ЮНЕСКО за два роки війни провело тренінги майже для 2000 українських журналістів
Про це помічник Генеральної директорки ЮНЕСКО з комунікацій та інформації Тауфік Джелассі повідомив під час міжнародної експертної дискусії «Два важких роки війни: досвід подолання викликів для безпеки журналістів та стійкості медіа», передає кореспондент Укрінформу.
«Протягом останніх двох років ЮНЕСКО у співпраці з НСЖУ та кількома партнерськими організаціями різними способами підтримувала українських журналістів. Це включає в себе забезпечення засобами індивідуального захисту, тренінги з підвищення кваліфікації для майже 2000 журналістів, психологічну допомогу та фінансову підтримку для 100 редакцій і 360 журналістів», – сказав Джелассі.
Він також зауважив, що ЮНЕСКО підтримало Центри солідарності журналістів НСЖУ по всій Україні, які є хабами та безпечними місцями, де журналісти отримують навчання, допомогу та підтримку.
Джелассі подякував журналістам на передовій і всередині країни, і підкреслив, що їхня робота залишається важливою для світу, який прагне правди, справедливості та миру.
«Давайте разом прагнути створити середовище, де журналісти зможуть виконувати свою життєво важливу місію без страху, а громадяни матимуть доступ до перевіреної інформації без зайвих обмежень», – наголосив помічник Генеральної директорки ЮНЕСКО з комунікацій та інформації.
Дискусія організована Національною спілкою журналістів України спільно із Міністерством культури та інформаційної політики України й під патронатом Національної комісії України у справах ЮНЕСКО.
У ній взяли участь заступник Міністра культури та інформаційної політики з питань європейської інтеграції Тарас Шевченко, голова комітету ВР з питань свободи слова Ярослав Юрчишин, представники Посольства Японії, керівництво Бюро ЮНЕСКО в Україні, українські журналісти, які працюють на передовій.
Як повідомляв Укрінформ, заступник міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко заявив, що для України тема безпеки журналістів є пріоритетом. За його словами, держава розглядає інформбезпеку не лише через призму боротьби з дискримінацією, а й у контексті захисту прав громадян на отримання інформації.
