30 листопада: побиття студентів на Майдані стало переломним моментом

30.11.2016 09:16 2134

У ніч з 29 на 30 листопада 2013 року на Майдані Незалежності відбувся силовий розгін спецпідрозділом «Беркут» студентів, які протестували проти рішення уряду зупинити підготовку до Угоди про асоціацію з Євросоюзом.

На Майдані Незалежності тієї листопадової ночі перебувало до 400 протестувальників. Ще перед 4 годиною ранку на головну площу Києва і України почали завозити вантажівками елементи новорічної ялинки, яку зводили неподалік місця протесту. Тоді ж загони міліції (до 2 000 чоловік) оточили активістів – одні з них, стомлені, дрімали, інші грілися біля багаття, хтось співав пісні. Як виявилося згодом, ця силова спецоперація називалася досить прозаїчно: «розчисткою території для встановлення новорічної ялинки».

В результаті наступу силовиків десятки людей були жорстоко побиті, серед них багато студентів (чимало з них приїхали з інших областей України). На відеозаписах, оприлюднених в інтернеті, було видно, як бійці «Беркуту» витісняли людей з-під монументу Незалежності, б’ючи їх кийками та ногами. Декого продовжували бити навіть після того, як він упав; міліціянти у повній бойовій екіпіровці, наче запрограмовані на лють і абсолютне насилля роботи, гналися за своїми беззбройними жертвами, переслідуючи тих далеко за межами Майдану.

Для багатьох єдиним прихистком став Михайлівський монастир, який у лиху годину відкрив свої двері тієї страшної ночі для багатьох переслідуваних.

Внаслідок дій «Беркуту» постраждали щонайменше 79 осіб. 35 людей міліціонери затримали, але згодом відпустили. Проти учасників мітингу відкрили два кримінальних провадження – за статтями «спротив представникам влади» і «хуліганство».

У МВС розгін протестувальників пояснювали провокаціями з їхнього боку. Від дій силовиків тодішнє керівництво держави відмежувалося; нікого не було покарано, розслідування не було почато. Не покарані винуватці тих подій і досі – ані ті, хто надавав злочинний наказ, ані ті, хто з азартом його виконував.

Як заявив під час нещодавнього відеодопиту президент-утікач Віктор Янукович, до силового розгону студентів міг бути причетний Сергій Льовочкін – тодішній керівник Адміністрації президента, а нині народний депутат України. Те ж саме заявив і  міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, прямо сказавши про це 23 листопада цього року. Льовочкін, у свою чергу, будь-які обвинувачення відкидає, «переводячи стрілки» на тодішнього очільника МВС Захарченка.

Жорстоке побиття студентів на київському Майдані приголомшило не тільки українців, але й світову спільноту. Події 30 листопада стали переломним моментом в українських протестах кінця 2013 року, змістивши акцент протестів із проєвропейського на антиурядовий, а також додавши їм масовості. Саме після цієї ночі, коли було по-звірячому побито беззбройну і беззахисну молодь, стало очевидно, що влада має намір діяти жорстоко, застосовуючи весь наявний у неї арсенал сили.

По суті, тієї ночі тодішня влада беркутівськими берцями цинічно розтоптала не тільки крихкі євросподівання українців – вона розтоптала саме поняття демократії, показавши таким чином своє справжнє, а не підрехтоване іноземними іміджмейкерами обличчя. Гра в «доброго дядечка» була закінчена, стало зрозуміло, що тепер буде все по-справжньому: справжня кров, справжня боротьба, протистояння до самої смерті.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-