Викреслити рф зі списку цивілізованих націй: процес почався і триває

Днями про це неодноразово казав президент Зеленський. Тож йдеться про практичну задачу для цивілізованого світу та української дипломатії

Президент України Володимир Зеленський нещодавно вкотре закликав світову спільноту виключити країну-агресорку з ООН, G20 та інших поважних міжнародних структур і майданчиків, які були створені для захисту миру та співпраці між націями.

“росія лише цинічно експлуатує такі структури для прикриття своїх злочинів. Будь-який злочинець повинен відповідати за злочини, вчинені ним”, - наголосив глава держави.

І злочинець обов’язково буде покараний. Якщо ми складемо всі пазли докупи, то побачимо, як за майже дев’ять місяців Великої війни рф фактично опинилася на узбіччі цивілізації. Поки, на жаль, не у стічній канаві, де їй і місце, але тим не менш — агресора уже викинули з G7, Ради ООН з прав людини, ПАРЄ, Ради Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО), міжнародного союзу електрозв’язку, Ради країн Балтійського моря тощо. Так, цього мало, адже після десятка тисяч звірств та воєнних злочинів, які вчинив окупант у нашій країні, рф повинна бути “випилена” з усього, з чого тільки можна.

Абсолютно не важливо, поїде кремлівський убивця на Балі на саміт “сімки”, чи ні — одна лише думка про це викликає почуття праведного гніву. І абсолютно справедливо президент України відмовився їхати на саміт G20, якщо там буде присутній путін. Це називається одним словом: досить!

Між тим, до того, що коїться в ООН — важко підібрати цензурні слова. Доки світ ще буде слухати оцих “небензів”, які постійно несуть нісенітниці та неприховану брехню про “бойових комарів”, “біолабораторії”, “брудні бомби”? Коли нарешті Радбез перестане удавати, що все відбувається «в межах процедури»?

Втім, надія є. Згадаймо лишень радикальний політичний поворот президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра, котрий, повернувшись з візиту до Києва, виголосив, без перебільшень, історичну промову. У ній пан Штайнмаєр звинувачує, нарешті, путіна в очевидному - порушенні європейського порядку, а також робить наголос на тому, що глобальна архітектура безпеки, побудована після Першої та Другої світових воєн, більше не працює, що росія своїм нападом на Україну 24 лютого ц.р. створила перелом епохи.

Отже, світ змінюється, а разом із ним — ставлення до рф. Та наскільки мета — остаточне викреслення цього злоякісного утворення зі списку цивілізованих націй — стала на сьогодні більш реальною?

Для виключення росії з усіх поважних структур і майданчиків потрібен голос КНР і тих держав, що на нього орієнтується”

“Дійсно, ми можемо констатувати значний прогрес в ізоляції росії. Кожен політик демократичної країни знає, що будь-яка комунікація з російськими високопосадовцями – це удар по його репутації. Та чітко помітно як вони намагаються цього уникати. росія виключена зі всіх організацій, які передбачають таку можливість за відсутності підтримки тих, хто «сидить на паркані»” - каже експерт-міжнародник Агія Загребельська.

Але залишився цілий ряд організацій, з яких станом на сьогодні виключити росію неможливо.

“Головна причина – відсутність достатньої підтримки цього рішення, перш за все, з боку Пекіна. Китаю вигідно, щоб росія залишалася членом таких організацій, оскільки вона дає потрібні Пекіну голоси, поширює в цих організаціях потрібні Пекіну наративи, просуває ініціативи, в яких він зацікавлений, - вважає вона. - Отже, до нашої Перемоги навряд чи буде можливо виключити росію з кожної міжнародної організації, де для такого виключення потрібен голос КНР та тих держав, які на нього орієнтуються”.

Політолог-міжнародник Максим Ялі висловився подібним чином: “Поки що, на жаль, не бачу таких тригерів, які б свідчили, що росію остаточно викреслюють зі списку цивілізованих націй. Той же постпред рф при ООН небензя вже дійшов у своєму маразмі до таких висот, що розповідає про “бойові комарі в Україні”. І всі, за рідкісним винятком, звісно, його слухають і мовчать. Хоча чудово усвідомлюють, що це брехня і маячня”.

У росії, як і раніше, є право вето, а Радбез ООН — це головний міжнародний майданчик для обговорення та прийняття важливих рішень. Лише небагато країн, насамперед країни Балтії, ухвалили законодавчі рішення про визнання рф державою-спонсором тероризму. Є вже й відповідне рішення Європарламенту, але...

“Все це має лише рекомендаційний характер. На жаль, надто багато політиків і партій, навіть на Заході, виступають за початок переговорів між Україною та путіним. Що вже говорити про такі країни, як Китай, Індія, Туреччина, Саудівська Аравія, які входять до G20 і дотримуються, як мінімум, нейтралітету у російсько-українській війні. Про яке виключення зі складу може йтися?” - запитує пан Ялі.

Доки світ ще буде слухати оцих “небензів”, які постійно несуть нісенітниці та неприховану брехню про “бойових комарів”, “біолабораторії”, “брудні бомби”?

Навіть в адміністрації Байдена, акцентує політолог, не підтримують рішення про надання росії статусу держави-спонсора тероризму, незважаючи на двопартійний консенсус у Конгресі з цього приводу.

“У Білому домі вважають, що кремль це розцінить як сигнал до остаточного переривання всіх дипломатичних зв'язків. Саме тому в Байдена не готові йти на такий крок, принаймні поки що”, - підкреслив Максим Ялі.

Де-факто рф уже перебуває поза рамками вільного цивілізованого світу”

За словами дипломата Вадима Трюхана,

рашистська федерація де-факто вже перебуває поза рамками вільного цивілізованого світу. Залишилось цей факт оформити юридично.

“І цей процес не стоїть на місці. рашу вже викинули з низки міжнародних організацій, вона не бере участь у більшості чемпіонатів Європи та світу з різних видів спорту”, - нагадує дипломат.

Та водночас досі є членом ООН, зокрема Радбезу, ЮНЕСКО, G20... Чому?

“Причина одна — міжнародна спільнота занадто інертна в питанні зміни позиції щодо цієї держави, сподіваючись, що якось ще вдасться її змусити, через діалог і дипломатію, повернутися в цивілізовані рамки співіснування зі своїми сусідами, - вважає пан Трюхан. - Проте ряди “путінферштеєрів” рідіють з кожним тижнем і днем. Нещодавно остаточно визначилася Німеччина, а дещо раніше москва уже втратила Чехію, Болгарію, Грецію”.

А такі абсолютно алогічні кроки, як використання авіапростору Молдови для ракетних обстрілів України, погрози застосування ядерної зброї і так далі — невпинно наближають момент, в якому від рф почнуть відмовлятися навіть найбільш зацікавлені в ній партнери з Азії, Африки та Латинської Америки.

“Останні голосування за резолюції щодо засудження агресії росії в межах Генасамблеї ООН дають підстави для обережного оптимізму в цьому плані. Тож навіть якщо путін і насмілиться взяти участь у саміті G20, то опиниться там у повній ізоляції. Лідери демократичних держав світу не будуть з ним зустрічатися і вести про щось перемовини. А для України, як і для всього цивілізованого світу, найбажанішим сценарієм є оформлення міжнародним кримінальним судом ордеру на арешт путіна і його вручення безпосередньо під час його ймовірного візиту на Балі”, - стверджує Вадим Трюхан.

“рф виключать з усіх міжнародних організацій. А ті організації, які цього не зроблять, будуть визнані неефективними”

Політолог Дмитро Сінченко наголошує, що росіяни ніколи не були цивілізованою нацією, але вони тривалий час намагалися такими здаватися.

“Сьогодні ця їхня маска поступово спадає. І чим довше триває Велика війна з Україною, чим більше злочинів коять росіяни, чим більше шкоди вони приносять світу — тим більше у світових лідерів формується розуміння того, що рф є глобальною проблемою”, - каже він.

Раніше ніхто навіть чути не хотів про те, що росія незаконно посідає місце СРСР в ООН, а сьогодні про це починають говорити.

“Раніше всі говорили лише про те, щоб припинити вогонь і сісти за стіл переговорів, а сьогодні всі говорять, що Україна має перемогти на полі бою”, - додав політолог.

Втім, на жаль, світовим лідерам досі бракує розуміння того, що проблема не в путіні, проблема не в правлячій верхівці росії, а — в усій російській нації.

“На Заході досі говорять про “війну путіна” і про “хороших росіян”, але трансформація думок за останні кілька місяців проглядається, і вона — колосальна”, - акцентує пан Сінченко.

Тенденції йдуть до того, продовжує він, що росія буде виключена зі всіх міжнародних організацій, а ті організації, які цього не зроблять, будуть визнані неефективними.

“Певен, що рф буде ізольована економічно і політично, і у підсумку — дезінегрована. На її місці з'являться нові національні держави. Але для цього потрібно зробити багато роботи і докласти усіх зусиль. На Заході, як відомо, різні бачення щодо цього. Тому саме Україна має стати головним локомотивом цього процесу, саме наша держава має ініціювати ці зміни, запропонувати бачення і почати його втілення”, - підкреслив Дмитро Сінченко.

У світі вже розуміють, що росія — це варвар, це терористична держава, з якою треба покінчити”

“Міжнародне співтовариство починає краще і краще розуміти: з росією неможливо співпрацювати, для неї немає місця за цивілізованим столом, є лише трибунал. Ледь не щодня з’являються нові, неспростовні докази того, що це рф — це справді щось особливо бридке і гидке на карті світу, вона повинна бути покарана за свої злочини”, - коментує Укрінформу міністр закордонних справ України у 2007-2009 рр. Володимир Огризко.

Дипломат вказує на кілька показових моментів, які, власне, про це свідчать. Зокрема, він згадує голосування на Генасамблеї з приводу так званих “референдумів” на окупованих українських територіях, коли переважна більшість членів ООН чітко сказали росії: “Ні, ми в жодному разі це не приймемо”.

Другим важливий момент — згаданий виступ Штайнмаєра.

“Президент Німеччини публічно заявив про те, що 24 лютого розпочалася нова епоха і що майбутній світ — це світ без росії”, - каже пан Огризко.

Третій момент — резолюція Європарламенту, якою росію планують визнати країною-терористом.

“Події наче б то різні, але логіка і суть одна: на будь-яких рівнях, у будь-яких міжнародних структурах є розуміння, що росія — це варвар, це терористична держава, з якою треба покінчити, - стверджує дипломат. - Тобто йдеться не лише про позицію України, а про позицію усього світового співтовариства”.

За його словами, крига потроху скресає.

“Варто розуміти, що всі ці роки європейські політики жили в абсолютно традиційній для них парадигмі: росія — це складний, але партнер. І все це тривало не один рік, і навіть не десяток років, - підкреслив пан Огризко. - Якщо подивимося на те, про що більшість західних лідерів говорили до/на початку повномасштабної війни й порівняємо з тим, що вони говорять сьогодні — побачимо неабиякий прогрес. Навіть якщо візьмемо такий аспект як енергетика, то без росії, її нафти і газу вже навчилися жити, хоча раніше прогнозувалося, що позбутися цієї залежності Європі зможе не раніше 2025 року”.

Лідери Німеччини: канцлер Олаф Шольц та президент Франк-Вальтер Штайнмайєр

Експерт також згадав про перспективу членства України в Євросоюзі.

“Про це вже публічно говорить не аби хто, а сам німецький канцлер Шольц, чия країна вважалася ледь не найбільшим скептиком, постійно підкреслюючи, що, мовляв, у цьому питанні слід враховувати позицію москви. Тепер Шольц наголошує на тому, що слід вкладати в українську економіку, адже Україна — це майбутній член ЄС. Хіба це не величезний зсув свідомості? Безумовно. Думка рф уже нікого не цікавить. Ще раз: варвару немає місця за цивілізованим столом”.

Але є одне “але”: наскільки далеко Захід готовий послати росію під три чорти?

“Особисто я підозрюю, що послати хоче, але не надто далеко. Скоріш за все, існує спокуса обрати тактику, щоби на зміну нинішньому злочинному режиму — прийшов якийсь інший, який проголосять продемократичним. Але це як наступити на ті ж самі граблі. Надіюся, Захід не повторить своїх помилок, а піде до кінця, тобто зробить все можливе, щоб зруйнувати цю недоімперію”, - акцентує Володимир Огризко.

Замість висновку...

Як бачимо, фактично всі експерти погоджуються з тим, що процес ізоляції рф від решти цивілізованого світу уже розпочався і триває. Єдине, в чому різняться їхні думки — швидкість та глибина цієї ізоляції. І тут багато чого залежать також від нас самих. Україна, як член ООН, ОБСЄ та інших міжнародних організацій, має постійно, 24/7, підіймати питання присутності в них російської федерації або хоча б обмеження її впливу на прийняття тих чи інших рішень. Однодумців (читай — друзів) у нас багато. Але варто ще працювати з іншими — “умовно нейтральними” — і переконувати їх в тому, що “залізну завісу” перед рф опущено все ще недостатньо. Власне, неспростовної доказової бази російських злочинів в України більш ніж достатньо.

Переможемо!

Мирослав Ліскович. Київ