Ракетами по культурі: столичні музеї й інститути оговтуються від ворожої атаки

Фотохроніка війни

Під час масованої ракетної атаки росії на Україну вранці 10 жовтня постраждали заклади культури, освіти й науки в центрі Києва – музеї, університет, бібліотека, наукові інститути.

Руйнування, які несе з собою «рускій мір» в осередки української культури, – у фотодобірці Укрінформу.

Як відомо, одна ракета вибухнула на перехресті бульвару Тараса Шевченка й вулиці Володимирської, інша – влучила в дитячий майданчик в однойменному парку (він має статус пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення), утворивши велетенську вирву.

Фото: Анатолій Сірик
Фото: Анатолій Сірик
Фото: Анатолій Сірик
Фото: Анатолій Сірик

Внаслідок цього постраждало багато будівель довкола, зокрема, головний, Червоний корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Це символічна для Києва будівля. Як розповів в ефірі Українського Радіо ректор вишу Володимир Бугров, майже на всьому другому поверсі з боку бібліотеки Максимовича, а також на центральному фасаді до колон на другому й третьому поверхах вибуховою хвилею вирвало вікна. На зеленій зоні позаду Червоного корпусу є пошкодження, постраждав також корпус хімічного факультету, розташований у дворі.

Фото: suspilne.media

Пошкоджено і Жовтий корпус Інституту філології – архітектурну перлину Києва, якій понад 150 років. Її історія розпочалася 1844 року, коли було затверджено проєкт Олександрійської гімназії. Саме тоді будівлю кольору сонця почав розробляти архітектор Олександр Беретті, син Вікентія Беретті, автора головного корпусу КНУ ім. Т. Шевченка. Олександр Беретті насамперед планував створити будинок у формах класицизму, жовтого кольору з білим обрамленням, що було досить поширено й модно того часу в Європі. У цій будівлі жив видатний хірург Микола Пирогов, а в 1919 році – перший президент і засновник Української академії наук Володимир Вернадський.

Фото: Олександр Ляпін
Фото: Олександр Ляпін
Фото: Навчально-науковий інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка

Крім того, вибухова хвиля досягла й будівлі Наукової бібліотеки імені М. Максимовича університету Шевченка. Найбільшого удару зазнали вікна та двері, які вибило. У бібліотеці поінформували, що всі співробітники залишилися неушкодженими, а книжковий фонд не постраждав. Водночас експертна комісія встановлює збитки, які завдали російські загарбники.

Фото: Руслан Канюка
Фото: Руслан Канюка
Фото: Наукова бібліотека ім. М. Максимовича КНУ Тараса Шевченка
Фото: Наукова бібліотека ім. М. Максимовича КНУ Тараса Шевченка
Фото: Наукова бібліотека ім. М. Максимовича КНУ Тараса Шевченка
Фото: Наукова бібліотека ім. М. Максимовича КНУ Тараса Шевченка
Фото: Наукова бібліотека ім. М. Максимовича КНУ Тараса Шевченка
Фото: Наукова бібліотека ім. М. Максимовича КНУ Тараса Шевченка

У Міністерстві освіти і науки України, одна з будівель якого розташована через дорогу від Червоного корпусу університету, вибило вікна, пошкодило стіни, стелю, техніку всередині. Але, як зауважив міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет, «символічно, Державний прапор України і банер Міністерства освіти і науки України – абсолютно цілі». 

Фото: Олександр Ляпін
Фото: Руслан Канюка
Фото: Руслан Канюка
Фото: Міністерство освіти і науки України
Фото: Міністерство освіти і науки України
Фото: Міністерство освіти і науки України

Розтрощило скляний купол легендарного Будинку учителя. В історичній будівлі, що має статус пам'ятника культурної спадщини національного значення, розбилося і скло у вікнах, вибило двері, уламками посічено оздоблення фасаду.

Фото: Руслан Канюка

Автором архітектурного проєкту будівлі став відомий київський архітектор Павло Альошин. Монументальну неокласичну споруду, в якій оселився Педагогічний музей, відкрили 1912 року. Відтоді в ній розміщувалися різні установи, пов’язані з освітою, а також Українська Центральна Рада у 1917-му. Саме в цій будівлі оголосили про створення УНР. Вона вирізняється великим напівкруглим об’ємом, накритим напівсферичним скляним куполом. Фасад прикрашений витонченим фризом на тему просвітництва.

Фото: Олександр Ляпін

У Будинку вчителя розташовувалися Музей Української революції 1917-1921 років, Педагогічний музей України. Споруду саме готували до реставрації, яка ще жодного разу тут не проводилася, тож приміщення стояло пустим.

Столичні краєзнавці вважають, що саме будівля Педагогічного музею слугувала своєрідним еталоном для архітектора Володимира Заболотного під час спорудження Верховної Ради України.

Пам’ятник президенту УНР Михайлу Грушевському, розташований поруч із Будинком учителя, не постраждав, бо був у риштуванні та обкладений мішками з піском.

Фото: Олександр Ляпін

Також без частини вікон залишився Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, що презентує найвизначніші в Україні колекції мистецтва Європи, Азії та Давнього світу. До музею входять колишні садиби меценатів Ханенків та їхніх родичів Сахновських, обидві будівлі – пам’ятки історії й архітектури кінця ХІХ століття.

Фото: Єлизавета Серватинська / Суспільне

Як поінформували на сторінці установи в Фейсбуці, команда музею не постраждала. А колекція убезпечена ще від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Працівники музею та волонтери вже перекрили вибиті вибуховою хвилею вікна й винесли уламки скла. Роботи з оцінки пошкоджень ще тривають.

Фото: Музей Ханенків

Постраждали вікна першого та другого поверхів Національного музею Тараса Шевченка. Поки в установі не можуть оцінити точну суму збитків, але зазначають, що вона доволі значна. 

Фото: Національний музей Тараса Шевченка

Будівля, де нині розміщується музей Шевченка, у другій половині ХІХ ст. належала родині Терещенків – відомих меценатів та колекціонерів творів образотворчого мистецтва.

Ударна хвиля від прильоту російської ракети вибила більшість вікон зі сторони парка Шевченка та скляну стелю у виставкових залах Національного музею «Київська картинна галерея». В установі оголосили збір коштів на ремонт будівлі. 

Фото: Київська картинна галерея
Фото: Київська картинна галерея
Фото: Київська картинна галерея
Фото: Київська картинна галерея
Фото: Київська картинна галерея
Фото: Київська картинна галерея

Пошкоджено вікна і у Національному науково-дослідному реставраційному центрі, меморіальних музеях-квартирах Миколи Бажана та Павла Тичини. В останньому на сторінці у Фейсбуці повідомили, що суттєво меморіальна квартира не постраждала. Вибило лише вікна, але ролети врятували приміщення від розлітання битого скла. 

Фото: Музей Тичини

Атаки зазнала також будівля Національного науково-природничого музею НАН України. Вибуховою хвилею тут вибито понад пів сотні вікон з боку внутрішнього двору в експозиційних залах геологічного, палеонтологічного та зоологічного відділів. Музейні колекції не постраждали. Руйнації зафіксувала поліція, пошкодження оцінюють відповідні служби. 

Природничий музей звернувся за допомогою на встановлення 57 віконниць – непрозорих щитків для прикривання вікна. 

Долучитися до відновлення пошкоджених закладів культури можна за реквізитами, опублікованими на фейсбук-сторінках музеїв.

На всіх поверхах вилетіли віконні рами в будинку-колодязі на Терещенківській – оригінальному прикладі архітектури початку минулого століття, зразку великого прибуткового будинку. Колись він належав сім’ї Ханенків, зведений 1914 року. Зараз це пам’ятка архітектури й житловий будинок. 

Фото: Анатолій Сірик
Фото: Юлія Бевзенко
Фото: Юлія Бевзенко
Фото: Юлія Бевзенко

Незначні пошкодження від вибухової хвилі отримали будівлі Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України, Інституту археології НАН України.

Ще одна ракета, як відомо, влучила у ділянку біля пішохідно-велосипедного мосту через Володимирський узвіз. Споруда встояла, вибухова хвиля тільки пошкодила скляні огорожі.

Фото: Олександр Ляпін

Вона ж розтрощила кілька віконних шибок у службових приміщеннях прилеглого до парку крила будівлі Національної філармонії України. Однак Колонна зала лишилася неушкодженою

Читайте також: Ворог випустив по Україні 84 крилаті ракети, 43 збили - Генштаб

Як повідомлялося, вранці 10 жовтня російські війська завдали масованого ракетного удару по Україні. Уражені інфраструктурні об'єкти у 8 областях і Києві. Загарбники випустили по Україні 84 крилаті ракети та 24 безпілотники. За останніми даними, загинули 19 осіб, ще 108 людей травмовані.