росія торік вчинила в Україні 470 порушень свободи слова - ІМІ

Як передає Укрінформ, про це повідомляє ІМІ.

Згідно з річними підсумками моніторингового дослідження ІМІ “Барометр свободи слова”, серед російських злочинів – вбивства, викрадення, обстріли та поранення журналістів, кіберзлочини, обстріли телевеж, погрози, напади на редакції медіа, кіберзлочини, вимкнення українського мовлення, а також присвоєння бренду і створення фейкових клонів місцевих видань і каналів для поширення російської агресивної пропаганди.

Крім того, через повномасштабну війну щонайменше 216 медіа вимушені були припинити роботу. При цьому не лише в регіонах, де велися бойові дії чи ячкі були тимчасово захоплені росіянами, але й там, де було відносно тихо — внаслідок фінансової кризи, спричиненої війною.

За даними ІМІ, торік російські військові вбили в Україні 43 медійників, з них вісьмох — під час виконання журналістської діяльності, а 35 загинули як учасники бойових дій або стали жертвами російських обстрілів не під час виконання журналістських обов'язків.

Минулого року ІМІ зафіксував 97 випадків порушення свободи слова, за які відповідальна саме українська сторона. Ця кількість є суттєво меншою, ніж у 2021 та 2020 роках, відзначили в ІМІ. У 2021 році були зафіксовані 197 випадків порушень свободи слова, у 2020 році - 229 випадків.

Основними категоріями порушень, відповідальність за які лежить на українських громадянах, у 2022 році стали перешкоджання законній журналістській діяльності - 32 випадки, обмеження доступу до публічної інформації та кіберзлочини - по 21 випадку. Одним із основних порушень року стало вимкнення мовлення телеканалів “Прямий”, 5 канал та “Еспресо” у цифровій мережі Т2.

Загалом порушення свободи слова у 2022 році зафіксовано в 19 регіонах України. За кількістю порушень традиційно лідирує Київ з областю (32 випадки). Друге місце посіла Полтавщина - 12 випадків, третє – Львівщина (8), четверте – Рівненщина (6) та Дніпропетровщина (5).

Найчастіше право журналістів на професію порушували приватні особи, органи державної влади та місцевого самоврядування, правоохоронці, судова влада тощо.

Як повідомляв Укрінформ, директорка ІМІ Оксана Романюк відмовилась від німецької премії за свободу слова, коли дізналася, що її номінували разом із колишнім головним редактором радіостанції “Ехо Москви” Олексієм Венедіктовим.