«Втомлені», «Недоступні», «Ми вам віримо» – знакові фільми цьогорічної «Молодості»
Укрінформ розповідає про переможців 54-го Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість», який проходив у столиці з 25 жовтня по 2 листопада
Найбільший сучасний кінофестиваль в Україні, який відбувається за підтримки Державного агентства України з питань кіно та Національної спілки кінематографістів України, навіть у надскладний для української культури час, як завжди, тримає високу планку. Якби не сирени повітряної тривоги, можна було б подумати, що він розгортається не в країні, яка воює. Хоча… насправді про це не дає забути й сама програма фестивалю. Більша частина представлених українських кінострічок так чи інакше торкалися теми російсько-української війни. Так само цій важкій і актуальній темі були присвячені кілька іноземних фільмів. Усього в програму цього року ввійшло 158 фільмів із 59 країн світу, які представлені в 14 тематичних секціях.
Як наголосив у коментарі Укрінформу член журі від Спілки кінокритиків України Олександр Гусєв, 54-й кінофестиваль «Молодість» представив дуже виразну і розмаїту панораму сучасного кінематографу.
«З одного боку, цей фестиваль утримує свою звичну високу рамку надання українському глядачеві можливості знайомитися з іноземним кіно, з тим, що зараз знімають молоді режисери (тому що передовсім «Молодість» – це фестиваль молодого кіно) і правдиво показує нашу дійсність – воєнну реальність України. А велика кількість іноземних гостей, свідчить про те, що українська кінофестивальна культура має настільки потужне значення, що приваблює представників світового кінематографічної спільноти, які їдуть до нас, попри всі загрози. І це нам величезна підтримка», – наголосив кінокритик.
Ґран-прі фестивалю отримав фільм «Втомлені»
Це повнометражний режисерський дебют відомого українського оператора Юрія Дуная. Сюжет заснований на реальних історіях українських захисників, які після бойових дій стикаються з болісними наслідками війни.
Як відзначає кінокритик Олександр Гусєв, проєкт активно почали розробляти з 2019 року, але зараз, під час повномасштабного вторгнення, цей фільм сприймається ще гостріше, адже воєнна проблематика залишиться вкрай актуальною навіть після завершення бойових дій ще на покоління вперед.
«Фільм зроблено з чесною увагою, повагою і любов’ю до людей, які повернулися з фронту, але те, що вони там пережили, не відпускає їх. У когось складні поранення, у когось – тяжкі психологічні травми. Стрічка позбавлена героїчної патетики, дуже чесна й подекуди говорить про некомфортні та незручні речі. Те, що саме цей фільм переміг на «Молодості», є досить характерним та симптоматичним і свідчить про те, що в такі тяжкі рокові часи для людства та країни публіцистичні переваги можуть виходити на перший план, відтісняючи художні», – наголосив Гусєв.
Найкращим фільмом Міжнародного конкурсу стала стрічка «Ми вам віримо» режисерів Шарлотт Девіллер та Арно Дюфе (Бельгія, 2025).
Також цей фільм здобув Спеціальну відзнаку Міжнародного конкурсу за операторську майстерність.
Останнім часом з’явилося доволі багато картин, присвячених темі сімейного чи соціального насилля. Ця картина цікава тим, що дражлива тема представлена у форматі судової драми. Жінка звинувачує колишнього чоловіка в насиллі над дитиною. Глядач ніби чує всі дитячі свідчення, однак, не з перших уст – їх переповідають судові представники, адвокати, матір. Обвинувачуваний батько так само інтерпретує те, що говорять діти. А самої дитини ми не чуємо.
«Цей фільм порушує тему, наскільки складно дитині висловитися. І проблематика в тому, що не дуже зрозуміло, як дітей почути, оскільки і батьки, і представники правосуддя намагаються використовувати свідчення дітей у своїх цілях. І глядачеві доводиться здогадуватися про страшну правду за чужими відголосками. Тобто фільм говорить про необхідність напрацювати якусь нову систему, як дослухатися до дітей і довіряти їм», – зазначив Олександр Гусєв.
Спеціальну відзнаку за найкращу операторську роботу Міжнародного конкурсу присудили Сам дю Пон за фільм «Край очерету» (Нідерланди, Бельгія, 2025).
Міжнародне журі відзначило його «за створення таких потужних і реалістичних кадрів, занурення в реалії сільського життя, зображення природи й людей на тлі одвічних, диких краєвидів, за непідвладну часові перспективу, яка надала кінострічці такої фотографічної складності».
Другу спеціальну відзнаку за найкращу акторську роботу журі присудили виконавцю головної ролі у фільмі «Халамидник» режисера Гарріса Дікінсона (Сполучене Королівство, 2025) Френку Діллейну.
Фільм «Халамидник» досліджує природу залежності, і Френк виконує головну роль. Як наголосили члени журі, з головним героєм цього фільму вони «переживали злети й падіння, спостерігали за його непевною спробою знову стати нормальним».
Найкращим короткометражним фільмом Міжнародного конкурсу, а також володарем «Скіфського оленя» став «Квиток в один кінець: Тбілісі» Пауля Плоберґера (Австрія, Сакартвело, Німеччина, 2025).
В обґрунтуванні журі фільм відзначено «За прекрасну історію про дружбу, яка постала зі спільного болю від втрати та трансформувалася завдяки красі та співчуттю. За створення емоційного людського зв’язку між двома героїнями, кожна з яких представляє такі різні національності й культури, та за надзвичайний професіоналізм режисера й усієї знімальної команди».
Спеціальну відзнаку Міжнародного конкурсу присудили фільму «Моя земля випалена», режисер Абдулрахман аш-Шувайкі (Бельгія, 2024).
Його відзначено за «сильну, зворушливу, а водночас дуже чутливу та ніжну історію, що розповідає про тих, хто втратив дім і щодня мусить боротися не лише за їжу, тепло й за все найнеобхідніше, зокрема, за надію та мрії про краще майбутнє».
Найкращим студентським фільмом Міжнародного конкурсу стала стрічка «Аптека» Мартіна Монтельяно (Мексика, 2025).
Журі впевнене, що цей фільм – «прекрасний зразок кіномистецтва: насичений сценарій, гарна динаміка, майстерний монтаж і тонкий гумор. У центрі цього світу – вона, сильна, стійка жінка. Ми щиро вболіваємо за головну героїню, яка відстоює себе, й захоплюємося тим, як завзято й наполегливо вона долає перешкоди й виклики патріархального світу».
Спеціальну відзнаку Міжнародного конкурсу отримав фільм «Земля пухом» Йозо Шмух (Хорватія, 2025).
Також Спеціальну відзнаку отримав і герой фільму «Ромчик» режисера Алексіса Біката (Сполучене Королівство, 2024), Роман Олексів.
Журі Міжнародного Кінофестивалю «Молодість» присудило спеціальний приз не кінострічці чи актору, а реальному героєві – десятирічному Роману Олексіву, який дивом вижив під час атаки агресора на Вінницю, але отримав 45 відсотків опіків тіла.
Приз глядацьких симпатій Міжнародного конкурсу та «Скіфського оленя» отримав фільм «Ремонт» Ґабріелє Урбонайтє (Литва, Латвія, Бельгія, 2025). Режисерка та актор Роман Луцький особисто представляли фільм у Києві.
У цьому фільмі теж виникає українська тема. Події розгортаються в молодій литовській родині, в оселі якої ремонт робить український «гастарбайтер» (актор Роман Луцький). Хоча насправді він художник, якому довелося змінити професію, щоб утримувати сім’ю в іншій країні.
Особисті психологічні взаємини цього «трикутника» сплітаються з великою історією, оскільки постійно лунає тема того, що відбувається в Україні. І це наштовхує головних героїв на роздуми про те, що ось вони – люди, які живуть у мирному європейському місті, мають особисті справи, професійні клопоти, а водночас у кількох сотнях кілометрів від них точиться страшна війна.
Переможцем документального конкурсу стала стрічка «Юнацтво» Кані Лапуерти (Мексика, Німеччина, 2025).
Переможцем програми для підлітків TEEN SCREEN став фільм «Франк» Тиніса Пілла (Естонія, 2025).
Спеціальною відзнакою програми для підлітків TEEN SCREEN відзначили дві стрічки: «Біф» Інґріде Сантос (Іспанія, Мексика, 2025) – за музику; «Природа невидимих речей» режисерки Рафаели Камело (Бразилія, Чилі, 2025) – за майстерну операторську роботу.
Переможцем національного конкурсу короткометражних фільмів стала стрічка «Роздуми про мир під час повітряного нальоту» режисера В’ячеслава Туряниці (Україна, 2025).
Фільм натхненний есеєм Вірджинії Вульф, написаний у 1940 році, де письменниця описує жахи, пережиті цивільним населенням під час лондонського бліцу. Режисер створює картину сучасного Києва, як місця, де продовження повсякденної діяльності в екстремальних обставинах вже саме собою є актом спротиву.
Спеціальні відзнаки національного конкурсу отримали два фільми:
«Прелюдія» (Україна, 2025) режисерки Аліни Панасенко, в якому під час поїздок вулицями воєнного Києва героїня непомітно фільмує перехожих чоловіків. Її пошук компанії закінчується несподіваною зустріччю із військовим.
Та стрічка «Недоступні» режисера Кирила Земляного (Україна, Франція, Бельгія, Болгарія, Нідерланди, 2025), яка розповідає про волонтера, чий світ змінюється після зникнення зв’язку з матір’ю на окупованій території. Темою короткометражної картини стала російсько-українська війна, яка змінила життя кожного українця.
Приз від Спілки кінокритиків України (СКУ) також отримали дві стрічки:
«Недоступні» Кирила Земляного – «за щемке відображення дилем, що постають перед людиною, чия готовність допомагати ближнім зіштовхується з прагненням врятувати найближчих» та «Євротелепорт» режисерки Наталії Ільчук (Україна, Франція, 2025) – «за глибоке та інтимне кінематографічне дослідження трансформації сприйняття європейських цінностей крізь призму особистої пам’яті».
Спеціальну відзнаку Спілки кінокритиків отримав фільм
«Котик та Песик шукають Дім» Георгія Гогатадзе, за «поетичне відображення поневірянь тисяч наших співгромадян, які втратили домівку у повені військової агресії, і які насправді є справжнім домом один для одного».
Почесного «Скіфського оленя» за внесок в українське кіномистецтво отримав кінорежисер Сергій Маслобойщиков.
Переможцем пітчингу фільмів RAW PITCH став проєкт фільму «Вовки на Марсовому полі» режисерки Марини Шкрабалюк.
Спеціальну відзнаку пітчингу отримав кінопроєкт «Мова риб» режисерки Галини Лаврінець.
Як зазначила членкиня журі пітчингу режисерка, сценаристка та драматургиня Наталка Ворожбит, за часи війни автори, режисери відчайдушно намагаються знайти нові форми, як говорити про війну. «І це дуже добре видно за сценаріями і заявками. Зокрема, в нас були історії про чоловіка, який перетворився на чорну діру. Або манекен перетворився на чоловіка, або – коли в чоловіка з плеча виросла ялина», - зазначила вона.
Любов Базів. Київ
Фото надані Київським міжнародним фестивалем «Молодість»