«Власна справа»: гранти на понад 50 мільйонів отримали 155 підприємців креативного сектору
В Україні понад 155 підприємців креативного сектору вже отримали державні гранти за програмою «Власна справа», загальний обсяг підтримки для індустрії перевищує 50 млн грн.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури.
За даними відомства, середній розмір мікрогранту становить близько 237 тис. грн, водночас максимальні виплати сягають 1 млн грн - передусім у напрямах масштабування креативних студій, дизайну та виробництва.
Зазначається, що більшість отримувачів становлять ФОПи та фізичні особи, однак у програмі беруть участь і юридичні особи - товариства з обмеженою відповідальністю та приватні підприємства. Саме ці проєкти мають стратегічне значення для сектору, зокрема у сферах видавничої діяльності, архітектури та поліграфії.
«Найактивнішими регіонами за кількістю проєктів через програму «Власна справа» є Київ та Київська область, Львівська, Дніпропетровська, Вінницька, а також Хмельницька, Черкаська та Сумська області. Але важливо, що програма активно працює не лише в обласних центрах, а й у малих містах і громадах: Умані, Самборі, Борисполі, Білій Церкві, Новояворівську, Олевську та інших. Це свідчить про реальну децентралізацію підтримки», - підкреслила віцепрем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики - міністерка культури Тетяна Бережна.
Так, серед ключових напрямів переважають:
- видавнича діяльність;
- освіта у сфері культури (танці, музика, художні студії, вокал).
- фотографія та відео;
- дизайн (інтер’єрний, fashion, графічний, предметний, просторовий);
- рекламні агентства, маркетинг і SMM;
Крім того, набирають популярності нові ніші: кіно- та відеопродакшн, освітній онлайн-контент, креативні хаби й культурні простори, а також виробництво авторських продуктів - кераміки, прикрас, одягу, арт-ігор.
Як зауважили у Мінкульті, в межах програми чітко простежується вплив на створення робочих місць. Зокрема, для стартового бізнесу характерне створення одного робочого місця, тоді як проєкти з масштабування передбачають 2-4 нові вакансії.
Максимально один проєкт може забезпечити до чотирьох робочих місць, що підтверджує роль програми як інструменту зайнятості, а не лише підтримки ідей.
Зазначається також, що жінки становлять близько 65-70% отримувачів грантів. Своєю чергою чоловіки активніше представлені у сферах архітектури, IT, виробництва та поліграфії.
Основна вікова група заявників - 25-45 років, водночас у програмі беруть участь як молодь (18-23 роки), так і підприємці 50+, особливо у видавничій та мистецькій діяльності.
«Переважає вища освіта, однак значну частку також становлять заявники із середньою спеціальною освітою, зокрема у галузях креативних ремесел, фотографії та дизайну», - додали у міністерстві.
Серед отримувачів грантів є внутрішньо переміщені особи та люди з інвалідністю, що підкреслює роль «Власної справи» як інструменту соціальної та економічної стійкості в умовах війни.
У Мінкульті нагадали, що з 26 серпня 2025 року уряд розширив програму «Власна справа», запровадивши нові можливості саме для креативних індустрій. Відповідна постанова, яку розробило Міністерство культури, передбачає збільшення максимального розміру мікрогрантів та розширення переліку витрат, що можна покривати за рахунок державної підтримки.
Зокрема, грантові кошти дозволено спрямовувати на специфічні творчі послуги - редагування текстів, обробку аудіо- й відео, постпродакшн, виплату роялті.
Крім того, програма стала більш гнучкою для різних форматів бізнесу - від фрилансерів-ФОПів до компаній, які масштабуються та створюють нові робочі місця.
Проєкт відбувається за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну», яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.
«Креативні індустрії є важливою складовою економічної стійкості України. Вони створюють робочі місця, підтримують підприємництво на місцях та сприяють збереженню й популяризації української культури», - підсумували у відомстві.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури у 2025 році разом з партнерами запустило реформу меценатства, створило Український фонд культурної спадщини, додало нові інструменти фінансування та цифрові сервіси, а також працювало над системними змінами у сфері.