ISW: Путін відмовляється визнати реальність посилення українських ударів по глибокому тилу РФ

Наполегливе бажання Володимира Путіна провести парад 9 травня свідчить про невизнання ним того факту, що розпочата проти України війна повернулася на територію Росії.

Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW), передає Укрінформ.

Аналітики зауважують, що вплив українських ударів дедалі сильніше відчувається у різних регіонах Росії, навіть у глибокому тилу. 5 травня Федеральне агентство повітряного транспорту Росії одночасно закрило аеропорти в 15 містах та ввело обмеження в усіх чотирьох аеропортах Москви через атаки дронів. У Ханти-Мансійському автономному окрузі, що за понад 2000 кілометрів від міжнародного кордону з Україною, вперше за чотири роки повномасштабної війни оголошували повітряну тривогу.

«Росіяни дедалі гостріше відчувають тягар військових дій після понад чотирьох років бойових дій: кількість жертв наближається до одного відсотка від загальної чисельності населення Росії, росіяни все більше несуть фінансові витрати війни, а Кремль посилює цензуру та обмеження на мобільний інтернет», - зазначають аналітики.

Російські воєнкори дедалі частіше критикують Кремль і самого Путіна за те, що вони не визнають цю реальність. Один із воєнкорів звинуватив Міноборони РФ у тому, що воно більше переймається безпекою параду 9 травня, ніж захистом стратегічної інфраструктури.

Читайте також: Удари України по НПЗ обвалили нафтопереробку Росії до показників 2009 року - ISW

У звіті наголошується, що Кремль значною мірою не зміг захиститися від українських ударів протягом останніх тижнів, що свідчить про недостатність наявних заходів протидії для вирішення проблем, які викликають невдоволення у росіян.

«Путін відмовляється визнати реальність посилення українських ударів по великих російських містах у глибокому тилу, і в результаті росіяни дедалі більше несуть витрати війни», - констатують аналітики.

Як повідомляв Укрінформ, щотижневий рейтинг Володимира Путіна, який традиційно щоп’ятниці публікує Всеросійський центр вивчення громадської думки (ВЦІОМ), цього разу не з’явився на сайті служби.