Як Україна воює в тилу-1, або І цих людей якесь пу хотіло перемогти?

Хочемо додати позитиву в нинішню воєнну буденність – Укрінформ просто ділитиметься новинами з усієї країни про те, як наближають Перемогу наші героїчні люди

Сьогодні в нашій добірці люди з багатьох регіонів воюючої України. Волонтери з Вінниці, доброволець з Одеси, медики з Запоріжжя і дівчинка Аліса, яка народилась тиждень тому у Бучі, ледве не в серцевині битви народу України з ворогом. І Буча, і Київ, і вся країна будуть завжди українськими і твоїми, Алісо!

16 березня, Вінниця

Як допомагають біженцям у Вінниці – ось лише одна адреса, насправді їх набагато більше. І дуже багато розповідей людей про те, як тепло їх зустрічають у цьому місті, як грамотно діють волонтери

Центр тимчасово переміщених людей "ОСНОВА" на базі приватного дитячого спортивного клубу. Допомага з ночівлею, можливий варіант і декілька днів:

БЕЗКОШТОВНО

20 комфортних місць (2 зали: 12 і 8 місць)

Дві душеві з гарячою водою, рушники

Побутова хімія

Сушка для одягу

Одяг за потреби

Холодильник, мікрохвильова, чайник, кондиціонер

Суха їжа, чай, кава, дитяче харчування

Дитячий майданчик всередині

ДУЖЕ тепло, що важливо для сімей з дітками

Парковка для авто

0683266155 Алла

0971766797 Іра

Джерело Вінниця LIKE оголошення

16 березня, Суми

Один із мотиваторів, який розмістили у спільноті на фб на три чверті блокованого ворогом міста. Мабуть, всі звернули увагу, що в стрічці фб час від часу з’являються фотки з нашими комунальниками, які ледве не під обстрілами підметають вулиці. І захоплені коментарі під цими фотками – те, що ми раніше просто не помічали, зараз зігріває душу і додає спокою.

Тому: ДЯКУЄМО УСІМ КОМУНАЛЬНИКАМ УКРАЇНИ!

Дякуємо Сумським комунальникам!

Джерело• Мої Суми • My Sumy  Андрій Мозговий

Дві розповіді з Запорізького регіону, де зараз теж ох як не солодко…

15 березня, Запорізька область

Щоб доставити ліки, швидка їхала по мінним полям

В Токмаку склалася критична ситуація з медикаментами, тому везти їх довелося з обласного центру. Як розповів на своїй сторінці в соцмережі міський голова Ігор Котелевський, на автомобілі швидкої допомоги Андрій Корнієнко разом з заступником директора Токмацької багатопрофільної лікарні Андрієм Соколовським доставили із Запоріжжя препарати крові, інсулін, перев’язочні матеріали, а також найнеобхідніші препарати.

Вони реально ризикували власним життям – у Кам'янському підірвали мост, тому об’їжджати довелося в буквальному сенсі цього слова по мінним полям.

Джерело: zprz. city

15 березня, Запоріжжя

Мешканка Запоріжжя у себе на роботі відкрила кухню, де готують обіди для захисників

З початку війни запоріжанка Анжела організувала роботу по приготуванню перших та других страв для захисників міста, а також містян, які опинилися в складних життєвих обставинах. Щоденно  - близько 1500 порцій.

— Ми з Олександром, партнером по бізнесу, організували на роботі польову кухню, — розповідає Анжела. — Готуємо борщ чи суп з фрикадельками, салат, кашу, картоплю з підливкою. Хлопцям також передаємо домашню консервацію, яку приносять запоріжці. А наші партнери привозять для бійців смачні пиріжки.

Якщо у кого є бажання допомогти в приготуванні обідів для захисників міста та нужденних містян, можна допомогти грошима, продуктами  або ж руками, які на кухні не будуть зайвими.

А ще Ажела з однодумцями організувала збір гуманітарної допомоги — речей для нужденних запоріжців та вимушених переселенців з територій, де ведуться активні бойові дії.

Джерело: zprz. city

Навіть у цей час міська влада знайшла можливість відзначити молодих музикантів міста. А ви теж звернули увагу на те, що саме зараз відбулося дивовижне об’єднання людей, влади, війська. Тепер ми одне ціле – і нас не перемогти!

15 березня, Кременчук

Кременчужани DJ ProBass (Артем Ткаченко) та DJ Hardi (Максим Мокренко) отримали відзнаки від міської влади   за трек  “Доброго вечора, ми з України”. Про це повідомив мер Кременчука Віталій Малецький.

Трек постійно звучить в ефірі цілодобового інформаційного марафону, на нього створено понад 230 тисяч відео роликів у соцмережах.

Трек зібрав десятки мільйонів переглядів у різних адаптаціях на відео- та аудіо платформах і очолив кілька міжнародних музичних чартів.

Послухати трек: https://youtu.be/BvgNgTPTkSo

Джерело: "ПОЛТАВА-ІНФО"

Тепер – про дивовижну людину, яка достойна окремої розповіді

14 березня, Одеса

У цей день в Україні відзначали День Українського добровольця

Про одного з них ми хотіли би вам розповісти.

Олег - одесит в 4-ому поколінні Він вам без жодної мапи та історичної довідки розкаже, де яка пам‘ятка стоїть, де смажать найсмачніші бички та як найкоротшим шляхом дійти до моря. Справою свого життя називає іпотерапію, реабілітацію дітей. Він годинами може розповідати, як дітки займаються із лошатками, роблять вправи, спілкуються і так - поліпшують свій стан. З першими залпами, які пролунали 24 лютого, Олег став до лав 28 окрема механізована бригада імені Лицарів Зимового Походу.

Одеса його дім, батьківщина його пращурів з 4-ох поколінь та його нащадків. І він зі зброєю в руках буде нищити ворога, який на це зазіхнув.

#stoprussia

Джерело: Генеральний штаб ЗСУ / General Staff of the Armed Forces of Ukraine

Просто нам сподобалося це фото з мережі, на якому літня українка вчиться стріляти

В київському зоопарку – поповнення різних звіряток, в київському ботсаду опікуються рідкісними рослинами. Ніби і немає війни… Дякуємо вам!

14 березня, Київ

НБС - Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України

Співробітники Національного ботанічного сад імені М.М. Гришка у цей важкий час віддають всі сили, щоб зберегти колекції рослин, які збирались не одним поколінням наших колег.

Rhododendron indicum (L.) Sweet ‘Adventglockchen’ - сорт азалії, який заслуговує на окремий коментар. Цей старовинний бельгійський сорт було привезено до НБС у 1946 році.

Уявляєте, скільки праці було вкладено, щоб зберегти цей сорт ?

Зараз перед нами важливе завдання - зберегти колекції. Люди, як залишились в НБС, роблять все для цього. Слава Україні!

Фото і текст: Людмила Буюн

Три пости з групи ГОВОРИТЬ ІРПІНЬ, які ми вирішили об’єднати. Біль, любов, віра…

Эльдар Алиев

Историческое фото: город Ирпень до прихода "русского мира" - над городом пролетает Ан-225 «Мрія».

Александр Вербицкий

БУЧА,ГОСТОМЛЬ,

ИРПЕНЬ

Десять дней летит и гремит,

взрывы , гром как из ада…

Военные знают как это всё,

им объяснять не надо…

Поход в магазин -под арты аккорды,

бывает -под музыку града…

Привыкли. Хлеб нужен всем.

Объяснять никому не надо.

Подвал , ставший почти родным, а раньше-кладовкой и складом,

Теперь в нем вместе всем домом сидим,

Почему? Объяснять надо?

Последний день, их танки вблизи…

Через Стоянку-автострада…

Уходили сами, вывозя других,

Почему, объяснять не надо…

Буча знает теперь, что такое война,

А не только Релакс в тени сада,

И Ирпень понимает-что и по чем…

Кто виной-объяснять не надо!

И Гостомель, ставший темой номер 1,

Наша Мрия-глаз услада…

Всё отстроим. И не отдадим.

Почему? Обяснять не надо!

Ірпінь. Чоловік намагається втішити паралізованого від страху собаку, який відмовився йти далі після бомбардування

Це просто за межами людського сприйняття – як таке можливо у 21 столітті в Європі? Побажаємо цій героїчній родині мирного неба!

Наші дні, Буча

Аліса народилася в Бучі під бомбами: пологи приймали сусіди

Ганна Тимченко народила донечку під бомбами. Квартиру – стіни, підлогу - трясло від вибухів, а 21-річну Анну – від страху. Це ж її первісток, а вона та її чоловік опинилися в пастці: без лікаря, електрики та води.

Містечко Буча, що за 30 км від столиці Києва, з самого початку війни зазнає невпинних бомбардувань. Спочатку чоловік Ганни вагався – їхати кудись чи залишитися в місті.

Спроба виїхати на машині була невдалою, люди сказали, що на них суне колона російської техніки, тому довелося повернутися назад.

Ганна разом із чоловіком та братом спершу сховалися у підвалі їхнього багатоквартирного будинку. Але коли відключили електропостачання і опалення, підвал поринув у темряву, стало дуже холодно.

Коли 7 березня у Ганни почалися перейми, вони залишилися в квартирі.

– Ми вирішили залишитися в квартирі, – сказала Анна. – Я воліла народжувати вдома, а не в запиленому підвалі. Мені було важко дихати, боліли легені.

Породілля покликала на допомогу сусідів. Вони погодилися прийти, але ж ніхто з них не мав жодного досвіду з прийняття пологів.

Вікторія Забродська, 49-річна сусідка Анни, непокоїлася, бо не знала, що і як робити. Кімната була освітлена свічками, а вода була холодною з пляшок.

– Я ніколи не думала, що буду народжувати в таких умовах, — розповідає Анна. – Сюр якийсь. Це були мої перші пологи і я нічого не знала.

Сусіди Ганни все ж таки намагалися зв’язатися з медиками, але зв’язок був поганий. Зрештою, вийшовши на балкон, їм вдалося зв’язатися з акушером-гінекологом у Бучі. Він погодився прийти, але так і не з’явився.

Пізніше того ж дня він надіслав повідомлення з вибаченнями і пояснив, що його зупинив російський патруль. Телефон вони йому зламали.

Довелося сусідам Ганни самим прийняти дитину. Лише одна з них – Ірина Язова – мала бодай якісь медичні навички.

– Коли вийшла голівка дитини, ми злякалися, — розповідає Вікторія. – Вона була синя, і ми не знали, що робити далі. Але Ірина обережно повернула голівку і -  вийшло все тільце. Дівчинка спочатку не плакала – ми почали її плескати по попі. Вона заплакала, а ми всі - зраділи.

Щоправда, Володимир, чоловік Анни теж заплакав. 

Аліса народилася під час бою з російським агресором  в Бучі, містечку за 30 км. від Києва,  8 березня 2022 року – у Міжнародний жіночий день.

Джерело ВВС

Фото таких баночок зі схожими написами нині дуже багато в мережі, але ми не могли відмовити собі в задоволенні опублікувати таке ще раз

Наші дні, Україна

Українські дівчата – найкращі господарочки

P.S. Щодо банки - це не жарт!

Джерело: ФБ Людмила Музиченко

Наші люди можуть навчитися всьому…

У Полтаві організували виробництво бронежилетів

Екс-керівник департаменту будівництва ПОДА Тимофій Голбан на своїй сторінці у Facebook повідомив наступне:

— Ми почали різати, вальцювати, загартовувати метал. Навчилися розкраювати та шити, модернізовувати відшиті броненоски. Ми відстріляли в плити з 5,45 мм, трасера та бронебоя з 20 метрів і плита тримає. Вже виготовлено і направлено на різні позиції 60 комплектів. Зараз плануємо закупівлю нової партії металу, ще більшої. Для цього потрібно 400 тис. грн.

Реквізити для фінансової допомоги:

  • карта Монобанку 5358 3808 8603 3300 (Антон Крилов)

Окрім цього виробники бронежилетів готові організувати прямий викуп металу від постачальника.

Бронежилети не продаються, а роздаються військовим безкоштовно.

Джерело «Полтавщина», Ян ПРУГЛО

Справді, куди вони лізуть?

Наші дні, Київ

Путін, кого ти прийшов звільняти і кого ти хочеш перемогти? Окупанти, подивіться на цих людей!

Група людей з інвалідністю, печуть для наших бійців хліб а також різні смаколики, і кожен день доставляють свіжі та запашні продукти по різним місцям, хто потребує

Вони можуть випікати і більше. Але для цього їм потрібен великий планетарний міксер або тістоміс - на 70-100 літрів. Якщо ви знаєте, хто може його дати - напишіть їм. Ось їхня сторінка у Фейсбук:

https://www.facebook.com/goodbreadfromgoodpeople/posts/1026287814623039

Джерело фб Володимир Горковенко

І ще - відео про наших артистів, які обороняють рідну землю

https://www.facebook.com/100060112090749/videos/1583494048685308

Підготувала Лариса Гаврилова, Київ