У Маріуполі показали балет кранів і оперу в плавучому доці

У плавучому доці Азовського судноремонтного заводу в Маріуполі показали гранд-оперу "Νερό".

Постановку режисера Влада Троїцького презентовано в рамках фестивалю StartUpGogolFest 2019, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Цей масштабний проект, який ми підготували в одному з корабельних доків Азовського судноремонтного заводу, має показати людям, що вони живуть та працюють у чарівному місті”, - переконаний Троїцький.

За його словами, це унікальна подія не лише для України, оскільки ніде в світі на діючому заводі не відбувалася така масштабна та технологічно складна постановка.

Учасниками постановки стали музична формація NOVAOPERA, соціальний рейв-бенд ЦеШо, актори ЦСМ "ДАХ" та маріупольської трупи "Театроманія", а також працівники заводу. Музику написали Роман Григорів та Ілля Разумейко, з якими Троїцький вже співпрацював в операх “Вавілон” та “Іов”.

Як і попередні опери, "Νερό" базується на біблійному епосі та релігійній символіці, але звертається і до суто місцевого контексту. В перекладі з грецької "Νερό" – "вода", і, як відомо, Маріуполь був заснований греками-християнами, які втекли із Криму з-під тиску мусульманства. Таким чином, за задумом творців, опера намагається з’єднати в собі історичні та сучасні, культурні та технологічні контексти приазовського міста.

Шоу складалось із двох частин на різних локаціях: балету кранів на ваговій частині заводу та гранд-опери "Νερό" в корабельному доці. Разом із перервою, під час якої глядачі переходили з однієї локації на другу, шоу тривало дві з половиною години.

Балет кранів почався з того, що тепловоз із маскою Гоголя виїхав до глядачів і довгим гудком сповістив про старт події. Відтак п’ять портових кранів почали виконувати синхронні “па” під імпровізаційні музичні етюди.

Для самих “балерин” - машиністок кранів - така “хореографія” є буденною роботою.

“Щось подібне доводиться робити кожного дня. Хоча сучасним мистецтвом я не надто цікавлюся, але взяти участь у проекті було дуже цікаво. Хтось побачив у нашій роботі щось небуденне, зробив із цього мистецтво. Це просто дивовижно”, - розповіла працівниця заводу Світлана.

Після балету всі вирушили до плавучого доку, де мала відбутися гранд-опера. Глядацьку зону розмістили на спеціальних конструкціях, трохи вище нульової позначки доку. Музиканти NOVAOPERA разом з ЦеШо та головним тенором гранд-опери Андрієм Кошманом зайняли місця на елементах плавучого крана та риштувань. А в самому низу на авансцені режисер визначив місце для “Театроманії” та працівників заводу, зайнятих у постановці. За його задумом, ця група виконавців повинна була танцювати по коліно у воді, яка потрапляла у док з відкритого моря.

Диво-опера Троїцького не залишила глядачів байдужими, після закінчення вистави маріупольці та гості міста влаштували режисеру та артистам бурхливу овацію.