Херсонський художній музей отримав від Київської митниці конфісковану порцелянову мініатюру
Херсонський обласний художній музей імені Олексія Шовкуненка отримав від Київської митниці конфісковану порцелянову мініатюру «Буратіно на черепасі».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Херсонський художній музей.
«Херсонський обласний художній музей імені Олексія Шовкуненка отримав від Київської митниці конфісковану порцелянову мініатюру «Буратіно на черепасі», створену майстрами Київського експериментального кераміко-художнього заводу у 1970-х роках. Наказом Міністерства культури України її передали до нашого музею на постійне зберігання, а директорка музею Аліна Доценко особисто отримала її з рук митників», - ідеться у повідомленні.
Ця мініатюра є класичним зразком української радянської малої пластики. Вона належить до відомої серії за мотивами казки «Золотий ключик, або Пригоди Буратіно». Автор моделі - один з найвидатніших скульпторів-фарфористів України, головний художник Київського експериментального кераміко-художнього заводу Владислав Щербина (1926–2017 рр.). Його роботи вирізняються виразною мімікою, динамікою та особливою теплотою.
Як зазначається, сьогодні погляд на радянську спадщину, зокрема на казку про Буратіно та її втілення в мистецтві (зокрема ця мініатюра), значно змінився - ці об'єкти розглядають не просто як «іграшки з дитинства», а через призму культурної деколонізації та аналізу радянських ідеологічних стратегій.
Сучасні дослідники наголошують, що «Золотий ключик» Олексія Толстого є типовим прикладом того, як радянська культура переробляла західні літературні зразки. Оригінальна казка Карло Коллоді про Піноккіо - це історія про внутрішнє перетворення, моральний вибір та шлях до того, щоб стати справжньою людиною через працю й освіту. Буратіно ж Толстого так і залишається дерев'яною лялькою, а основний акцент зміщено на пошук «країни щастя» за потайними дверима.
Попри те, що сюжет казки - російсько-радянський, сама мініатюра є частиною історії українського декоративного мистецтва.
У музеї розповіли, що у 1970-х роках Київський експериментальний кераміко-художній завод був лідером у впровадженні нових технологій та справжньою лабораторією української порцеляни. Мініатюра «Буратіно на черепасі» є блискучим доказом цього: при висоті всього 7 см, робота демонструє неймовірний рівень деталізації. Такий малий формат вимагав від художників заводу справді ювелірної точності та віртуозного володіння пензлем.
Як наголошується, ця мініатюра є цінною не через симпатію до персонажа Толстого, а як доказ майстерності українських фарфористів, які працювали в умовах радянських «темників», але створювали речі світового рівня якості. Вона - «документ епохи», частина історії, яку важливо зберігати в музеї як приклад того, чим жив побут українців у 1970-х роках, як через такі милі образи радянська влада здійснювала «м'яку» русифікацію та уніфікацію культурного простору, нав'язуючи спільних героїв усім республікам.
Проте порцеляна Київського експериментального кераміко-художнього заводу залишається об'єктом національного колекціонування, оскільки сам завод був закритий у 2000-х роках, і кожна така фігурка — це втрачена часточка київської промислової естетики.
Як повідомляв Укрінформ, працівники Херсонського художнього музею імені Олексія Шовкуненка ідентифікують викрадені твори мистецтва, які «спливли» у Криму.
Фото: Херсонський художній музей, Фейсбук