Пам’яті кікбоксера, чемпіона світу Романа Головатюка (позивний «Ромко»)

Змінив успішну спортивну кар’єру на службу в ЗСУ 

Відомий кікбоксер, молодший лейтенант 8-го полку спеціального призначення ССО ім. Князя Ізяслава Мстиславовича Роман Головатюк загинув 29 серпня 2024 року поблизу Торецька на Донеччині. 

«Боронячи Україну від російських окупантів, загинув відомий спортсмен, заслужений майстер спорту України Роман Головатюк… Роман був одним із найкращих спортсменів у кікбоксингу WAKO. Гучно заявив про себе на всю Україну та за її межами у 22-річному віці, коли виборов медаль на Х Всесвітніх іграх у Польщі 2017 року. І після цього він продовжив визначну спортивну кар’єру: ЗМС із кікбоксингу WAKO, фіналіст Всесвітніх ігор, чемпіон світу, багаторазовий володар Кубків світу та Європи, багаторазовий чемпіон України. Славетний атлет, справжній українець, воїн і герой», - повідомили про загибель воїна у Спортивному комітеті України.  

Роман народився 30 вересня 1995 року в селі Красноставці Чемеровецької громади на Хмельниччині. Із дитинства захоплювався футболом. У старших класах він разом із друзями зібрав у сільському клубі старі металеві ліжка, щоб переварити їх у тренажери і мати можливість займатися спортом. 

Після школи хлопець вступив до Подільського державного аграрно-технічного університету у Кам’янці-Подільському на агронома. Паралельно з навчанням він захопився армрестлінгом, а потім перейшов у кікбоксинг, завдяки якому підкорив чимало спортивних вершин.  

- Якось Роман зізнався, що ніяк не може перемогти свого суперника. А коли зійшовся з ним учергове за кордоном, таки здобув перемогу. І з того часу став швидко й наполегливо підійматися спортивними щаблями, - згадує тато спортсмена, пан Юрій.

Романа неодноразово запрошували за кордон, будувати там успішну спортивну кар’єру. Утім він відмовлявся від таких пропозицій, апелюючи, що комусь потрібно ж будувати Європу в Україні.  

Хлопцю вдавалося поєднувати навчання і спорт та бути найкращим в обох сферах. Роман закінчив університет із червоним диплом і пішов навчатися в аспірантуру. Утім науку відклав через початок повномасштабної війни.  

За словами пана Юрія, син зателефонував йому після того, як пішов у ТЦК, повідомивши про своє рішення приєднатися до ЗСУ. Спочатку він служив у теробороні Кам’янця-Подільського, а згодом його відправили на Сумщину. Роман дуже хотів потрапити на фронт і відмовився від служби в підрозділі, який охороняє Президента. Із часом свого домігся. 

Військовослужбовець проходив навчання в Україні та за кордоном.  Виконував завдання на Донеччині та Херсонщині, зокрема, воював у Кринках на лівому березі Дніпра. 

- Не робіть моїх помилок. Так, я помилявся. Я був недостатньо свідомим. На початку війни мені було 18. Чогось та й не вистачило, аби стати на захист своєї держави. Але війна наздогнала мене остаточно. Наш ворог – це ракова пухлина для всього світу. Ми настільки близько, що втікати немає сенсу... Памʼятайте, що рано чи пізно і у ваших руках буде зброя, і чим швидше, тим краще для вас. Лише одна не збита ракета поверне тебе до реальності: все, для чого ти працював, будував, існував, буде схоже на гору сміття. Війну зможе зупинити лише війна, - ділився Роман своїми роздумами в соцмережах. 

Батько говорить, що хлопець завжди був цілеспрямованим і готовим іти до кінця, відстоюючи правду та свободу. В одній із розмов із татом він сказав, що знайшов в армії своє призначення і хоче продовжувати військову кар’єру. 

- Звісно, Роман змінився, як і майже всі, хто хоч раз побував на передовій. Суворішим став погляд, жорсткішою поведінка. Він не любив говорити про війну. Проте жив нею. Був готовий захищати країну та українців до останнього, - зауважує пан Юрій.  

Про загибель військовослужбовця рідним повідомили його побратими. Романа Головатюка досі не змогли поховати, адже офіційно він вважається зниклим безвісти, а територія, де він загинув, нині окупована. 

Під одним із дописів у соцмережах про загибель Романа його друзі та знайомі залишили багато теплих спогадів. Його називають титаном, якому вдавалося все, за що брався.  

- Приклад справжнього чоловіка, який не говорив, а діяв, був, а не здавався. Приклад мужнього воїна, який прагнув знищити максимальну кількість ворогів, використовуючи для цього всі можливості, сили та засоби. Приклад відваги та відданості, готовності рятувати життя своїх (і не тільки) побратимів, незважаючи на всі ризики та обставини. Приклад, як треба любити життя, брати від нього все, використовуючи всі можливості, кожну хвилину, кайфувати, вчитися, відпочивати. Приклад, як треба любити себе, свою сім’ю, землю, Батьківщину, своїх друзів та справу, яку обрав для себе. Людина – потужність, джерело, вікіпедія, павербанк. Найкраща людина, яку я знаю, котик – якого кохаю, - прокоментувала кохана Героя. 

Роман Головатюк нагороджений орденами «За мужність» ІІ і ІІІ ступенів.  

У травні цього року в Кам’янці-Подільському провели Всеукраїнський турнір з кікбоксингу WАКО на честь Романа Головатюка та Героїв, які загинули в боротьбі за незалежність України. 

Честь і слава Захисникові!  

Фото: сайт «Є», Фейсбук-сторінкf «PRIDE Martial Arts Club»