Код Соломії

Міжнародний мистецький проєкт, присвячений видатній  оперній співачці Соломії Крушельницькій, презентували у Тернополі

23 вересня виповнюється 150 років від дня народження всесвітньо відомої української оперної співачки та педагогині Соломії Крушельницької. В Україні ця дата відзначатиметься на державному рівні. Адже імена видатних українців і українок має знати весь світ. Особливо це важливо зараз, коли росіяни нищать все українське, зазіхають на нашу ідентичність.

На Тернопільщині, де народилася співачка, урочистості вже розпочалися. А започаткував їх міжнародний мистецький проєкт «Соломія», на презентації якого і побував кореспондент Укрінформу.

ПРОЄКТ ОБ’ЄДНАВ МИТЦІВ ТА  МУЗЕЙНИКІВ

Під час презентації проєкту приміщення обласного художнього музею у Тернополі заполонило винятково сильне і приємне на слух лірико-драматичне мецо-сопрано Соломії Крушельницької, збережене на старій платівці. Голос співачки став пісенним тлом для понад двадцяти робіт учасників мистецького проєкту. 

- Проєкт «Соломія» започаткували у 2016 році кияни Юрій Юров та Нінель Бабієнко. У ньому  представлено 21 твір відомих українських художників, - розповідає заступниця директора Тернопільського обласного художнього музею Ольга Ваврик. - Це в основному митці з Києва, Сум, Кривого Рогу, Івано-Франківська. Всього 15 авторів, серед них - народний художник України, лауреат Шевченківської премії Михайло Гуйда, заслужені художники України Костянтин Могилевський, Олександр Ольхов, подружжя Панас Титенко та Олена Яковенко. Проєкт вже експонувався у Львівській Національній опері, Луцькому художньому музеї, Київській Національній опері, інших поважних залах України, Італії, Австрії. А тепер, у ювілейний рік, за місяць до 150-річчя співачки – в Тернополі, - розповіла музейниця.

Ольга Ваврик

Талановиті майстри образотворчого мистецтва створили портрети Соломії Крушельницької - молодої і в її знаменитих образах Чіо-Чіо-Сан та Аїди. Є портрети і автора опери «Мадам Баттерфляй» Джакомо Пуччіні, і Мирослава Скорика – українського композитора, внучатого племінника Крушельницької. Кожен із митців намагався у своїх творах осягнути своєрідний «код Соломії», зануритися в її непростий, завуальований від сторонніх очей образ і донести це все до глядача. 

- Художники також відобразили архітектуру і природу України та Італії: ми бачимо величну будівлю Львівської опери, де дебютувала співачка, будинок Соломії у Львові, де вона провела сімнадцять років, набережну італійського містечка Віареджо, де вона жила з чоловіком, італійським адвокатом Чезаре Річчоні, - каже Ольга Ваврик.

До проєкту долучилися також музиканти і музейні працівники. Свого часу його створення підтримали родичі Крушельницької – композитор, Герой України Мирослав Скорик та канадський юрист Енді Семотюк. Великий внесок у створення інформаційних банерів для проєкту зробив Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові, де і відбулася одна з перших виставок. 

- Дійсно, ми підтримували проєкт із самого початку. Більше того, наші працівники були його науковими консультантами. Ми надавали матеріали, копії фотографій, документів, що увійшли до інформаційного банеру, який нині можна побачити у цій залі разом із картинами, - каже директор Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові Михайло Кобрин. 

Михайло Кобрин

- Я не міг не приїхати у день цієї презентації сюди, на малу батьківщину Соломії Крушельницької, у цей край, де її коріння, з якого вона черпала натхнення. Узагалі, для мене фактор Соломії Крушельницької дуже важливий, надихаючий, бо він показує, якого успіху може досягти цілеспрямована, завзята та смілива людина. Досліджуючи життя і творчість Соломії Крушельницької, не перестаю дивуватися її цілеспрямованості та насназі, - каже музейник.

ЯК СПІВАЧКА ВТЕРЛА НОСА РАДЯНСЬКІЙ ВЛАДІ

Також пан Михайло навів маловідомі факти із життя уславленої співачки:

- Соломія Крушельницька була першою на Галичині жінкою-водійкою. Вона наважилася поїхати за тисячі кілометрів, щоби вийти на сцени в Буєнос-Айресі та Сантьяго. На той час ще не існувало Панамського каналу, і треба було два тижні їхати Південною Америкою, аби потрапити у Чилі.

За словами Кобрина, Крушельницьку просто обожнювали аргентинці. Коли Аргентина святкувала 100-річчя своєї незалежності, на масштабних урочистостях за участі усієї державної верхівки гімн цієї країни виконала саме Соломія. А після цього, як вона взяла шлюб в Буєнос-Айресі з італійським адвокатом Чезаре Річчоні, аргентинці жартували, що це місто буде, як Париж, столицею кохання.

- З іншого боку, особисто для мене, коли досліджую окремі тогочасні події у життя Соломії, є яскраві факти, які засвідчують її високий патріотизм і відкриту приналежність до української нації. Наш музей у Львові розташований в будівлі, яка колись повністю належала Соломії Крушельницькій. Але з приходом радянської влади будинок був націоналізований, його, фактично, забрали, залишивши лише невелику частину, де Крушельницька мешкала із своєю сестрою. Радянська влада хотіла принизити співачку і старалася неодноразово це робити, але не могла її зламати, - підкреслив Михайло Кобрин.

Він навів такий факт. За декілька років до завершення свого життєвого шляху співачка давала свій останній концерт в львівській консерваторії. Радянська влада фактично змусила її до цього, думаючи її принизити. Гадали, що коли на сцену вийде вже літня актриса, то виглядатиме жалюгідно, бо не зможе заспівати гарно, як колись. І ось повний зал, виходить Крушельницька з ціпком, підходить до мікрофону, відсуває його - і починає співати. Її голос звучить настільки ідеально, чисто, що по закінченню співу зал в єдиному пориві встає й довго аплодує... Навіть таким чином Соломія Крушельницька, так би мовити, втерла носа радянській системі.

ТЕРНОПІЛЬЩИНА ШАНУЄ ВЕЛИКУ ЗЕМЛЯЧКУ

Модератор презентації Ольга Ваврик зазначила, що на початку ХХ століття на оперних сценах світу царювали співаки Маттіа Баттістіні, Енріко Карузо, Тітта Руффо. До цієї плеяди великих імен належить і Соломія Крушельницька. У неї був колосальний репертуар: понад 60 оперних партій, сольні концертні номери, обробки пісень, яких вона знала сотні. Найвимогливіші критики її називали «єдиною в світі Джокондою», «ідеальною Брунгільдою», «незабутньою Аїдою». 

- Вона справді для нас є незабутньою, і Тернопільщина шанує й пам’ятає свою знамениту землячку. У вересні 1928 року вона дала сольний концерт у Тернополі в залі Міщанського братства (сьогодні обласна філармонія), назавжди залишивши свій слід в історії культурно-мистецького життя міста. У Тернополі встановлено перший у світі пам’ятник співачці на повний зріст. Ім’я Соломії носить Тернопільський музичний коледж, на її честь названо вулицю, на якій знаходиться художній музей. У селі Біла, де пройшли дитячі і юнацькі роки співачки, діє музей Соломії Крушельницької, працівники якого бережуть і плекають пам'ять про родинне гніздо Крушельницьких, -  розповіла Ваврик.

"ПАРКЕР" І ГЕРДАН КРУШЕЛЬНИЦЬКОЇ

Експозицію міжнародного проєкту дуже вдало доповнено експонатами з фондів Тернопільського обласного краєзнавчого музею. 

- Наш музей для цієї виставки надав 8 експонатів. З них шість належали Соломії Крушельницькій. Це її столик, кінця XIX – початку XX століття, інкрустований різними породами дерев. Також передали для огляду особисті речі, її ноти, улюблену ручку фірми «Паркер», оздоблену емалями. Є тут і особиста прикраса Соломії Крушельницької – її гердан, - каже завідувач відділу стародавньої історії обласного краєзнавчого музею Олег Гаврилюк.

А начальниця обласного департаменту культури і мистецтв Світлана Байталюк зауважила, що презентація проєкту у Тернополі стала можливою завдяки спільним зусиллям не тільки працівників  департаменту, але й і обласного краєзнавчого та художнього музеїв, підприємства обласної ради «Кінодністер». Тобто це збірний, комплексний проект. 

Світлана Байталюк

- Це - особлива жінка, яка прожила особливе, надзвичайно насичене життя, жінка, яка залишила яскравий слід у світовій культурі. Як на мене, вона була послом української культури, української пісні у світовому просторі. Вона, як тепер модно казати, інтегрувала українську культуру у світовий простір. Тому такий проєкт, така подія дуже потрібні і на часі, - вважає Байталюк.

...Голос співачки відзначався надзвичайною привабливістю та оксамитним тембром. З однаковим успіхом вона виконувала ліричні пісні, драматичні оперні партії, твори світової класики. Де і коли б не виступала вона з концертом, завжди включала в репертуар українські народні пісні. Переведений на сучасні засоби відтворення, її голос переносить нас у чарівний світ особистості великої артистки, яку українці по-новому відкривають для себе у рік 150-ліття з часу її народження.

Олег Снітовський, Тернопіль

Фото та відео автора