ЮНЕСКО - українцям: допоможете науці - допоможете економіці

ЮНЕСКО - українцям: допоможете науці - допоможете економіці

Ексклюзив
Укрінформ
Впровадження Україною ефективної політики заохочення наукових розробок та переорієнтація на технології інтенсивного розвитку у перспективі дозволить їй суттєво поліпшити соціально-економічну модель.

Такого висновку дійшли автори аналітичної доповіді ЮНЕСКО з науки до 2030 року, яка є у розпорядженні Укрінформу.

«За умови впровадження ефективної політики заохочення наукових розробок, переорієнтація країн Чорноморського басейну (у т.ч. України) на технології інтенсивного розвитку буде набагато легшою у перспективі, ніж для інших країн, що дотримуються своїх традиційних аграрних соціально-економічних моделей розвитку», - зазначили науковці ЮНЕСКО.

Упорядники доповіді, що разом з Україною досліджували можливості Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Молдови та Туреччини, відзначили, що ці країни мають унікальну можливість вчитися одна в одної веденню розвинутої економіки. На їхню думку, більшість країн (крім Туреччини – Ред.) може використати національну спадщину народного господарства, раніше сильно орієнтовану на науку і технології в системі освіти та економічних структурах. Автори доповіді згадали поширену тенденцію підготовки фахівців з технічною кваліфікацією, достатньою кількістю випускників факультетів точних наук та інженерів.

«Для ефективного переходу до інноваційної економіки всі пострадянські країни регіону не мають іншого вибору, ніж здійснювати фундаментальні реформи, у тому числі різке збільшення фінансування науково-дослідницьких та дослідно-конструкторських розробок (НДДКР) за рахунок бізнес-сектору», - підкреслюється у документі. Для цього національним урядам потрібно заохочувати створення сприятливого бізнес-середовища для розвитку НДДКР, зміцнювати ринкову економіку, і не в останню чергу ефективно боротися з корупцією та усуненням олігархічних форм власності та контролю.

«Усі країни лише б виграли від запровадження критеріїв високої культури до національної політики у галузі науки, технології та інновацій (НТІ)», - йдеться у доповіді. У цьому контексті країнам належить докладати більше зусиль для наближення до кращих світових практик НТІ, у тому числі «поліпшення якості та своєчасності». Хоча країни регіону активно співпрацюють зі своїми традиційними партнерами Євросоюзом та РФ, їм доцільно вийти за ці географічні межі, щоб отримати краще уявлення про НТІ та її продуктивність у інших країнах, що розвиваються, досвід деяких з них, може стати ключовим. «Країнам варто вивчати досвід успішних міжнародних гравців і політичних новаторів, коли йдеться про використання можливостей для наукового співробітництва та освіти, при цьому ділитися один з одним як успіхами, так і невдачами», - зазначають автори документа.

У доповіді також відзначено успіхи України у галузі науки та освіти. Зокрема, йдеться про один із найвищих у світі темпів її охоплення. «Освіта є одним з сильних сторін цього регіону. Рівень освіти у Білорусі й Україні не поступається розвиненим країнам, які характеризує високий валовий показник охоплення освіти: більше 9-ти на кожні 10 осіб (у віці 19-25 років) у Білорусі та 8 на кожні 10 осіб в Україні», - зазначається у доповіді.

Україна, попри наявні економічні труднощі інвестує у вищу освіту 2,2% ВВП, що є найвищим показником регіону. Зокрема, Молдова витрачає 1,5% ВВП на вищу освіту, Білорусь - 0,92%, Туреччина - 0,91%, Грузія - 0,38%, Азербайджан - 0,36%, Вірменія - 0,20%. Загалом же за витратами на освіту Україна займає друге після Молдови (8,4%) місце з показником 6,6% ВВП.

Гендерна рівність більшості країн Чорноморського басейну також є характерною особливістю регіону. Зокрема, у Грузії, Молдові та Україні більшість докторантів наук (PhD) становлять жінки. У природничих науках жінки становлять половину аспірантів у Білорусі, Грузії, Туреччині та Україні.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-