У Києві презентують виставу паперового театру про Ренату Богданську

Ексклюзив

У Національному Центрі мистецтва імені Леся Курбаса 20 березня відбудеться прем’єра вистави паперового театру «Я знов для тебе / Вистава про Ренату Богданську», створена Іmagination format Studio.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на актрису театру і кіно Ірму Вітовську, яка грає у виставі головну роль.

Фото: Олександр Сергієнко

«Рената Богданська - українська і польська естрадна співачка, театральна та кіноакторка, капітан польської армії, яка була визначною постаттю, але в Україні вона маловідома. Це людина, яка пройшла звивистий шлях до себе та мала досвід того, що війна закінчується, життя налагоджується, Україна стала незалежною. Виставою про неї ми б хотіли розпочати цикл розповідей про визначних, але до сьогодні невідомих широкому загалу українців. Зараз на це є потужний суспільний запит - українці повернулися до себе, вони хочуть переформатувати у собі наслідки радянської освіти, ставлять собі питання: «Хто я є?». І ми через історії таких людей хочемо показати, хто ми є», - розповіла Ірма Вітовська в ексклюзивному коментарі Укрінформу.

У виставі паперового театру - головна героїня (Рената Богданська) звертається до глядачів із монологами-спогадами, наче фрагментами листів чи звернень до близьких людей через роки після пережитого. Паперові ляльки оживають на маленькій сцені та водночас ретранслюються на великому екрані в режимі реального часу під монологи головної героїні. Музика - естрадно-пісенні джазово-тангово-фокстротні шедеври у виконанні Ренати Богданської.

Читайте також: Театральні аншлаги воєнного часу. Випадковість чи тенденція?

Вітовська сподівається, що вистави паперового театру про важливі постаті українців будуть множитися і ширитися. До того ж, такий формат не тільки дуже зручний, а й терапевтичний - до створення вистав можуть бути залучені самі глядачі, які стануть їх творцями - буквально виріжуть з паперу свою історію та зіграють її. Паперові вистави можна робити з освітньою та арт-терапевтичною метою для шкіл, садочків та для психологічної реабілітації військових.

Фото: Олександр Сергієнко

«Це прекрасна арт-терапія, розвиток моторики рук та уяви. Паперовий театр дуже поширений у Західній Європі та Північній Америці, а в Україні робить свої перші кроки», - впевнена актриса.

За словами творців вистави, паперовий театр прийшов до нас із часів Вікторіанської Англії, як дитячий спогад з минулого, до якого через досвід радянщини було не пробитись. Іграшковий розмір фігурок, лаконічний у своїй простоті рух ляльок звертається до дитини в нас. До нашої внутрішньої суті, яка знає і вміє створювати свої правдиві сценарії та "перегравати" ті, що їй не підходять.

Режисер та автор ідеї вистави «Я знов для тебе/Вистава про Ренату Богданську» - Олександр Сергієнко, фундатор паперового театру Imagination Format Studio. Художник-постановник – Анастасія Подерв'янська. Автор тексту - Наталія Шевченко. Перформери Паперового Театру: Берта Відверта та Олена Бойчук. Науково-історичний консультант - Ігор Осташ.

Читайте також: Театр Франка готує чотири прем'єри

Фінансування здійснюється зі Стабілізаційного фонду культури та освіти 2023 Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut.

Ірена Андерс (артистичний псевдонім Рената Богданська) - українська і польська естрадна співачка, театральна та кіноакторка, капітан польської армії. Донька українського греко-католицького священика, небога Остапа Нижанківського, натхненниця славетного Богдана Веселовського (Бонді – короля української естрадно-танцювальної музики 1930-хх рр.) та Гвідо Боруцького (польського джазового співака єврейського походження), дружина легендарного генерала Андерса.

Вона стала уособленням духу Польської визвольної боротьби, допомогла увічнити славу польського спротиву в кінофільмах та легендарній пісні «Червоні маки на Монте-Кассіно». Богданська стала Першою леді польської еміграції в Лондоні, а за часів незалежної Польщі здобула всенародну повагу й захоплення поляків. Щоправда, в українських колах про неї згадували значно менше. Однак після її смерті україномовні дослідники намагалися розгадати її феномен.