Вадим Скібіцький, заступник начальника ГУР Міністерства оборони України

Загальновідомо, що воєнна розвідка – це «очі й вуха» армії. Без неї неможливі успішне управління військами та перемога в сучасних війнах. Напередодні професійного свята, що в Україні відзначається 7 вересня, Укрінформ розпитав у заступника начальника Головного управління розвідки Міноборони України Вадима Скібіцького, як змінилася розвідспільнота за час війни, які тепер спроможності ворога в ОПК та на полі бою, чи очікувати провокацій від військових навчань у Білорусі, чи відсуває РФ подалі від кордону з Україною свої оборонні підприємства, та чому європейські країни не збивають «шахеди» на своїй території.

МИ ПОСИЛЮЄМО ВСІ ВИДИ РОЗВІДКИ

- В Україні 7 вересня відзначаємо День воєнної розвідки, тож у цьому контексті хотілося б дізнатися про трансформації, які відбулися в роботі розвідспільноти за час повномасштабного вторгнення й особливо за останній рік – нові спроможності, штучний інтелект,  кадровий потенціал тощо.

- Трансформація Головного управління розвідки розпочалася дуже активно ще в 2015 році. З повномасштабною агресією, після того, як Російська Федерація вже безпосередньо регулярними збройними силами зайшла на територію України з різних напрямків, ми почали ще більше вдосконалювати свою структуру, розвивати всі спроможності, які стосуються всіх без винятків видів розвідки. Ми наростили космічний сегмент, агентурний напрямок, активно використовуємо кіберпростір – це кіберактивні заходи, кібербезпека, кібероборона.

Крім того, використовуємо в аналітичній роботі не тільки наші вітчизняні напрацювання, а й перейшли на стандарти НАТО, стандарти провідних країн світу для тісної взаємодії. Стосовно аналітичного складника, із червня 2022 року ми вже працюємо з нашими партнерами з питань об’єктів ураження, визначення центрів тяжіння та за іншими напрямами. Це все на  єдиних стандартах. Крім того, значного поштовху й суттєвого розвитку набули наші спеціальні підрозділи. По суті, із маленького підрозділу, який був до повномасштабної агресії, тепер ми маємо багато підрозділів, і вони в усіх на вустах – це «Артан», «Шаманбат», «Кракен», «Тимур» та інші, нашому суспільству відомо, які операції вони проводили, знають їх за результатами операцій. І ми цей сегмент розвиваємо. На сьогодні протистояти агресору звичайними методами і способами ведення розвідки, як було до війни, неможливо. Крім того, ми посилили (і, я думаю, це відчуло наше співтовариство, наша громадськість) усі підрозділи нашої стратегічної комунікації.

На мій погляд, на сьогодні достатньою є присутність Головного управління розвідки в медіапросторі. Наш обов'язок, починаючи з 2014 року, і наша основна мета була – довести до нашого суспільства, до західної спільноти всю правду про агресивну політику Російської Федерації, її дії на нашій території. Адже в 2014 році всі почали говорити, що це «громадянська війна», а насправді це був початок агресії, збройної агресії проти нашої держави.

Ще один з найважливіших напрямів – патріотичне виховання, до якого долучилося Головне управління розвідки. Ми маємо підшефні школи, дуже широке коло неурядових організацій, волонтерів, які взаємодіють із нами. Ми несемо в маси саме патріотизм, ті всі лозунги та напрацювання, які сприяють підняттю морального духу наших воїнів. Саме тому будь-де на фронті, коли з'являється спеціальний підрозділ Головного управління розвідки, повірте, моральний і психологічний стан бойових підрозділів Сил оборони відразу підвищується. Адже вони розуміють, що це прийшли справді професійні, підготовлені військовослужбовці, здатні виконати будь-яке завдання. У підсумку можна сказати, що в комплексі дуже багато було спрямовано сил, засобів, часу для поліпшення нашої роботи й підвищення її ефективності. Хочу наголосити, що ми посилюємо всі види розвідки.

- На скільки збільшилася чисельність ГУР?

- Називати загальну чисельність не можемо, але скажу, що в багато разів. Насамперед було збільшено нашу спеціальну складову частину. Ми створили департамент активних дій, який займається всіма операціями, що проводяться як на лінії фронту, так і на тимчасово окупованих територіях нашої держави й на території ворога. Це новий елемент, який з’явився вже під час війни.

- Очільник ГУР Кирило Буданов в одному з інтерв’ю повідомив про зростання кількості жінок у структурі ГУР. Як це впливає на якість роботи й чи ця тенденція щодо гендерних змін спостерігається в інших країнах?

- Зі свого досвіду знаю, що у спеціальних службах, у розвідувальних організаціях багатьох країн – велика кількість жінок-аналітиків. І це факт. Візьмімо інші провідні армії. Дуже простий приклад – Ізраїль. Там жінки проходять строкову військову службу. Стосовно воєнної розвідки, ми справді збільшили кількість жінок, але ця тенденція в Україні прослідковується не тільки в Головному управлінні розвідки.

Подивімось ширше. По-перше, у нас збільшилася кількість жінок, які навчаються у вищих навчальних військових закладах. Це жінки-офіцери, що потім ідуть у різні структури і Збройних сил, і Сил оборони. По-друге, це патріотичне налаштування жінок на рівні із чоловіками виконувати службу, бути відповідальними, брати участь у бойових діях. Що стосується Головного управління розвідки, то в нас жінки керують управліннями, багато жінок обіймають посади начальників відділів. Наприклад, у мене як у керівника аналітичних підрозділів це значна частина. До 25 відсотків посад в інформаційних підрозділах обіймають жінки, що виконують різні обов'язки. Крім того, значна частина жінок у підрозділах забезпечення – це логістика, фінанси, зв'язок, комунікації, медицина. У нас потужний діагностичний центр, де переважна більшість, до 80 відсотків – жінки-військовослужбовці, цивільні жінки. Тобто це тенденція, яка притаманна на сьогодні не тільки Головному управлінню розвитку, а й усім нашим підрозділам Сил оборони.

- Як ви бачите розвиток воєнної розвідки в Україні на найближчу перспективу та чи впливають на ці процеси зміни в геополітиці?

- Питання серйозне, воно передбачає не просто розвиток, а й застосування всіх наявних нових підходів і технологій, які з'явилися у світі. Що мається на увазі? Нові підходи – це зовсім інше сприйняття на сьогодні багатьох факторів, які пов'язані з ідеологічним складником, друге – з фінансовим складником. Наприклад, якщо раніше агенту передавалися кошти готівкові або переводилися на рахунок, то тепер це зовсім інші способи. Це використання криптовалюти, застосування новітніх засобів зв'язку й ліній комунікації, яких раніше не було. Погляньте, що тепер можна робити з використанням Telegram-каналів, інших соцмереж, які реально зробили прорив як для керівництва агентурними мережами, так і для вербування агентів, будь-яких інших дій. І це може бути в кожному куточку світу.

- Чи можна сказати, що тепер Telegram використовується найактивніше, наприклад, для вербування?

- Ви розумієте, на сьогодні стільки соціальних мереж, різних каналів використовуються для комунікації. Візьмемо простіші – Signal, WhatsApp та інші.

Тобто це великий крок у комунікації, але це й нові підходи до використання таких засобів комунікації вже безпосередньо для нашої розвідувальної діяльності. Крім того, якщо ми говоримо про інформацію, і ви правильно згадали про штучний інтелект, – це нові форми, сучасні методи обробки інформації. З'явилися величезні масиви інформації, які на сьогодні людина вже не здатна повністю опрацювати. Для цього необхідне спеціальне програмне забезпечення, спеціальні бази даних, штучний інтелект. Хоча я вважаю, що штучний інтелект – це спеціалізовані програмні продукти, які дають змогу швидко зробити первинну обробку інформації та підготувати її для подальшого опрацювання.

Крім того, якщо йдеться про геополітику, то нове, що з'явилося, – це широка кооперація розвідувальних служб, спеціальних служб і тісні партнерські взаємовідносини. На сьогодні бути наодинці й боротися з новими викликами й загрозами, які виникають перед країною, просто неможливо. Тут необхідні взаємодія, обмін інформацією, проведення спільних спеціальних операцій для нейтралізації загрози. І наодинці, мабуть, жодна країна у світі без цього не справиться. Наприклад, операції, які на сьогодні проводяться, – конфлікт між Ізраїлем й Іраном. Ізраїлю теж допомагали партнери наданням розвідувальної інформації й іншим. Тому сьогодні критично важливими є тісна взаємодія і співробітництво з партнерами, союзниками, щоб спільними зусиллями розв'язати будь-яку проблему.

- Як ви оціните рівень співпраці української розвідки з міжнародними партнерами? Звучали загрозливі заяви, що, наприклад, США можуть відмовитися надавати розвіддані Україні.

- Заяв різних дуже багато лунає, але практична робота триває, і вона вигідна для обох сторін. У нас зацікавленість обопільна стосовно тієї інформації, яку отримуємо ми, і тієї, яку можна отримати в нас. Ми вибудували конструктивні відносини й маємо надію, що співпраця буде продовжена в тому ж напрямі.

РФ ВИКОРИСТАЛА ЗІ СКЛАДІВ ВІД 50 ДО 75 ВІДСОТКІВ КОЛИШНІХ ЗАПАСІВ ОЗБРОЄННЯ ТА ТЕХНІКИ

- Проаналізуймо теперішні спроможності РФ в оборонно-промисловому комплексі та на полі бою. На скільки відсотків Росія використала свої запаси в техніці та озброєнні, що зберігалося на складах ще з радянських часів? І відповідно які тепер її потужності у виробництві основних видів озброєння?

- Справді, до початку війни й узагалі після розвалу Радянського Союзу Російська Федерація накопичила на складах, на арсеналах значну кількість озброєння і військової техніки. І якщо ми говоримо, скільки там є, то самі росіяни не могли порахувати, скільки всього було. Пам'ятаю, на початку 2000-х років була інформація, що росіяни «загубили» десь за Уралом 1000 танків, які були необліковані та стояли на території навчального центру, і ніхто про них не знав. Тобто це величезна кількість озброєння, що перебувала на складах. Уже після початку 2014 року вони систематизували це все, створили відповідні Центри мобілізаційного розгортання, зокрема поблизу наших кордонів у Південному військовому окрузі, колишньому Західному військовому окрузі, де зосередили техніку для забезпечення мобілізаційного розгортання.

З початку повномасштабної агресії більшість озброєння, яке надходило в підрозділи, – це танки, артилерійські системи, БТР, БМП, що були на зберіганні, пройшли відповідно або модернізацію, або відновлення, – їх передали військам для ведення війни.

Щодо кількості, яка на складах сьогодні, складно сказати, тому що є різні цифри. Лунало, що вже використано Російською Федерацією від 50 до 75 відсотків запасів різного озброєння з колишніх запасів. Водночас хочу зазначити, що, незважаючи на використані запаси, Росія зберегла можливості виготовлення нових видів і нового озброєння безпосередньо в оборонно-промисловому комплексі. І, мабуть, це завдяки тому, що більшість підприємств ОПК Радянського Союзу не були закриті, вони зменшили свої потужності, але Росія була і є одним із основних експортерів озброєння за кордон.

Ми чітко розуміємо ті цифри, які Російська Федерація на сьогодні спланувала щодо випуску нових типів озброєння. Якщо сказати, наприклад, про сучасні літаки, а це Су-57, Су-35, Су-34 і Су-30, то вони запланували на цей рік 57 одиниць. Майже 250 танків типу Т-90М – це новий, не  модернізований. Крім того, близько 1100 нових БТР-3, БТР-82А, артилерійські системи – 365 одиниць теж нові, не модернізовані. Водночас модернізація і відновлення озброєння та військової техніки – це тисячі одиниць озброєння, яке використовує Російська Федерація.

Проте як Україна, так і Російська Федерація на сьогодні зосереджують значну увагу на випуску тих видів озброєння, які є ефективними на полі бою. Ми говоримо про безпілотні системи, FPV-дрони, різні ракетні системи. Росія теж намагається наростити це озброєння. У 2025 році агресор запланував випуск майже 2,5 тис. так званих високоточних ракет різного класу. До них належать крилаті та балістичні ракети комплексу «Іскандер», гіперзвукові ракети «Кинджал» та інші. Росія має намір збільшувати виробництво. Крім того, ми помітили суттєве зростання випуску безпілотних літальних апаратів, насамперед таких як «Герань», «Гарпія» та FPV-дронів.

РФ НЕ ВІДМОВИТЬСЯ ВІД ВИРОБНИЦТВА ВАЖКОЇ ТЕХНІКИ НА КОРИСТЬ ДРОНІВ І РАКЕТ

- Чи коректно сказати, що фінансування на важку техніку й озброєння росіяни зменшуватимуть, а спрямовуватимуть більше на безпілотники й ракети?

- Це абсолютно некоректно. Воєнна розвідка має дані стосовно програми озброєння збройних сил РФ на 10 років, з 2026-го по 2037-й. Росіяни чітко там прописали основні вимоги, які вони ставлять перед оборонно-промисловим комплексом стосовно важкого озброєння, бойових кораблів, авіації, ракетних систем. Ми знаємо, що вони будуть розвивати стратегічну й дальню авіацію завдяки модернізації та створенню нових літаків.

До речі, міністерство оборони Росії визначило три основних бойових танки. Це вже не буде широка лінійка, як раніше. Основними бойовими танками будуть Т-90, «Армата» і Т-80. Крім того, найновіші артилерійські системи – це «Коаліція», «Мста» різних типів, «Мальва», «Гіацинт», «Магнолія». Тобто вони намагатимуться з урахуванням досвіду застосування цього озброєння в нас на полі бою впроваджувати його у виробництво. До того ж широка лінійка буде ракетного озброєння, починаючи від стратегічного й закінчуючи тактичним рівнем. Москва планує нові ракети великої дальності, сучасні гіпершвидкісні протикорабельні ракети. Тобто вони передбачають три напрями вдосконалення ракетного озброєння: перше – збільшення дальності, друге – точності і третє – збільшення бойової частини.

Тому що бити по території України – це один бойовий радіус, а для підготовки до 2030 року до війни з країнами НАТО, відповідно і бойовий радіус дії такого озброєння повинен бути більший. Саме це вони закладають у свої програми озброєння.

Стосовно нових підходів – FPV-дрони, штучний інтелект. Ворог прагне довести частку безпілотних та безекіпажних систем на полі бою в майбутньому до 40 відсотків. Ми фіксуємо (не тільки військові, а й наші цивільні люди, суспільство відчуває), наскільки збільшується кількість безпілотників під час ударів Російської Федерація по нашій території.

Зазначені напрями визначені основними. На додаток наголошую: відмови від артилерійських систем, важких типів бронетанкової техніки не буде – це притаманне класичному підходу, класичній війні.

ВОРОГ ЗАВДАВАТИМЕ ПО УКРАЇНІ КОМБІНОВАНІ УДАРИ

- Путін анонсував нові масовані атаки по енергетичних об'єктах України. Ворог використовуватиме для ударів уже відомі ракети чи може бути щось нове?

- Ми реально бачимо модернізацію, удосконалення ракетного озброєння, безпілотних літальних систем Російською Федерацією за наслідками нанесення ударів по нашій країні, насамперед по цивільній інфраструктурі та наших підприємствах.

По-перше, удари будуть комбіновані, які міститимуть БПЛА різних типів, зокрема так звані хибні цілі, крилаті ракети різного типу базування: морського – «Калібр», повітряного – Х-101, Х-32, і наземного – «Іскандер». Противник може використовувати як балістичну ракету, так і крилату. Але що ми бачимо? По-перше, це зміна тактики із завдавання ударів. По-друге –застосування модернізованого озброєння.

Проаналізуймо зміни тактики застосування «шахедів». Колись вони прямолінійно летіли на об'єкт, а тепер він може кружляти довкола Києва декілька годин, змінювати висоту. Наступне – це модернізація озброєння. Далі – крилата ракета Х-101, яка на сьогодні має нові елементи, – це і засоби радіоелектронної боротьби, подвійна бойова частина, а відповідно більше вибухового заряду, який вона несе. Крім іншого, це вдосконалення системи навігації та управління для подолання нашої системи радіоелектронної боротьби. Тобто іде еволюція, триває вдосконалення всіх засобів збройної боротьби та ураження.

Саме тому говорити про те, що противник зупиниться на якомусь рівні, буде неправильно. Наприклад, система «Комета» була 8-, 12-канальна, тепер – 16-канальна, а в перспективі вже 32-канальна, що дасть змогу долати систему радіоелектронної боротьби.

Тобто цей процес у ворога буде безперервний – удосконалення, підвищення ефективності завдавання ударів завдяки точності й так далі. І відповідно наше завдання – ефективно протидіяти цьому.

- Міжнародні партнери звертаються до України з проханням ділитись інформацією про вилучені зразки ворожого озброєння?

- Так, звертаються. Якщо ми говоримо про партнерство і взаємовигідне співробітництво, це ж якраз і передбачається. Чому? Тому що вони теж мають потужні лабораторії для ефективної технічної експертизи всіх засобів, які використовує РФ, надають нам свої рекомендації для вдосконалення засобів протидії. Наші партнери теж готуються до можливого воєнного конфлікту. Така робота триває і триватиме, тому що еволюційний підхід передбачає появу нового кожні три-чотири місяці. І те, що було у 2022 році, уже надто простеньке порівняно зі сучасним.

ЗАГРОЗА З ТЕРИТОРІЇ БІЛОРУСІЇ ЗАЛИШАЄТЬСЯ НА НИЗЬКОМУ РІВНІ

- Усі уважно слідкують за новинами про російсько-білоруські навчання «Захід-2025». І на Заході, і в Україні запевняють, що наразі немає ніяких загроз, однак чи можливі провокації із цього напрямку та які? 

- На сьогодні рівень загрози, який пов'язаний із можливістю застосування будь-якого угруповання з території Білорусі, залишається на низькому рівні. Ми чітко розуміємо мету, плани, питання, які відпрацьовуватимуться в рамках усіх навчань, що тепер проводяться на території Білорусі. Це стосується навчань ОДКБ, активної фази навчання «Захід-2025». Одне з основних питань навчання – це не тільки захист союзної держави Білорусі та Російської Федерації, а й відпрацювання всіх необхідних елементів перевірки новостворених штабів Московського та Ленінградського військових округів. Загалом необхідно перевірити діяльність їхніх штабів, планування й інші питання, які притаманні будь-якому стратегічному навчанню саме за цим напрямом. Російська Федерація не має потужних резервів або вільних військових частин, щоб показувати таку міць, як це було раніше на такому навчанні. Вони всі тепер залучені до бойових дій на нашій території.

БАГАТО ІНОЗЕМНИХ ГРОМАДЯН ПОГОДЖУЮТЬСЯ ПРАЦЮВАТИ НА ОБОРОННИХ ПІДПРИЄМСТВАХ РФ

- У нещодавньому інтерв’ю ви сказали, що РФ активно залучає громадян інших країн для  роботи на своїх військових підприємствах. Чи спостерігаєте ви збільшення кількості таких працівників, адже є дані не лише про найманих робітників із пострадянських країн, а й із країн Африки, КНДР тощо?

- Така практика існує, вона використовується. Погляньмо на Північну Корею. Там узагалі тепер у планах тисячі своїх представників різних спеціальностей направляти на роботу, на вивчення досвіду в Російську Федерацію. Причому як в оборонно-промисловий комплекс, так і для надання допомоги в будівництві, в інших галузях промисловості РФ.

Наприклад, коли говоримо про 6 000 північнокорейських спеціалістів для робіт у Курській області, то це багато. Ми знаємо достеменно, що більше тіж тисяча вже заїхало. Їх залучають до відновлення доріг, інженерного обладнання оборонних рубежів на території Курської області. Наступне – це робота на російський ОПК. Маються на увазі підприємства, які виготовляють боєприпаси та озброєння, зокрема танки, БТР, БМП, тобто бронетехніку. Крім того, безпілотні літальні апарати. Таке саме виробництво тепер розгортається і вдосконалюється на території Північної Кореї. Це досвід, з одного боку, а з іншого боку – допомога Російській Федерації.

Ми маємо дані про вербування громадян інших країн для роботи на підприємствах РФ. Для зони в Єлабузі. Там росіяни розвивають своє виробництво. Якщо колись починали від тисячі співробітників, то на сьогодні в них плани взагалі мати 40 000 співробітників у зоні Єлабуги, яка виготовляє БПЛА. Ми фіксуємо багато іноземних громадян, що погоджуються підписати контракти, їдуть у Росію на роботу. Правда, потім багато з них підписує контракт уже з Міністерством оборони, іде воювати.

БІЛЬШІСТЬ РОСІЙСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ ОПК РОЗГОРНУТІ НА ВІДСТАНІ ПОНАД 750 КМ ВІД УКРАЇНСЬКОГО КОРДОНУ

- Чи спостерігаєте релокацію російських оборонних підприємств подалі від кордону з Україною, щоб наші ракети не могли їх уражати?

- Більшість потужних підприємств російського ОПК розгорнуті від нашого кордону на 750 км і далі. Тільки 25 відсотків – на відстані 250–500 км. 

Ми не бачимо релокації підприємств, фіксуємо створення нових на відстані 1500–2000 км від нашого кордону. Їх багато, і потрібні наші дипстрайки для припинення або переривання процесів виробництва.

Тут потрібні нові підходи. Необхідно визначити найбільш критичні підприємства й найбільш критичні елементи в цьому підприємстві, щоб їх знищувати. Тому що там дуже велика кооперація. На один вид озброєння може бути залучено більше ніж 100 підприємств. Ну, це як було за Радянського Союзу. Друга проблема постає – ворог розуміє цю вразливість і посилює засоби протиповітряної оборони, засоби РЕБ розвиває. Узагалі вони тепер намагаються створити потужну систему протидії нашим безпілотним системам і ракетам. Це ціла програма, яка передбачає створення підрозділів, нових засобів боротьби. Насамперед вони, за нашими даними, десь протягом вересня будуть тестувати 7 безпілотних систем, які спрямовані на протидію нашим ударам. Тобто це антидрони і квадраткоптерного типу, і літакового, щоб, знову ж таки, захистити свої об'єкти, підприємства оборонно-промислового комплексу.

Для цього нам, крім наших безпілотних систем, необхідні й ракетні системи. І ми це чітко розуміємо з тих ударів, які завдає Росія по нашій інфраструктурі. Найбільше ураження ми отримуємо саме від ракетного озброєння, тому що це більший боєзаряд, більша точність. І тут для нас дуже важлива допомога і наших партнерів, і по-друге, – розвиток власних програм, зокрема ракетних.

ПІВНІЧНОКОРЕЙСЬКІ СОЛДАТИ ЗАЛИШАТИМУТЬСЯ НА ТЕРИТОРІЇ РФ

-  Тема залучення північнокорейських солдат до війни в Україні тепер дещо відійшла в тінь. Що відомо про їхню можливу присутність під час осінньо-зимового наступу ворога?

- По-перше, їхня присутність є і буде. Але  ми говоримо про територію Росії. Чому затихла ця тема? Тепер немає активних бойових дій у Курській області, де вони всі зосереджені. Ми бачимо завдання, поставлене перед ними, – посилення кордону. Тобто вони будуть займатися інженерним обладнанням оборонних позицій і, як кажуть, тримати оборону свого стратегічного союзника – РФ. Там немає активних бойових дій, північнокорейців не згадують у ЗМІ, але це не означає, що їх там нема. По-друге, проаналізуймо всі події, які відбулися в Північній Кореї. Як їхній лідер їх зустрів, нагороджував, відзначав тих, хто загинув, сказав, яка це велика роль, і так далі. Але ми розуміємо, що якщо люди приїхали на нагородження, то їх хтось замінив. Наша оцінка дуже проста, і вона підтверджується тими документами, які маємо, що присутність північнокорейських військовослужбовців і підрозділів буде далі на території Росії. Їм чітко визначені завдання по Курській області. Крім того, найімовірніше, це буде здійснюватися на ротаційній основі. 

З ПОЧАТКУ РОКУ КРЕМЛЬ ПРИЗВАВ ЗА КОНТРАКТОМ БЛИЗЬКО 280 000 ОСІБ

- Ви казали, що проблем із мобілізацією у росіян нема, адже є оперативні резерви й постійно триває рекрутинг росіян, які хочуть заробити на війні. Чи змінилися дані про щомісячний рекрутинг у РФ, чи залишається цифра 30 000–35 000 на місяць?

- На жаль, у них є можливість, і вона підкріплюється фінансово, пропагандою. Росія набирає кожного місяця мінімум 35 000 військовослужбовців. За нашими даними, станом на 1 вересня 2025 року Кремль призвав за контрактом близько 280 000 військовослужбовців.

Нагадаю, що РФ робить великі виплати контрактникам. На сьогодні це 2 млн рублів за підписання першого контракту. Тож є всі ознаки того, що до кінця року вони повністю виконають план із рекрутингу.

ПЕКІН ДУЖЕ ПРИСКІПЛИВО СЛІДКУЄ ЗА ВІЙНОЮ

- Хотілося б дізнатися ваші враження від саміту ШОС, зокрема від військового параду. Чи аналізується військовий потенціал Китаю?

- Ми працюємо над цим, але скажімо так: те, що вони продемонстрували, ще раз вказує на наявність у КНР ядерної тріади – це повітря, земля, море, у них є нові напрацювання ракетного озброєння, і Китай має великий мобілізаційний потенціал. Це основне. До того ж вони чітко вивчають усе, що пов'язано з новим озброєнням як Російської Федерації, так і з новим озброєнням західних зразків, яке тепер застосовується на полі бою. Пекін дуже прискіпливо слідкує за війною, що триває в нас.

- Питання обміну полоненими та повернення українських дітей є найчутливішими. Як за час війни змінилася динаміка роботи в цьому напрямі?

- Це повсякденна робота. Дещо додало динаміки в цьому процесі – це Стамбул і всі зустрічі, які там були проведені. Чому? Тому що там використані вже нові підходи – принцип «всіх на всіх», чітко визначаються категорії, за якими працюємо. Наприклад, важкопоранені та хворі, люди, які перебувають довго в полоні, молодь – це додало динаміку. Але робота рутинна, і треба сказати, що вона триває з 2022 року. Це унікальний досвід, якого раніше у світі не було. Ніколи під час війни не здійснювався обмін полоненими, тільки після її закінчення. Позитивним є те, що наші громадяни, наші військовослужбовці повертаються додому.

СУЧАСНІ ВОЄННІ КОНФЛІКТИ ТРИВАЮТЬ МЕНШЕ НІЖ МІСЯЦЬ, КРІМ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ

- Які можливі сценарії воєнних конфліктів у світі в найближчій перспективі ви б виокремили, чи зараз це спрогнозувати складно?

- Знаєте, коли ми проаналізуємо всі конфлікти, які були в цьому році, тут перше питання постає: а чи готова будь-яка країна до ведення довготривалої виснажливої війни? Ми і Росія воюємо три з половиною роки. А тепер подивімось, що відбулося за останній рік: Індія – Китай, Індія – Пакистан, Вірменія – Азербайджан, Іран – Ізраїль. Це все тривало менше ніж місяць. Ніхто не хоче довготривалої виснажливої війни, крім Російської Федерації. Тому, коли говоримо про сучасні конфлікти, досвід показує – менше ніж місяць. Потім країни домовляються чи відкладають надалі проблему, яка залишається нерозв'язаною. Але такого масштабного, довготривалого конфлікту, який, по суті, є повноцінною війною, нема ніде.

ЄС РОЗУМІЮТЬ ЗАГРОЗИ ВІД РФ, ПИТАННЯ – ЧИ ЗДАТНІ СВОЄЧАСНО НЕЙТРАЛІЗУВАТИ

- Якщо говорити про гібридну війну, яку Росія тепер веде у країнах ЄС, то на що ви б звернули увагу насамперед – кіберпростір, інформаційні кампанії, вплив на виборчі процеси? Чи визнає керівництво країн ЄС, що ця війна вже триває?

- Проаналізуйте всі доктринальні документи країн Європейського Союзу, НАТО за останні три роки. І що ви там побачите? Ворог – Російська Федерація. Способи ведення гібридних дій там описані? Описані. Яка найбільша загроза? Пропаганда, дезінформація, кібер- і так далі. Там усе є. Вони це розуміють, це прописано в їхніх документах. І відповідно до цих документів розвивається вся система і безпеки, і оборони. Інше питання – наскільки вони спроможні протистояти цим загрозам. Однак це залежить уже від політичної волі, яка на сьогодні є. Зверніть увагу, що відбуваються в Європі. Вони живуть своїм життям. У них проблема міграції, проблема населення, економічні проблеми тощо. На мій погляд, повторюсь, загрозу вони розуміють, а питання – чи здатні її своєчасно нейтралізувати.

Тобто не можна сказати, що це щось нове для Європи. Вони це відчули ще в 2022 році, і в них тоді був унікальний шанс, коли вони повністю заборонили всі ці «Спутники», Telegram, російські канали, видворили всіх розвідників, які працювали під дипломатичним прикриттям, але минув час – і це все повернулося. На жаль.

- А як можна пояснити, що на території країн Євросоюзу не збивають російських «шахедів»?

- Ми в жовтні 2022 року теж не збивали «шахедів». Потім збивали ЗРК С-300, а тепер використовуємо широку лінійку засобів. У них ще досвіду немає, але він буде.

Ірина Кожухар
Фото: Геннадій Мінченко