ТОП-10: кінопрем'єри - в прокаті, музика - в ефірі, дикі театри - на сцені, книжковий ринок - у розквіті

31.12.2016 09:00

Тренди розвитку української культури. Що показав 2016-й

Так є, що в часи випробувань відбуваються культурні прориви. 2016-й не став винятком цього закону буття. Безпрецедентна кількість українських фільмів була цьогоріч у вітчизняному прокаті, багато театральних прем'єр відбулося в самому лише Києві, цілий огром новинок - на книжковому ринку, а ще - перемога Джамали на Євробаченні, введення квот на українські пісні, створення Інституту книги... Перелік, на щастя, і справді довгий.

Вихопити найяскравіші спалахи у культурному вирі - з цим проханням Укрінформ звернувся до експертів. Іноді їхні думки в суб'єктивному рейтингу ТОП-10 подій року збігаються. Але чи не найцікавіші є неспівпадіння - що кожен з них побачив справді непересічного. Про відкриття, несподіванки і тренди культурної України в році, що минає, - в коментарях Олега Вергеліса, Андрія Куркова, Сергія Жадана та Вікторії Трофіменко.

ОЛЕГ ВЕРГЕЛІС, театральний та кінокритик, мистецький оглядач

1. Збільшення кількості українських прем'єр у вітчизняному прокаті

Якщо дотепер були одиниці українських фільмів, то цьогоріч - це близько 30 кінопрем'єр. Не всі з них зібрали гідну касу, яка би покрила витрати на виробництво та рекламу, але тенденція кількості - позитивна. І вона дає надію на відродження кіноіндустрії в Україні.

2. Фільм "Жива"

Таких помітних театрів лише за рік у столиці з'явилося близько десяти. Найактивніший - медійно та репертуарно - "Дикий Театр". Недержавні театри створюють напружене конкуретне поле театрам державним. А чесна конкуренція - то завжди добре.

5. Народження Art Ukrain Gallery, нової перспективної і впливової арт-території

Після того як Наталія Заболотна змушена була залишити великий "Мистецький Арсенал", вона ж створила свій "малий Арсенал" на вулиці Грушевського. З кожним новим проектом до нього дедалі більше уваги.

Подією в рамках галереї став візуальний арт-проект Степана Рябченка.

6. Переможна хода п'єс Павла Ар'є українськими сценами

Книга Тані Малярчук заслужено стала "Книгою року" в рамках однієї з престижних премій. До гарних дебютних прозових знахідок також можна віднести нові книги Павла Кирика ("Робота") та Алли Дорош ("Баобаб та інші історії").

10. Проект Національної опери "На Україну повернусь"

У репертуарних виставах театру беруть участь прославлені українці, які приборкали кращі західні сцени - Людмила Монастирська, Ольга Микитенко, Олександр Цимбалюк та інші оперні виконавці.

АНДРІЙ КУРКОВ, письменник, кіносценарист

1. "Книжковий Арсенал"

Серед книжок - дві книжки, які порадували. Це "Цензор снів" Юрія Винничука і "Баборня" - перший роман молодого поета Мирослава Лаюка. Роман не без вад, але якщо Мирослав продовжить писати романи, то Україна отримає ще одного крутого романіста.

3. Книга "Забуття" Тані Малярчук

Я читаю багато українських книжок. Намагаюся прочитати все, що потенційно може бути цікавим. І з задоволенням прочитав роман "Забуття" Тані Малярчук.

4. Створення Інституту книги

Дуже важливий запуск Інституту книги в Україні. Він формально почав діяти, хоч і не почав реально працювати. Тобто прийняли всі закони, обрали директора Ростислава Семківа. Ще не поданий статут в Міністерство юстиції і справжня робота не почалася. Але він є - і це подія.

5. Рішення щодо проведення міжнародного конгресу ПЕН-клубу в Україні

Конгрес Міжнародного ПЕН-клубу, що проходив цьогоріч в Іспанії, ухвалив рішення про те, що наступний конгрес - 2017 року - відбудеться в Україні. І це дуже важливе рішення, тому що у вересні до Львова приїдуть понад дві сотні відомих письменників і перекладачів світу. Головною тематикою буде українська, зокрема щодо ситуації з кримськотатарськими письменниками, з культурою кримських татар.

6. Фестиваль "П'ятий Харків"

Мені подобаються харківські ініціативи Сергія Жадана. Фестиваль "П'ятий Харків", який почався з кількох днів виступів Оксани Забужко, на які приходили сотні людей. Заплановано, що такі зустрічі відбуватимуться раз на місяць. І це надзвичайно потрібна річ. Будь-яка активізація культурного життя в Україні, особливо під час військових дій, страшенно важлива - для відчуття країни, для того, щоб люди ставали більш активними і в суспільному сенсі, і в громадянському.

7. Присутність України як головного гостя на бієнале у Ворпсведе

Про це у нас писали, але не дуже усвідомлювали - вперше Україна як головний гість брала участь в Міжнародному бієнале мистецтва і кіно в німецькому місті Ворпсведе. Куратором проекту була молода українка Катерина Рай. І організовано все було на найвищому рівні. Німці, зокрема, були у захваті від справді грандіозної виставки сучасних українських художників.

8. Участь України у фестивалі Read My World

Ще одна подія - це участь у відомому міжнародному політично-літературному фестивалі в Амстердамі, почесними гостями якого були Україна і Польща. Преса, яка писала про фестиваль, одночасно багато писала і про Україну, чимало українських письменників брали участь у дискусіях. Це подія європейського рівня, і чим більше Україна братиме участь або, ще краще, ставати почесним гостем фестивалів, тим більше про неї, її культуру знатимуть у світі.

9. Введення квот на українські пісні

Дуже позитивно і важливо те, що стало набагато більше української музики, українських пісень на радіо. І треба дедалі збільшувати процент українського мовлення, тому що це - гарний стимул і для наших виконавців, і для композиторів та поетів.

Я слухаю радіо і навіть не знаю половини гуртів чи співаків, тому що їх назви, імена просто не оголошують. Але те, що "Країна ФМ" практично стала україномовною, що "Перець ФМ" транслює дуже багато українського року, пісень, які я раніше не чув, це факт. Коли я за кермом і чую українські пісні, це мені дуже подобається!

10. Перемога Джамали

Звичайно, не можна забути одну з головних перемог України у 2016 році. Це перемога нашої співачки Джамали на Євробаченні. І це просто безпрецедентна промоція України у світі.

СЕРГІЙ ЖАДАН, поет, прозаїк, перекладач, громадський активіст

1. Джамала

Найбільша наша культурна перемога у 2016-му - безперечно, перемога Джамали. Це дійсно той привід, який примусив говорити про Україну цілу Європу. І тим більше історія матиме продовження, тому що наступне Євробачення буде у нас.

2. Квоти на українські пісні

Страшенно важлива і знакова річ - введення квот на українську музику. Це те, що слід було зробити разом з декомунізацією ще 25 років тому, і те, що великою мірою закладає основи нашого інформаційного і культурного простору - за відсутності цих основ і наших кордонів, за беззахисності і вразливості нашого простору. Так чи інакше це позначиться на розвитку української музики і створенні незалежного українського контенту.

Це цілком нормальний і адекватний крок, особливо в умовах українсько-російської війни. Ми - суспільство, яке має захищати свою незалежність, свої переконання. І формування свого інформаційно-культурного простору - дуже важлива складова творення нашої правдивої неформальної незалежності.

3. Присутність України на Франкфуртському книжковому ярмарку

Цього року участь України була правильно, грамотно зроблена, добре спродюсована. Україну презентувала велика кількість видавців і письменників. І сам стенд був дуже добре оформлений. Це один із тих небагатьох випадків, коли Україна на культурних заходах за кордоном виглядає не сиротою, а повноцінним учасником, який викликає велику увагу. Головне, щоб це і далі було не щось одноразове, а стало тенденцією.

4. Повноцінне наповнення книжкового ринку

2016-ий - чи не перший рік, коли справді можемо говорити про наповнення книжкового ринку. Зараз варто зайти в Книгарню "Є" або якусь іншу, що торгує українськими книгами, і бачиш, як багато з'явилося новинок. Ці нові видання мають хороший дизайн, добре зроблені, книги вже не виглядають по-сирітськи, їх справді хочеться тримати в руках, читати, мати в домашній бібліотеці.

І ще одна тенденція - видавці розуміють, що книга має бути добре видана, бо таки є певна конкуренція, і це чудово. А з огляду на те, що наш книжковий ринок реінтегрується, реформується, реструктуризується, дає підстави для оптимізму. Хочеться вірити, що ця кількість книжок дедалі більше переростатиме в якість і попереду нас чекає літературний бум і нова хвиля української літератури.

5. Створення Інституту книги

Це знакова подія. Ми поки що не відчуваємо її наслідків, тому що фактично Інститут книги ще не існує, 2017-го він лише почне фінансуватися і по-справжньому працювати, але на нього дуже великі сподівання. Нам потрібні такі культурні інституції, як в інших європейських країнах, зокрема в Польщі, де є Інститут книги, Інститут Міцкевича, Польський інститут - структури, що займаються промоцією польської культури і всередині країни, і за кордоном.

Польща для нас може бути певним маяком, як формувати свою культурну політику і дипломатію, чого в Україні в останні 25 років фактично не було.

6. Виступ "Океану Ельзи" у Харкові

Найбільше мене вразив концерт "Океану Ельзи" в Харкові. Я з великою повагою ставлюся до того, що робить Слава Вакарчук, і мені було страшенно приємно побачити вщерть забитий стадіон, те, що спеціально на цей концерт багато хто приїхав з-поза Харкова. І це була надзвичайно світла і дуже позитивна публіка - люди з українськими прапорами, багато хто у вишиванках, з національною символікою. Було видно, наскільки це для них важливо. Харків був відвертий, страшенно наснажений, по-хорошому український.

7. Роман Тані Малярчук "Забуття"

Щодо книжок, то для мене, як і для багатьох читачів, найбільш очікуваним і цікавим був роман Тані Малярчук "Забуття". Роман отримав дуже різні відгуки - і позитивні, й негативні, хтось його зрозумів, хтось ні, але сам факт того, що у нас є письменники, чиї книжки викликають резонанс - позитивна річ, що означає сталий інтерес у читачів і авторитет цих письменників. Я з великим інтересом цю книгу прочитав. Мені цікаво те, що робить Таня. Тепер з великим інтересом буду очікувати, що після такого роману вона писатиме далі.

8. Виставка, присвячена Вагричу Бахчаняну

В Харківській муніципальній галереї в листопаді була велика акція, ретроспективна виставка, присвячена Вагричу Бахчаняну - харківській легенді, ундеграундному художнику. Ця подія привернула увагу багатьох.

Важливо, що діяльність такої інституції, як Харківська муніципальна галерея, великою мірою визначає градус інтелектуального, культурного життя півторамільйонного міста. Це теж старшенно українська річ, тому що великою мірою якісь позитивні, цікаві речі залежать не від системної роботи держави чи культурних інституцій, а від точкової, конкретної роботи конкретних людей. Велике щастя, що у Харкові є така галерея, ЄрміловЦентр і люди, які справді здатні робити просто фантастичні проекти.

9. Фестиваль Zaxidfest на Львівщині

Традиційно ми із "Собаками в космосі" їздили різними фестивалями. І найкращий український музичний фестиваль - Zaxidfest у Львівській області. Він вирізняється не лише кількістю людей, а й якістю учасників - організатори запрошують музикантів, які сьогодні беруть участь у провідних європейських фестивалях. І поки що в Україні це чи не єдиний фестиваль, який є частиною європейського фестивального руху. Це не просто наша локальна, регіональна штука, а справді частина європейського культурного простору, яка, мабуть, найкраще свідчить про нашу європейську інтеграцію.

10. UPark Festival у Києві

З'явився зараз цікавий фестиваль і в Києві - UPark Festival, на якому виступали Muse, Red Hot Chili Peppers. Це величезна подія, яка тривала два дні на Олімпійському стадіоні. Вона планується і на 2017 рік, з відомими учасниками, зокрема з Depeche Mode. Якщо фестиваль буде розвиватися, він стане найкрупнішим у нас в центрі країни. І це може бути справді одна із візитівок міста Києва.

ВІКТОРІЯ ТРОФІМЕНКО, режисер, сценарист і продюсер

1. Приїзд Бенджаміна Клементайна в Україну

Тільки до Києва цей британський музикант приїжджав двічі за цей рік - у травні і грудні. Співак став мегавідкриттям для мене. Вважаю його мало не генієм. Він - просто Ніна Сімон у штанях.

2. Продовження податкової пільги для кіно

Хоч якась гарна новина щодо фінансування кіно в цьому році.

3. Непідписання закону про державну підтримку кінематографії

Це сумна культурна анти-подія. Закон завдяки статті про рібейти розв'язав би руки для надання сервісу світовим кінематографістам, залучаючи гроші в казну нашої держави. Що потягло би за собою підвищення рівня професіоналізму наших кінематографістів. Крім того, залучення іноземних кіногруп в Україну рівнопропорційно підняло би рівень приймаючого туризму. Одна стаття в законі убила б двох зайців одним пострілом - і кіношникам робота, і туристичному сектору. Я ще в 2003 році, приїхавши з Британії, говорила, що нам потрібно робити ставку на кіно-комісії та надання сервісу, продаючи наші локації - як перший крок виходу з кризи. Тоді ще тут не розуміли слова "локація" і за що нам будуть платити. Зараз усе на іншому рівні, і це прекрасно, є розвиток завдяки збільшенню реклами. Хоча на практиці... Паралельно в секторі кіно крига теж скресла - не без участі екс-голови Держкіно Катерини Копилової і нинішнього голови Пилипа Іллєнка.

Ми й так у кіно - в нескінченній боротьбі, хочеться, щоб хоч держава допомагала. А далі хочеться - і це має бути наступний крок - зі світом заговорити однією мовою, подолавши містечковість мислення, хочеться робити ставки на міжнародні перспективи нашого кіно, відразу думаючи про нашу конкурентоздатність у світі, залишаючи місце на потенціал розвитку відразу, не консервуючись у стандартах тільки України. Якісний і хороший фільм на універсально зрозумілій в усьому світі мові - це патріотично! Якість - в пріоритеті. А якість можлива тільки якщо ми цілимо за межі України, мислимо масштабніше. Тому якщо зараз замкнемося, потім якості вирватися буде дуже складно. Але для початку нехай хоч рібейти з'являться, вони були б першою монетою в цю скарбничку.

4. Знесення останнього пам'ятника Леніну

Під час відзначення у Києві 75-их роковини трагедії Бабиного Яру пролунала композиція "Свідок" Святослава Луньова за участю самого композитора. Це було приголомшливо. У нас, в Україні, є великі композитори. Святослав Луньов - один із них.

6. Закриття "Аркою" об'єкту "Укриття" над четвертим реактором Чорнобильської АЕС

Тут усе зрозуміло. Це колосальна подія, що також засвідчує рівень культури. Дбати про оточуюче середовище, брати на себе відповідальність за світ навколо нас, за екологію, умовно кажучи, прибирати за собою сміття - це є культура. Робити життя і здоров'я людей пріоритетом.

Третє місце нашої паралімпійської збірної - однозначно велика подія, що викликає гордість і захоплення. Сила духу - найважливіша сила. А головне, що Україна нарешті почала гідно ставитися до людей з обмеженими можливостями, до їх проблем. Це свідчить про рівень культури в нашій країні.

8. Перемога Джамали

Тріумф Джамали на Євробаченні - це подвійна перемога як особистості, так і України. Радує, що співачка не здалася, пішла на друге коло - і перемогла! І навіть потрійна - бо вона знакова і важлива для підтримки кримських татар у зоні окупації.

9. Рішення суду в Амстердамі про повернення Скіфського золота Україні.