У Берліні презентували книгу "Діти війни" з історіями українців і німців

У Берліні в Посольстві України в ФРН у рамках заходів з нагоди святкування Перемоги над нацизмом презентували книгу «Діти війни».

У книзі зібрані 29 історій українців і німців, які пережили війну у молодому віці, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Такої книги, з такими біографіями німецьких і українських дітей війни, ще не було, це перша. Є багато книг, які розповідають про війну, часи до та після, але таких особливих, з дуже особистими враженнями про те, з чим вони зіткнулися, не було», - розповів Укрінформу Майк Райхель, директор Центру політичної освіти землі Саксонія-Ангальт, за сприяння якого було видано збірник.

Автори зібрали 29 біографій. Герої книги розповідають про своє дитинство в роки війни та після неї, коли вони булі підлітками та сприймали все особливо гостро та не втратили цієї гостроти 70 років після. «Це – особливість цієї книжки, інтерес до неї дуже великий», - зазначив Райхель.

Понад 2 роки знадобилося на те, щоб підготувати видання до друку: знайти людей (дехто не хотів навіть згадувати про ці часи), погодити тексти з героями, знайти фотографії і таке інше. Райхель вдячний тим людям, «які відкрили своє серце, довірилися, написали дуже особисто».

Райхель упевнений, що й сьогодні дуже важливо дізнаватися про такі речі. До того ж, людей, які дожили до нашого часу та можуть розповісти, стає все менше. Двох з них на стало, поки готувалася книга.

Німецьке видання вважає, що йому пощастило зустрітися з українськими друзями, зокрема, з Анастасією Гулей, яка й запропонувала ідею написання такої книги. Вона приїжджала в Саксонію-Ангальт, зустрічалася з німецькими друзями, розповідала про себе, вони їй – про свої історії. Так і народилася ідея - зібрати в одній книжці біографії німців і українців.

У всіх біографіях, які викладені в книзі, йдеться про страждання, про біль, нужду, але не про ненависть. Ці люди не сприймають один одного як вороги. І месидж книги – показати, наскільки жахливою є війна, попри те, яка сторона нападає та воює, страждають всі сторони, війна без переможців, каже Райхель. Автори також хотіли кинути погляд на спільне майбутнє – мир, взаєморозуміння між народами.

Ініціаторка проекту, колишня примусова робітниця та ув'язнена концтаборів Аушвіц (Освенцим, номер 61359) та Берген-Бельзен Анастасія Гулей розказала агентству, що ідея подібної книжки народилася в неї ще в 1945 році, коли їх врятували з концтабору англійці та везли до своїх. Те, що побачила 20-річна дівчина після 2 років за колючим дротом – зруйновані вщент німецькі міста, потоки біженців, страждання, - викликало жаль. Війна зачепила всіх. І німці, яких радянські солдати витягували з бомбосховищ, у яких ті ховалися дуже довго, та давали їм цукерки, запам'ятали це на все життя, вони вдячні.

«Мене питали: як Ви ставитеся до німців, вони ж вам стільки зла принесли? Я відповідала: в нас, в наших душах немає ненависті, немає помсти, немає зла. Повторитися таке не повинно», - підкреслює Гулей.

Ще один учасник презентації, Йозеф Швенке згадував, як 13-річним хлопчиком вони з родиною взимку 1945 року вимушені були в лютий мороз евакуйовуватися за наказом, рятуючись від наступу Красної армії. Як зустріли весну Перемоги. А також наскільки важко їм було після війни як етнічним німцям на території, які відійшла Польщі.

«Те, про що я написав, - це жахливо. Але я хочу сказати одне: багатьом було набагато гірше. Я не хочу бачити ненависті. Але я також не хочу забувати ці часи. І я хочу сказати всім: дорогі люди, бережіть мир і не забувайте часи, які були пережиті!», - закликав німець.