Пам’яті музиканта, головного сержанта Всеволода Шабадаха

У 2014 році відмовився від роботи в одному із провідних оркестрів Росії, бо то країна-агресорка 

Всеволод був творчою людиною. Він професійний музикант, який багато грав і навчав цьому дітей. Чоловік мав чимало можливостей залишитися жити і працювати за кордоном, але щоразу повертався в Україну. Коли розпочалася повномасштабна війна, він добровільно долучився до ЗСУ, і замість музики слухав постріли танка, командиром якого був. 

Всеволод народився 27 жовтня 1988 року в Харкові, але згодом разом із мамою переїхав до Шепетівки на Хмельниччині. У дитинстві його лагідно називали Ясиком за те, що випромінював світло та добро.  

У Шепетівці хлопчик ходив у дитсадок, школу та музичну школу, де відвідував класи фортепіано та вокалу, а потім опанував барабани, що стали його хобі та професією. Всеволод закінчив кафедру духових та ударних інструментів Рівненського державного університету та працював викладачем ударних інструментів у Костопольській дитячій музичній школі на Рівненщині. 

Музика була частиною його життя. Чоловік грав у джазових комбо, біг-бендах, духових і симфонічних оркестрах та різноманітних рок- та кавер-гуртах Рівного. На його сторінці в соцмережах багато світлин із подорожей, адже музикант працював у парках розваг у Південній Кореї, оркестрах цирків у Фінляндії, Німеччини, Швейцарії та на круїзних лайнерах. 

Робота за кордоном давала йому можливість залишитися там, але Всеволод був дуже тісно пов’язаний з Україною. Мама згадує його слова: «Ти не розумієш, коли я їду в електричці з Рівного до Шепетівки і проїжджаю поля, де скошена трава, то відчуваю, що це запах України. Я не зможу без цього». 

Рідні кажуть, що Всеволод був дуже принциповим і мав сильну патріотичну позицію. Коли його у 2014 році запросили на роботу в один із провідних оркестрів РФ, він відмовився, апелюючи, що не буде працювати на країну-агресорку. Через кілька років круїзний лайнер, на якому перебував український музикант, зупинився в порту Санкт-Петербурга. Чоловік відмовився з нього виходити на російську землю. 

Невдовзі Всеволод почав працювати в Рівненській обласній філармонії, де був художником з освітлення. 

У перші дні повномасштабної війни чоловік добровільно долучився ЗСУ. До листопада 2024 року він проходив службу на одному з військових об’єктів у Хмельницькій області, а потім перейшов до 41-ї окремої механізованої бригади. Мав звання головного сержанта та був командиром танку. 

Воїн загинув 24 березня 2025 року на Сумському напрямку.  

«Деякі люди мають особливий дар – світитися зсередини. Вони не просто працюють зі світлом, вони самі стають ним. Таким був Всеволод Шабадах – художник з освітлення Рівненської обласної філармонії. Він був тією людиною, яка наповнювала простір теплом і енергією, завжди готовий допомогти, завжди відданий своїй справі… Тепер це світло не згасне ніколи. Воно залишиться в наших серцях, у пам’яті, у відблисках софітів, що завжди нагадуватимуть про нього», - згадують колеги. 

Ті, хто знав Всеволода, пам’ятають його скромність, комунікабельність, яка дозволяла порозумітися з будь-ким, та романтизм, що не полишав чоловіка навіть у складних обставинах. 

Після загибелі Героя його дружина опублікувала в соцмережах свою улюблену фотографію, на якій чоловік обіймає їхню доньку Агнію. 

«Спочивай з миром. Я просто не маю слів. Ти герой, який був сміливим у бою. Ти пішов на війну в перші дні сам, хоча був зі світу музики. Дуже любив Україну. Донечка несе твою музику в собі», - написала жінка.

Із Всеволодом Шабадахом попрощалися у Шепетівці.  

На фасаді Шепетівської музичної шкоди відкрили пам’ятну дошку, присвячену Герою.   

Слава Захисникові!

Фото: Фейсбук-сторінка Vsevolod Shabadakh, Фейсбук-сторінка Eka Shabadakh, Шепетівська міська рада, Рівненська обласна філармонія