Новий тренд у школах Європи - вивчення української мови

Українську викладають як другу іноземну в Німеччині та Польщі

Після повномасштабного нападу Росії на Україну чимало українських родин із дітьми вимушено переїхали за кордон. Тепер понад 5 млн українців залишається на чужині. За даними ООН, на кінець 2024 року більш ніж 1,2 млн громадян України перебувають у Німеччині й майже мільйон – у Польщі. Зростання української громади зумовило зміни в системі освіти, зокрема щодо викладання мов та (неочікувано) викликало інтерес до української мови в місцевого населення.

УКРАЇНСЬКУ В ПОЛЬЩІ ВИВЧАЮТЬ І ПОЛЯКИ, І УКРАЇНЦІ

За інформацією посольства України в Польщі, тепер у польських школах навчається близько 250 тис. українських учнів. 

При цьому в Польщі немає шкіл із повністю українською мовою викладання. Водночас існують заклади, де значна частина предметів викладається українською – це школи для національних меншин у Гурово-Ілавецькому, Перемишлі та початкова школа в Бартошицях.

Для дітей громадян України працюють також освітні осередки з бінарними програмами, де навчання поєднує польську та українську мови. Повністю україномовні програми без державної ліцензії не допускаються польським законодавством, тому такі школи формально не входять до освітньої системи країни.

У березні 2025 Міністерство національної освіти Республіки Польща ухвалило рішення про впровадження сучасних програм вивчення української мови як другої іноземної для польських шкіл. 

Для цього розроблено спеціальні програми, які було презентовано 23 серпня в Українському домі у Варшаві. Їхній автор, доктор Павло Левчук з Інституту славістики Польської академії наук, розповів у коментарі Укрінформу, що програми є комплексними, узгодженими з європейськими стандартами CEFR (Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти) та відповідають вимогам польської базової програми. Пропонуються два рівні: A1 для 7–8 класів і A2–A2+ (аж до B1) для ліцеїв.

Вони спрямовані на всіх учнів – і польських, і українських. Цільовий рівень A1 створено так, що підходить для учнів, які починають з нуля. Для українських учнів можна підвищити рівень після відповідного тестування їх мовних компетенцій.

«Система оцінювання побудована відповідно до польських стандартів, із включенням самооцінки на кожному етапі навчання. Згадано про необхідність звертати особливу увагу на вміння писати українською мовою. Акцент зроблено на можливості модифікації програми під рівень групи – для українців, які мають вищий рівень, можна використовувати українські підручники або адаптувати програму», – розповідає Павло Левчук.

За його словами, процес розроблення програм супроводжувався низкою викликів. Зокрема, юридично другу іноземну мову можуть обирати батьки через заяву, але на практиці до цього бракувало навчальної програми. Тож стратегічно важливо було створити готовий документ, який забезпечить реальну можливість вивчати українську як другу іноземну.

Ще однією перепоною був кадровий дефіцит – необхідно було створити реєстр викладачів, які відповідають польським вимогам (закінчивши філологію або маючи диплом із країни, де українська є державною, плюс педагогічний курс). На сьогодні вже зібрано базу, де понад 100 таких фахівців.

Третя проблема – відсутність відповідної програми для української як іноземної для дітей, адже МОН України поки що ухвалило Стандарт з української як іноземної лише для дорослих.

Також Павло Левчук поділився, що до створення освітніх програм його спонукало відчуття гострої необхідності: сьогодні українські діти в Польщі, дедалі більше спілкуючись латиницею, ризикують втратити зв’язок із рідною мовою та культурою.

ПРОГРАМИ З ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ В ПОЛЬЩІ АДАПТУЮТЬ І ДЛЯ ІТАЛІЇ

«Моя головна мета – забезпечити реальну інтеграцію та водночас зберегти ідентичність, зробивши українську мову невіддільною частиною навчального процесу. Щоб полегшити цей шлях, я зробив програми доступними для всіх вчителів через формат Open Access», – сказав Левчук.

Науковець додав, що не планує вдосконалювати або розширювати програми з вивчення української в Польщі в майбутньому. Натомість до нього звернулися вчителі з Італії з проханням адаптувати ці програми до італійської реальності.

Впровадження української мови як другої іноземної у Польщі високо оцінили в Українському домі у Варшаві, вітаючи таке рішення та називаючи його важливим кроком для українських учнів, оскільки це дає їм можливість підтримувати контакт з рідною мовою, а також демонструє прихильність польського уряду до українських організацій та підтверджує важливість діалогу між владою та громадянським суспільством.

Експерт Українського дому Олександр Пестриков наголошує, що це чи не вперше українська мова викладатиметься систематично як іноземна в школах іншої країни.

ПРАКТИЧНІ КРОКИ ДЛЯ БАТЬКІВ

Для того щоб діти могли вивчати українську мову в польській школі, батьки повинні зробити кілька кроків: написати заяву про вибір української мови як другої іноземної, передати її до секретаріату школи та отримати копію з підписом та печаткою.

Якщо збереться група зі 7–9 учнів, директор школи може ухвалити рішення про запровадження курсу. У разі відмови шкільне керівництво має офіційно пояснити причину, а батьки зможуть обрати вчителя для самостійного вивчення з бази, яку зібрав Павло Левчук.

Запровадження української мови як іноземної у Польщі – це чіткий сигнал, що українська перетворюється на міжнародну мову. Російська мова, яка раніше домінувала серед слов’янських мов у польських школах, втрачає своє значення. Це не лише підтримка української громади, а й інструмент протидії російським наративам в Європі.

УКРАЇНСЬКА МОВА У ШКОЛАХ НІМЕЧЧИНИ

Як розповіли Укрінформу в посольстві України в Німеччині, за даними Конференції міністрів освіти, станом на ІІ квартал 2025 року в Німеччині перебуває 227 349 українських дітей та підлітків до 18 років. З них 226 743 навчаються у шкільних закладах країни. Різниця може пояснюватися тим, що частина дітей навчається лише в українській онлайн-школі. Багато учнів поєднують навчання одразу у двох закладах – українському онлайн та німецькому офлайн.

ПІЛОТНІ ПРОЄКТИ ТА РОЗШИРЕННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ

Першою пілотний проєкт із вивчення української мови як другої іноземної у німецьких школах запровадила земля Гессен ще у 2022 році. Тепер там функціонує 20 таких шкіл. Інші землі спостерігають за розвитком цієї ініціативи. Водночас дві федеральні землі – Берлін і Гамбург – готуються до запровадження такої дисципліни. Впровадження предмета залежить від запиту батьків та дітей, а також готовності земельного уряду фінансувати проєкт.

Тепер, як зазначається у соцмережах Посольства України в Німеччині, українські школярі в Берліні та деяких інших німецьких землях можуть вивчати українську мову як успадковану або мову походження Erstsprachenunterricht (ESU).

ІНШІ ШКОЛИ

Окрім суботніх шкіл, де навчання ведеться українською мовою, у Німеччині функціонує українська школа SchlaUA в Мюнхені, що викладає за українською освітньою програмою, затвердженою МОН України.

Важливим кроком стала інституціоналізація у 2024 році Німецько-української школи Берліна, яка розпочала роботу у 2022 році. Ця унікальна школа пропонує білінгвальну програму, розроблену за співпраці з Міжнародною українською школою. Деякі предмети, такі як українська мова та література, історія України, хімія, фізика, біологія, викладаються українською мовою; математика – українською та німецькою; решта предметів – німецькою. Школа видає учням німецький та український державні атестати.

РОЛЬ ПОСОЛЬСТВА УКРАЇНИ В НІМЕЧЧИНІ

Посольство вважає збереження національної ідентичності українських дітей одним із пріоритетів своєї роботи на гуманітарному напрямку. Дипломати тісно співпрацюють з освітніми установами та українськими освітянами, поширюють ідею запровадження української мови як другої іноземної чи як мови походження. Окрім того, Посольство долучається до забезпечення шкіл українською навчальною літературою та залучає освітян до важливих гуманітарних проєктів.

Цим та іншим ініціативам для забезпечення освітніх потреб українців у Німеччині присвячені виступи посла України Олексія Макєєва перед Конференцією міністрів освіти ФРН. Таких зустрічей відбулось уже три, остання – у червні 2025 року.

ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Вивчення української мови в Європі демонструє стійкий тренд, який підтримується як українською громадою, так і урядами країн. Досвід Польщі та Німеччини показує, що українська викликає цікавість для вивчення серед європейської молоді.

Попереду ще залишається завдання – завершити розроблення стандартів української як іноземної для дітей та створити систему сертифікації. Проте членство України в Європейській асоціації екзаменаційних рад з іноземних мов (ALTE) та робота над міжнародними екзаменаційними стандартами дають позитивні сигнали.

Отже, українська мова дедалі впевненіше займає своє місце в європейському освітньому просторі, стаючи мовою майбутнього для нових поколінь.

Андрій Петринський