Навіщо росіянам китайські баггі на фронті

Блоги

Тенденції, які не варто ігнорувати...

У росії оголосили про закупівлю у Китаю баггі “Desertcross 1000-3” виробництва “AODES”. Якось дана новина не надто віддзеркалила в нашому інформаційному просторі. А даремно.

І тут навіть не питання в тому, що росія на настільки високому офіційному рівні намагається показати, що Китай їй допомагає у війні технікою. Хоча, це не зовсім так, оскільки баггі не відносяться безпосередньо до класу військової техніки і в даному випадку – постачання баггі не варто порівнювати з постачанням боєприпасів, танків чи гаубиць.

Питання навіть не в тому, що “AODES” – це спільна американо-китайська компанія, до якої можуть виникнути питання як у Вашингтона, так і у Пекіна, який намагається абстрагуватися від таких поставок. Питання в тому, що такі поставки говорять про зміну тактики та підходу до ведення бойових дій російським командуванням у перспективі.

Російська сторона заявляє, що до військ уже поставлено понад 530 баггі “Desertcross 1000-3” і готується контракт на закупівлю ще близько 1600 одиниць.

“Desertcross 1000-3” – це баггі з підвищеною прохідністю, що дозволяє в умовах бездоріжжя не лише вирішувати логістичні питання та евакуювати поранених, а й здійснювати рейдові заходи, проводити диверсійно-розвідувальну діяльність.

Тобто, командування РОВ усерйоз готується до переведення ряду ділянок війни саме в таку площину. До того ж, баггі дозволяють високомобільно використовувати дозорні групи для протидії противнику. Наприклад, через відсутність мобільності окупанти буквально на очах втрачають контроль над лівим берегом Дніпра.

Звичайно, можна говорити і про розпилення бюджетних коштів на тлі такої закупівлі. Один такий баггі оцінюється російською стороною, залежно від комплектації, 20-26 тисяч доларів, хоча середня вартість $16 тисяч. Та й з урахуванням заяв про закупівлю вже півтисячі таких машин, на фронті їх поки що не спостерігали. Але навіть якщо не говорити про розпилювання та інші нюанси, подібні тенденції слід враховувати.

При цьому в нашому інформаційному просторі постійно робляться акценти на дронах, що займають у волонтерській діяльності основну частину, але кластер баггі залишається якщо не мінімальним, то взагалі без уваги. Хоча є непогані вітчизняні напрацювання, той самий “Хижак” від вінницької групи “Buggy” для ЗСУ, але на системному державному рівні постачання військ такою технікою не відзначається.

Власне, тенденції приблизно такі й ігнорувати їх не варто.

Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач
Інформаційний спротив