Ukrainian Village - острівець української культури у серці Брюсселя

Що можна побачити, кого зустріти і з ким поговорити на ярмарку

Неподалік центрального вокзалу столиці Бельгії у різнобарвному потоці туристів, єврочиновників, безтурботної молоді та місцевих старожилів на шляху до головної площі міста раптово відчуваєш знайомий, але такий незвичний для цього міста аромат. Помилитися важко – це точно вареники. Підходиш ближче, і вже чуєш відомі мелодії, типові для українського радіо, і ось бачиш скупчення людей навколо привабливого майданчика під назвою Ukrainian Village.

Проєкт Ukrainian Village вже вдруге представлений на різдвяному ярмарку Брюсселя, в самому серці Європи. Цього року локація відкрилася 28 листопада та працюватиме до 31 грудня в рамках програми зимових свят Plaisirs d’Hiver (Зимові розваги) за партнерства адміністрації столиці. Ще минулого року мер міста Філіп Клозе підтримав ініціативу по створенню українського різдвяного проєкту, і відтоді він офіційно включений адміністрацією міста до програми зимових свят у Брюсселі

Партнером проєкту є посольство України в Королівстві Бельгія та Великому Герцогстві Люксембург.

Ярослав Гапоненко, організатор Ukrainian Village, каже, що цей простір слугує майданчиком для культурної взаємодії української громади та популяризації української культури у місті.

«Минулого року різдвяний ярмарок в Брюсселі відвідала рекордна кількість гостей, більше чотирьох мільйонів. І дуже приємно, що тисячі з них мали змогу познайомитися ближче з Україною, з її традиціями завдяки нашому проєкту”, – зауважує Ярослав.

Ukrainian Village складається з чотирьох шале з автентичними сувенірами від українських майстрів та широким вибором українських страв та напоїв. Тут проходять презентації, майстер-класи і навіть виступи українських артистів.

Його шопка, символ Різдва, який символізує чистоту та духовність, вже 10 років прикрашає місто Львів.

«Зараз Антон уже третій рік воює на фронті, на Покровському напрямку. Ми зв’язалися з ним минулого року, і він підтримав нашу ініціативу по представленню дерев'яних скульптур у Брюсселі. Між боями, у старій, занедбаній покинутій хаті на лінії фронту він виготовив та передав нам свої скульптури. Як минулого, так і цього року ми направляємо частину виручених коштів саме на підтримку підрозділу Антона Лубія», – розповів Ярослав Гапоненко.

Він переконаний, що цей простір об'єднує українців у Брюсселі, Бельгії та Європі, а також тішиться з яскравої палітри відвідувачів – українців, місцевих мешканців, прийомних родин, колег українців, які вже за три роки завели тут багато знайомств.

«До нас також приїжджають із найближчих країн – із Франції, Німеччини, Нідерландів, Люксембургу», – розповідає Ярослав.

Ось молода жінка уважно розглядає невеличкий сувенір, а продавчиня починає пояснювати їй англійською мовою, що це знаменитий петриківський розпис… Аж раптом жінка, м’яко посміхаючись, відповідає їй українською: «Я в курсі, я сама родом звідти, живу неподалік».

«Дуже приємно! І як ви там зараз?», – питаю її, почувши, що живе на Дніпропетровщині.

«Я насправді вже з 2022 року тут, у Бельгії, – відповідає жінка. – Але все ще кажу в теперішньому часі, що «живу на Дніпропетровщині», але ж ви розумієте, що я маю на увазі…».

Я розумію.

Навколо шале чутно багато української мови – в основному жінки з дітьми, а також молоді студенти, які прийшли разом із місцевими однолітками…

Ось троє діток прийшли з конкретною метою – поласувати українськими стравами. Дівчинка Злата відверто зізнається, що дуже хоче «саслицьок» і солодку ватку – і розпливається у посмішці.

Грек Майкл приїхав у місто по роботі. Побачивши рекламу Ukrainian Village в одній із соцмереж, також вирішив завітати за порцією курячих ковбасок. Обмінюємося кількома словами:

- Моя дружина з Болгарії, і те, що я тут спробував, нагадує її страви. Виглядає так само, але на смак все ж трохи інше. Мені дуже сподобалося!

- Що б ви хотіли побажати українцям?

- Миру, любові та благополуччя.

Дізнавшись, що частину виторгу від продажу сувенірів та страв буде спрямовано на підтримку бойового підрозділу Сил оборони України, Майкл додає: «Бачите, і поїв, і добру справу зробив!».

Організатор Ukrainian Village Ярослав переїхав до Бельгії разом зі своєю родиною з трьома дітьми з початку повномасштабної війни. Тут він створив громадську організацію UArt для організації масових заходів для української громади, в тому числі на Великдень, Покрову та День Незалежності...

«Не маємо поки що великої підтримки ззовні, але сподіваємося на неї. Робимо все з власної ініціативи, власними ресурсами, з допомогою волонтерів, яким ми дуже вдячні. Прагнемо об’єднати українську громаду Європи, українські бізнеси та представників державних органів, які б долучилися до наших великих проєктів», – розповідає Ярослав.

Поруч із українським грилем зупиняється група туристів поважного віку з Японії та починають активно фотографуватися на фоні диму з мангалів та соковитого м’яса, що ось-ось буде готове до подачі. Потім помічають дерев’яні скульптури, і вся увага переключається на них. Хтось із персоналу намагається пояснити їм, що це таке, проте на заваді стає мовний бар’єр. Але японці все одно щасливі й тепер мають на пам'ять чудові селфі на фоні виробів українського мистецтва.

Серед сувенірів на продаж – мотанки та інші оберіги, дідухи, милі в’язані іграшки та шкарпетки, розписані чашки, тарілки, свічки, карпатський чай, мед і, звичайно, українська символіка.

Валентина Козьма керує сувенірним шале. Розповідаючи про свій куточок Ukrainian Village, вона захоплено перечислює найцікавіше в асортименті.

«Ми дуже раді представляти на цій ярмарці Україну, українські товари і поширювати нашу позитивну, надихаючу культуру», – ділиться вона враженнями.

На запитання про те, як місцеві реагують на українські сувеніри, Валентина відзначає, що їм подобається якість, а також вони відкриті до чогось незвичного, наприклад наших традиційних мотанок, які досить активно купляють для себе або на подарунки.

Дарина, яка керує на стенді з варениками, фаршированим перцем та іншими традиційними стравами, тішиться що цього року вже бачила знайомі обличчя з минулорічного ярмарку, отже, рада їх бачити і чути приємні відгуки.

Туристка з Великої Британії Шарлотт зупиняється біля шале з вишневою наливкою та визнає, що нічого не знає про українську культуру і кухню, адже «по телебаченню, якщо йдеться про Україну, йдеться лише про політику».

«Хотілося би чути більше, не тільки про політику», – каже британка, висловлюючи сподівання, що тут, в Ukrainian Village, вона дізнається про Україну трохи більше.

Група туристок з Індії довго роздивляється прикраси, і кілька жінок таки купляють собі яскраві намиста і браслети з бісеру.

Продавчиня м’ясних делікатесів Алла, розповідаючи про гостей її імпровізованої кухні, розповідає, що днями до неї підійшов молодий хлопець родом із Росії.

«Коли купляв собі поїсти, одразу сказав, звідки він, і дуже вибачався за своїх співвітчизників. Казав, що йому соромно і навіть трохи ніяково спілкуватися з українцями в таких обставинах, але радий принаймні декількома євро долучитися до підтримки», – розповідає Алла.

Тепер до шале підходить молода пара – Даша зі Слов’янська та її чоловік Юрій – корінний бельгієць, з яким його українській тещі справді повезло, адже ім’я легко запам’ятовується.

Розповідають, що приїхали з Антверпена, де постійно проживають, до столиці спеціально для того, щоб Даша могла відчути Україну – хоча б так, через приємне спілкування зі своїми, через такі рідні смаки, за якими давно сумує.

«Це для мене така ностальгія, відчуття домашнього тепла... А коханий мене підтримує і завжди зі мною», – ділиться враженнями жінка.

Звертаючись до українців напередодні свята Різдва, Юрій з Антверпена бажає їм залишатися сильними, адже після будь-якого дощу обов’язково вийде сонце.

А Даша, ледве стримуючи хвилювання, додає: «Я бажаю, щоб кожен українець міг повернутися, аби побачити свій дім, зайти на свою рідну вулицю, на якій виріс або жив, і щоб настав мир і злагода. Все буде Україна!»

Євген Матюшенко, Брюссель

Фото автора