У бельгійському Монсі минулого тижня відбувся Х Європейський саміт регіонів та міст, який зібрав 3600 учасників з 59 країн світу. На представницький форум приїхала велика делегація з різних регіонів та міст України. Очолила її голова Харківської обласної ради та Української асоціації районних і обласних рад Тетяна Єгорова-Луценко. Кореспонденти Укрінформу й телеканалу «Freedom» у Брюсселі поспілкувалися з представницею делегації та влади про підсумки заходу.

МИ РУХАЄМОСЯ ДО ЄС І МАЄМО БАЧИТИ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ПАРТНЕРІВ

- На Європейському саміті регіонів та міст ви представляли регіон, що в зоні бойових дій. Як наші європейські партнери бачать ситуацію в Україні, можливо, хтось з них запропонував допомогу для Харківської області та інших регіонів України?

- Варто зазначити, що до цього саміту ми готувалися дуже серйозно. До нашої  делегації входили 24 керівники обласних та районних рад в Україні. Про таку участь ми домовлялися безпосередньо з президентом Європейського комітету регіонів паном Кордейро (Vasco Alves Cordeiro, – ред.). Коли він запросив мене до участі в форумі як голову Української асоціації районних та обласних рад, я зазначила, що буду особисто, і не одна, а з делегацією. Для мене і для наших представників  місцевого самоврядування присутність на цьому саміті була важливою.

Ми рухаємося до вступу в ЄС, і наші партнери з європейських країн повинні бачити, з ким вони мають справу. Не лише на рівні президентів, депутатів та представників центральних гілок влади, але й на рівні місцевого самоврядування. Наразі мова про відновлення українських регіонів та міст, і долучення саме представників органів місцевого самоврядування до цих процесів є обов’язковим.

На саміті ми говорили про децентралізацію та виступали проти надмірної централізації. Я вдячна, що мені надали слово на першій панелі під час відкриття, хоча «українська» тема прозвучала лише на другий день саміту. Але ця тема, тема децентралізації, – вона торкається не лише України.

Наша делегація складалася саме з людей, які представляють наші регіони та міста, наприклад мера Вінниці. Мери Києва і Львова взяли участь в онлайн-форматі. Мені здається, нам вдалося представити на форумі одну команду, яка має намір рухатися далі, виконувати те «домашнє завдання», яке від нас очікують ЄС та Європейська Комісія.

Друга думка, яку ми прагнули донести, – що ми можемо бути надійними партнерами для органів місцевого самоврядування європейських країн. На форумі відбулося чимало цікавих контактів між керівниками українських та європейських регіонів й міст, йшлося про те, як вони будуть співпрацювати далі. 

ПАРТНЕРІВ ЦІКАВИТЬ УЧАСТЬ МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ У ВІДНОВЛЕННІ УКРАЇНИ

- Якщо це не є таємницею, що найбільше цікавило наших партнерів про Україну на неофіційному рівні, у приватних розмовах?

- Зрозуміло, що під час саміту я представляла Харківську область. До нашої делегації увійшли представники як прифронтових регіонів, які перебувають у більш важкій ситуації, так і, умовно, тилових регіонів. Ми показали партнерам свою готовність та здатність долати  навантаження, що пов’язані з війною. Майже всі наші регіони приймають у себе вимушених переселенців, яких підтримують коштом власних бюджетів. Прифронтові регіони разом із Збройними силами України стримують цю ворожу навалу та роблять все можливе, щоб підтримувати життя людей.

Наших партнерів, як в кулуарах, так і офіційно, цікавило питання, як буде використовуватися фінансова підтримка від ЄС на відновлення України, яке бачення щодо процесу такого відновлення мають органи місцевого самоврядування та їхні керівники, як мають розподілятися ці кошти, і чи враховується наразі позиція місцевих громад з цього приводу.

Наша офіційна позиція щодо цього відома і незмінна. Представники місцевого самоврядування повинні бути до цього долучені. Це, до речі, міститеметься в тексті резолюції наступної регіональної конференції, що відбудеться в червні у Берліні. Мова саме про те – і  представники центральних органів влади України погоджуються з нами, – що місцеве самоврядування, тобто мери міст, голови громад, голови  регіонів, повинні бути залученими до відновлення, брати участь в розробленні проєктів, у засіданнях і нарадах, щоб всі чітко розуміли, про які пошкодження йдеться, скільки допомоги виділятиметься на кожний регіон, якою буде фінансова підтримка.  

Тобто наші партнери цікавляться саме цим – чи є у нас порозуміння з центральною гілкою влади щодо розподілення тих фінансів.

Друге питання, яким цікавляться, – чи можна щось відновлювати в Україні вже тепер, щось інвестувати в наші регіони. Ми на ці теми говоримо відверто. Є українські регіони та міста, які готові приймати інвесторів та співпрацювати з європейським бізнесом, зокрема створення нових підприємств, нових робочих місць, що є дуже важливим для наповнення місцевого бюджету коштом податків.

Але є й такі регіони, які на сьогодні, на жаль, не можуть гарантувати безпеку, якщо інвестор хоче вкласти гроші у проєкти у наші регіони, наприклад у Харківську або Херсонську області. Навіть з погляду державних гарантій для таких інвестицій, на чому наполягають європейські партнери, жодних гарантій наразі надати неможливо. Ми не можемо гарантувати, що якась С-300 не прилетить за 40 секунд у такий інвестиційний проєкт, технологічний парк або підприємство, яке інвестори хочуть будувати.

Водночас ми, безумовно, вітаємо й із задоволенням запрошуємо партнерів до співпраці з нашим бізнесом у «тилових» регіонах. Вони мають зрозуміти та звикати до того, що коли ми, дай Боже, будемо в Європейському Союзі, з українським бізнесом, з українською владою та з нашими керівниками можна ефективно працювати за різними напрямами.

ЄВРОПЕЙСЬКІ РЕГІОНИ ГОТОВІ ДО ПАРТНЕРСТВА З УКРАЇНОЮ

- Чи вдалося під час форуму розвинути або встановити нові партнерські зв’язки з європейськими регіонами?

- Вся наша делегація, всі були дуже задоволені участю в саміті, тому що багато людей підходили до нашої локації, де стояв спільний банер українських регіонів та були представлені інформаційні буклети про кожного з них. Люди цікавилися і обговорювали подальшу співпрацю просто під час таких зустрічей.

Мені сподобалася активність французів, багато з лідерів регіонів Франції виявили зацікавленість мати партнерів в Україні. Харківська область була першою, яка отримала такого партнера в особі регіону «Grand Est auprès de l'Union Européenne», який, до речі, надав можливість для регіонів України безкоштовно користуватися офісами у Страсбурзі, Парижі і Брюсселі, – для проведення зустрічей з європейськими партнерами.

Ще один гарний приклад – це Черкаська обласна рада, яка в рамках такого контакту домовилася із французьким регіоном Бретань (Bretagne) про підписання спільного меморандуму, ймовірно, під час наступного саміту, який має відбутися в Україні вже у травні. Ми запросили багатьох європейських партнерів на цей щорічний регіональний саміт в Україну. Тож напрацювання є. Йдеться вже про розвиток конкретних форм співпраці.

ПРО ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЮ ВАРТО НЕ ЛИШЕ ГОВОРИТИ, АЛЕ І ЇЇ ЗАСТОСОВУВАТИ

- Ви зазначили, що серед головних тем під час форуму в Монсі була децентралізація. Та умови війни, в яких перебуває Україна, навпаки, потребують централізації, об’єднання зусиль, консолідації суспільства. Як знайти правильний баланс між цими напрямами, і чи потрібно Україні продовжувати процес децентралізації навіть поки війна триває?

- На 100 відсотків вважаю, що так. Ми не зупиняємося. Навпаки, ми повинні рухатися в «турборежимі». Війна, звісно, стоїть у цьому нам на заваді. Але для нас, як я зазначила під час виступу, наразі головними є три напрями: євроінтеграція, децентралізація та відновлення. Все це взаємопов’язані процеси, які рухаються паралельно одне з одним.

Що стосується децентралізації, вже безліч разів усі повторювали, що ця реформа успішно розпочата. Як на мене, її потрібно вже настільки ж успішно завершувати, щоб не забути про її успішний початок.

У цьому питанні ми дуже активно співпрацюємо з профільним комітетом у Верховній Раді, з урядом, який безпосередньо займається питаннями регіональної політики, щодо подальших кроків. Ми провели багато зустрічей у так званому Страсбурзькому форматі з представниками Ради Європи, які дуже опікуються цією темою. Їх, як і нас, дуже цікавить законопроєкт 4298 про створення префектів та їхніх подальших функцій, систему контролю за рішеннями, які будуть ухвалювати на рівні місцевого самоврядування.

Варто зазначити, що обговорення цього законопроєкту розпочалося давно, років п’ять тому, ще до війни. Цей закон, однозначно, має бути ухвалено. Звісно, ми розуміємо, що він почне працювати вже після війни, через пів року або за три місяці, – тепер щодо цього визначаються.

Стосовно повноважень органів місцевого самоврядування. Наразі можна  говорити, що всі регіональні українські асоціації, які долучені до розроблення цього законодавства, погоджуються, що цей закон має бути ухвалений найближчим часом. Він пройшов уже слухання у комітеті Верховної Ради, триває його доопрацювання з урахуванням рекомендацій Ради Європи, останні з яких надійшли 24 лютого цього року. Цей закон відбудеться, і це буде головний закон, який успішно завершить зусилля в рамках реформи  децентралізації.

Дуже важливим є також законопроєкт 6401 щодо  прозорості органів місцевого самоврядування. При тому, що я завжди виступаю на захист повноважень місцевого самоврядування, ми всі повинні розуміти, що ці органи мають бути відповідальні за свою роботу.  Законопроєкт 6401 визначає норми прозорості в роботі нашого місцевого самоврядування: це й висвітлення сесій, роботи комісій, публічна інформація на сайті, оприлюднення проєктів рішень, кому, які й на яких підставах передаються земельні ділянки, та інші чутливі питання. 

Тобто можна сказати, що обидва законопроєкти стосуються остаточного оформлення, завершення реформи децентралізації. Вони обов’язково будуть ухвалені, оскільки нам треба рухатися далі.

ЖИТТЯ НЕ ПРИПИНЯЄТЬСЯ НАВІТЬ В УМОВАХ ВІЙНИ, ТОЖ РАДИ ПОВИННІ ПРАЦЮВАТИ

- Харківська область тепер на лінії фронту. Ситуація дуже важка, оскільки тривають постійні обстріли. Як обласна рада реагує на цю ситуацію і допомагає населенню?

- На жаль, завтра (22 березня, – ред.) у Харкові буде ще один день жалоби за людьми, які загинули. Вже з понеділка я працюватиму на місці, у Харкові.

Харківська обласна рада як найвищий орган місцевого самоврядування не припиняла свою діяльність. Ми проводимо сесії, ухвалюємо бюджет, програми – все, що стосується нашого регіону. Звісно, ми злагоджено співпрацюємо з Обласною військовою адміністрацією. Війна триває, тож ми зобов’язані знаходити консенсус і працювати разом, щоб життя в регіонах не зупинялося. 

Звісно, в нас є обласні заклади, які можуть приймати внутрішньо переміщених осіб. Там проживають люди, які не мають житла або його втратили. Ми ухвалили низку програм щодо фінансової допомоги людям, які були в полоні або втратили житло, надаємо їм матеріальну підтримку. Цього року, за рішенням комісії з матеріальної допомоги, наша обласна рада виділила 12 мільйонів гривень на допомогу громадянам України на території Харківщини, – такі рішення ця комісія ухвалює щомісяця.

Ми злагоджено працюємо з усіма громадами і з головою Військової адміністрації ухвалюємо спільні рішення на Раді оборони, на сесіях, щоб наш регіон працював і надалі. Це стосується і зведення фортифікаційних споруд, і підтримки кожного українського громадянина в нашій області.

МІСЦЕВІ ОРГАНИ ВЛАДИ Є СПІВАВТОРАМИ ПЛАНУ ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ

- Прем’єр-міністр України щойно представив Єврокомісії План відновлення України. Яку участь у його розробленні брали регіони України, зокрема Харківщина?

- У тому, що стосується Плану відновлення, звісно, кожен регіон готував свою стратегію щодо відновлення свого регіону. Ця інформація береться безпосередньо з регіонів і надається вже для уряду. Прем’єр-міністр, звісно, враховує цю спільну загальну позицію. Центральна влада, як на мене, не могла б самостійно правильно зрозуміти, що найбільше потрібно на місцях, які об’єкти відновлювати насамперед і якими мають бути наступні дії. Також всі регіони України мають злагоджено працювати над проєктами з відновлення.

Тобто не може бути державної стратегії відновлення без врахування стратегії розвитку кожного з регіонів, яку також ухвалюють на рівні депутатів обласних рад. Тож під час розроблення Плану відновлення України ми збирали інформацію безпосередньо на місцях та передавали її до органів центральної влади.

ПОКАРАННЯ ЗА СПРОБИ РОЗКРАДАННЯ ДОПОМОГИ АБО БЮДЖЕТУ МАЄ БУТИ СУВОРИМ

- Для відновлення України і, зокрема, Харківщини треба буде залучати державні та приватні інвестиції. Якою є система контролю за їхнім використанням, з урахуванням необхідності усунення корупційних ризиків?

- Це  дуже важливе питання, особливо для наших міжнародних партнерів. Ми не повинні бути смішними і маємо переконатися, щоб нам не було соромно за наші дії або за бездіяльність. Як представник влади, на чолі обласної ради, на всіх координаційних нарадах я завжди наголошую: неприпустимо в умовах війни, коли міжнародні партнери допомагають, виділяють фінансування на відновлення України, чути якісь повідомлення про розкрадання бюджетних коштів або матеріальної допомоги. Це явище має бути повністю вичищене з України.

Це питання ми відобразили у резолюції, що була ухвалена в Монсі, і знову повернемося до нього під час наступної Берлінської конференції. Мають бути застосовані чіткі та жорсткі важелі, жорсткий контроль за використанням всіх міжнародних та європейських грошей, що виділяються на відновлення України. Це потребує активних зусиль з боку нашої правоохоронної системи, органів аудиту, які будуть здійснювати ефективний контроль за використанням цих фондів.

Зрозуміло, що важко поручитися за кожного чиновника. Але я маю надію, що у всіх, хто дотичні до бюджетів та допомоги, має відбутися переосмислення у ставленні до таких явищ. Коли Україна в крові, кожного дня на передовій гинуть наші хлопці й жінки, не повертаються додому чиїсь діти, чоловіки, неприпустимо, щоб якийсь недолугий чиновник крав гроші з міжнародної допомоги або з бюджету. Відповідь на такі випадки має бути жорсткою. В цих умовах, на мій погляд, такі люди повинні отримувати пожиттєві терміни ув’язнення.

УКРАЇНА ХОЧЕ БАЧИТИ В ЄВРОПАРЛАМЕНТІ ПРОЄВРОПЕЙСЬКІ СИЛИ

- У Брюсселі ви брали участь у форумі ALDE (Альянс лібералів і демократів за Європу). Що, які політичні та програмні завдання поєднують вас з цією європейською політичною силою?

- Вчора я брала участь у цьому форумі в рамках нашої партійної делегації. Я є представницею партії «Слуга народу», і в рамках  цієї делегації мене долучили як представницю нашої партії. За підсумками була ухвалена резолюція, яка насправді є для нас дуже важливою.

Ми доволі довго обговорювали цей документ. Ми не могли категорично погодитися з тезами про «хороших руських» і не хотіли брати участь у голосуванні за положення, де йшлося про ставлення до Навального.

У результаті цього ми напрацювали свою резолюцію, де акцентували саме на Україні, на війні. На тому, що потрібно робити, коли Росія викрадає наших дітей і вивозить їх до Російської Федерації, коли російські загарбники ґвалтують наших жінок і руйнують наші міста. Ми внесли декілька блоків до цієї резолюції, за які цей, позачерговий, форум ALDE, всі, хто були в залі,  проголосували, і ухвалили саме таку резолюцію.

Вчора на форумі ALDE ми говорили також про майбутні вибори до Європарламенту. Для нас, українців, дуже важливо, яким буде наступний склад Європарламенту, щоб не потрапили до нього депутати з проросійською позицією. Нам хотілося б бачити там людей, які мають європейські погляди, європейські вартості й цінують людське життя. Тому що ті, хто підтримують Росію, не мають цих почуттів, як і поваги до людського життя.

Дмитро Шкурко, Укрінформ, Брюссель
Віталій Сизов, телеканал «Freedom», Брюссель

Фото: Сергій Козлов / KHARKIV Today, Обласна рада, Єгорова-Луценко / Facebook