Спецтрибунал для Росії: Визначаючись із пріоритетами, не варто забувати про відповідальність

Якнайшвидший запуск роботи спецтрибуналу - це й питання відповідальності, довгострокові зусилля з метою покарати найтяжчий злочин з усіх злочинів і зміцнити верховенство права

Війна не повинна використовуватися як інструмент державної політики. Здається, цей принцип цілком зрозумілий та логічний для цивілізованого світу у 21 столітті. Але, як бачимо, діє він далеко не для всіх, у цьому українці переконуються на власному досвідові вже впродовж майже чотирьох років, перебуваючи в епіцентрі війни, яку Путін розв’язав у центрі Європи.

Своєю агресією Кремль не лише вбиває українців та руйнує їхні оселі й долі, а ще й створює безпрецедентні ризики та загрози для Європи. Про це не варто забувати, розмірковуючи про перспективи миру та майбутнього для об’єднаного європейського простору. Як не варто і забувати про те, що кожен злочин та злочинець мають бути покараними.

Саме на таке покарання сподіваються усі українці, зокрема така перспектива з’явилася і через заснування особливої правової інституції – Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, який, за задумом, має доповнювати, але не замінить поточної роботи Міжнародного кримінального суду, що продовжує розслідувати воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид в Україні. Експерти схиляються до думки, що це потужна інвестиція у глобальний мир, справедливість та довіру до міжнародного права.

Щоправда впродовж останніх днів з’явилися тривожні сигнали з приводу того, чи все ж удасться реалізувати задумане. Причина цього – брак коштів. Передбачено, що спецтрибунал матиме окремий бюджет, він не буде частиною загального бюджету Ради Європи. Точні витрати ще визначаються, але, ймовірно, вони будуть подібними до витрат інших міжнародних або інтернаціоналізованих кримінальних трибуналів. Зрозуміло, що для ефективного функціонування органу потрібна участь і фінансування значної кількості партнерів. Відомо, що орієнтовний бюджет трибуналу становить близько 75 млн євро на рік. ЄС зі свого боку має надати щорічний внесок у розмірі 10 млн євро, перший внесок уже здійснено. Водночас європейським країнам стає дедалі складніше виконувати свої фінансові зобов’язання без підтримки США – про це йдеться в матеріалі Euronews, опублікованому днями. Тому ініціатива Ради Європи зі створення міжнародного трибуналу для притягнення до відповідальності за злочин агресії проти України може опинитися під загрозою саме через брак коштів.

Створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України – складна, але така важлива історія сучасного правосуддя, що передбачає новий самостійний суб’єкт міжнародного права. Відповідну угоду про заснування Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України було підписано у червні цього року між Україною та Радою Європи. З того часу вже відбулися певні конкретні заяви та рішення з боку наших міжнародних партнерів.

Про рішення приєднатися до Керівного комітету спецтрибуналу заявила Естонія, наголосивши, що готова зробити внесок усіма можливими способами – так прокоментував ситуацію міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна. Очевидно, що мається на увазі і можлива фінансова співпраця.

Раніше глава європейської дипломатії Кайя Каллас повідомила про виділення ЄС коштів у сумі 10 млн євро для початку реалізації планів із практичного впровадження Спеціального трибуналу. Відомо і про рішення приєднатися до Трибуналу 26 європейських держав: про це стало відомо за підсумками засідання міністрів закордонних справ європейських країн 20 жовтня у Люксембурзі. А наприкінці жовтня Київ відвідав міністр закордонних справ Нідерландів Давід ван Веел, де серед інших заяв наголосив, що Нідерланди готові прийняти як держава-перебування перші етапи роботи спецтрибуналу.

Точна кількість держав, що мають приєднатися до трибуналу щодо злочину агресії проти України, ще не визначена. У попередніх аналогічних випадках мінімальна кількість становила 16 країн, але експерти наголошують, що у випадку з Україною важлива не лише кількість, а й політична вага учасників залучення впливових держав, що має вирішальне значення для міжнародного визнання та ефективності трибуналу. Як відомо, основними донорами Ради Європи є країни G7, однак на сьогодні вони не проявляють активної участі у процесі. Якщо ж адміністрація президента США Дональда Трампа продовжить відмовлятися від участі в багатосторонніх ініціативах, то це суттєво ускладнить фінансову складову та сам процес запуску трибуналу. Окрім того, без участі та фінансування з боку США спецтрибунал ризикує втратити свою політичну вагу, адже Америка залишається провідним гравцем у глобальній системі безпеки, з її рішеннями та заявами рахується світ, навіть такі покидьки як Путін. Тому підтримка США є критично важливою для визнання рішень трибуналу.

Якими будуть пріоритети Заходу з підтримки України у протистоянні російській агресії на найближчу перспективу, чи зміниться вона і чи змінить розклад сил у цій затяжній, виснажливій та кровопролитній війні, що розгорнулася у 21 столітті у центрі Європи? Відповідь на це запитання чекають українці, сподіваючись на посилення та незворотність курсу на підтримку нашої країни західними партнерами. Визначається з подальшим курсом і сам Захід, вимушено маневруючи між власними пріоритетами та загальносвітовими викликами і загрозами.

Головна з цих загроз – російська війна, найтриваліша військова агресія сучасності, що робить її подальший перебіг ще більш складним і непередбачуваним. Тому кожна конкретна допомога чи заява, яка виходить у публічний простір, додає конкретизації та певної перспективи для українського майбутнього. А укладання, а головне – реалізація довгострокових колективних безпекових угод, проєктів та започаткування міжнародних інституцій додає не лише перспектив, а й віри в перемогу у цьому тяжкому протистоянні з країною-терористкою РФ.

Якщо ж ідея започаткування та реалізації спецтрибуналу все ж зазнає краху чи піде на гальма, зокрема і через брак фінансування, це неабияк ударить не лише по міжнародному праву, а й загалом по довірі до механізмів глобальної справедливості, продемонструє неспроможність міжнародної спільноти реагувати на грубі порушення суверенітету та принципів статуту ООН.

Спеціальний трибунал – це ще і питання відповідальності, довгострокові зусилля, спрямовані на те, щоб покарати найтяжчий злочин з усіх злочинів і зміцнити верховенство права. Безумовно, чим більше країн та інституцій долучаться до процесу з відстоювання на міжнародних майданчиках справедливого покарання РФ за вчинені злочини, тим потужнішим стане цей рух і швидшими будуть його наслідки. Стояти осторонь сьогодні просто неприпустимо, бо Кремль має відповісти за свої жахливі злочини. Це буде спільна перемога Заходу і України.

Всебічна підтримка Заходу, визнання того, Росія не зможе залякати весь світ, об’єднання усіх зусиль здорових сил – лише така формула допоможе досягти безпеки для Європи, світу та України, яка так багато пожертвувала, захищаючи свою та світову свободу. У тому, що російська війна за свою мету ставить знищення українців та самої України як самостійної країни, у нас сумніву немає. Тепер про геноцидний характер російського тероризму говорять і авторитетні військові, застерігаючи, що нездатність Заходу підтримати Україну призведе до її неминучої поразки та сотень тисяч додаткових жертв, мільйонів біженців.

А ще такий можливий трагічний та песимістичний фінал цього протистояння неминуче призведе до втрати довіри до США як до лідера вільного світу. Росія та її керівництво мають бути притягнуті до відповідальності за злочини, що були скоєні та продовжуються внаслідок вторгнення та агресії в Україні. Це беззаперечна аксіома, що зрозуміла кожній свідомій та мислячій людині, адже злочинець має бути покараний.

Тарас Попович, журналіст, правозахисник

Заглавне фото: Lexinform