Сьогодні Україна знову змушена захищати не лише свою землю, але й свободу бути собою. Свободу зберігати власну гідність. Саме ці цінності і становлять фундамент Європи. Сьогодні Україна захищає і Європу. Майбутнє належить свободі. І сьогодні вона промовляє українською», – підсумувала Деркач.
Організаторами заходу виступили Асоціація українських студентів та докторантів Кельнського університету USAC, Українське товариство у Майнці та німецько-українське товариство Rhein-Dnipro у Кобленці за об'єднання "Рідне слово" (Ridne Slowo e.V.), Українського товариства у Франкфурті-на-Майні та Генерального консульства України у Франкфурті-на-Майні.
У Російській імперії переслідувалося й поступово придушувалося українське слово, а вінцем цього мракобісся став сумнозвісний Емський указ, підписаний російським самодержцем Олександром II під час його відпочинку на німецькому курорті Емсі півтора століття тому, в передостанній день травня 1876 року.
Нагадаємо, у канадському місті Торонто відбулася міжнародна конференція Антиімперського блоку народів (АБН), під час якої президент Світового конгресу українців (СКУ) Павло Ґрод виступив із закликом до світової спільноти забезпечити повну ліквідацію російського імперіалізму як єдину гарантію глобальної безпеки.
Фото: Дмитро Бартош