Любомир Сабадош, голова Державного космічного агентства України
Росія намагається викинути Україну з ринку космічних послуг
Інтерв'ю 14.03.2016 10:00 2007
  •  
  •  
  •  

Мирне освоєння космосу є сферою, в якій співпраця України і Польщі може й справді стати взаємовигідною у найближчі роки. Про це свідчать досить інтенсивні контакти на рівні керівників українського та польського космічних агентств.

Під час нещодавнього візиту до Варшави голова Державного космічного агентства України Любомир Сабадош розповів власному кореспондентові Укрінформу про перспективи відносин з Польщею, а також з іншими світовими гравцями у сфері освоєння космосу, про проблеми й перспективи космічної галузі України.

ВЗАЄМОВИГІДНА СПІВПРАЦЯ

- Пане голово, якою була мета вашого приїзду до Варшави?

- У нас мета візитів до Польщі завжди є одна: Польща є важливим партнером України, нам потрібно разом вирішувати багато справ. Одним із завдань, яке стояло перед агентством, є вивчення досвіду Польщі, оскільки ця країна також перебувала у соціалістичній системі. Після її розпаду поляки багато чого досягли, і ми зацікавлені їхнім досвідом вступу й участі в Європейському космічному агентстві (ЄКА), а також можливостями країни. Від самого початку ми з Польщею плануємо роботу наступним чином: Варшава показує нам шлях до ЄКА, а ми пробуємо разом долучити наш виробничий і науковий потенціал до реалізації тих проектів, які можуть бути цікаві і Польщі, й Україні. 

Не так давно ми підписали меморандум про співпрацю, план дій, створили робочі групи, визначили напрями їх роботи. Нинішній візит є продовженням тих домовленостей, які досягнуті раніше. 

- Про які проекти йдеться?

- На сьогодні розглядається участь польських промислових та фінансових ресурсів у проекті по створенню супутника дистанційного зондування землі (ДЗЗ) з урахуванням того, що в українській космічній програмі передбачене створення такого супутника до 2017 року і його запуск у 2018 році. Польща хоче долучитися до проекту, маючи обладнання, яке може бути використане на ДЗЗ-супутнику. Польща поставила собі таку ж мету: мати власний ДЗЗ-супутник, що дозволив би їм контролювати екологічну ситуацію - ліси, ріки, і навіть ситуацію з незаконним перетином кордону біженцями. 

Польські партнери також розуміють, що наземні інструменти, які є в Україні і в Польщі, можна спільно використовувати в наукових цілях. Наприклад, йдеться про спостереження за космічним простором. Зараз в космосі є багато космічного сміття, і всі хочуть розуміти, як це сміття рухається і куди воно може впасти. В цьому напрямі у поляків є значний досвід, ми теж маємо відповідний досвід. Але основне, що в Україні є засоби, які дають змогу реалізувати цю програму. По цьому питанню ми знаходимо спільні точки дотику і рухаємося далі в напрямі реалізації. 

Ну і врешті, найбільш амбіційним завданням, який поставила перед собою Польща, є створення надлегкої ракети-носія. Польські вчені й виробничники хочуть почати роботу над цим проектом. Утім, вони розуміють, що це лише бажання, оскільки не мають достатньої кількості підготовлених кадрів. Однак, долучивши Україну і її потенціал, можемо разом спробувати це здійснити.

- Йдеться про технологічне чи інтелектуальне долучення України до цього проекту?

 - Раніше ХАІ (Харківський авіаційний інститут - авт.) готував молодих спеціалістів і майже 60% із них їхали в Росію. Враховуючи нинішній стан відносин України з Росією, половина з цих 60% може стати достатньо грамотним потенціалом, який реалізовуватиме в Польщі спільні проекти.

- З ким ви ще зустрічалися в рамках візиту до Варшави, крім представників Польського космічного агентства?

- З представниками компанії Польська група озброєнь (PGZ). Сьогодні Польське космічне агентство (ПКА) проходить етап формування, воно існує лише другий рік. У ньому працює понад 40 осіб адміністративного персоналу, тобто ресурс є обмеженим. Тому вони долучають до співпраці промисловість - компанію PGZ. В управлінні цієї компанії є достатньо розвинутих підприємств, які можуть допомогти ПКА у створенні супутника, а також використанні та модернізації наземних станцій спостереження за космічним простором. PGZ позитивно відгукнулася на пропозицію співпраці, а їхні фахівці долучатимуться до реалізації проектів, які є у ПКА. Вони також цікавляться програмами, які реалізуються в нашому космічному агентстві. PGZ створила спеціальний департамент, для того щоб сконцентруватися на реалізації спільних проектів у космічній сфері. Також готується до підписання угода з польською стороною про співпрацю в інтересах мирного дослідження космосу. 

РЕКОРДНИЙ БЮДЖЕТ

- Яким є бюджет українського космічного агентства на цей рік?

У бюджеті на 2016 рік закладено 100% коштів на потреби космічної програми України

- У цьому році уряд взяв на себе зобов'язання і в бюджеті на 2016 рік закладено 100% коштів на потреби космічної програми України. В історії України такого ще ніколи не було. Йдеться про суму в 5,5 разу більшу за ту, яку ми мали в 2015 році. На космічну діяльність передбачено майже 3 млрд грн, а саме на реалізацію космічної програми в 2016 році - 224 млн грн.

- А чи закладено в цьому бюджеті кошти на вступ України до Європейського космічного агентства?

- Ні, ці кошти має бути сформовано окремо для оплати внеску України в реалізацію проектів, які здійснює ЄКА .

- А ця проблема якось вирішується?

- Вона вирішується: розроблений проект розпорядження Кабінету Міністрів України проходить погодження, і буде результат. Відповідно, буде визначено й обсяг фінансування, й термін. Ми йдемо поетапно. 

Також є програма - “Горизонт 2020” і наші спеціалісти, а також виробничі й наукові потужності братимуть спільно з Польщею участь у тих проектах, які можуть бути реалізовані.

- Йдеться про двосторонню співпрацю з Польщею чи якісь спільні проекти, які співфінансуються з бюджету ЄКА?

- Поки що ми ведемо розмову про спільні українсько-польські проекти. Чи буде Польща залучати до фінансування проектів європейські кошти? Напевно, що так. Якщо якийсь проект буде достатньо вагомим у фінансовому плані, то Варшава самотужки не впорається з цим і залучатиме європейські кошти.

“МОРСЬКИЙ СТАРТ” ЧИ “ЦИКЛОН-4”

- Як реалізовується стратегія розвитку космічного середовища 2032 року?

На сьогодні ми, фактично, залишилися без незалежного доступу до космічного простору

- Ми прийняли для себе таку формулу: космічна програма, яка є в рамках глобальної концепції до 2032 року, зараз діятиме впродовж 2016-2017 років. Ми повинні її завершити, адже розпочато багато проектів. Йдеться, у тому числі, і про створення двох супутників, адже не лишати це на півдороги, оскільки вже багато зроблено на цьому напрямі. Паралельно ми ведемо перемовини щодо забезпечення запуску цих супутників, якщо ми не знайдемо розуміння щодо продовження проектів “Морський старт” (разом із США - авт.) і “Циклон-4” (разом з Бразилією - авт.). На сьогодні ми, фактично, залишилися без незалежного доступу до космічного простору, адже “Байконур” (космодром Росії - ред.) для нас реально закритий, “Морський старт” - у підвішеному стані... А щодо “Циклону-4”, то ми все ще сподіваємося, що Бразилія повернеться до розгляду цього проекту. Я планую в березні відвідати цю країну, аби хоча б для себе зрозуміти, якими є шанси на спільну реалізацію проекту. Є думки, які свідчать, що Бразилія все ж може повернутися до розгляду проекту, а є такі, які переконують, що категорично ні. 

В Академії наук України нещодавно було проведено розширене засідання фахівців, які опікуються космічними питаннями. Тоді було звірено теми, які ведуться Академією наук, із темами, які хоче реалізовувати космічне агентство. Наша програма повністю підтримана Академією наук. До розробки нової програми долучено фахівців провідних вищих навчальних закладів і Академії наук, і, безумовно, ставка робитиметься на ХАІ, який має достатньо великий науковий потенціал. Цей заклад буде одним з основних, що братиме участь у підготовці нової космічної програми на наступні п'ять років, починаючи з 2018 року. Так ми рухатимемося в реалізації загальної стратегії до 2032 року.

- До Бразилії ви летите у найближчі дні?

- У березні. Там намагатимемося дізнатися, чи продовжимо проект “Циклон-4”. Рішення про це не буде відоме однозначно у березні, але сформуємо собі позицію - яким чином далі рухатися в умовах односторонньої денонсації Бразилією угоди з Україною щодо створення космічного комплексу під ракету-носій “Циклон-4”. Це мало б налаштувати нас до пошуків нових місць для посадки.

Якщо Бразилія самотужки не може реалізовувати цей проект у зв'язку з потребою значних коштів, то завжди може з'явитися інвестор. І ми пропонуємо бразильцям: давайте залучимо інвестора, третю сторону. У такому випадку у проекті можуть бути три, чотири держави, можливо хтось із американських фірм проявить інтерес, адже ми бачимо, що приватний бізнес пішов у космос, і в цьому напрямі є певні результати. Але готовність є: ракета-носій нами виконана майже на 87%, і наземний комплекс виконано трохи більше ніж на половину. Тому, нелогічно було б це відкидати. 

- Крім співпраці з польською стороною, пріоритетом є також співпраця із США...

- Так, по проекту “Морський старт”. На сьогодні ми просунулися у співпраці з партнерами із США, але є багато питань, які ми починали розглядати і на сьогоднішньому етапі їх не вирішено. Тому ми домовилися на рівні Держдепартаменту і ДКАУ створити спільну робочу групу, яка проведе засідання 15-20 травня, коли я буду з візитом у США. Це буде перша такого роду робоча група, створення якої підтримано Держдепом для того, щоб ми знайшли ті питання, які можемо спільно вирішувати і тим самим уникнути розповсюдження технологій подвійного призначення. Думаю, ми знайдемо ті проекти, які можна спільно реалізовувати з американськими партнерами. Це може бути проект на зразок “Морського старту”, розробка двигуна на заміну РД-180, який використовується на “Атлас V”, чи поглиблення співпраці з компанією Orbital, для якої ми виготовляємо першу ступінь ракети-носія Antares. У цьому питанні ми можемо досягнути певного прориву. Але це питання робочої групи, яка збереться у травні. Тоді ми обговоримо багато справ, приїдемо з конкретними пропозиціями щодо того, де ми можемо бути корисними американським компаніям.

НЕГЛАСНІ ВІЙНИ

- Освоєння мирного космосу є перспективним, а відтак конкурентним напрямом. В умовах війни з Росією, яку зараз веде Україна, чи ви відчуваєте пресинг, тиск і намагання Росії “виштовхати” Україну з середовища країн, які мають значний вплив у міжнародній космічній галузі?

- Підрив реального плану роботи по “Циклону-4” є прикладом негласних війн Російської Федерації проти України на території Бразилії. Ми розуміємо і маємо інформацію, що, напевно, за “сприяння” чи долучення певних кіл Російської Федерації, Бразилія почала рухатися в іншому напрямі - розглядати партнером у створенні космічного комплексу на своїй території не Україну, а Росію. Тобто, ми вбачаємо в цьому дії щодо бажання викинути нас з ринку космічних послуг і змусити нас переорієнтувати ті потужності, які є в космічній галузі, на якісь інші цілі, які невластиві галузі. 

Конфлікт на сході України однозначно накладає відбиток на питання пошуку нових пріоритетних ринків по співпраці в космічних питаннях. Зрозуміло, що за рік чи два неможливо повністю переорієнтуватися, оскільки обсяг співпраці з Росією був досить значним. Однак, попри все, Україна на сьогодні продовжує з Росією співпрацю в міжнародних космічних програмах, які використовуються в мирних цілях. Прикладом цього є забезпечення Україною реалізації міжнародних пілотованих програм із космодрому “Байконур”, де наші спеціалісти беруть участь, і до 2020 року ми зобов'язалися надійно забезпечувати пускову кампанію ракет-носіїв “Союз” з космонавтами на борту. 

ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ

- Нещодавно у Дніпропетровську відбулися акції працівників KБ “Південне”, які протестували біля місцевої ОДА проти звільнення свого гендиректора Дегтярьова. Тоді було прийнято звернення до президента, в якому вас звинувачують у “деструктивних діях”, які “принижують українську ракетно-космічну галузь в міжнародних колах”. Як ви це прокоментуєте?

- Я на цю тему мав багато зустрічей з Олександром Вікторовичем Дегтярьовим, і казав йому, що ситуація потребує уваги і вирішення. Колізія полягає в тому, що є акти перевірок, де чітко вказано, що є графа порушення, і є графа - розглянути доцільність перебування на займаній посаді ряду керівників. Я не називаю конкретних прізвищ, оскільки цей акт є для службового користування. А там досить чітко розписано ті порушення і недопрацювання, які були допущені рядом керівників державних підприємств. Зараз позиція уряду є такою: у компаніях, які мають стратегічне значення для держави й економіки, провести перезавантаження і на відкритих конкурсах підібрати керівників, які зможуть побачити можливість реалізації нових проектів чи здійснити нові задуми. Тому було прийнято конструктивне рішення: згідно із законодавством на державному підприємстві не допускається поєднання двох посад - генерального директора і генерального конструктора, Дегтярьов отримав пропозицію стати на позицію генконструктора, оскільки рішення, які він приймав у КБ “Південне”, виходячи з цих актів, були помилковими. А на місце гендиректора я запропонував обрати нового й енергійного спеціаліста. Однак, Дегтярьов відмовився. Він відповів - “а хто не помиляється”. Як голова космічного агентства я відповідаю перед урядом за реалізацію космічної програми. Уряд підтримав мою позицію - у складних умовах знайшов можливість профінансувати у повному обсязі наші проекти. Однак, я не маю гарантій, що не зіткнуся зараз із тим же результатом, що і в 2015 році.

- Але значна частина колективу підтримує колишнього гендиректора...

- Напрацювання колективу не є досягненням особисто Дегтярьова, а надзвичайно великої кількості людей, цілих поколінь. Якщо дуже захотіти, то можна підняти весь колектив і переконувати: мене звільняють, а ви відтепер не будете мати нічого - ні зарплат, ні квартир тощо. Я не кажу, що на підприємстві всі переконані в його правоті й залякані, але є механізми, як це можна зробити. Я приїхав до Дніпропетровська, зустрівся з трудовим колективом, профспілками, прояснив ситуацію. Я шкодую, що працівники, які мітингували під стінами, не прийняли мою пропозицію делегувати представників на зустріч для конструктивної розмови. У натовпі відповідальність за слова і рішення розмивається. 

- Конфлікт буде вирішено найближчим часом? 

- Я вважаю, що оголошений конкурс на заміщення вакантної посади керівника КБ “Південне” і моя позиція продиктовані часом. Давайте виберемо нового, перспективного спеціаліста з нашої галузі, не “варяга”. Тим більше, що на зустрічі з трудовим колективом кадровий відділ сказав, що у них є свій кадровий резерв.  

Я підкреслюю, що основна причина звільнення - це упущення в роботі. За останні три роки все що робилося - все не виконувалося. І якщо на це не реагувати, то завтра хтось інший так робитиме. А потім переконуватиме: а чому одному пробачили (упущення - ред.), а іншому ні? Не може бути вибіркового підходу, у цьому слід колись вже поставити крапку.

Розмову вів Юрій Банахевич. Варшава

Повна версія сайту
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-