Володимир Байдужий, офіцер 199 навчального центру ДШВ ЗСУ
Із 2022 року кардинально змінилися озброєння і техніка для підготовки курсантів
Чи відповідає матеріально-технічна база для навчання майбутніх десантників вимогам сучасної війни, від яких зразків озброєння відмовилися, – в інтерв’ю Укрінформу розповів начальник групи навчально-лабораторного забезпечення 199 навчального центру Десантно-штурмових військ Збройних Сил України майор Володимир Байдужий.
КУРСАНТИ ОСВОЮЮТЬ CARL GUSTAF, ПРАЦЮЮТЬ НА СИМУЛЯТОРАХ ДРОНІВ
- Представники вашого навчального центру постійно акцентують, що програма базової загальновійськової підготовки (БЗВП) повністю адаптована до реалій сучасної війни. А як щодо матеріально-технічної бази?
- Вона оновлюється паралельно зі змінами до програми БЗВП, тобто постійно адаптується.
- У вас є всі види озброєння і техніки, які зараз використовують підрозділи Десантно-штурмових військ на полі бою?
- Основна мета нашої БЗВП – зробити курсанта універсальним піхотинцем, який досконало володіє базовим озброєнням і взаємодіє з військовою технікою, що використовується в ДШВ. У нас представлені всі основні зразки як колективної, так і стрілецької зброї, що є в ДШВ.
Ми навчаємо військовослужбовців взаємодіяти як із радянською технікою, так і з сучасною – українського та іноземного виробництва. Вони освоюють наземну техніку і те, як правильно з неї десантуватися.
- А що таке базове озброєння?
- Це штурмова гвинтівка, АК-74 (автомат Калашникова зразка 1974 року, – ред.) або гвинтівки іноземного виробництва. Курсанти освоюють різні види озброєння, але є основна зброя, яку вони посилено вивчають, а потім зможуть отримати в бойовій бригаді.
Усі також вчаться користуватися гранатометами – одноразовими, Carl Gustaf, РПГ-7, а також кулеметами. Можливо, курсант не буде гранатометником або кулеметником, але він повинен розуміти, що це за зброя і як її використовувати.
Курсанти також мають можливість попрацювати на симуляторах FPV-дронів та управляти різними безпілотними системами. Це не означає, що всі будуть операторами БПЛА, але повинні знати, що це таке.
Після проходження фахової підготовки військовослужбовець закріпить отримані навички і буде добре обізнаний у тому виді озброєння, на якому потім постійно працюватиме.
- Чи відрізняються завдання для людей із різним рівнем підготовки та фізичними можливостями?
- Вік і фізичні можливості мають значення під час вибору військової спеціальності, а підхід інструкторів суттєво відрізняється залежно від етапу навчання.
Під час БЗВП інструктори намагаються адаптувати навантаження під курсантів, щоб кожен здобув необхідний мінімум навичок або максимум із того, на що здатний.
У межах фахової підготовки – зовсім інший підхід. Критично важливими стають вік, фізичні можливості й попередній цивільний досвід. Наприклад, із 50-річного зварювальника навряд чи вийде ефективний оператор БПЛА, оскільки з віком складніше засвоювати нові технологічні навички. Така людина вже не підходить для розвідки, де першочергову роль відіграють витривалість і фізична підготовка.
- Чи були у вас випадки травмування курсантів під час навчань зі зброєю й технікою на полігонах?
- Ризики травмування під час навчань із бойовою зброєю, вибуховими речовинами та іноземною технікою на полігонах існують завжди, особливо коли підрозділи Десантно-штурмових військ інтенсивно освоюють новітні західні зразки озброєння. Травмування бувають, але це поодинокі випадки.
НАВЧАЛЬНА БАЗА ПОЄДНУЄ СУЧАСНЕ УКРАЇНСЬКЕ ТА ЗАКОРДОННЕ ОЗБРОЄННЯ
- Як регулярно матеріально-технічна база оновлюється та наповнюється з огляду на динаміку війни?
- Це безперервний процес. Оновлення відбувається як завдяки Командуванню Десантно-штурмових військ, так і допомозі іноземних партнерів та волонтерських фондів. Ми використовуємо всі ресурси, які нам доступні, аби цей процес устигав за змінами підготовки.
- Як у вас налагоджена співпраця з волонтерами та благодійними організаціями?
- Здебільшого ми поповнюємо матеріально-технічну базу за рахунок державних коштів. Утім бувають винятки, коли благодійні фонди допомагають закривати оперативні потреби.
- Чи принципово у вас змінилися зброя і обладнання з початку повномасштабної війни?
- Зміни кардинальні. На початку повномасштабного вторгнення матеріально-технічна база була переважно радянського зразка з невеликою часткою змін, внесених у результаті отриманого досвіду до 24 лютого 2022 року. Натомість сьогодні це вже поєднання новітніх західних і українських технологій.
У навчальному центрі з’явилося дуже багато сучасних тренажерів, симуляторів, обладнання, що раніше не використовувались під час БЗВП і фахової підготовки. Завдяки цьому досягається зменшення витрат боєприпасів і використання бойової зброї без втрати якості підготовки.
БТР STRYKER, ТАНК CHALLENGER 2 ТА ІНШІ ЗРАЗКИ ВІД ПАРТНЕРІВ
- Можливо, є озброєння або техніка, від яких у навчальному центрі відмовилися?
- Ми повністю відмовилися як від методик, так і майна, що втратили свою актуальність у сучасній війні. Наприклад, мінімізували використання важких немобільних систем (стаціонарні зенітно-ракетні комплекси, класичні потужні комплекси РЕБ локальної дії, важка буксирована артилерія), які в умовах тотального панування дронів стали легкою мішенню для противника.
Також списали або перевели в категорію історичних експонатів застарілі радянські засоби зв’язку, адже повністю перейшли на цифровий захист.
- Якого озброєння у вас наразі більше – українського чи закордонного?
- Підрозділи Десантно-штурмових військ є активними користувачами іноземних зразків озброєння.
Якщо говорити про стрілецьку зброю та бронетехніку, то значна її частина припадає на зразки іноземного виробництва.
Водночас є й українська складова, що стрімко зростає. Наприклад, протитанковий ракетний комплекс «Стугна-П», бронеавтомобіль «Козак», міномети, БПЛА, засоби РЕБ, зброя на базі платформи UАR-15 (штурмові гвинтівки, – ред.). Це все також становить величезну частину нашого озброєння.
Ми використовуємо все можливе, не обираючи, хто і де його виготовив.
- А щодо іноземного озброєння, про що саме йдеться?
- У нас є БМП «Marder», БТР «M113», БТР «Stryker», танк «Challenger 2» та інші зразки від партнерів. Можливо, їх і небагато, але вони активно використовуються під час підготовки наших військовослужбовців. Кожна така машина – це безцінний досвід експлуатації західних технологій, який дозволяє екіпажам ще до виходу на передову напрацювати навички, максимально наближені до реальних бойових умов.
- Чи є у курсантів ДШВ улюблені види озброєння і техніки?
- У Десантно-штурмових військах ЗСУ немає поняття «улюбленої» зброї. У класичному розумінні є те, що рятує життя, тримає позиції та дозволяє виконувати найскладніші завдання в тилу чи на передньому краї.
У курсантів захват викликає вся зброя. Особливо сучасні засоби РЕБ та FPV-дрони. У реаліях нинішньої війни «пташки» та окопний РЕБ стали таким самим базовим елементом спорядження, як автомат чи бронежилет, без яких не відбувається жоден вихід.
НАЙСКЛАДНІШЕ – ЗАСОБИ РЕБ ТА РЕР
- Яку техніку та озброєння курсантам освоювати найскладніше?
- Засоби радіоелектронної боротьби і радіоелектронної розвідки є доволі складними. Сучасні ПТРК (протитанковий ракетний комплекс, – ред.) і ПЗРК (переносний зенітний ракетний комплекс, – ред.), як-от «Javelin», «NLAW», «Стугна», «Stinger», «Piorun» «Ігла», теж є складними системами. Вони вимагають від військовослужбовця правильного виконання послідових дій, аби техніка спрацювала, як потрібно.
Це ж стосується безпілотних комплексів та складних систем зв’язку, які потребують навичок у налаштуванні.
Окрім зразків засобів РЕБ, РЕР, БПЛА, ПТРК, ПЗРК, у нас є симулятори. Військовослужбовці працюють на них до того, як починають застосовувати справжню зброю.
Наприклад, під час освоєння засобів РЕБ курсант спочатку тренується на муляжах, де є такі ж кнопки та акумулятори, але без ефекту радіоперешкод.
Так само навчаються оператори БПЛА. Спочатку вони повинні провести визначену кількість годин за симулятором, який має аналогічні пульт та окуляри, як справжній дрон.
Зараз найактуальнішим є симулятор «Дронобій». Він навчає правильно користуватися помповою рушницею для збиття дронів. Завдяки ньому за один день можна відпрацювати роботу за різних погодних умов, що в реальності неможливо. Це все – з метою економії боєприпасів та бойової зброї під час навчального процесу.
НАЙАКТУАЛЬНІШЕ НА ФРОНТІ ОЗБРОЄННЯ
- Чи буває так, що військовий у навчальному центрі освоює одну військово-облікову спеціальність, а в бойовій бригаді вирішують, що йому треба перекваліфікуватися?
- Є військовослужбовці, які мають не одну спеціальність і не раз проходили фахову підготовку. На що здатний військовий, безпосередньо вирішує командир його підрозділу в бойовій бригаді.
Буває, що військовослужбовець від нас виходить гранатометником, але в бригаді приймають рішення, що з нього вийде хороший оператор FPV, тому він повертається в навчальний центр і проходить підготовку за новою спеціальністю. У нього можуть проявитися і командирські якості, тож бійця відправлять на підготовку сержантів.
- Які види озброєння найактуальніші на полі болю?
- Думаю, всі вже знають, що основні засоби, які зараз використовуються на фронті, це безпілотні системи, що відіграють усе більшу роль, а також протидія їм. Без базових знань воїн не виживе на нулі.
Тому навчання в Десантно-штурмових військах побудоване так, аби кожен наш курсант після БЗВП умів ефективно застосовувати ці засоби і протидіяти аналогічним засобам противника.
Ірина Чириця, Житомир
Фото надав 199 навчальний центр Десантно-штурмових військ ЗСУ