Саміт Кримської платформи: ажіотаж навколо Пелосі і демарш Мілановича

У Загребі відбувся перший парламентський саміт Кримської платформи на рівні глав парламентів

Він показав, що парламентський вимір може бути не менш значимим і впливовим, ніж аналог Кримської платформи на рівні президентів і глав урядів.

ХОРВАТСЬКА ГОСТИННІСТЬ

Хорватські журналісти чесно визнали: настільки масштабної міжнародної події їхня невелика, за європейськими мірками, столиця (близько 800 тис. жителів) ще не бачила. Тому для хорватської влади було справою честі не просто прийняти саміт, а зробити його максимально успішним. Попри те, що у Загребі не було розвішених плакатів про саміт, організація важливої події вгадувалася у великій кількості поліцейських на вулицях міста, особливо в районах фешенебельних готелів, а також у періодичному перекритті регулювальниками доріг власне для проїзду міжнародних делегацій. А їх було чимало. Ще до початку саміту хорватська сторона анонсувала: приїдуть представники понад 40 країн та міжнародних організацій, на саміт акредитувалися понад 200 журналістів iз різних країн.

Саміт проводився в одній з найбільших та найсучасніших будівель Загреба – Національній і університетській бібліотеці. На скляному фасаді будівлі та на колонах навколо неї були наклеєні банери з логотипом саміту і те, що його організовують спільно Верховна Рада України і хорватський Сабор. Про запровадження підвищених заходів безпеки навколо будинку говорили посилені кордони правоохоронців та снайпери на високих навколишніх будинках.

Раніше Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук пояснив, чому саміт відбудеться саме у Хорватії: проведенню заходу в Україні перешкоджає безпекова ситуація. З іншого боку, Хорватія є надійним партнером, сама на початку 90-х років минулого століття зазнала лихоліття війни і знає, що таке імперські замашки “старшого брата”. Хорватія має за плечами успішний досвід деокупації збройним шляхом і реінтеграції визволених територій країни. І цим досвідом вона готова ділитися з Україною.

Пересічні хорвати підтримують українців та їхню боротьбу за відновлення територіальної цілісності. Власник одного з кафе у центрі Загреба на ім’я Анте розповів, що хорвати розуміють біль українців, оскільки самі колись це пережили у війні за незалежність. Сам він цікавиться подіями в Україні і солідарний з українцями у протидії російському агресору.

Хорватія буквально жила самітом. На всіх головних телеканалах країни події навколо зустрічі спікерів парламентів витіснили головну тему останніх тижнів чи не в усіх європейських країнах – зростання цін на продукти та енергоносії. У блоках новин хорватські журналісти та експерти жваво обговорювати ситуацію в Україні, питання, які розглядалися на саміті, та його учасників з особливим акцентом, крім власних політиків, на Руслані Стефанчуку та спікерці Палати представників США Ненсі Пелосі.

Фото: Nancy Pelosi, Twitter

Присутність США на такому високому рівні й справді була індикатором для всіх учасників, що цей саміт – дуже важлива подія. Про це прямо заявила в коментарі журналістам маршалок Сейму Польщі Елжбєта Вітек. Вона зазначила, що всі очікували на участь Пелосі у саміті. За її словами, це був черговий знак, що Вашингтон дуже серйозно ставиться до своїх зобов’язань із подальшої підтримки України у війні з російським агресором і союзницьких гарантій з безпеки європейського континенту.

Фото: Nancy Pelosi, Twitter

Проте, як виявилося, не всі розділяли позитив від присутності Пелосі у Загребі. Президент Хорватії Зоран Міланович, який має проросійські погляди і критикує уряд своєї країни за підтримку України, вирішив відмовитися від участі в саміті й навіть від особистої зустрічі з Пелосі, хоча зазвичай перші особи держав не нехтують такими нагодами. Він пояснив це тим, що саміт – парламентська, а не президентська ініціатива, тож йому там нічого робити. Крім того, Міланович натякнув, що не бажає зустрічатися з Пелосі, оскільки через два тижні вона “вже не буде тим, ким є зараз”. Президент Хорватії пояснив, що, на його думку, під час довиборів до Конгресу США 8 листопада республіканці впевнено переможуть демократів, а тому Пелосі втратить свою посаду. Утім, це була чи не єдина “ложка дьогтю” навколо саміту. Загалом же всі, зокрема і спікер хорватського Сабору Гордан Яндрокович і прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович назвали його успішним і впевнено можуть занести його організацію собі в політичний актив.

Фото: Nancy Pelosi, Twitter

МЕСИДЖІ САМІТУ

Учасниками зустрічі 25 жовтня були делегації з понад 50-ти країн та організацій з п’яти континентів. Як повідомив спікер хорватського Сабору Яндрокович, делегації 43 парламентів країн та міжнародних організацій взяли участь у саміті особисто. Ше 12, в основному з віддалених географічно країн, таких як Нова Зеландія, Японія чи Канада, надіслали на форум свої відеозвернення. Деякі країни, наприклад Польща, були представлені головами обох палат парламенту. Важливо, що всі країни G7 взяли участь у саміті.

Фото: Nancy Pelosi, Twitter

Виступи учасників концентрувалися навколо наступних головних тез:

- вільний світ підтримує Україну та її героїчний опір агресору і не дозволить, щоб Україна програла у цій війні;

- необхідно продовжувати надавати Україні військову, гуманітарну, фінансову та іншу підтримку, аби вона могла вистояти й ефективно протидіяти росії;

- треба допомагати Україні у відновленні зруйнованої під час війни інфраструктури;

- росія повинна понести покарання за свої злочини в Україні: потрібно ретельно розслідувати всі злочини, скоєні росіянами в Україні, має бути створено спецтрибунал щодо покарання винних у російських злочинах;

- слід продовжувати політику санкцій проти росії до моменту, поки вона не перестане окуповувати Україну і не виплатить відшкодувань за воєнну агресію;

- необхідно протидіяти російській пропаганді та дезінформації, яка, зокрема, покладає на Україну відповідальність за продовольчу кризу, інфляцію на Заході і високі ціни на енергоносії.

На саміті були й голоси, які закликали до переговорів з агресором. Так, спікер Великих національних зборів Туреччини Мустафа Шентоп заявив, що, “коли дозволять умови”, треба буде перейти до переговорів. При цьому він зауважив, що вони не обов’язково повинні означати потребу досягнення компромісу, а мають закріпити дипломатією досягнення на полі бою. Представник Туреччини підкреслив, що у такий момент Анкара готова виступити посередником в переговорах.

У своєму відеозверненні до присутніх Президент України Володимир Зеленський підкреслив, що з Криму розпочалася агресія москви проти України і з визволенням півострова потенціал російської агресії буде повністю знищено. Він також ініціював створення схожих до Кримської інших платформ з деокупації раніше захоплених росією територій – Придністров’я, Абхазії, Південної Осетії.

Володимир Зеленський / Фото: ОП

Підсумовуючи, голова ВРУ Стефанчук наголосив, що саміт став “історичним”, а основними здобутками є “звірення годинників”, зокрема щодо напрямів, якими рухатися далі. Він зазначив, що було визначено роль парламентаріїв у загальному плані деокупації Криму. Стефанчук поінформував про рішення створити орган, який забезпечуватиме швидку координацію між усіма учасниками. За його словами, наслідком зустрічі в Загребі має стати проведення наступного саміту вже у звільненому українському Криму.

За результатами саміту було прийнято загальну декларацію, в якій серед практичних кроків було вирішено створити групи підтримки Кримської платформи у відповідних парламентських органах країн-учасників зустрічі. Крім того, метою саміту визначено впровадження ефективного парламентського виміру співпраці між  учасниками для підвищення глобальної обізнаності про ситуацію на півострові.

Варто також зауважити, що за день до саміту у хорватській столиці відбулася експертна зустріч в межах Кримської платформи, під час якої було обговорено питання порушень прав людини в окупованому Криму та перспективи деокупації півострова. А наступного дня після саміту, 26 жовтня, у межах Кримської платформи відбулася онлайн-зустріч омбудсменів близько 50-ти країн. Український омбудсмен Дмитро Лубінець, перебуваючи у Загребі, розповів своїм колегам з інших країн про порушення прав людини в тимчасово окупованому Криму та на інших окупованих росією теренах України.

Фото: Дмитро Лубінець, Facebook

На завершення всіх заходів у Загребі було висаджено 30 саджанців кримських сосен як живий символ на честь Першого Парламентського саміту Міжнародної Кримської платформи.

Фото: Emine Dzheppar, Facebook

Події 24-26 жовтня у хорватській столиці без перебільшення можна назвати надзвичайно важливими. Окрім чергового привернення уваги цивілізованого світу до війни в Україні, на практиці втілено багаторівневий підхід (експертний, парламентський, на рівні захисників прав людини) України та її союзників до вирішення проблем з деокупації Криму та інших захоплених українських територій. Учасники саміту домовилися наступного разу зустрітися у Бахчисараї і це є хорошим орієнтиром для досягнення його мети.

Юрій Банахевич, Загреб-Варшава

Фото автора

Перше фото: Nancy Pelosi, Twitter