Чи проміняє путін Луганщину на Південь?

Говорити про те, що він може залишити якусь локацію без опору – ні, такого не буде

Загалом тут цікава аналітика з’явилася. Мовляв, путін готовий віддати Луганську область майже без бою, аби лише втримати Південний плацдарм – Херсонську та Запорізьку області.

Я навіть не знаю, як «аналітики» могли прийти до цієї думки… Хіба що якби не звертали увагу на те, які сили та засоби концентрують РОВ на цих плацдармах і як їх розподіляють, а просто генерували серію випадкових сценаріїв розвитку ситуації.

Отже.

Наразі на Донбаському плацдармі зосереджено підрозділи 1 і 2 АК, 2, 5, 8, 29, 36, 58, а також 90-й ТД, підрозділи 1-ї ТА, шматки 3-го АК та інший різношерстий зброд типу зеків групи «Вагнера».

Раніше я писав про те, що на Донбаському плацдармі втрачено ефективність системи управління через присутність настільки різношерстого контингенту. Там немає єдиного центру управління і навіть на рівні підрозділу нижньої ланки управління як такого немає.

Це стало наслідком чого? Наслідком того, що Донбаський плацдарм одноразово, особливо після втечі з Харківської області, був насичений великою кількістю підрозділів РОВ. І ціль їх одна – утримання плацдарму за будь-яку ціну, насамперед у вигляді кількісної маси.

Це нагадує готовність зливу? Ні.

Це швидше схоже на відчайдушну спробу утримати плацдарм, на якому сконцентровано кілька дуже важливих логістичних артерій, у тому числі залізничних, без яких москва взагалі втратить можливість повноцінного забезпечення своїх передових підрозділів.

На Південному плацдармі ми можемо бачити концентрацію підрозділів 1 АК, 5, 8, 35, 36, 49 ОВА, 22 АК, а також представників 3-го АК. Тобто тут більш-менш система управління стабільна, але не на правому березі Херсонщини. Проте відмінність від Донбаського плацдарму відчутна.

Також відчувається і намір росії сконцентрувати основний оборонний ресурс на Запорізькій локації, щоб не допустити прорив на лівобережну Херсонщину і, раптово, південний напрямок Донеччини.

Тобто говорити про те, що путін зіллє Луганщину – некоректно. Він триматиметься за кожен плацдарм, як шалений кіт, що напився валеріанки, тримається за занавіски, від яких його намагаються відірвати. Зрозуміло, це не змінить кінцевого результату, але говорити про те, що він може залишити якусь локацію без опору – ні, такого не буде. Кожен метр нашої землі дістається нашим воїнам колосальними зусиллями.

З іншого боку, це не скасовує того, що «браві» війська «другої армії світу» цю локацію залишатимуть самостійно, тільки п’яти блискатимуть за вухами! Без огляду на наказ командування – стояти до останнього бійця.

Олександр Коваленко