Шлях довжиною у три століття: як гетьман Мазепа повертається до Лаври

У момент, коли з бронзового погруддя Івана Мазепи на презентації у Лаврі впала накидка, я чітко усвідомила: перед нами - не скульптура, а повернуте ім’я

Образ, що можна побачити на виставці «Мазепа. Стратегія європейської України», відтворено за єдиною прижиттєвою гравюрою гетьмана авторства Мартіна Бернігерота. Її рекомендувала авторському колективу дослідниця іконографії Мазепи Ольга Ковалевська. Скульптори Олесь Сидорук та Борис Крилов, які працювали над проєктом памʼятника гетьману саме для лаврського заповідника, надихнулися нею і створили власну мистецьку інтерпретацію.

Більшість портретів та зображень Івана Мазепи були знищені протягом століть: спочатку російськими імперцями, а потім їхніми нащадками – «совєтами». Так само чинили й з документальними свідченнями доби. 

Проте Лавра все памʼятає. Адже сам гетьман та його мати Марія Магдалина за життя вклали значні кошти у розбудову та розвиток монастиря. 

ІВАН МАЗЕПА ТА ЛАВРА

Підтримка Києво-Печерської лаври з боку Мазепи почалася за кілька років до його гетьманування. Свій перший внесок він здійснив у 1683 році – на виготовлення дзвона для церкви Вознесіння Господнього Києво-Печерського дівочого монастиря. Цей дзвін сьогодні експонується на першому ярусі Великої лаврської дзвіниці.

Наступний десяток років розбудова Лаври стала одним із найбільших його проєктів як ктитора, тобто мецената. Список вражає: реконструкція Троїцької Надбрамної церкви та оновлення Успенського собору, будівництво кам’яного муру навколо монастиря, спорудження вежі із церквою св. Онуфрія та церкви Всіх Святих над Економічною брамою, зведення вежі із церквою Івана Кущника та відновлення трапезної церкви Микільського лікарняного монастиря.

У колекції Заповідника зберігається й коштовне церковне начиння – дари від родини Мазеп. Це потир (священна чаша) з ризниці Успенського собору, звіздиця (спеціальна підставка) з вкладним написом гетьмана, воздухи (вишиті покривала для церковного посуду) з гербом Мазепи та його ініціалами, срібне блюдо з гравіюванням.

За час гетьманування державник став найвідданішим ктитором Києво-Печерського монастиря, витративши 20 500 дукатів на позолочення бані однієї із церков, 73 000 злотих на великий дзвін і монастирську дзвіницю та 1 млн злотих на будівництво камʼяного муру довкола Верхньої лаври. Тогочасні очільники обителі швидко забули свого найщедрішого покровителя.

Тепер мені видається символічним, що до створення памʼятника Мазепі долучилися сучасні благодійники з Меценатської фундації OLOS. Це якнайкраще ілюструє історичну тяглість ктиторської традиції.

Не менш символічно й те, що саме тепер Київська міська рада повернула в публічний простір вулицю Івана Мазепи, яку 15 років тому під тиском Російської православної церкви перейменували на Лаврську. За цією зміною таблички стоїть глибокий сенс відновлення історичної пам’яті та національної гідності.

СИМВОЛІЧНЕ ПОВЕРНЕННЯ МАЗЕПИ В ЛАВРУ

Повернення постаті Івана Мазепи у простір Національного заповідника – це результат тривалої й послідовної роботи, яку наша команда розпочала задовго до появи погруддя. Адже йдеться про системне відновлення національної памʼяті.

Ми прагнемо переосмислити постать гетьмана сучасними музейними засобами й подати її в реальному історичному, культурному та державотворчому контексті. Тому працюємо над створенням музейно-інформаційного центру «Гетьман Іван Мазепа та його епоха».  

Центр діятиме у просторі автентичної архітектури Мазепиної доби – в Онуфріївській вежі. Тої самої, що входила до системи укріплень верхньої Лаври й була зведена коштом гетьмана понад три століття тому. Це дасть змогу поєднати історичне середовище з новим музейним змістом. 

Концепція передбачає створення кількох тематичних блоків: вступного лекційного простору, експозиції про політичну та військову діяльність Мазепи, його меценатську діяльність, а також дослідницького центру з вивчення української та закордонної мазепіани. Тут діятимуть спеціалізована бібліотека та цифровий архів для відвідувачів.

Фондову основу майбутньої експозиції становлять речі з колекції Заповідника – літургійне шитво XVII – початку XVIII століття, гравюри, портрети, стародруки, зокрема Євангеліє з підписом матері гетьмана, а також металеві вироби та предмети побуту доби.

У проєкті передбачено використання сучасних технологій: цифрових колекцій, відеоінсталяцій, 3D-моделювання, інтерактивних форматів для освітніх програм. Центр стане майданчиком для лекцій, наукових дискусій, виставкових подій і роботи з молоддю.

Найближчим часом ми створимо Науково-дослідний центр з вивчення діяльності Івана Мазепи, який забезпечить наукову підтримку та об’єднає фахівців різних сфер для комплексної реалізації проєкту.

Тож повернення Мазепи в Лавру триває. І долучення до цього процесу для нас велика честь та  відповідальність.

Світлана Котляревська, в.о. гендиректора Національного заповідника «Києво-Печерська лавра»