8 травня. Пам’ятні дати

08.05.2016 08:00 2432

8 та 9 травня в Україні, так само як у Європі та світі відзначаються Дні пам’яті та примирення, присвячені пам’яті жертв Другої світової війни

Ці дні присвячені пам’яті тих понад 60 мільйонів людей, чиє життя було обірвано насиллям світового масштабу, людям усіх рас і націй, чоловікам і жінкам, воїнам і мирному населенню, малим дітям і старикам, – усім загиблим і усім тим, хто вижив та пройшов через усі кола пекла Другої світової війни. Тим, хто загинув на її фронтах, в окопах і тим, хто загинув під час бомбардувань, побував у полоні, концтаборах, чи просто зник безвісти у вихорі воєнного лихоліття. Дні пам’яті та примирення були проголошені рішенням 59-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 24 листопада 2004 року. 8 травня 1945 Антигітлерівська коаліція офіційно прийняла Акт про беззастережну капітуляцію збройних сил нацистської Німеччини, підписаний начальником Оперативного штабу ОКВ генерал-полковником Альфредом Йодлем за дорученням президента Німеччини Карла Деніца. Акт був підписаний ще 7 травня в Реймсі (Франція), однак ратифікований наступного дня в Берліні. З цієї нагоди 8 травня 1945 року в багатьох містах Європи та США були проведені велелюдні святкування. В країнах-союзницях з антигітлерівській коаліції цей день відзначається як День Перемоги над нацизмом. В резолюції ООН пропонується державам-членам ООН, неурядовим організаціям і приватним особам відзначати один чи обидва ці дні (8 і 9 травня) як день пам’яті усіх жертв Другої світової війни. Асамблея також підкреслила, що ця історична подія підготувала умови для створення Організації Об’єднаних Націй, покликаної позбавити майбутні покоління від лихоліття війни і закликала держави – члени ООН об’єднати зусилля у боротьбі з новими викликами і загрозами та зробити все можливе, задля урегулювання всіх суперечок мирними засобами згідно зі Статутом ООН і таким чином, аби не піддавати подальшій загрозі міжнародний мир і безпеку. В Україні, так само як і в світі, відзначається День пам’яті та примирення, який встановлено згідно з Законом України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років». Таким чином, Україна розпочала нову традицію святкування 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення. Нове свято встановлене задля «вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення поваги усім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих». Вшановують цього дня воїнів, «жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни». Офіційне гасло пам’ятних заходів у цьому році – «1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо». Новим символом Дня пам’яті та примирення з 2014 року є квітка маку. ЇЇ графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі. До Днів пам’яті та примирення приурочені меморіальні й урочисті акції, які мають відбутися 8 та 9 травня.

Сьогодні в Україні, відзначається День Матері. На відміну від жіночого свята 8 березня, цього дня вітають виключно матерів і вагітних жінок – майбутніх мам. Свято виникло у США. Спочатку це була ідея пацифістів – відзначати цей день як день єдності матерів у боротьбі за мир. Але подібна концепція не знайшла широкої підтримки ні в США, ні в інших країнах. У 1907 році американка Анна Джарвіс з Філадельфії виступила з ініціативою вшанування матерів у пам’ять про свою матір. Анна написала зворушливі листи до державних установ, законодавчих органів і видатним особам з пропозицією один день року присвятити вшануванню матерів. Першим визнав День Матері офіційним святом штат Вірджинія у 1910 році. Через чотири роки, 1914-го, президент США Вудро Вільсон оголосив другу неділю травня національним святом на честь усіх американських матерів. Після завершення Першої світової війни День Матері почали відзначати і в деяких європейських країнах. На сьогодні День Матері відзначається у 85 країнах світу. Крім того, понад 30 країн відзначають свято в інші дні. Українці теж долучилися до святкування Дня Матері, і сталося це у 1928 році, щоправда, не в Україні, а в Канаді. Ініціатором став Союз українок Канади. Наступного року свято відзначалося вже й у Львові. Ініціативу канадських жінок підтримала головна редакторка тижневика «Жіноча доля» Олена Кисілевська. 1929 року «Союз українок» зініціював впровадження цього свята на Тернопільщині. Організації «Просвіта», «Рідна школа», «Пласт», «Сокіл» організовували концерти, конференції, фестивалі по всій Східній Галичині. Відтоді День Матері відзначали дуже широко. Зі встановленням радянської влади на західноукраїнських землях свято було заборонено. Лише з 1990 року завдяки зусиллям громадських організацій, зокрема Союзу українок, Свято матері повернулось в Україну. 1999 року воно отримало офіційний статус і було встановлено «…на підтримку ініціативи Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, міжнародної організації «Жіноча громада», Спілки жінок України, громадської організації «Союз українок»…» згідно з Указом Президента «Про День матері» від 10 травня 1999 року № 489/99.

Водночас сьогодні Всесвітній день Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. За рішенням Міжнародної конференції Червоного Хреста, відзначається з 1953 року в день народження Анрі Дюнана (1828-1910), швейцарського громадського діяча, ініціатора заснування (в лютому 1863) Міжнародної організації Червоного Хреста.

Ювілеї дня:

110 років від дня народження Роберто Росселіні (1906-1977), італійського кінорежисера, «батька» італійського неореалізму. Поставив фільми: «Рим – відкрите місто» (1945), що став маніфестом неореалізму в кіно, а також «Німеччина, рік нульовий», «Ваніна Ваніні» (за Стендалем), «Пайза», «Стромболі, земля Божа». Росселліні майже не користувався монтажем, динаміка дії в його фільмах визначається контрастним стиком епізодів, різноманітних за своїм емоційним звучанням. Останній період творчості режисера пов’язаний з телебаченням, де він поставив ряд картин про видатних історичних особистостей та історичні події («Діяння апостолів», «Сократ», «Блез Паскаль», «Прихід до влади Людовіка ХІV»).

95 років від дня народження Миколи Федоровича Козловського (1921-1996), українського фотографа, лауреата премії ім. Т.Г. Шевченка.

75 років від дня народження Олександра Вікторовича Бузилевича (1941), українського кінооператора студії «Укртелефільм», лауреата Державної премії України ім. Т.Г. Шевченка (1980). Зняв стрічки: «Нарисна геометрія» (1968, Диплом міжнародного кінофестивалю учбових фільмів, Токіо), «Золоті литаври», «Платон Кречет», «Обличчям до сонця», «Пісня завжди з нами», «Карпатські візерунки», «Життя і сцена» та ін. Автор лібрето до музичного фольклорно-художнього телефільму «Поетичний літопис українського народу».

Роковини смерті:

125 років з дня смерті Олени Петрівни Блаватської (1831-1891), російської письменниці і теософа, авторки релігійно-філософських творів, однієї з найзагадковіших і суперечливих постатей кінця ХІХ століття. Олена Блаватська народилась у Катеринославі (нині Дніпропетровськ). У чотирнадцять років дівчина бездоганно володіла німецькою, французькою й англійською мовами. Її мати – Олена Андріївна Ган була відомою російською письменницею (її називали російською Жорж Санд), молодша сестра – Віра Петрівна Желихівська – також займалась літературною творчістю. Гарною літературною англійською мовою написана головна праця її життя – багатотомна «Таємна доктрина», де чутно нотки гімну «нордичній расі» (це її термін). З раннього дитинства її цікавило все незрозуміле, таємниче і потойбічне. Її двоюрідний брат граф Сергій Вітте згадував, що вона «…могла, смотря в глаза, говорить и рассказывать небывалые вещи, выражаясь иначе, - неправду, и с таким убеждением, с каким говорят только те лица, которые никогда, кроме правды, ничего не говорят». Блаватська кинула все: батьківський дім, рідних, сите спокійне життя і відправилась в екзотичну подорож на Схід. Ясновидці, дервіші, мандрівні знахарі, факіри – стали її середовищем. У 1873 році вона потрапляє в США і приймає американське громадянство. Згодом заснувала «Теософське товариство». Видавала у Лондоні журнали «Теософіст» і «Люцифер». Автор історико-етнографічних нарисів «Із печер і нетрів Індостану», багатотомної праці «Таємна доктрина», «Ключ теософії», «Вивчення окультизму». Одні називають її Божою обраницею, прозорливицею, інші – авантюристкою і навіть шпигункою. День смерті Єлени Блаватської відзначається її послідовниками як День білого лотосу.

80 років від дня смерті Освальда Шпенглера (1880-1936), німецького філософа, історика, представника «філософії життя», публіциста. Автор відомої праці «Присмерк Європи» (1918-1922).

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-