21 червня. Пам’ятні дати
День встановлений згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 69/131 від 11 грудня 2014 року з ініціативи Індії й відзначається цьогоріч удруге. Йога – це стародавня фізична, психічна і духовна давньоіндійська практика, яка з часом набула величезної популярності і поширення в усьому світі. Санскритське слово «йога» утворено від кореня «йудгі» - зв’язувати докупи, запрягати. Тому слово «йога» є спорідненим слов’янському слову «іго» та англійському «yoke» - ярмо. Слово «йога», таким чином, означає концентрацію, зосередження, зв’язування воєдино всіх сил для досягнення цілі. Згідно з науковим поясненням, йога – система психофізичного тренінгу («психопрактика», «психотехніка»), спрямованого на зміну свідомості під час переходу з профанного, мирського, сансаричного стану в сакральний стан «безсмертя і свободи». В давні часи йога була виключно прерогативою індійських відлюдників і монахів, а сьогодні вона стала радше спортом і давно вийшла за межі Індії – її практикують люди всіх соціальних груп на всіх континентах. Але йога – це не тільки комплекс певних фізичних вправ; це шлях відкриття у собі відчуття гармонії з власним «я», світом і природою. Міждународний день йоги покликаний підвищувати поінформованість людей в усьому світі про численні переваги йоги. В резолюції відзначається «важливість того, аби індивіди і групи населення обирали більш здорові рішення і вели спосіб життя, сприятливий поліпшенню стану здоров’я». У зв’язку з цим Всесвітня організація охорони здоров’я також закликала уряди держав-членів допомагати своїм громадянам у подоланні недостатньої фізичної активності, яка входить до десятки головних причин смертності у світі і є головним фактором ризику розвитку таких неінфекційних захворювань, як серцево-судинні захворювання, рак і діабет. Міжнародний день йоги відзначається у понад 190 країнах світу, зокрема і в Україні. Головні заходи, що проходили за підтримки посольства Індії в Україні, відбулися вчора в Києві, Львові, Харкові, Одесі, Дніпрі, Вінниці, Чернігові, Черкасах, Полтаві, Маріуполі, Івано-Франківську. «Йога є безцінним даром давньої традиції Індії. Вона втілює в собі єдність душі і тіла; думки і дії; стриманість і реалізацію своїх можливостей; гармонію між людиною і природою, цілісний підхід до здоров’я і благополуччя. Йдеться не тільки про фізичні вправи, а про набуття почуття єдності з самим собою, з усім світом і природою».
21 червня - День літнього сонцестояння в Північній півкулі. Початок астрономічного літа в Північній півкулі й астрономічної зими – в Південній. Цей день традиційно відзначається полярниками всіх національних антарктичних експедицій, починаючи з 1957 року, коли наукова громадськість почала планомірно вивчати Антарктику.
Всесвітній день гідрографії. Відзначається з 2006 року з ініціативи Міжнародної географічної організації за підтримки Генеральної Асамблеї ООН.
Міжнародний день скейтбордінгу. Відзначається з 2004 року за рішенням Міжнародної асоціації скейтборд-компаній (IASC).
Події дня:
45 років тому (1971), о 14 годині 30 хвилин, під час археологічних досліджень поховання у кургані скіфського періоду Товста могила, поблизу міста Орджонікідзе Дніпропетровської області, археологом Борисом Мозолевським була знайдена Золота пектораль – велика нагрудна прикраса скіфського царя IV століття до н. е. Вага прикраси –1150 г, діаметр – 30,6 см, зроблена із золота 958 проби. На думку вчених, пектораль була виготовлена грецькими майстрами-торевтами на замовлення скіфської знаті як дипломатичний дар у другій чверті IV століття до н. е. в ювелірних майстернях Афін або Пантікапея. Незабутню мить свого життя вчений зафіксував так: «Я побачив, як зблиснуло золото, і, якимсь невідомим відчуттям збагнув, що це саме те: річ була велика і явно лежала на своєму первісному місці, не зрушена грабіжниками. На хвилю я заціпенів...» Нині Пектораль зберігається у Музеї історичних коштовностей України у Києві і належить до Історичного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України.
Ювілеї дня:
125 років від дня народження П’єра Луїджі Нерві (1891–1979), італійського інженера і архітектора, винахідника армоцементних конструкцій. Один з авторів проекту будівлі ЮНЕСКО в Парижі, Палацу в Турині.
119 років від дня народження Юрія Васильовича Кондратюка (Олександр Гнатович Шаргай, 1897-1942), українського вченого-винахідника, одного з перших творців ракетної техніки і теорії космічних польотів. Незалежно від Ціолковського розробляв основні проблеми космонавтики, космічних польотів і конструювання міжпланетних кораблів. Після навчання у Петербурзькому політехнічному інституті та служби в російській армії працював (1918–1930) механіком, інженером-будівельником, займався проектуванням елеваторної техніки у Полтаві, Києві, на Кіровоградщині, Пн. Кавказі і Новосибірську. В липні 1930 року Кондратюка було заарештовано за звинуваченням у шкідництві групи проектувальників і будівельників зерносховищ у Західному Сибіру. Після звільнення з ув’язнення в 1932 Кондратюк переїхав у Київ, де очолив в Українському науково-дослідному інституті групу, що займалась проектуванням повітросилових установок. У 1919 році Кондратюк написав роботу «Тим, хто буде читати, щоб будувати» (згодом – допрацьована і видана в січні 1929 під назвою «Завоювання міжпланетних просторів»), в якій автор розробив основні проблеми космонавтики, космічних польотів і конструювання кораблів для міжпланетних подорожей. У своїй праці Кондратюк вивів основні рівняння руху ракети, виклав схему і дав опис багатоступінчастої ракети, запропонував принципово нові рішення проблем створення і експлуатації космічних кораблів, які значно випередили тогочасну ракетобудівну думку, та реалізуються по мірі розвитку космонавтики. Кондратюк досліджував проблему теплового захисту космічного корабля під час його руху в атмосфері. Праця була за замовленням NASA перекладена на англійську мову. Ідеї та розрахунки Кондратюка використовувались американськими вченими для підготовки польоту космічного корабля «Appolo» на Місяць. На початку радянсько-німецької війни був мобілізований в діючу армію. Загинув за нез’ясованих обставин. Ім’я Кондратюка, як одного з засновників космонавтики, присвоєно одному з найбільших кратерів на зворотній стороні Місяця.
95 років від дня народження Джейн Рассел (1921-2011), американської кіноактриси, секс-символу Голлівуда 40-50-х років минулого століття. Знімалась у фільмах: «Поза законом», «Блідолиций» та ін., але по-справжньому зірковою для неї стала кінострічка «Джентельмени надають перевагу білявкам», де вона знімалась разом з Мерилін Монро. У Джейн Рассел був яскравий сексуальний імідж (майже Мерилін Монро – тільки брюнетка); вона була досить популярною свого часу, особливо серед чоловічої аудиторії – американських солдат. Батько її теж був військовим, мати – актрисою, у неї було четверо братів. Крім кіно Джейн Рассел намагалась співати на великій естраді, рекламувала спідню білизну. Перший фільм, у якому вона знялася – «Поза законом» – пролежав «на полиці» декілька років – цензура не хотіла випускати в прокат картину, де надто відверто (як на той час) демонструвались жіночі принади молодої акторки (фільм був знятий у 1941). Попри відверті фотосесії і провокативні зйомки Джейн Рассел була доволі релігійною і очолювала голлівудське християнське об’єднання. Наприкінці 70-х вона пережила кризу, страждала від алкоголізму, але знайшла в собі сили позбавитись від залежності. Тричі була одружена, усиновила трьох дітей. Зіштовхнувшись з надзвичайними труднощами під час процедури усиновлення, Джейн Рассел організувала благочинну організацію, що допомагала сім’ям, які прагнули усиновити дитину. Майже 40 тисяч дітей були усиновлені за допомогою створеної актрисою організації WAIF. Колишня секс-діва померла 89-літньою наприкінці лютого 2011 року, до останніх днів залишаючись активною і діяльною. «Я ніколи не сидітиму, склавши руки в очікуванні смерті», - зауважила вона в одній із розмов незадовго до смерті. Можна сказати, що Джейн Рассел була типово американською, вірніше, типово голлівудською актрисою. Так само типово голлівудською була й її доля – від буремної молодості – аж до респектабельної глибокої старості з обов’язковою доброчинністю і участю в різноманітних громадських організаціях.
68 років від дня народження Іена Макьюена (1948), англійського письменника, лауреата Букерівської премії. Автор романів: «Цементний садок», «Дитя у часі», «Чорні пси», «Амстердам» (Букерівська премія, 1998 р.), «Покута». За його перші книги Макьюена називали «чорним магом» британської літератури та «експертом світового класу з усіх видів насилля». Його твори й дійсно з першого погляду можна назвати романами жахів, типовим хорором, але це лише на перший погляд. Тексти письменника набагато глибші й не такі вже й однозначні. Макьюена завжди цікавила випадковість. Випадковість, що стає долею і непевність оточуючої нас дійсності. Письменника часто запитують про його світосприйняття, зокрема й про ставлення до релігії. Він завжди відповідає, що він атеїст, і запевняє, що інколи віра є небезпечнішою за безвір’я. «Чим старшим я стаю, тим гостріше відчуваю, що нам не вистачає саме сумнівів, вагань; нам треба трохи скептицизму і трохи менше шаленої самовпевненості». Сумніви штовхають його одвічно порушувати кордони, переходи, аби вирізнити нормальне від безглуздого, звичайне – від гротескного, реальне – від ймовірного. Можливо, саме тому британці (та й не тільки вони) з неодмінним інтересом очікують на кожен новий роман письменника.
Роковини смерті:
156 років з дня смерті Миколи Андрійовича Маркевича (Маркович; 1804-1860), українського історика, етнографа, письменника, поета, музиканта. Найбільшої слави зажив як історик, збирач архівних документів про наше минуле. Спадщина цієї багатогранної людини дорогоцінна нам передовсім величезним архівом і опублікованою п’ятитомною «Історією Малоросії». Це, зокрема, безцінне (мало не єдине) джерело для пізнання свого родоводу нащадкам української еліти ІХ-ХVІІ ст. Там – докладні списки князів, козацьких гетьманів, полковників. Подано реєстр полків і сотень в Україні. Перераховано Київських митрополитів, православних, католицьких і греко-католицьких єпископів, ректорів і викладачів Києво-Могилянської академії. А ще – хронологічна таблиця подій в Україні, битв, у яких брали участь українці. Зібрана Маркевичем велика колекція документів з історії України ХVІІ-ХVІІІ ст. зберігається в Російській державній бібліотеці, а його щоденники – в Інституті літератури Російської АН. До творчості Маркевича з великою повагою ставився Тарас Шевченко, користувався його «Історією Малоросії», створюючи «Гайдамаків», «Живописную Украину» тощо. Поет присвятив Маркевичу вірш «Н. Маркевичу», який вперше був надрукований у «Кобзарі» 1840 року.
