Пам’яті головного сержанта стрілецького взводу Віктора Шарого

Він мав повне право не йти на війну за віком, проте не хотів відсиджуватися в тилу

27 грудня 2022 року у Кропивницькому провели в останню путь Віктора Шарого – 62-річного бійця Української добровольчої армії, секретаря Кіровоградської обласної організації Спілки офіцерів України.

Фото: Фейсбук-сторінка Igor Kozub

Виходець з Чернігівщини мав за плечима понад 20 років вислуги у військах спеціального призначення. Активно займався матеріальним забезпеченням учасників АТО і сам брав участь у бойових діях на Донеччині. Став одним із засновників Українського козацтва у регіоні. Був очільником Буго-Гардівської паланки українського козацтва і дуже тим пишався, а справжній козак не міг залишитися осторонь від цієї війни. Свій позивний – «Паланковий» – отримав саме через це.

Фото: Українська Добровольча Армія

«Паланковий був по-своєму впертий, це було видно навіть з його позивного - солдати не могли його запам'ятати і постійно робили помилки. Його називали Палков, Паланков, Планков і ще купою інших варіантів, командир просив його змінити позивний, але він вперто цього не робив», - згадує побратим «Паланкового», боєць Української добровольчої армії Дмитро Сінченко.

Віктор Шарий навесні 2014 року підтримав ініціативу обласної ради і став співзасновником Народного ополчення Кіровоградщини. Брав участь у плануванні та реалізації відповідних заходів, разом з козаками неодноразово чергував на блокпостах, допомагав правоохоронцям забезпечувати порядок. У 2022 році, з початком широкомасштабного вторгнення росії, також став на захист України.

Фото: Фейсбук-сторінка Igor Kozub

«А ще Паланковий рятує, і не лише людей. Ось місяць тому врятував пташенят яструбів. Щодня годував їх тоненькими стріпсами мерзлого мʼяса. Старшенький вже вилетів з «гнізда». Рівень людяності зашкалює. Сьогодні вдруге за 6-й місяць повномасштабної війни втрапив на пару днів додому», - писали побратими воїна з Української Добровольчої Армії ще за його життя.

Віктора Шарого знали і цінували у Кропивницькому і далеко за його межами. Мав нагороди - II-III ступенів «За бездоганну службу», «За відмінну військову службу» II ступеня, відзнаки «Ювілей спеціальної розвідки», «25 років незалежності України», відзнаку Кіровоградської області «За мужність і відвагу» та інші.

Фото: Українська Добровольча Армія 

«Паланковий міг би бавити онука в Данії, якого за рік часу ще не бачив, або міг бути десь в іншій безпечній місцині. Та він на початку березня зібрав рюкзачок і рвонув до столиці добровольцем. Бо і раніше три роки поспіль свою відпустку проводив в добробаті в окопах степів Донеччини. Як професійний військовий, багато чого знає, вміє і може. Через його науку вже пройшли, напевно, пару сотень бійців. Хтось вдосконалив навички, хтось здобув новий досвід», — йдеться у дописі  УДА на Фейсбуці.

Віктор Шарий був першим загиблим у своєму підрозділі. Він мав повне право не йти на війну, за віком він не підпадав під мобілізацію, проте фізично він був здоровішим і витривалішим за багатьох молодих. Він не хотів відсиджуватися в тилу, на фронт пішов добровільно.

«У той день здавалось, що у нас дуже проста задача - протриматись на позиції лише два дні. Але з самого ранку новини були невтішні - ворог захопив сусідні позиції. Взвод Паланкового міг потрапити в оточення, його почали прицільно обстрілювати з мінометів і гранатометів. Обстріл тривав майже увесь день. Мене у складі невеликої групи відправили на підсилення підрозділу, який знаходився на критично важливій ділянці фронту. Про загибель Паланкового я дізнався з повідомлення по рації, коли знаходився максимально близько до них. Спершу прозвучало повідомлення "Паланковий - 300". Я тоді ще подумав: ну нарешті він хоч трохи відпочине в госпіталі. Але наступне повідомлення було "Паланковий 200". Не віриться досі», - розповідає Дмитро Сінченко.

Головний сержант стрілецького взводу Віктор Шарий загинув 18 грудня в бою під Бахмутом.

Фото: Кропивницька міська рада

Вічний спочинок воїн знайшов на Алеї Почесних воїнських поховань Рівнянського кладовища у Кропивницькому.

Перше фото: Українська Добровольча Армія