Львівський художник Михайло Скоп створив календар про 12 міст-символів українського спротиву
Львівський художник Михайло Скоп створив календар “12 сторінок — 12 українських міст-символів спротиву”, який присвячений Руху опору Сил спеціальних операцій.
Про свій авторський проєкт Михайло Скоп розповів Укрінформу.
"Ідея роботи виникла під час проєкту “Стінописи Опору”, у межах якого разом з художником Андрієм Єрмоленком та митцями Руху опору створювали мурали в містах поблизу зони бойових дій. Улітку 2025 року за моїми ескізами з’явилися чотири мурали в Запоріжжі, Одесі та Сумах. Мене надихали історії, які розповідали бійці Руху опору, а також реакція місцевих жителів. Після кожної роботи з’являлися ідеї для наступних", — зазначив художник.
Спочатку до календаря планували включити міста, де відбувалися акції «Стінописи опору», однак згодом автор розширив географію, щоб показати єдність країни — від прифронтових територій до тилових міст.
В календарі навіть з’явився малюнок на честь спецоперації зі знищення російського стаціонарного трасового радіолокаційного комплексу ТРЛК-10 «Скала-М», що розташовувався в Абрикосівці в Криму. Ворожий об’єкт тут зображений в образі «Ока Саурона», яке клює ворон — один із символів Руху опору.
«Боротьба є не лише збройною, а й культурною та інформаційною. Саме тому в календарі представлені також Львів, Київ та Івано-Франківськ — міста, що формують смисловий простір спротиву», — пояснив Скоп.
У кожному зображенні календаря закладено багаторівневу символіку та гру значень. В одеському муралі центральним є образ Одеського Мамая — це пам’ять про козаків-нерубаїв, які брали участь у заснуванні міста.
"У муралі в Сумах я «відродив» знищений монумент Тарасові Шевченку авторства Івана Кавалерідзе. Конотоп — це образ української жінки у світшоті, декор якого наслідує орнаментику ікон Сорочинського іконостасу. Полум’я з бандера-смузі відсилає до козаків, які розгромили московитів під час Конотопської битви 1659 року. Херсон відображає малюнок, створений на основі історичного фото 2022 року, на якому двоє херсонських хлопців тримають українські прапори на постаменті в день визволення міста. Розкидані внизу картини — нагадування про викрадення окупантами колекції Херсонського художнього музею", - розповів художник.
Окремим елементом календаря стали уривки з пісень, сучасної літератури, а також вислови й говірки з міст, про які йдеться: «В Сумах не сумують і свій дух ґартують!» (Суми), «Як тебе не любити, Києве мій!» (Київ), «Ніжками затопчу, хвостиком замету, — тут тобі й смерть!» (Конотоп) та інші.
«Попри жахіття війни, українці зберігають почуття гумору й самоіронію. Це теж частина сучасного фольклору і культурна зброя, яка показує, хто ми і які ми», — зазначає автор.
На сторінках календаря також можна знайти цитати з автографами українських музикантів — Альберта Цукренка, Сергія Жадана, Павла Крахмальова та Павла Гоца.
Як повідомляв Украінформ, до річниці повномасштабного вторгнення Сили спеціальних операцій представили календар-довідник Руху опору на 2026 рік, який символічно починається з 24 лютого — дати початку повномасштабного вторгнення та загальнонаціонального спротиву. У календарі вперше подали перелік важливих державних свят і пам’ятних дат, а на кожній сторінці розмістили QR-коди з відеоісторіями руху опору та матеріалами про проведені операції. Онлайн-примірники календаря українською та англійською мовами можна завантажити на ресурсах Руху опору ССО.
Фото надані Михайлом Скопом та з його Фейсбук-сторінки