Валерій Залужний, головнокомандувач ЗСУ

Хай ворог знає – протитанкових засобів в Україні вистачить на всіх

Головнокомандувач Збройних Сил України генерал-лейтенант Валерій Залужний 13 січня взяв участь у засіданні Військового комітету НАТО, який є вищим військовим органом Альянсу та об’єднує начальників генеральних штабів збройних сил, – вищих офіцерів, від яких залежить практична готовність НАТО реагувати на виклики у сфері безпеки.

Сам факт запрошення до участі в цій зустрічі українського головнокомандувача є показовим – для Альянсу, як і для кожної з країн-союзниць, зовсім не байдуже, що відбувається зараз внаслідок російського військового нарощування навколо України та на її тимчасово окупованих територіях.

Про що йшла мова під час засідання Військового комітету НАТО, на яку допомогу від Альянсу Україна може розраховувати у випадку широкомасштабної російської агресії, про готовність Збройних Сил України реагувати на божевільні кремлівські сценарії – генерал-лейтенант Валерій Залужний розповів Укрінформу за підсумками цієї зустрічі у Брюсселі.

ВАРТО ПАМ’ЯТАТИ – ВІЙНА В УКРАЇНІ ТРИВАЄ З 2014 РОКУ

- Валерію Федоровичу, напевно, ваших колег у Військовому комітеті НАТО цікавила оперативна ситуація навколо України та готовність Збройних Сил на неї реагувати. Зрозуміло, що не вся така інформація є відкритою, але, в рамках можливого, чи можете розповісти: про що ви інформували начальників Генеральних штабів країн НАТО?

Стурбованим я був лише раз – у 2014 році, коли отримав автомат і поїхав на війну. А далі – це вже виконання своєї роботи

- Поточну ситуацію навколо України вони знають не гірше за мене, всі все чудово розуміють. У наших партнерів по НАТО було єдине запитання – чи поділяю я з ними ту стурбованість, що є в них. Я відповів, що був стурбований колись, але лише раз, у 2014 році, коли вперше отримав на складі автомат, бронежилет та поїхав на війну. Тоді була стурбованість, а після – це вже було виконання своєї роботи.

Я нагадав союзникам по Альянсу, що війна в нас триває з 2014 року, і ми відтоді виконуємо свою роботу. Ми воюємо з серйозним ворогом. Він не маленький. Проти нас діють два армійські корпуси в першому ешелоні, та ціла загальновійськова російська армія – у другому ешелоні. Це масштабна сила. Тож ми маємо бути готовими до оборони, в тому числі, на територіях інших областей, якщо це буде необхідним.

НАТО МОЖЕ УТРИМАТИ РОСІЮ ВІД ВИКОРИСТАННЯ СИЛИ ПОЛІТИЧНИМ ШЛЯХОМ

- Зрозуміло, що Україна не є членом Альянсу і не може чекати на пряму військову допомогу від НАТО у випадку широкомасштабного наступу Росії. Чи зможе НАТО взагалі нам допомогти, якщо російське керівництво наважиться на такий божевільний сценарій?

- У цьому контексті варто пам’ятати, що НАТО – це не лише військовий, а й політичний союз. Я розумію, що отримати військову допомогу або залучити їхніх військових до операцій на території України – це неможливо. Це розуміють у нас усі, й не тільки військовослужбовці.

Саме на політичний вплив НАТО ми дійсно покладаємо надії. В решті – розраховуємо на свої сили

Все, на що ми сподіваємося і чого хочемо – щоб країни-члени Альянсу здійснили відповідні рухи у політичному вимірі, з метою позбавити Російську Федерацію можливості залучити більш значні сили та розпочати новий наступ проти України. У союзників по НАТО для цього є відповідні важелі впливу та можливості.

Що важливо, і наші партнери в НАТО підтвердили сьогодні, – вони наразі чудово усвідомлюють ціну, яку доведеться заплатити, якщо не робити нічого. Вони пам’ятають, до чого призвела така бездіяльність у 38-39 роках минулого століття. Напевно, щось більше варто було зробити у 2008 році, дійсно використати політичні важелі впливу, коли розпочалася війна проти Грузії. Щось більше, напевно, можна було зробити в 2014 році, коли Росія розпочала агресію проти України, окупувала Крим та частину Донбасу. Саме на такий, політичний вплив Альянсу ми дійсно покладаємо надії. В решті – розраховуємо на свої сили.

ПЕРЕД УКРАЇНОЮ ПОСТАЛА ЗАГРОЗА З БОКУ ВСІЄЇ АРМІЇ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

- Чи розуміють союзники по НАТО, що просто зараз Україна забирає на себе, принаймні, 100-тисячне угруповання російських військ, які в іншому випадку могли б бути передислоковані кудись ближче до кордонів Альянсу?

- Мені, як людині військовій, не подобається ця цифра у 100 тисяч. Повірте мені, що післязавтра ця цифра може скласти 210 тисяч, а ще через тиждень – 780 тисяч, – у Російської Федерації є для цього всі можливості. Давайте говорити про це прямо й відкрито: ми зараз маємо справу з армією Російської Федерації, яка на сьогодні налічує майже мільйон військовослужбовців.

Сьогодні я доводив до наших партнерів по НАТО, що це не ілюзія, це реальна загроза. Варто враховувати, що нам протистоїть держава-агресор, у якої є майже мільйонне військо.

До речі, з цього спілкування в рамках Військового Комітету НАТО з колегами я виніс стійке враження – вони все чітко та прекрасно розуміють з військової точки зору. Взагалі, люди військові простіше дивляться на речі, що дозволяє їм робити абсолютно вірні оцінки ситуації.

ЗБРОЙНІ СИЛИ УКРАЇНИ ЗРОБИЛИ ВЕЛИЧЕЗНИЙ КРОК ДО ЧЛЕНСТВА В НАТО

- Напевно, тому військові швидше розуміють одне одного… Від політиків у НАТО доводилося чути, що Україна зможе отримати ПДЧ та перспективу членства в НАТО, лише коли сама буде здатною зробити свій внесок у євроатлантичну безпеку. З вашої точки зору, чи достатньо Україна вже зараз робить для європейської безпеки, щоб отримати таку перспективу?

Українська армія опанувала більш як 300 стандартів НАТО – і це більше, аніж вдалося збройним силам деяких членів Альянсу

- Я не можу казати за всю країну, тому що за всю країну можуть казати тільки відповідні політики. Я скажу про Збройні Сили України, як головнокомандувач. На сьогодні у Збройних Силах України зроблено величезний крок, щоб наблизитися не лише до ПДЧ, а й до повноцінного членства в НАТО. Лише на документальному та формальному рівнях нами опановано більш як 300 стандартів НАТО. Не хочу нікого критикувати, але таку кількість стандартів, наскільки я знаю, опанували далеко не всі збройні сили європейських країн, які вже є членами Альянсу.

Але розмова не про це. Важливо, що Збройні Сили України рухаються в напрямку до НАТО, і сьогодні, коли ми зустрічалися з колегами в штаб-квартирі Альянсу, я підтвердив – ми будемо послідовно продовжувати рух у цьому напрямку.

Для мене, як для головнокомандувача, головне, щоб ми де-факто стали такими, як НАТО. Тому що НАТО – це не тільки військовий та політичний союз, – це ще й коаліція армій, сучасних та розвинутих у всіх вимірах. Це коаліція армій цивілізованих країн.

Для мене головне, щоб ми вийшли на певний рівень, щоб бути цивілізованою армією, спростити певні процедури, позбутися усього радянського, що нам зв’язує руки й ноги, розпочати мислити по-натовськи, дивитися на речі по-європейськи, організовувати підготовку військ у відповідності до стандартів НАТО, які, як ми вже переконалися, є дуже ефективними та результативними.

Тож для мене головним є ось таке завдання. А чи вступимо ми в НАТО, чи отримаємо ПДЧ – це справа політиків. Коли це відбудеться? Звісно, я за це переживаю, хотілося б, щоб швидше. Але нам – своє робити, щоб наблизити цей момент.

У НАТО СПРИЙМАЮТЬ УЛЬТИМАТУМ РОСІЇ ЯК МАРЕННЯ ХВОРОГО

- За вашим спостереженням, як військові керівники Альянсу сприйняли російський ультиматум щодо «гарантій безпеки» для РФ від США та від НАТО, зокрема, в частині нерозширення НАТО та відведення військ із його східних флангів?

- Питання – доволі політичне. Давати оцінку якимось переміщенням своїх сил, напевно, мають самі члени НАТО, і точно не мені оцінювати, як країни Альянсу здійснюватимуть колективну оборону та захист одне одного.

Водночас, і я, й колеги по Альянсу – ми дивимося на ці речі більш приземлено, у практичній площині. Склалося таке враження, що з такої, суто практичної точки зору, колеги по НАТО сприймають ці російські ультиматуми як хворобливе марення. Союзники дали цим російським пропозиціям недвозначну оцінку, в тому числі в частині, що прямо нас стосується. Альянс будується зовсім на інших принципах, які є дуже чіткими: кожна європейська країна має сама вирішувати, куди їй вступати або до яких блоків приєднуватися. Союзники в НАТО мають щодо цього консолідовану та тверду позицію, і це, скажімо так, надихає й нас.

ЗАХІД ДАВ ЖОРСТКУ ВІДПОВІДЬ НА ПОГРОЗИ РОСІЇ

- Цей тиждень був доволі активний з точки зору дипломатичних зусиль, в тому числі стосовно реагування на напругу навколо України. Відбулися контакти між Сполученими Штатами та Росією, Рада НАТО–Росія та інші заходи. З вашої точки зору, чи вдалося зменшити військову напругу навколо України?

- Я не готовий зараз сказати, зменшилася напруга чи ні. Розвідувальні дані кажуть, що жодного руху там не відбулося, ми не побачили зменшення російської військової присутності на наших кордонах.

Разом з тим, мені, як головнокомандувачу, припала до душі оця рішуча відповідь з боку НАТО, яку Росія отримала вчора під час цих перемовин. Це дійсно важливо – бачити, що Захід консолідувався навколо цієї загрози і вже зробив перший крок для реагування на неї. Це дуже добре, і я за таку принципову позицію подякував Головнокомандувача Об’єднаних збройних сил НАТО. Цю чудову позицію я обов’язково доведу своїм командирам.

ХОЧ ЩО Б ТАМ ПЛАНУВАЛА РОСІЯ, ЗБРОЙНІ СИЛИ УКРАЇНИ ВИКОНАЮТЬ СВІЙ ОБОВЯЗОК

- За суто арифметичними показниками військової потужності Україна значно поступається Росії у кількості літаків, танків та особового складу. Яким чином варто діяти Україні, щоб укоротити апетити країни-агресора?

- Ці апетити ми почали дещо зменшувати, починаючи з 2014 року. Особисто ми, хлопці й дівчата, українці, які на той час не отримували жодної військової допомоги. Ми продовжуємо це робити вже протягом восьми років, і байдуже, які там плани має Російська Федерація. Збройні Сили України виконають свою роботу і свій обов’язок.

За ці роки, у цій війні проти російської агресії, ми вже заплатили страшну ціну. Більш як 4 тисячі військовослужбовців Збройних Сил України віддали своє життя, щоб Україна була такою, якою вона є зараз.

Ми будемо продовжувати виконувати цю роботу, без варіантів. Тільки ми, і кожен з нас особисто.

ХАЙ ВОРОГ ЗНАЄ – ПРОТИТАНКОВИХ ЗАСОБІВ В УКРАЇНІ ВИСТАЧИТЬ НА ВСІХ

- Нещодавні польові випробування системи «Javelin» були дуже показовими, але, на жаль, наявність лише цих засобів навряд чи стримає масований танковий наступ з боку Росії. Як Збройні Сили України наразі забезпечені протитанковими системами вітчизняного виробництва?

Для російських танків на сьогодні не існує жодного захисту або перешкод, які б не міг подолати «Javelin»

- В тому, що стосується випробування «Javelin» – нам було цікаво на це дивитися, особливо після широкої реклами з боку Російської Федерації щодо наявності «дахового» захисту від цих систем. Ми спроєктували такий захист та провели стрільби. Як ви бачили, результати були чудовими, але вже зовсім сумними для російських танкістів. Для російських танків на сьогодні не існує жодного захисту або перешкод, які б не міг подолати «Javelin».

7 знищених танків за 36 секунд – такий результат показали протитанкові засоби на наших навчаннях

Хочу сказати, що перед цим ми провели свої навчання, доволі відкрито, – ми не від кого не закривалися і запросили доволі широку аудиторію. На очах журналістів група людей, що під’їхали до місця навчань на звичайній вантажівці, за 36 секунд знищили колону танків. Сім танків за 36 секунд. Присутні навіть не одразу зрозуміли, що і як відбулося.

Ворог також має добре зрозуміти: у нас достатньо протитанкових засобів, в тому числі – вітчизняного виробництва, що показують себе дуже добре. До цього – ми отримали достатню матеріально-технічну допомогу у вигляді тих самих «Javelin». Скажу так – всім вистачить.

УКРАЇНЦІ БУДУТЬ ЗІ ЗБРОЄЮ В РУКАХ ЗАХИЩАТИ СВОЇ РАЙОНИ, ДОМІВКИ Й РОДИНИ

- З 1 січня вступив у дію Закон України «Про основи національного спротиву». Як цей факт вплинув на формування підрозділів територіальної оборони та їх взаємодію зі Збройними Силами?

- Головне, що цей Закон з’явився і почав працювати.

Раніше ми у Збройних Силах зробили аналіз та дійшли висновку, що існуюча система територіальної оборони потребує докорінної зміни. І прийшли саме до Закону про національний спротив. 

Раніше територіальна оборона розглядалася як вид стратегічних дій, на які покладалися завдання, що не були безпосередньо пов’язані із веденням бойових дій. Нині ми здійснюємо трансформацію територіальної оборони у систему національного спротиву – саме цьому й присвячений цей Закон.

Що це означає?

Ми хочемо отримати велику кількість патріотично вмотивованих громадян, які за короткий термін можуть взяти в руки зброю і завдавати противнику таких втрат, що змусять того відмовитися від подальших бойових дій. Прийняття Закону – це лише перший крок. Ми зараз проводимо всі відповідні призначення. Президент України, верховний головнокомандувач, затвердив нам Доктрину застосування сил територіальної оборони. Ми проводимо роботу по формуванню, у тому числі добровольчих загонів, які будуть здатні захищати власні домівки, свої райони, свої родини, своїх дітей. Думаю, що таку систему національного спротиву вдасться створити за короткий час.

При цьому система, наприклад, територіальної оборони Сумської області буде докорінно відрізнятися від територіальної оборони в Тернопільській області, оскільки перед ними стоятимуть різні завдання, відповідно – будуть формуватися різні підрозділи, що відрізнятимуться за підготовкою. Це цілий комплекс заходів, спрямований на те, щоб створити абсолютно нову систему національного спротиву.

ОСНОВНИЙ ВОРОГ УКРАЇНИ НИНІ – ЦЕ РОСІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ

- Протягом минулих тижнів у пресі з’явилося безліч мап та схем нападу Росії на Україну. Зрозуміло, що це може бути елементом психологічного тиску, щоб залякати Захід та примусити Україну розтягнути свої сили. За вашою оцінкою, які напрямки є найбільш загрозливими для безпеки України?

- На жаль, Україна опинилася в такому становищі, що майже всі 6 тисяч 993 кілометри державного кордону, за винятком ділянки на Заході, потенційно можуть бути загрозливими для України.

Разом із тим, ми бачимо, що відбувається зараз, і чітко розуміємо, що основний ворог у нас на сьогодні – це, звісно, Російська Федерація. Саме вона тимчасово окупувала Крим, значну територію Донецької та Луганської областей, продовжує вести бойові дії проти України та погрожує розширенням окупації.

Зрозуміло, що ми вивчаємо цю ситуацію, проводимо розвідку, аналізуємо й робимо певні висновки в інтересах захисту нашої держави.

Ми дивимося також на те, що поширюється у засобах масової інформації – зараз життя таке, що ми вимушені це робити. Але така інформація не є основою для планування наших дій. Часто така інформація спрямована на внутрішню аудиторію. Це, зрозуміло, цікаво, але для нас – не головне.

ПЕРЕМОГА УКРАЇНИ НАСТАНЕ ПІСЛЯ ПОВНОГО ЗВІЛЬНЕННЯ ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ

- Зрозуміло, що ця війна рано чи пізно завершиться, і завершиться нашою Перемогою. Що це слово означає для вас особисто? Коли можна буде сказати, що Україна перемогла?

- Як військова людина, що присвятила цьому все життя, і вчилася цьому, я знаю, що у будь-якої війни ставляться політичні цілі, які досягаються у тому числі й військовими методами. В цій війні, як ми чітко розуміємо, політичною умовою Перемоги є звільнення окупованих територій.

Для нас, військових, Перемогою стане день, коли останній окупант залишить нашу територію, коли буде відновлений державний кордон України, коли перестануть гинути мої солдати на своїй землі. Ось тоді для мене настануть мир і Перемога.

Дмитро Шкурко. Брюссель

Фото Представництва України при НАТО та ГШ ЗСУ